Рішення № 25449194, 22.07.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2012 р.

Справа № 10/8/5022-354/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

Розглянув справу

За первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", м. Збараж, вул. Шолом Алейхема,1 Тернопільської області, ідентифікаційний код 35068869

до відповідача 1: Споживчого товариства "Орбіта -2010", Тернопільська область с. Острів вул. Промислова, 3 Тернопільського району ( м. Тернопіль, вул. Подільська, 21 ), ідентифікаційний код 37016097

до відповідача 2:Товариства з обмеженою відповідальністю " Домінікана " м. Вінниця вул. Фрунзе, 4, ід. код 36830709

про стягнення боргу

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", м. Вінниця, вул. Фрунзе,4

До відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", м. Збараж, вул. Шолом Алейхема ,1

До відповідача 2: Споживчого товариства " Орбіта "-2010 " м. Тернопіль вул. Подільська, 21

про визнання недійсним договору про переведення боргу

За участю представників:

Позивача: Воркун О.І. –представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", довіреність № 617 від 23.11.2011 року;

Відповідача1: не прибув;

Відповідача 2: Рожанської І.Я. –представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дамінікана", довіреність № 965 від 2805.2012 року

У судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз’яснено процесуальні права та обов’язки відповідно до статей 20,22 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", м. Збараж подало до господарського суду Тернопільської області позов і просить:

- стягнути з споживчого товариства " Орбіта -2010", м. Тернопіль заборгованість за поставлену продукцію в сумі 64 458,74 грн.; пеню в сумі 3 494.68 грн.; інфляційні нарахування в сумі 128.92 грн.; 3% річних за користування чужими коштами в сумі 698.93 грн.; штраф в сумі 3 222.94 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" м. Вінниця на його користь заборгованість в сумі 45 413.71 грн. згідно договору № 15/03 про переведення боргу;

- відшкодування понесених судових витрат просить покласти на відповідачів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач надав суду Договір купівлі-продажу, укладеного з споживчим товариством "Орбіта –2010" 24 лютого 2011 року; Видаткові накладні № К-00000533 від 23.11.2011 року та № К-00000554 від 6.12.2011 року, згідно яких позивач поставив алкогольну продукцію в асортименті на суму 109 872.45 грн.; Договір № 15/03 про переведення боргу, інші документи, які знаходяться в матеріалах справи.

Посилається на приписи статей 626,629,520 ЦК України.

Ухвалою суду від 07 травня 2012 року судове засідання призначене о 14 годині 30 хвилин 22 травня 2012 року.

Ухвалою господарського суду від 01.06.2012 року відкладено розгляд справи до 11 годин 12 червня 2012 року в порядку статті 77 ГПК України , у зв’язку з неприбуттям у судове засідання представника споживчого товариства "Орбіта-2010" .

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", м. Вінниця у судовому засіданні заперечує щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з Товариства боргу в сумі 45413.71 грн. Зазначає , що Договір №15/03 від 15.03.2012 року про переведення боргу підписав від імені Товариства директор Тернопільської філії, який не мав на це повноважень .

08 червня 2012 року відповідач по справі – Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінікана", м. Вінниця подало до господарського суду зустрічний позов в порядку статті 60 ГПК України ( вх. № 0590(н), в якому просить прийняти зустрічний позов до розгляду та визнати недійсним договір про переведення боргу № 15/03, укладеного 15.03.2012 року між споживчим товариством "Орбіта –2010", ТОВ "Домінікана", Тернопільська філія та ТОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" м. Збараж.

Ухвалою господарського суду від 12 червня 2012 року прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", м. Вінниця, вул. Фрунзе,4 про визнання недійсним договору про переведення боргу № 15/03, укладеного 15.03.2012 року між споживчим товариством "Орбіта –2010", ТОВ "Домінікана" та ТОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" до розгляду з первісним позовом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" подало відзив на зустрічний позов № 282 від 16.07.2012 року ( вх. № 13753 від 16.07.2012 року ), у якому заперечує щодо задоволення вимог про визнання недійсним договору про переведення боргу і вважає зустрічний позов таким, що не підлягає до задоволення .

