Рішення № 25449148, 18.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2012 р.

Справа № 5023/2442/12

вх. № 2442/12

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - Омельчук О.Г. за дорученням № 30 від 12.03.2012 р.

відповідача - Лугова Г.А. за довіреністю б/н від 09.07.2012 р.

розглянувши справу за позовом Харківського національного медичного університету, м. Харків

до Дочірнього підприємства "Студіо Ітекс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснокутський агрошляхбуд"

про стягнення 312.009,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

31.05.2012р. позивач Харківський національний медичний університет звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача Дочірнього підприємства "Студіо Ітекс" ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у вигляді недоотриманої орендної плати в розмірі 16.380,06 грн.; неустойки за користування майном – 275.870,90 грн.; відшкодування комунальних послуг – 19.758,97 грн.; відшкодування експлуатаційних витрат – 1.052,98 грн., що виникли на підставі неналежного виконання відповідачем умов договору оренди від 31.12.2003р. №37 В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 18.07.2012р. позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити з наведених у позові підстав.

Відповідач проти позову заперечує. У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що у нього за спірним договором оренди від 31.12.2003р. №37 обов’язків по сплаті заявлених до стягнення сум не виникло. Крім того, відповідач вважає, що позивач не є ні власником, ні балансоутримувачем орендованого майна, а відтак не має прав вимагати сплати орендної плати та інших сум за відповідним договором оренди.

В судовому засіданні 18.07.2012р. представник відповідача з метою обґрунтування своєї позиції у справі заявив клопотання про витребування доказів. Це клопотання залишається судом без задоволення з таких підстав. Покладення судом за ініціативою однієї сторони на іншу сторону обов’язку надання доказів на підтвердження позиції першої є таким, що суперечить принципу змагальності – ст.ст. 4-3, 33 ГПК України. Згідно положень цих норм судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, у заявника клопотання і у суду відсутні правові підстави для спонукання однієї сторони подати докази на підтвердження своєї позиції, або позиції противної сторони. Сторони компетентні самостійно вирішити це питання, і самостійно несуть ризик недостатності поданих ними доказів.

Під час розгляду справи у судовому засіданні 18.06.2012р. оголошувалась перерва до 10:30 02.07.2012р., 16.07.2012р. до 11:30 18.07.2012р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд установив наступне.

Між Харківським науково-дослідним інститутом гігієни праці та профзахворювань та відповідачем ДП "Студіо Ітекс" ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд" укладено договір оренди від 31.12.2003р. №37 Згідно з умовами договору орендодавець (правопопередник позивача у справі) передав орендареві (відповідачеві у справі) напівпідвальне нежитлове приміщення площею 128,64 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Тринклера, 6. Передача відбулася за актом приймання-передачі майна від 01.06.2004р.

Протягом дії договору оренди від 31.12.2003р. №37 сторони уклали п'ять додаткових угод до нього, в тому числі додаткову угоду від 20.01.2007р. №2. Цією угодою сторони підтвердили факт заміни сторони орендодавця у зобов’язанні на Харківський національний медичний університет з Харківського науково-дослідного інституту гігієни праці та профзахворювань у зв’язку з реорганізацією останнього.

Додатковою угодою від 24.12.2007р. №4 до договору оренди від 31.12.2003р. №37 сторони добавили п. 4.2 договору та визначили, що орендна плата за базовий місяць перерахунку оренди за грудень 2006р. складає 5.457,05 грн. Орендна плата за перший місяць оренди з перерахунком - січень 2007р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць перерахунку на індекс інфляції за січень 2007р. (місяць, рік), зазначеної до додаткової угоди додається розрахунок орендної плати.

Додаткової угодою № 5 від 01.03.2008р. до договору № 37 від 31.12.2003р. сторони внесли зміни в п. 4.3 договору та визначили, що орендна плата перераховується орендарем щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним відповідно до вимог діючої методики, у наступному порядку: - безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами у розмірі 50%; - на рахунок, визначений балансоутримувачем у розмірі 50%.

Відповідно до вимог додаткової угоди від 24.12.2007р. №4 позивачем нараховувалась орендна плата, яка оплачувалась відповідачем на підставі пред'явлених рахунків-фактур. Протягом 2005-2006 років сторони підписали угоди про залік зустрічних вимог на підставі актів здачі-прийомки робіт щодо відшкодування вартості здійснених покращень в приміщеннях, що орендуються, згідно додаткової угоди від 03.06.2004р. №1.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.09.2010р. у справі 05/153-09 було стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати, відшкодування комунальних, експлуатаційних витрат, витрат землекористування та пені за спірним договором оренди від 31.12.2003р. №37 за період з жовтня 2008р. по квітень 2010р. Рішенням суду у справі №05/153-09 встановлено обґрунтованість нарахування орендної плати відшкодування комунальних, експлуатаційних витрат, витрат землекористування та пені за договором оренди від 31.12.2003р. № 37.

