Рішення № 25449051, 10.05.2012, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

10.05.2012р. Справа № 18/404/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс", проїзд Галузевий, 20, м.Кременчук, 39610

до Акціонерного товариства "К-Дорстрой", юридична адреса: 010000, Республіка Казахстан, м. Астана, вул.2-га Нагорна,1; поштова адреса: Республіка Казахстан, м. Астрахань, пр.Кабанбай батира, 2/2, 0100000

про стягнення 59075,84 дол. США, або 471838,73 грн. (по курсу НБУ 7,987 на 28.02.2012 року)

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: Пузь Ю.А. дов.б/н від 01.11.2011 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 59075,84 дол.США, або 471838,73 грн. (по курсу НБУ 7,987 на 28.02.2012 року) згідно Контракту № 11-072-06 від 06.06.2011 року, із яких заборгованість за поставлену продукцію- 55380,00 дол.США, пеня- 3695,84дол.США.

20.03.2012 року за вхідним № 4020д(канцелярії суду) директор ТОВ "Кредмаш Сервіс", С.О.Шаповалов надав додаткові документи. Суд надані документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Відповідач наданими йому процесуальними правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив.

Оскільки сторони не подали в повному обсязі витребувані господарським судом Полтавської області матеріали та докази, а також закінченням двохмісячного строку розгляду спору, встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України, суд ухвалою від 22.03.2012 року продовжив строк вирішення спору на 15 днів на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України.

10.05.2012 року за вхідним № 6139д(канцелярії суду) директор ТОВ "КредмашСервіс", Шаповалов С.О. надав додаткові документи. Суд надані документи прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

10.05.2012 року за вхідним № 6142д(канцелярії суду) генеральний директор АТ"К-Дорстрой", В.А.Лазарев надав клопотання про визнання заборгованості в сумі 55380,00 грн. по контракту № 11-072-06 від 06.06.2011 року, та розгляд справи без участі повноваженого представника відповідача. Суд надане клопотання прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

З огляду на вищевикладене, та достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Відповідно пункту. е ч. 2 ст. 11 Угоди "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 20.03.1992 року, яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 2889-XII від 19.12.92 року, права і обов'язки сторін щодо угоди визначаються за законодавством місця укладення, якщо інше не передбачено угодою сторін. Контракт між сторонами укладався в м. Кременчуці (Україна), таким чином, керуючись положеннями вказаної статті, до правовідносин між сторонами застосовується українське законодавство.

Додатковою угодою № 4 від 26.01.2012 року до Контракту (п. 1) сторони узгодили, що у випадку не вирішення спірних питань шляхом переговорів, всі позови по даному Контракту, будь-якою із сторін, пред'являються до Господарського суду Полтавської області. Рішення цього суду буде мати однакову юридичну силу для обох сторін. (в матеріалах справи).

Згідно п. 1 Роз’яснення Вищого Господарського Суду України N 04-5/608 від 31.05.2002 р. (із змінами та доповненнями) - якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності спір підлягає вирішенню в господарських судах України.

Місцеві господарські суди вправі вирішувати спори і у тих випадках, коли міжнародним договором передбачено можливість укладення письмової пророгаційної угоди між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності (угода про договірну підсудність).

Відповідно до п. 2 статті 5 Угоди країн СНД про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 2889-XII від 19.12.92) - Компетентні суди держав учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду. Зазначена угода підписана та ратифікована Республікою Казахстан.

Застосування договірної підсудності також передбачено ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".

Таким чином, даний спір підсудний господарському суду Полтавської області.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

ТОВ «Кредмаш сервіс»відповідно до статуту та зареєстрованих видів діяльності здійснює оптову торгівлю та монтаж машин та устаткування для дорожньої техніки. Для здійснення розрахунків в іноземній валюті товариство має мультивалютні рахунку у банках (документи в справі).

06 червня 2011 р. між сторонами в м. Кременчуці, було укладено Контракт № 11-072-06 (далі - Контракт), з Додатком № 1 Специфікацією № 1 від 06.06.2011 р., Додатком (без номера) від 06.06.2011 р., Додатковою угодою № 1 від 02.08.2011 р., Додатковою угодою № 2 від 02.08.2011 р., Додатковою угодою № 3 від 01.09.2011 р. та Додатковою угодою № 4 від 26.01.2012 р.