Вказує, що під час укладання Договору товариству з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" не було відомо про існування будь-яких обмежень повноваження директора Ільянова Д.Є. і укладання договору не викликало у товариства будь-яких сумнівів щодо повноважень директора Тернопільської філії ТОВ "Домінікана" на підписання даного договору.

Просить у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Відповідач у справі споживче товариство " Орбіта-2010 " м. Тернопіль подало до суду письмовий відзив на позов № 186 від 11.06.2012 року ( вх.. № 12770(н), у якому не погоджується з нарахуванням товариству штрафу в сумі 3222,94 грн. , як таке , що не відповідає вимогам чинного законодавства України; заперечень щодо заявлених вимог за зустрічним позовом суду не представило, його представник у жодне судове засідання не прибув, хоча усі процесуальні документи суд направляв за адресою вказаною ним: м. Тернопіль, вул. Подільська, 21 ( клопотання № 132 від 16.05.2012 року ( вх.. № 12007(н) від 16.05.2012 року ) рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки, участь представника відповідача споживчого товариства "Орбіта -2010", м. Тернопіль не визнавалася судом обов’язковою, надані позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом є достатніми для розгляду позовів по суті, суд визнав за можливе розглядати справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними документами.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 15 год. 45 хвилин 23 липня 2012 року в порядку статті 77 ГПК України.

В судовому засіданні 23.07.2012 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно приписів частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи,заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив наступне:

Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", місцезнаходження якого м. Збараж, вул. Шолом Алейхема,1 Тернопільської області є юридичною особою, яка зареєстрована в установленому законом порядку Збаразькою районною державною адміністрацією ідентифікаційний код 35068869, що підтверджується Довідкою АБ № 287066 Управління статистики у Тернопільській області, а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено, що 24 лютого 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", м. Збараж та Споживчим товариством "Орбіта -2010", м. Тернопіль було укладено Договір купівлі-продажу № 24/02-1.

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець (ТзОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф") зобов’язувався передати у власність Покупця ( споживчого товариства "Орбіта-2010" ), а Покупець зобов’язується прийняти у власність Товар та оплатити його відповідно до умов даного Договору .

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що кількість та асортимент товару визначається сторонами на кожну партію окремо і відображається ними у відповідних накладних та/або товаро- транспортних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Факт передачі товару засвідчується підписами та печатками сторін у відповідних накладних та / або товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

На виконання умов договору , згідно Видаткових накладних № К-00000533 від 23.11.2011 року та № К-00000554 від 06.12.2011 року Позивач поставив споживчому товариству "Орбіта -2010" алкогольну продукцію в асортименті на суму 109 872,45 грн.

Факт отримання товару по Видаткових накладних №К-00000533 від 23.11.2011 року на суму 91 458.86 грн. та № К-00000554 від 06.12.2011 року на суму 18 413,59 грн. підтверджується підписами уповноважених представників сторін на Видаткових накладних та відтисками мокрих печаток .

Згідно п. 5.2. Договору Покупець зобов’язується провести повну оплату вартості товару, наданого на умовах відстрочки платежу, не пізніше 21 ( двадцяти одного ) календарного дня з дня його отримання.

Оплата за товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця (п. 5.3. Договору).

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Дослідивши представлені позивачем документи, господарський суд вважає, що вони по своїх формальних ознаках є Договором купівлі –продажу, в якому сторони досягли згоди щодо умов, в тому числі в частині оплати за отриманий товар.

Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 1 статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов’язання припиняються: виконанням , проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов’язання; у разі поєднання управленої та зобов’язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Споживче товариство "Орбіта-2010", м. Тернопіль своїх зобов’язань згідно договору від 24.02.2011 року не виконало, оплату за отриману продукцію в сумі 109 872.45 грн. в установлений строк не провело.