За період з березня 2010р. по січень 2011р. заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди від 31.12.2003р. №37 по орендній платі, відшкодуванню комунальних, експлуатаційних витрат, землекористуванню в сумі 70.005,17 грн. та пеня в сумі 959,41 грн. була стягнута рішенням господарського суду Харківської області від 29.06.2011р. у справі №5023/4309/11.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.07.2011р. у справі №29/108-10 було задоволено повністю позов Харківського національного медичного університету до ДП “Студіо Ітекс” ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд". Рішенням суду останнє було виселене з займаного нежилого приміщення розташованого за адресою: м. Харків, вул. Тринклера, 6, що передане йому по договору оренди № 37 від 31.12.2003 року та зобов’язане звільнити та повернути позивачеві по акту приймання-передачі державне майно, що передане йому по договору оренди від 31.12.2003р. №37. Підставою задоволення цих позовних вимог, крім іншого став встановлений судом факт припинення дії договору оренди від 31.12.2003р. №37 з 31.12.2010р.

Втім, до цього часу відповідачем ДП “Студіо Ітекс” ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд" орендовані за договором оренди від 31.12.2003р. №37 приміщення відповідачем не звільнені, останній продовжує ними користуватись. Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно до положень ст. 283 ГК за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У відповідності до п.3, ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона булла одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Умовами пунктів 11.1 та 11.5 договору оренди від 31.12.2003р. №37 встановлено строк дії договору з 31.12.2003 р. по 31.12.2010р. та обумовлено, що після закінчення строку договору орендар повинен передати об’єкт оренди, на умовах, визначених договором. Факт припинення дії договору оренди від 31.12.2010р. №37 встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 29.07.2011р. у справі №29/108-10. Згідно положень ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Матеріалами справи встановлено та не заперечується представниками відповідача, що відповідачем ДП “Студіо Ітекс” ТОВ "Краснокутський агрошляхбуд" орендоване у позивача приміщення після припинення дії договору оренди від 31.12.2010р. №37 позивачеві не повернуто.

За таких обставин суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем відповідачеві передбаченої ст. 785 ЦК України неустойки за порушення обов’язку з повернення об’єкту оренди за період з січня 2011р. по лютий 2012р. у розмірі подвійної плати за користування річчю на загальну суму 275.870,90 грн.

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав. Так у справі відсутні докази повернення приміщення, відсутні докази сплати вказаної суми неустойки. У зв’язку з цим суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Обов’язок відповідача відшкодувати позивачеві вартість комунальних послуг та експлуатаційних витрат випливає з умов п.6.8. договору оренди від 31.12.2010р. №37, положень ст.1 Закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», а також встановлена рішеннями господарського суду Харківської області від 29.09.2010р. у справі 05/153-09, від 29.06.2011р. у справі №5023/4309/11 та від 29.07.2011р. у справі №29/108-10 в яких брали участь ті самі сторони.

Відтак, у відповідності до приписів ч.2 ст.35 ГПК України (факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони) суд вбачає доведеним наявність обов’язку відповідача по сплаті вказаних сум. Натомість доказів їх оплати чи інших заперечень щодо їх стягнення відповідачем не надано.

За таких умов та з урахуванням положень ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача нарахованих за період січня 2011р. по лютий 2012р. комунальних послуг у сумі 18.705,99 грн. та експлуатаційних витрат у сумі 1.052,98 грн.

При цьому суд враховує, що розмір нарахувань комунальних послуг підтверджено матеріалами справи саме у сумі 18.705,99 грн. (т.І а.с. 6, а.с. 71, т.ІІ а.с. 2-17) в той час, як до стягнення заявлено 19.758,97 грн. Тобто, різниця 1.052,98 грн. (19.758,97 грн. – 18.705,99 грн. = 1.052,98 грн.) є заявленою безпідставно, а відтак в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи спір в частині стягнення 16.380,06 грн. недоотриманих позивачем внаслідок заниження ставки орендної плати за період з 17.06.2010р. по 31.12.2010р. суд виходить з наступного.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що орендоване на підставі договору оренди від 31.12.2010р. №37 приміщення використовувалося відповідачем з метою надання перукарських послуг та солярію. Цей факт встановлено на підставі даних акту планової ревізії фінансово-господарської діяльності Харківського національного медичного університету за період з 01.01.2009р. по 28.02.2011р., складеного КРУ в Харківській області від 05.04.2011р. №04-11/19, актом комісійної перевірки від 17.06.2010р. (т.ІІ а.с. 24) та не заперечується представниками відповідача.

