Рішення № 25448903, 25.07.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" липня 2012 р.

Справа № 5017/1748/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-торговельна компанія Шабо”

до відповідача Підприємство „Оріон”, засноване на власності громадської організації „Надія інвалідів”

про стягнення 23817,40 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Галаш В.В. за довіреністю №14 від 01.01.2012р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ТОВ „Промислово-торговельна компанія Шабо” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Підприємства „Оріон”, заснованого на власності громадської організації „Надія інвалідів” 23817,40 грн., з яких 21630,90 грн. - основний борг за продукцію, що поставлена позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору № 09/08/11 від 09.08.2011р., 1628,80 грн. –пеня, 217,15 грн. –інфляційні, 340,60 грн. –3% річних.

Також позивач на виконання вимог суду надав до суду письмові пояснення щодо невідповідності номеру договору від 25.07.2012р. за вх.№22973/2012, згідно з якими номер договору 1-Ш-0160 від 16.08.2011р., який зазначений у видаткових накладних та рахунках –фактурах, не відповідає укладеному між сторонами договору № 09/08/11 від 09.08.2011р. у зв’язку з тим, що видаткові накладні формуються програмою „1С: Бухгалтерія”, яка самостійно присвоює внутрішні номери документу при вводі його у програму. Окрім того, позивач стверджує, що не має інших договірних відносин з відповідачем, окрім договору № 09/08/11 від 09.08.2011р.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судового засідання 25.07.2012р. відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, згідно з яким ухвала суду про відкладення розгляду справи на 25.07.2012р. одержана відповідачем 20.07.2012р., а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

09.08.2011р. між ТОВ „Промислово-торговельна компанія Шабо” (продавець, позивач) та Підприємством „Оріон”, заснованим на власності громадської організації „Надія інвалідів” (покупець, відповідач) укладений договір № 09/08/11, згідно з яким позивач зобов’язується продати, а відповідач прийняти та оплатити виноградні вижимки (далі –продукція), у кількості, по ціні та на суму згідно видаткових накладних до даного договору. (п. 1.1. договору).

Відповідно до умов п. 2.1, п.2.2. договору поставка продукції здійснюється партіями на умовах EXW (Інкотермс 2000) зі складу позивача за адресою: с. Шабо, вул. Дзержинського, 10. Кількість кожної партії оговорюється окремо та вказується у видаткових накладних. Ціна за одну тону складає 60 грн.

Згідно з умовами п. 5.1. договору відповідач здійснює оплату у наступному порядку: предоплата у розмірі 4200 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту повідомлення позивачем відповідача про готовність продукції до відвантаження. Кінцевий розрахунок протягом 30 банківських днів після відвантаження кожної партії продукції на підставі рахунку-фактури позивача.

Умовами п. 6.4. договору передбачено, що у випадку прострочення виконання зобов’язання винна сторона сплачує іншій стороні неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов’язання за кожний день прострочки, а також компенсує спричинені іншій стороні збитки, пов’язані з невиконанням чи з несвоєчасним виконанням зобов’язань по договору.

У п. 8.2. договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Поряд з цим, судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору відповідачем 19.08.2011р. здійснено предоплату продукції в сумі 4200 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача в АБ „Південний” за 19.08.2011р. (т.2, а.с. 23-24).

В свою чергу позивач на виконання умов вказаного договору поставив відповідачу продукцію на суму 25830,90 грн., що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними (т.2, а.с. 26-131). Також позивачем складені рахунки –фактури на оплату відповідачем поставленого позивачем товару (т.2, а.с. 132-170).

В подальшому між сторонами проведено звірку взаємних розрахунків за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р., за результатами якої складений і підписаний акт звірки, згідно з яким сальдо на користь позивача станом на 30.09.2011р. становить 6440,70 грн. Також між сторонами проведено звірку взаємних розрахунків за період з 01.10.2011р. по 31.10.2011р., за результатами якої складений і підписаний акт звірки, згідно з яким сальдо на користь позивача станом на 31.10.2011р. становить 21630, 90 грн. (т.1, а.с. 12,13).

Оскільки відповідачем не здійснено повну оплату поставленої позивачем продукції, останній звернувся до суду з даним позовом, в якому окрім стягнення з відповідача основного боргу за поставлену продукцію в сумі 21630,90 грн., просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1628,80 грн., 3% річних в сумі 340,60 грн. та інфляційні в сумі 217,15 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов’язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір, згідно з яким, позивач зобов’язався продати, а відповідач прийняти та оплатити виноградні вижимки з кінцевим розрахунок протягом 30 банківських днів після відвантаження кожної партії продукції на підставі рахунку-фактури позивача.

На виконання умов цього договору позивач поставив відповідачу продукцію на суму 25830,90 грн., що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, які підписані відповідачем та засвідчені печаткою останнього, та які в силу вимог ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” являються первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції щодо поставки товару.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із вище встановлених обставин справи випливає, що за поставлену позивачем продукцію відповідач розрахувався частково в сумі 4200 грн., яка оплачена позивачем в якості предоплати за поставлену позивачем продукцію, а продукція в сумі 21630,90 грн. залишилися неоплаченою відповідачем, як у встановлені договором строки, так і в подальшому. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, що спростовують наявність цього боргу відповідач до суду не надав.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, в укладеному між сторонами договорі передбачено, що у випадку прострочення виконання зобов’язання винна сторона сплачує іншій стороні неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого зобов’язання за кожний день прострочки.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким сума нарахованої відповідачу пені становить 1628,80 грн. грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача та вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір 3% річних становить 340,60 грн., а також розрахунок інфляційних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір інфляційних становить 217,15 грн., перевірені господарським судом та встановлено їх відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-торговельна компанія Шабо” задовольнити.

2.Стягнути з Підприємства „Оріон”, засноване на власності громадської організації „Надія інвалідів” (65125, м. Одеса, вул. Базарна,68, кв. 1, код ЄДРПОУ 34801551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-торговельна компанія Шабо” (67770, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Шабо, вул. Дзержинського,10, код ЄДРПОУ 32751876) основний борг в сумі 21630 (двадцять одна тисяча шістсот тридцять) грн. 90 коп., пеню в сумі 1 628 (одна тисяча двадцять вісім) грн. 80 коп., інфляційні в сумі 217 (двісті сімнадцять) грн. 15 коп., 3% річних в сумі 340 (триста сорок) грн. 60 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев’ять) грн. 50 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 27 липня 2012 року.

Суддя Смелянець Г.Є.