23 січня 2012 року позивачем ТзОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" на адресу споживчого товариства "Орбіта-2010" була направлена вимога № 13 про погашення заборгованості, яка залишена без відповіді відповідачем.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що Покупець: споживче товариство "Орбіта-2010" отримало від ТзОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" продукцію, не оплатило вартості товару на суму 109 872,45 грн., що в силу ст.ст. 526 та 530 ЦК України є неприпустимим.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" просить стягнути з споживчого товариства "Орбіта-2010", м. Тернопіль борг в сумі 64 458.74 грн., що виник на підставі Договору купівлі-продажу № 24/02-1 від 24.02.2011 року .

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", м. Збараж визначило предметом позову стягнення з відповідача 1 споживчого товариства "Орбіта-2010", м. Тернопіль боргу саме в сумі 64 458.74 грн. Вказана вимога є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та такою, що підлягає до задоволення.

Пунктом 2 статті 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частино основного боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора.

Передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації ( плати ) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у свої постанові від 08.04.2008 року у справі № 03/4190.

Виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (стаття 546 ЦК).

Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань.

Отже, як випливає із змісту Цивільного кодексу України –відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань настає лише у випадках, передбачених законом або встановлено договором.

Так, відповідно до 6.2.1. Договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов’язань Покупцем, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати вартості поставленої та неоплаченої вчасно продукції;

згідно п. 6.2.2. Договору крім пені , за несвоєчасний розрахунок ( прострочення оплати вартості поставленої продукції ) з Покупця стягуються інфляційні нарахування та 3 ( три ) % річних за користування чужими грошами;

згідно п. 6.2.3. Договору –5% ( п’ять відсотків ) штрафу за прострочення оплати вартості переданої продукції.

Отже, у позивача є правові підстави для нарахування пені, індексу інфляції ,3% річних та штрафу.

Нарахування пені згідно накладної № К-00000533 від 23.11.2011 року:

сума боргу 46045.15 грн. х 136 днів ( з 15.12.2011 року по 28.04.2012 року ) =2566.45 грн.

Нарахування пені згідно накладної № К-00000554 від 06.12.2011 року:

сума боргу 18413.59 грн. х123 дні ( з 28.12.2011 року по 28.04.2012 року ) = 928.23 грн.

Таким чином сума пені, яку має сплатити споживче товариство "Орбіта-2010" згідно накладних становить 3 494.68 грн.

Нарахування 3% річних згідно накладної № К-00000533 від 23.11.2011 року:

сума боргу 46045.15 грн. х 136 ( кількість днів прострочки ) за період з 15.12.2011 року по 19.04.2012 року = 513.29 грн.;

Нарахування 3% річних згідно накладної № К-00000554 від 06.12.2011 року:

Сума боргу 18413.59 х 123 ( з 28.12.2011 року по 19.04.2012 року ) = 185.64 грн.

Таким чином, до стягнення підлягає 698.93 грн. 3% річних.

Нарахування 5% штрафу згідно накладної № К-00000533 від 23.11.2011 року:

46045.15 грн.( сума боргу ) х 5% = 2 302.26 грн.

Нарахування 5% штрафу згідно накладної № 00000544 від 06.12.2011 року:

18413.59 грн. ( сума боргу ) х 5% = 920.68 грн.

Отже, 5% штрафу за прострочення оплати вартості переданої продукції становить 3 222.94 грн.

Також позивач нарахував споживчому товариству інфляційні втрати за грудень 2011 року в сумі 128.92 грн., які приймаються судом, як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Таким чином, Позивач по справі представив суду розрахунки суми боргу з урахуванням індексу інфляції, нарахування пені , 3% річних ,інфляційних нарахувань які приймаються судом, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Іншу частину боргу в сумі 45413.71 грн. згідно Договору купівлі-продажу № 24/02-1 від 24.02.2011 року ТзОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", м. Збараж просить стягнути в відповідача 2, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", посилаючись на умови Договору про переведення боргу № 15/03.2012 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінікана", м. Вінниця заперечує щодо наявної заборгованості перед первісним позивачем та подало зустрічний позов.

