Рішення № 25448916, 30.07.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2012 р.

Справа № 5017/1603/2012

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дей-Сон"

До відповідача: Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Віконт"

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: Кожан А.В. –згідно довіреності № 1148 від 03.10.2011 р.

Від відповідача: не з’явився.

В засіданні брали участь:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: не з’явився.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Дей-Сон", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Віконт" (далі –ПП "ВКФ "Віконт") про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 10 988 грн. 72 коп., 3% річних у сумі 283 грн. 60 коп. та штрафу у сумі 9 362 грн. 39 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але, представник відповідача в судові засідання не з’являвся, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

За таких обставин. справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01 червня 2011р. між ТОВ "Дей-Сон" (Постачальник) та ПП "ВКФ "Віконт" (Покупець) був укладений Договір поставки № 535, згідно якого Постачальник зобов’язався передати (поставити) у власність Покупця Товар, а Покупець зобов’язався прийняти цей Товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором. Предметом поставки-Товаром –за цим Договором є кондитерські вироби. Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до кінця поточного календарного року. Умови Договору залишаються дійсними по відношенню до всіх партій Товару, розрахунок за які до моменту припинення Договору не здійснено.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна, кількість та асортимент партії Товару, яка підлягає поставці, визначається на підставі заявки, наданої Покупцем на адресу Постачальника. Фактична ціна, кількість та асортимент партії Товару, що постачається Постачальником Покупцю, зазначається у видаткових (товарних) накладних, які видаються на кожну окрему партію Товару, та являються невід’ємною частиною даного Договору (п. 3.2. Договору).

Згідно п. 4.1 Договору поставка Товару здійснюється окремими партіями, відповідно до поданих Покупцем та погоджених Постачальником заявок на поставку Товару.

За умовами розділу 5 Договору ціна Товару погоджується Сторонами та зазначається в товарних накладних. Сторони залишають за собою право на зміну ціни на Товар протягом терміну дії даного Договору. Ціна Товару включає вартість упаковки та витрати на поставку. Загальна вартість Договору визначається сумарною вартістю переданого Товару згідно товарних накладних на протязі всього терміну дії даного Договору. Розрахунок за отриманий Товар здійснюється Покупцем у розмірі 100 % від суми поставки протягом 21 календарного дня з моменту поставки. Протягом строку, який встановлено п. 5.4. Договору для оплати за поставлений Товар, також допускаються поставки Товару. При цьому поставки Товару в межах даного строку можливі за умови, якщо на момент здійснення кожної такої поставки Товару, кількість поставок Товару за який не проведено повного розрахунку, не перевищує двох поставок. Оплата за Товар здійснюється Покупцем в розмірі подвійної вартості Товару шляхом безготівкового переказу на розрахунковий рахунок Постачальника або внесенням грошових коштів в касу останнього. Датою оплати Товару вважається дата зарахування грошових коштів, сплачених Покупцем за поставлену партію Товару, на розрахунковий рахунок Постачальника або в касу останнього.

Позивач зазначає, що він належним чином виконав взяті на себе зобов’язання за Договором та здійснив поставку Товару на загальну суму 30 318 грн. 88 коп., що підтверджується розхідною накладною № ДС-0038399 від 17.06.2011р. та актом звірки взаєморозрахунків станом на 27 липня 2011р., але відповідач прострочив оплату за поставлений Товар. Враховуючи вартість поставленого Товару за різницею суми частково поверненого Покупцем Товару, сума неоплаченого Товару становить10 988 грн. 72 коп. Неоплату ПП ВКФ „Віконт” отриманого Товару позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв’язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за отриманий Товар у сумі 10 988 грн. 72 коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, згідно яких суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 283 грн. 60 коп., які також просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ч. 2 п. 7.1. Договору у випадку, якщо прострочка становить більше 30 календарних днів, Покупець додатково сплачує штраф у розмірі 0,3% від суми, яка не була оплачена своєчасно, за кожен день прострочки. На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу штраф у сумі 9 362 грн. 39 коп., який також просить суд стягнути з відповідача.

17 серпня 2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 874, в якій запропонував добровільно сплатити суму боргу за Договором поставки № 535 від 01.06.2011р.у розмірі 10 988 грн. 72 коп. у місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії. Однак, станом на 17.05.2012р. вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено , що зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2011р. між ТОВ "Дей-Сон" (Постачальник) та ПП "ВКФ "Віконт" (Покупець) був укладений Договір поставки № 535, згідно якого Постачальник зобов’язався передати (поставити) у власність Покупця Товар, а Покупець зобов’язався прийняти цей Товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором. Предметом поставки-Товаром –за цим Договором є кондитерські вироби.

За умовами розділу 5 Договору ціна Товару погоджується Сторонами та зазначається в товарних накладних. Розрахунок за отриманий Товар здійснюється Покупцем у розмірі 100 % від суми поставки протягом 21 календарного дня з моменту поставки. Датою оплати Товару вважається дата зарахування грошових коштів, сплачених Покупцем за поставлену партію Товару, на розрахунковий рахунок Постачальника або в касу останнього. Отже, враховуючи зазначене та отримання партії товару Покупцем 17.06.2011р., строк оплати по цій партії товару настав ще 08.07.2011р. Але, Покупець за отриманий товар на загальну суму 10 988 грн. 72 коп. (за різницею суми, частково поверненого Товару) не розрахувався.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Отже, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за отриманий Товар у сумі 10 988 грн. 72 коп.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у сумі 283 грн. 60 коп.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 9 362 грн. 39 коп., то, на думку суду, зазначена вимога задоволенню не підлягає. Дійсно, відповідно до ч. 2 п. 7.1. Договору у випадку, якщо прострочка становить більше 30 календарних днів, Покупець додатково сплачує штраф у розмірі 0,3% від суми, яка не була оплачена своєчасно, за кожен день прострочки. Але, згідно п. 7.2 Договору санкції, встановлені даним Договором повинні бути сплачені у термін 3-х календарних днів з моменту одержання відповідної вимоги. Отже, укладаючи Договір сторони домовилися, що підставою для оплати санкцій є одержання відповідної вимоги щодо оплати таких санкцій. З матеріалів справи не вбачається, що Постачальник направляв, а Покупець одержав від Постачальника вимогу щодо нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату отриманого Товару. Наявна у матеріалах справи претензія від 17.08.2011р. за № 874 містить лише вимогу щодо оплати заборгованості у сумі 10 988 грн. 72 коп.

За таких обставин, позовна заява ТОВ "Дей-Сон" підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дей-Сон" –задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Віконт" (65082, м. Одеса, пров. Ляпунова, 5, код ЄДРПОУ 32833859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дей-Сон" (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул.. Підвальна, 12, код ЄДРПОУ 36112866) заборгованість у сумі 10 988 грн. 72 коп., 3% річних у сумі 283 грн. 60 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 879 грн. 24 коп.

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31 липня 2012р.

Суддя Рога Н. В.