Відповідно до умов Контракту з додатковими угодами, Позивачем здійснена поставка запасних частин і устаткування на загальну суму: 55 380,00 (п’ятдесят п’ять тисяч триста вісімдесят) доларів США, на умовах: СРТ - м. Астана, Республіка Казахстан. Відвантаження Продукції здійснювалось однією партією. Умови постачання приймалися згідно «ІНКОТЕРМС-2000». Позивач здійснив поставку Продукції зазначену в Додатках (специфікаціях) та рахунку -фактурі № 47-08 від 22.08.2011 р.

Поставка продукції позивачем за контрактом підтверджується наданими Суду документами: - Рахунок - фактура № 47-08 від 22.08.2011 р., міжнародна товаротранспортна накладна (СМР) № 880683 від 29.08.2011 р.з відміткою відповідача про отримання, вантажно - митна декларація № 806010001/2011/011880 з відмітками Полтавської митниці, а також договором на транспортне обслуговування № 26/08 від 26.08.2011 р. з ФО-П Головко І.В. та копією заявки, акту виконаних робіт до нього (в матеріалах справи).

Виходячи з умов Контракту та наданих доказів суд вважає, що вказані документи є належними доказами отримання товару покупцем.

Строк відвантаження продукції сторони визначили п. 3 Додаткової угоди № 3 від 01.09.2011 р. - до 01.09.2011 р., що і було виконано позивачем.

Строк оплати поставленої продукції сторонами визначено в п. 6.1 розділу 6 Контракту, та п. 5 Додаткової угоди № 3 (з урахуванням змін). Згідно них оплата продукції повинна бути проведена на протязі 10 –банківських днів після фактичної поставки продукції в пункт поставки.

Оскільки згідно відмітки (печатки відповідача) в СМR № 880683 від 29.08.2011 р. відповідач отримав продукцію 13.09.2011 р., то останній строк оплати Продукції (через 10 банківських днів) настав 27.09.2011 р.

Судом встановлено, що відповідач не здійснив оплату поставленої йому продукції, чим порушив умови п. 6.1 розділу 6 Контракту, та п. 5 Додаткової угоди № 3 (з урахуванням змін)

Позивачем, Суду надано лист № 64 від 10.02.2012 р. на його адресу, яким відповідач підтвердив свою заборгованість, в тому числі за контрактом № 11-072-06 від 06.06.2011 р. та підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на 07.02.2012 р., якими підтверджується наявність заборгованості по контракту № 11-072-06 від 06.06.2011 р. в сумі 55 380,00 дол. США.

Від відповідача - Акціонерного товариства "К-Дорстрой", 11.05.2012 року за вх. канцелярії суду №6266д надійшла заява про визнання заборгованості, що є предметом даного позову, в розмірі 55 380,00 грн. та прохання розглянути справу по суті без його участі.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 11.2. Контракту сторони передбачили, що у випадку порушення строку оплати покупець повинен сплатити продавцю пеню в розмірі 0,3% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Позивачем заявлено до стягнення 3695,84 дол. США пені за період прострочки з 27.09.2011 р. по 28.02.2012 р. відповідно до розрахунку (в матеріалах справи)

Пеня нарахована позивачем з урахуванням норм Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових забов’язань».

За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки НБУ. Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України № 11/103 від 24.10.2011 року по справі № 25/187.

Суд виходить з того, що відповідачем нарахована пеня в розмірі, який відповідає положенню статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", і в зв’язку з цим з відповідача пеня підлягає стягненню повністю.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно приписів статей 549-552 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання. Проценти на неустойку не нараховуються. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов’язку в натурі.

Законом України ”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” (543/96-ВР) передбачено, що розмір пені за прострочення платежу повинен встановлюватися за згодою сторін.

Згідно ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів (відповідач у цій справі) сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44 - 45, 47і, 49, 69, 75,77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Акціонерного товариства "К-Дорстрой", юридична адреса: 010000, Республіка Казахстан, м. Астана, вул.2-га Нагорна,1; поштова адреса: 0100000, Республіка Казахстан, м. Астрахань, пр.Кабанбай батира, 2/2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредмаш Сервіс", (проїзд Галузевий, 20, м.Кременчук, 39610, код 36618647) суму заборгованості за поставлену Продукцію у розмірі 55 380,00 доларів США, пеню в розмірі 3695,84 доларів США, та 9436,77 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.05.2012 р.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.