В зустрічній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінікана", м. Вінниця просить визнати недійсним Договір № 15/03 про переведення боргу від 15.03.2012 року.

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Зміст правочину не може суперечити ЦК України , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності . Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових актів, що обумовлені ним ( ч. ч. 1,2,3,4 ст. 203ЦК України ).

Відповідно до ч.1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою –третьою , п’ятою та шостою ст.. 203 ЦК України.

Згідно з ч. 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин ).

Суд вважає зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 520 Цивільного кодексу України визначено, що боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою ( переведення боргу ) лише за згодою кредитора.

Новий боржник у зобов’язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення , що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (стаття 522 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається , що 15.03.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Домінікана", Тернопільська філія ТОВ "Домінікана", надалі "новий боржник", в особі директора Ільянова Д.Є. , що діє на підставі Довіреності № 7, споживче товариство "Орбіта -2010" ("Первісний кредитор" ) в особі голови Зайцевої О.Й., яка діє на підставі Статуту та ТОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" в особі директора Шанігоної О.П., що діє на підставі Статуту уклали Договір про переведення боргу № 15/03.

У пункті 1 Договору вказано, що Договором регулюються відносини, пов’язані із заміною зобов’язаної сторони ( Первісного боржника ) у зобов’язанні, що виникає із Договору від 24 лютого 2011 року, укладеного між Первісним боржником та Кредитором.

Первісний боржник переводить на Нового боржника грошове зобов’язання, яке існує у Первісного боржника, перед Кредитором у розмірі 45 413.71 грн. ( пункт 2 Договору ).

Згідно п.3 Договору Кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в основному договорі і підписуючи зі свого боку цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах , визначених цим Договором.

Вказаний Договір № 158/03 від 15.03.2012 року від імені ТОВ "Домінікана", Тернопільська філія ТОВ підписав директор Тернопільської філії Ільянов Д.Є. та скріпив відтиском мокрої печатки Тернопільської філії ТОВ "Домінікана".

Згідно пункту 1 статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функції.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (п. 3 статті 95 ЦК України).

Згідно п. 4 статті 95 ЦК України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності .

Так, в силу ч. 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 ЦК України).

Аналогічні вимоги визначає стаття 638 ЦК України.

За приписами ч. 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленими печатками .

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печатками.

Абзацом першим частини третьої статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Статтею 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, які він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до п.п. 9.1.-9.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України ( зі змінами та доповненнями ) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними" від 12.09.1999 року № 02-5/111, письмова угода може бути укладені від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов’язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладання угод діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу, без належних повноважень на її укладання або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони ( від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов’язку перевіряти такі повноваження.

Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту кладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма, тощо) або вчинення дій, які свідчать про її схвалення (прийняття її до виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Укладеним Договором від 24 січня 2012 року сторони встановили взаємні права та обов’язки з сторін щодо переведення боргу в сумі 45 413,71 грн., в тому числі і обов’язки для Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", а саме: сплатити борг в сумі 45 413.71 грн. ТОВ "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", м. Збараж.

ТОВ "Домінікана", Тернопільська філія ТОВ підписало спірний договір без застережень.

Підтримуючи зустрічний позов ТОВ "Домінікана", м. Вінниця надало господарському суду Положення про Тернопільську філію Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", затвердженого Загальними Зборами Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", Протокол № 15 від 02 грудня 2011 року.

Згідно п. 3.1. Положення Філія є відокремленим структурним підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" без статусу юридичної особи безпосередньо підпорядкована виконавчому органу Товариства та вступає в господарські, договірні, розрахункові та інші відносини , а також здійснює діяльність в межах своєї компетенції від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана".

