Рішення № 25449150, 25.07.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2012 р. Справа № 5019/864/12

За позовом приватного акціонерного товариства «Рівнебуд»

до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Укрресурс»

про стягнення 16 986, 51 грн.

суддя Гудзенко Я.О.

Представники сторін:

від позивача: Сибірьов А.А. (дов.05/03-01 від 30.05.12 р.)

від відповідача: Безушко В.М.(дов. № 02/07 від 02.07.12 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Рівнебуд»(далі-позивач) звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Укрресурс»(далі-відповідач) про стягнення 16 438, 76 грн. заборгованості за договором оренди приміщення від 01.04.11 р. № 47.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 30 травня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/864/12 розгляд якої призначено на 04.07.2012 року.

04.07.2012 р. представником відповідача був поданий відзив, в якому відповідач визнає позовні вимоги позивача повністю та просить не застосовувати штрафні санкції.

В судовому засіданні 04.07.2012 р. оголошено перерву до 25.07.2012 р.

17.07.12 р. від позивача до канцелярії суду надійшла заява про зменшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, яка судом була прийнята.

В судовому засіданні 25.07.12 р. позивач підтримав свої позовні вимоги з врахуванням поданої заяви.

Відповідач в судовому засіданні 25.07.12 р. визнав позовні вимоги та просив позивача не стягувати штрафні санкції.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 25.07.12 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача, відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області,

ВСТАНОВИВ:

1 квітня 2011 р. між приватним акціонерним товариством «Рівнебуд»(далі- позивач, орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Укрресурс»(далі- відповідач, орендар) було укладено договір оренди приміщення, загальною площею 40 мкв, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення для розміщення ділового офісу, яке розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 41 (далі-договір оренди).

Відповідно до п. 5.2 договору передача приміщення здійснюється за актом здачі-приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу. На виконання умов договору 01.04.10 р. між повноважними представниками сторін договору був підписаний та скріплений печатками акт приймання-передачі приміщення.

Відповідно порядку розрахунків за укладеним договором сторонами було погоджено, що розмір орендної плати складає 2 000 грн. за місяць, яка перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 5 числа поточного місяця або вноситься готівкою в касу позивача, крім того оплата за комунальні послуги проводиться орендарем відповідно до окремо виставлених рахунків.

Згідно з пунктом 6.4.2 договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендні платежі, передбачені договором.

Відповідно до п. 3.1 термін дії договору встановлений до 01.06.12 р.

З пояснень представника позивача в судових засіданнях вбачається, що відповідно до виставлених рахунків по орендній платі та комунальних послуги за період з 01.11.11 р. по 16.05.12 р., відповідачем не було здійснено оплати в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 16 438, 76 грн.

Як вбачається з пояснень представника відповідача в судових засіданнях та у поданому відзиві на позовну заяву, відповідачем позовні вимоги визнано повністю, крім того представник заявляв клопотання про розтермінування заборгованості та просив суд і представника позивача не стягувати штрафні санкції у зв’язку з тяжким фінансовим становищем.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі змісту укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором найму, а тому до нього застосовуються положення законодавства про найм (оренду).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтею 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та позивачем було складено акт звірки взаєморозрахунків підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками, в якому рахується заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 13 573, 16 грн. з урахуванням нарахованих орендних платежів за червень 2012 року.

Крім того, позивачем на підставі ст. 22 ГПК України, було подано клопотання про зменшення позовних вимог, в якому позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості з орендних платежів в розмірі 12 528, 04 грн. без урахування орендного платежу за червень 2012 року. Клопотання прийняте судом.

Таким чином, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення суми боргу з орендних платежів у розмірі 12 528, 04 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позовна вимога в частині стягнення 12 528, 04 грн. орендних платежів з відповідача за користування приміщенням визнається судом такою, що підлягає задоволенню.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись п. 8.1.1 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 261, 60 грн. пені нарахованих за період з листопада 2011 року по травень 2012 року.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.1.1 договору встановлено, що у випадку прострочення орендних платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 261, 60 грн.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача 3% річних згідно ст. 625 ЦК України в сумі 50, 00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню у розмірі 50 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 12 528, 04 грн.

Суд вважає прохання відповідача про розтермінування сплати боргу та відмову позивачу у стягненні штрафних санкції викладене у відзиві на позов необгрунтованими, оскільки відповідачем не надано суду доказів фінансової неспроможності. Крім того, оскільки позивачем такого розтермінування не погоджено, а стягнення трьох процентів річних не є штрафною санкцією в розумінні ст. 230 ГК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення сум в порядку, визначеному вищезазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України та ст. 233 ГК України..

Таким чином, вимоги позивача про стягнення основної суми боргу у вказаному вище розмірі, пені в сумі 261, 60 грн. та 50 грн. 3% річних є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 81-1, 82-85 господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Укрресурс»(33028, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 264, код ЄДРПОУ 31640919) на користь приватного акціонерного товариства «Рівнебуд» (33014, м. Рівне, вул. Степана Бандери, 41, код ЄДРПОУ 01273310) 12 839 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять дев'ять) грн. 64 коп., з яких: сума основного боргу у розмірі 12 528 (дванадцять тисяч п’ятсот двадцять вісім) грн. 04 коп., 261 (двісті шістдесят одна) грн. 60 коп. пені, 3% річних у розмірі 50 (п’ятдесят) грн. 00 коп. та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 31.07.2012 року.

Суддя Гудзенко Я.О.