Рішення № 25448784, 25.07.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.12 Справа№ 5015/2307/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євромет», м.Харків

до відповідача: Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця», м.Львів

про стягнення 54 656,41 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Ярунів І.В. - представник

від відповідача: Поліщак Р.В. - представник

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Галамай О.З.

Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ «Торговий дім «Євромет»»до ДТГО «Львівська залізниця» про стягнення 50 762,15грн. основного боргу, 2 806,59 грн. пені, 01,22 грн. інфляційних збитків, 1 086,45 грн. - 3 % річних та судових витрат.

Ухвалою суду від 11.06.2012 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25.06.2012 р. В судовому засіданні 25.06.2012 р. судом оглянуто оригінали документів, доданих до позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.06.2012 р. розгляд справи було відкладено на 25.07.2012 р. з підстав, викладених у даній ухвалі суду.

В судовому засіданні 25.07.2012 р. представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 50 762,15 грн. основного боргу, 3 464,65 грн. пені, 1 357,70 грн. –3 % річних, 01,22 грн. інфляційних збитків та судових витрат.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив в частині нарахування пені та 3 % річних, оскільки позивачем не вказано періоду розрахунку.

25.07.2012 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

07.06.2011 року між ТзОВ «ТД «Євромет»»(Покупець) та ДТГО «Львівська залізниця»(Постачальник) було укладено Договір поставки № Л/НХтер-5/11009, згідно п.п.1.1 якого Постачальник зобов’язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити певний Товар в асортименті та кількості відповідно до Специфікації № 1, що є додатком № 1 до даного Договору та є його невід’ємною частиною.

На виконання умов Договору відповідачем 14.06.2011 р., 05.09.2011 р. отримано від позивача товар, що підтверджується видатковими накладними, скріпленими підписами відповідача (а.с. 14-15).

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за поставлений Товар по даному Договору проводиться ПОКУПЦЕМ протягом 15 (п’ятнадцяти) банківських днів після дати поставки Товару.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 50 762,15 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 258 від 07.10.2011 р., яка залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на момент подання позову в суд заборгованість відповідача перед позивачем складає 50 762,15 грн.

Відповідно до п.9.4 Договору за порушення строку оплати, позивачем нарахована пеня в розмірі 3 464,65 грн. та відповідно до ст.625 ЦК України 01,22 грн. інфляційних збитків і 1 357,70 грн. –3 % річних, які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.п.1.1 Договору поставки Постачальник зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених за цим Договором, поставити Покупцю товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Постачальник поставив Покупцю 14.06.2011 р. та 05.09.2011 р. товар згідно видаткових накладних (а.с.14-15) р., за який Покупець зобов’язувався провести оплату, однак свої договірні зобов’язання виконав частково, заборгувавши позивачу 50 762,15 грн.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що оплата за поставлений Товар по даному Договору проводиться ПОКУПЦЕМ протягом 15 (п’ятнадцяти) банківських днів після дати поставки Товару.

Направлена позивачем на адресу відповідача претензія № 258 від 07.10.2011 р., яка останнім залишена без задоволення.

Відповідно до п.9.4 Договору за порушення строків оплати за період з 07.07.2011 року по 20.07.2012 року позивачем нарахована пеня в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Яку просить стягнути з відповідача в сумі 3464,65 грн.

Водночас частиною шостою статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку, ним нарахована пеня поза межами шестимісячного строку позовної давності . Згідно здійсненого судом перерахунку, до стягнення з відповідача підлягає пеня в розмірі 2239,17 грн., яка не перевищує облікової ставки НБУ і нарахована в межах шестимісячного строку, передбаченого ч.6 ст.232 ГК України.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховані інфляційні втрати на суму 01,22 грн., які підлягають до стягнення з відповідача.

Також позивачем за період з 07.07.2011 р. по 20.07.2012 р. нараховані 3 % річних в розмірі 1 357,70 грн. які підлягають до стягнення з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача пропорційно до задоволених вимог в сумі 1600,78 грн. судового збору.

Керуючись 3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»(79007, м.Львів, вул. Гоголя б.1, код ЄДРПОУ 14270973) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євромет» (61001, м.Харків, вул.Плеханівська б.4-А, код ЄДРПОУ 34330281) –50 762,15 грн. основного боргу, 2 239,17 грн. пені, 1 357,70 грн. –3 % річних, 01,22 грн. інфляційних збитків та 1600,78 грн. судового збору.

3 В задоволенні решта позовних вимог –відмовити.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Н. Березяк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30.07.2012 року.

Суддя Березяк Н.Є.