Рішення № 25449062, 24.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р.

Справа № 5023/9107/11

вх. № 9107/11

Господарський суд Харківської області у складі:

Головуючий суддя Доленчук Д. О.

судді: Жигалкін І.П. , Жиляєв Є.М.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

3-ї особи - Норик М.В. за довіреністю № 14 від 12.03.2012 р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Будсім", м. Київ

до ТОВ "Венттехсервіс", м. Харків;

3-я особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Товариство з обмеженою відповідальністю "Девілон", м. Київ

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсім" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Венттехсервіс" (відповідач) про визнання недійсним договору про переведення боргу № 257/10/10 від 01.10.2010 р., укладеного між ТОВ "Девілон", ТОВ "Венттехсервіс" та ТОВ "Будсім".

В обґрунтування позову позивач вказував, що згідно інформації, що міститься у Витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, виданого 07.02.2011р. за № 30234186, всі активи ТОВ "Венттехсервіс" перебувають під обтяженням, а саме в податковій заставі на підставі абз.2 п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України № 2181 "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Закон № 2181). Таке обтяження було застосовано до ТОВ "Венттехсервіс" з 29.04.2010 р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова. Термін дії публічного обтяження до 17.05.2015 р. об'єктом обтяження є все рухоме майно. Окрім того, 19.01.2011 р. було застосовано до рухомого майна відповідача ще публічне обтяження в зв'язку з відкриттям виконавчого провадження Фрунзенським відділом ДВС ХМУЮ з терміном дії до 19.01.2016 р. При цьому була внесена заборона будь якого відчуження рухомого майна. Натомість всупереч вимогам законодавства, письмового погодження на укладання договору про переведення боргу № 257/10/10 від 01.10.2010 р. з ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова відповідач не отримував.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 17.05.2012 р. було задоволено клопотання 3-ї особи про зупинення провадження по справі, провадження по справі зупинено до вирішення у Київському апеляційному господарському суді справи № 5023/3168/11-38/312 та набрання рішенням по справі № 5023/3168/11-38/312 законної сили.

У зв'язку з прийняттям 13.06.2012 р. Київським апеляційним господарським судом постанови по справі № 5023/3168/11-38/312 ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2012 р. було поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено на 24.07.2012 р. об 10:20.

Представник 3-ї особи до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 24.07.2012 р., надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Сторони про судове засідання були повідомлені належним чином, їх представники в призначене судове засідання не з'явилися.

Представник 3-ї особи, через канцелярію господарського суду 24.07.2012 р. за вх. № 10483, надав копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2012 р. по справі № 5023/3168/11-38/312 згідно супровідного листа, яка господарським судом залучається до матеріалів справи.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 23.07.2012 р. за вх. № 10321, надав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ТОВ "Будсім" на рішення господарського суду м. Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду по справі № 5023/3168/11-38/312, яке залучається до матеріалів справи.

В задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі господарський суд вважав за необхідне відмовити, оскільки представником позивача не було надано до суду доказів прийняття до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ТОВ "Будсім" на рішення господарського суду м. Києва та постанову Київського апеляційного господарського суду по справі № 5023/3168/11-38/312.

Також, господарський суд вважав за необхідне відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору по справі (вх. № 6861 від 02.04.2012 р.) в частині продовження строку вирішення спору по справі, у зв'язку з відсутністю необхідності у продовженні строку вирішення спору по справі.

Представник 3-ї особи у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника 3-ї особи, встановив наступне.

01.10.2010 року між ТОВ «Венттехсервіс», ТОВ "Будсім" та ТОВ "Девілон" був укладений договір про переведення боргу № 257/10/10 (надалі - договір).

Відповідно до п.1 вказаного договору за актом зведення взаєморозрахунків на 01.10.2010 рік загальна сума кредиторської заборгованості ТОВ «Венттехсервіс» перед ТОВ "Девілон" складає 86191,44 грн., що виникла на підставі договору поставки № 24/01/09 від 01.01.2009, укладеного між ТОВ «Венттехсервіс» та ТОВ "Девілон".

Згідно з п.1.1. договору ТОВ «Венттехсервіс» переводить, а ТОВ "Будсім" приймає частину грошового боргу, що виник на підставі основного договору в сумі 86191,44 грн.

Відповідно до п.6 договору у випадку порушення зобов'язання за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У п.8 договору вказувалося про домовленість сторін з приводу того, що усі можливі спори, що виникають під час виконання договору, включаючи, але не обмежуючись спорами, що стосуються його виконання, порушення, припинення розірвання або недійсності підлягають розгляду та вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації "Всеукраїнський правовий союз підприємців" у відповідності з його регламентом.

Проте, господарський суд прийшов до висновку, що даний спір по справі підлягає вирішенню саме господарським судом Харківської області з врахуванням положень п. 4.2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", та те, що відповідач та 3-я особа не заперечували проти розгляду справи саме господарським судом Харківської області.

Разом з цим, судом було встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва по справі № 5023/3168/11-38/312 від 06.03.2012 р. було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсім» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Девілон» борг в сумі 86191,44 грн. за договором про переведення боргу № 257/10/10 від 01.10.2010 р. При цьому у вказаному рішенні було зазначено про те, що даний договір про переведення боргу є чинним та не визнаний судом недійсним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду по справі № 5023/3168/11-38/312 від 13.06.2012 р. рішення господарського суду м. Києва по справі № 5023/3168/11-38/312 від 06.03.2012 р. було залишено без змін.

Дослідивши витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна ТОВ "Венттехсервіс" № 30234186 від 07.02.2011 р. господарським судом встановлено, що станом на момент укладення договору про переведення боргу № 257/10/10 від 01.10.2010 р. була зареєстрована податкова застава всіх активів ТОВ "Венттехсервіс", які могли бути відчужені за погодженням ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова.

При цьому суд зазначає, що активи і пасиви формують бухгалтерський баланс підприємства. Власність підприємства в будь-якій формі - це активи, пасиви ж відображають всі боргові зобов'язання підприємства.

Враховуючи те, що згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна ТОВ "Венттехсервіс" № 30234186 від 07.02.2011 р. було зареєстровано обтяження всіх активів ТОВ "Венттехсервіс", а не його пасивів, до складу яких входила загальна сума кредиторської заборгованості ТОВ «Венттехсервіс» перед ТОВ "Девілон" у розмірі 86191,44 грн., що виникла на підставі договору поставки № 24/01/09 від 01.01.2009, укладеного між ТОВ «Венттехсервіс» та ТОВ "Девілон", господарський суд прийшов до висновку, що письмове погодження на укладання договору про переведення боргу № 257/10/10 від 01.10.2010 р. з ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова відповідачу не було потрібно. За таких обставин господарський суд вважає, що посилання позивача про необхідність отримання відповідачем письмового погодження на укладання договору про переведення боргу № 257/10/10 від 01.10.2010 р. з ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова є безпідставними, у зв'язку з чим вони не можуть бути прийняти судом до уваги.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, недоводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що рішенням господарського суду м. Києва по справі № 5023/3168/11-38/312 від 06.03.2012 р., яке набрало законної сили, був встановлений факт того, що договір про переведення боргу є чинним та він не визнаний недійсним, та те, що письмове погодження на укладання договору про переведення боргу № 257/10/10 від 01.10.2010 р. з ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова відповідачу не було потрібно, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, сплачене державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 520, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 24.07.2012

Головуючий суддя Доленчук Д. О.

суддя Жигалкін І.П.

суддя Жиляєв Є.М.