Між тим згідно умов п.2.1. договору оренди від 31.12.2010р. №37 відповідне майно було передане відповідачеві із іншим цільовим призначенням – для організації офісних приміщень. Відповідно, такому цільовому призначенню згідно Додатку №2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затв. Постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 в п.4.2 договору оренди від 31.12.2010р. №37 (в редакції дод. угоди від 24.12.2007р. №4) була визначена ставка орендної плати – 18% (т. І а.с., 25-26, 27).

Натомість згідно Додатку №2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затв. Постановою КМУ від 04.10.1995р. №786 (в редакції від 27.10.2010р.) розмір ставки оренди для розміщення салонів краси, саун, турецьких лазень, соляріїв, кабінетів масажу, тренажерних залів становить 25%. Таким чином, за 2010, 2011 рр. відповідачем безпідставно утримано, а позивачем відповідно недоотримано грошові кошти в сумі 28.080,10 грн., що підтверджується розрахунками позивача та даними акту планової ревізії фінансово-господарської діяльності Харківського національного медичного університету за період з 01.01.2009р. по 28.02.2011р., складеного КРУ в Харківській області від 05.04.2011р. №04-11/19 (т. ІІ а.с.24)

У відповідності до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За таких обставин, вказані вище безпідставно утримані відповідачем грошові кошти підлягають перерахуванню позивачеві, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Заперечення представника відповідача проти цих позовних вимог мотивовані чинністю договору оренди від 31.12.2010р. №37, яким закріплена ставка оренди 18%, спростовуються положеннями абз.2 ч.3 ст.6 ЦК України. Згідно цієї норми Закону сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. В даному випадку приписи Додатку №2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затв. Постановою КМУ від 04.10.1995р. №786, як вбачається зі змісту цієї постанови, є обов’язковими для усіх суб’єктів господарювання під час визначення розміру орендної плати за користування державним майном.

Заперечення відповідача проти позову мотивовані відсутністю у позивача прав власності чи господарського відання або оперативного управління на передане в оренду майно є юридично неспроможними і спростовуються як фактом визнання відповідачем позивача належною стороною в договорі оренди (див. дод. угоду від 20.01.2007р. №2) та і іншими наявними у справі доказами. Матеріалами справи достовірно підтверджено факт належності відповідного, вказаного у догворі оренди від 31.12.2003р. №37, майна Харківському науково-дослідному інституту гігієни праці та профзахворювань та факт переходу усіх прав та обов’язків останнього щодо цього майна позивачеві -- Харківському національному медичному університету (т.ІІ а.с. 52-100).

Крім того, належність цих приміщень позивачеві і наявність у нього прав вимоги за договором оренди від 31.12.2010р. №37 також встановлена рішеннями господарського суду Харківської області від 29.09.2010р. у справі 05/153-09, від 29.06.2011р. у справі №5023/4309/11 та від 29.07.2011р. у справі №29/108-10 в яких брали участь ті самі сторони і тому згідно ч.2 ст. 35 ГПК України не потребує доказування.

Така позиція суду відповідає ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та відповідній практиці Європейського суду з прав людини згідно яких одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007), а також узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду України з цього питання, наведеною у інформаційному листі «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини» від 18.11.2003 р. N 01-8/1427.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для визнання позовних вимог законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у визначеній вище частині.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 ГПК України. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтями 193, 198, 217, 230, 285 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Студіо Ітекс" Товариства з обмеженою від "Краснокутський агрошляхбуд" (ідент. код. 31827273; місцезнаходження: пр.-т. Правди, буд.5, під. 8, 61022) на користь Харківського національного медичного університету (ідент. код 01896866; місцезнаходження: пр.. Леніна, 4, м. Харків, 61022) заборгованість у вигляді:

- недоотриманої орендної плати 16.380,06грн.;

- неустойки за користування майном 275.870,90 грн.;

- відшкодування комунальних послуг 18.705,99 грн.;

- відшкодування експлуатаційних витрат 1.052,98 грн;

- судовий збір 6.219,15 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 1.052,98 грн. відшкодування комунальних послуг та 21.05 грн. судового збору в задоволенні позову відмовити.

Повний тексті рішення складено 20.07.2012р.

Суддя Бринцев О.В.

/Справа №5023/2442/12/