Філія здійснює господарську діяльність у відповідності до законодавства України, Статуту , цього Положення та на підставі Ліцензії ТзОВ на провадження певних видів господарської діяльності та інших дозволів і погоджень, виданих Товариству .

Відповідно до пункту 3.4 Положення Філія має право від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" укладати договори з продажу алкогольних напоїв та інші договори, але лише відповідно до мети та предмету своєї діяльності і в межах повноважень згідно з цим Положенням.

Пунктом 2 Положення про Тернопільську філію визначено , що філія створюється з метою найбільш повного задоволення потреб споживачів. Предметом діяльності філії є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

Пунктом 6.1. Положення визначено, що філію очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади Зборами Учасників Товариства.

ТзОВ "Домінікана", м. Вінниця надала суду Довіреність № 7 від 12 грудня 2011 року (копія знаходиться в матеріалах справи), з якої вбачається, що Товариство уповноважує та надає право директору Тернопільської філії ТОВ "Домінікана" Ільянову Дмитру Євгеновичу здійснювати керівництво фінансово-господарською діяльністю Філії у відповідності з вимогами, передбаченими Положенням про філію, Статутом ТОВ і діючим законодавством України. Крім цього, директор філії має, зокрема, право:

п.3. Укладати і виконувати договори, контракти та інші угоди з юридичними та фізичними особами, що відносяться до діяльності філії, за винятком договорів кредиту, фінансової позики, застави

п.8.Угоди, зобов’язання та інші дії, вчинені посадовими особами Філії, з перевищенням повноважень, передбачених цією Довіреністю, є недійсними та такими, що не мають юридичної сили. По таких угодах відповідальність несе посадова особа –Ільянов Дмитро Євгенович.

Отже, дослідивши у судовому засіданні зміст Положення про Тернопільську філію ТОВ "Домінікана", заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що директор Тернопільської філії ТзОВ "Домінікана" не був наділений відповідними повноваженнями на укладання та підписання Договору № 15/3 від 15.03.2012 року про переведення боргу, а тому з огляду на зазначене суд вважає, що заявлена зустрічна позовна вимога про визнання недійсним договору про переведення боргу №15/03 від 15.03.2012 року є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Оскільки, господарським судом визнається недійсним Договір № 15/03 від 15.03.2012 року про переведення боргу, а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана", м. Вінниця боргу в сумі 45 413.71 грн., як необґрунтований.

Відшкодування судового збору покладається судом на відповідача: споживче товариство "Орбіта-2010", м. Тернопіль пропорційно задоволених позовних вимог, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,85, 116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193,202,232 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11,207, 241,546, 625, 712 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Споживчого товариства "Орбіта –2010", 46000, м. Тернопіль,вул. Подільська, 21, ідентифікаційний код 37016097 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод Калганоф", 47302, м. Збараж, вул. Шолом Алейхема,1, ідентифікаційний код 35068869 –64 458.74 грн. боргу; 3 494.68 грн. пені; 128.92 грн. інфляційних нарахувань; 698.93 грн. 3% річних; 3 222.94 грн. штрафу; 1 440 грн. в повернення сплаченого судового збору. Видати наказ.

3.В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінікана" , м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю " Лікеро- горілчаний завод Калганоф", м. Збараж, вул. Шолом Алейхема,1 боргу в сумі 45 413,71 грн. –відмовити.

4.Зустрічний позов задовольнити.

5.Визнати недійсним з моменту укладення Договір про переведення боргу № 15/03, укладеного 15.03.2012 року між ТОВ "Домінікана" Тернопільська філія , споживчим товариством "Орбіта-2010", м. Тернопіль та ТОВ "Лікеро-горілчаний завод", м. Збараж.

6.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його підписання.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

7.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

8.Повне рішення складене та підписане 27 липня 2012 року.

Суддя М.Є. Півторак