Рішення № 25448608, 10.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/19-02

10.07.12

За позовом Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль"

до Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України"

про стягнення 6 365,45 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача: Шпортило Я.І. –представник за довіреністю

Від відповідача: Кислий С.С. –представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.07.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 6 365,45 грн. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2001 було порушено провадження в справі № 9/19-02 та призначено до розгляду на 23.01.2002 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2002 провадження в справі за позовом Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" до Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України" про стягнення 6 365,45 грн. було зупинено у зв’язку з порушенням Господарським судом міста Києва провадження у справі № 18/171 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт-Авіа" до Відкритого акціонерного товариства "Національні Авіалінії України" про визнання банкрутом ВАТ "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України".

Розпорядженням голови Госпогдарського суду міста Києва Саранюка В.І. від 06.05.2009 справу № 9/19-02 передано для розгляду судді Станіку С.Р., у зв’язку з тим, що на даний час суддя Жирнов С.М. не працює у Господарському суді міста Києва.

Через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від ліквідатора ВАТ "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України" –арбітражного керуючого Юркова М. О. надійшла заява, в якій він повідомляє суд про те, що відповідно до постанови Господарського суду міста Києва від 31.05.2011 у справі № 18/171, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2011, ВАТ "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Серед іншого, ліквідатор у справі № 18/171 зазначив, що оголошення щодо поновлення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України" було опубліковано в газеті "Голос України" № 154 від 19.08.2009. А тому, посилаючись на ч.1, ч.2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор у справі № 18/171 Юрков М.О. наголошує на тому, що позивач –Державний міжнародний аеропорт "Бориспіль", так і не звернувся до суду в порядку встановленому положеннями вищевказаних норм із заявою про визнання його кредитором у справі № 18/171. А відтак, на думку ліквідатора –арбітражного керуючого Юркова М.О., позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Враховуючи вищевикладене та посилаючись на Рекомендації Президії Вищого господарського суду України № 04-5/1193 від 04.06.2004 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий Юрков М.О. просить суд поновити провадження у справі № 9/19-02 та відмовити Державному міжнародному аеропорту "Бориспіль" в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 9/19-02 до свого провадження та поновив провадження у даній справі.

В судових засіданнях 19.06.2012 та 03.07.2012 судом оголошено перерву до 03.07.2012 та до 10.07.2012 відповідно.

В судовому засіданні 10.07.2012 представник позивача, з урахуванням поданих 03.07.2012 через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва письмових пояснень по справі, заперечив проти поданих до суду письмових пояснень ліквідатора ВАТ "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України" –арбітражного керуючого Юркова М. О. та зазначив, що оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.1998 було порушено провадження у справі № 18/171 про банкрутство Київського державного авіапідприємства «Авіалінії України», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Національні авіалінії України», а оголошення про порушення справи щодо банкрутства КДАП «Авіалінії України» опубліковано 11.07.1998 в газеті «Урядовий кур’єр»№ 131-132, а тому у відповідності до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", враховуючи те, що вимоги позивача до боржника виникли після порушення провадження у справі № 18/171 про банкрутство, Державний міжнародний аеропорт "Бориспіль" є поточним кредитором. Із врахуванням наведеного, позивач наголосив на тому, що приписи частини 2 статті 14 Закону, на які, в свою чергу, посилається відповідач, на поточних кредиторів не поширюються, а відтак підстави для відмови у задоволенні позовних вимог Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" відсутні.

Представник відповідача в даному судовому надав пояснення по суті спору та заперечив проти заявлених вимог з урахуванням поданих ліквідатором ВАТ "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України" –арбітражним керуючим Юркова М. О. письмових пояснень.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.10.1999 між позивачем –Державним міжнародним аеропортом "Бориспіль", як обслуговуючою компанією, та відповідачем –Відкритим акціонерним товариством "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України", як перевізником, було укладено договір на наземне обслуговування у вигляді додатку № В1.1 № 2.5.11-36 до Стандартної Угоди ІАТА про наземне обслуговування від квітня 1998 року.

Умовами договору на наземне обслуговування у вигляді додатку № В1.1 № 2.5.11-36 від 27.10.1999 сторони погодили, що для одного повного обслуговування, що складається з прибуття та подальшого відправлення того самого літака протягом узгодженого часу обслуговування, позивач надає послуги зазначені в додатку А (п. 1.1.). Додаткові послуги надаються позивачем за запитом позивача і за додаткову плату (п. 2.1.). Незалежно від положень п. 7.2. Основної угоди відповідач зобов’язаний з 10 по 15 число місяця, наступного за звітним, самостійно отримати з бухгалтерії позивача рахунок і до 25-го числа здійснити оплату. Одночасно відповідач здійснює передоплату на наступний місяць в розмірі 50 % від вартості послуг попереднього місяця (п. 4.1.).

Відповідно до карток на обслуговування авіарейсу в аеропорту Бориспіль № 023891 та № 028122, які підписані представниками позивача та відповідача (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали були досліджені судом в судовому засіданні по справі), позивачем у вересні 2000 року та в грудні 2000 року було надано відповідачу послуги.

Як зазначає позивач у позовній заяві, на підставі вищевказаних карток Державний міжнародний аеропорт "Бориспіль" виставив відповідачу рахунок-фактури № 71/294 від 04.10.2010 на суму 2 357,78 грн. за надані послуги у вересні 2000 року та рахунок-фактури № 71/378 від 03.01.2001 на суму 11 978,90 грн. за надані послуги в грудні 2000 року (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали були досліджені судом в судовому засіданні по справі), які розроблені на основі карток-відомостей про рейси в межах України за період 01.09.2000 та про міжнародні рейси за період з 01.12.2000 до 31.12.2000 (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали були досліджені судом в судовому засіданні по справі).

Як зазначає позивач у позові, ним було виконано свої зобов’язання за договором на наземне обслуговування у вигляді додатку № В1.1 № 2.5.11-36 від 27.10.1999 у повному обсязі, надано послуги відповідачу у вересні 2000 року та в грудні 2000 року на загальну суму 14 336,68 грн., натомість, відповідач здійснив лише частковий розрахунок за надані послуги у строк, встановлений п.4.1. договору, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 6 365,45 грн.

Позивач стверджує, що на момент подачі позову до господарського суду, відповідач надані позивачем послуги на суму 6 365,45 грн. не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в наведеній сумі, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 6 365,45 грн. боргу за надані послуги.

Разом з тим, відповідач в письмових пояснення по справі наголошував на тому, що Державний міжнародний аеропорт "Бориспіль" є конкурсним кредитором, а тому оскільки позивач не звернувся до суду в порядку встановленому ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги позивача як конкурсного кредитора вважаються погашеними, а тому задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, а сторонами не заперечується, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.1998 було порушено провадження у справі № 18/171 щодо банкрутства КДАП «Авіалінії України», про що було опубліковане оголошення в газеті «Урядовий кур’єр»№ 131-132 від 11.07.1998.

Постановою Господарського суду міста Києва від 25.11.1998 у справі № 18/171 КДАП «Авіалінії України»визнано банкрутом.

Постановою Першого заступника голови Господарського суду міста Києва № 04-1/11-2-18/171 від 04.03.1999. постанову Господарського суду міста Києва від 25.11.1998 у справі № 18/171 скасовано, провадження у справі зупинено до закінчення приватизації КДАП «Авіаліній України».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2001 боржником по справі № 18/171 за позовом ТОВ «Контакт-Авіа»до КДАП «Авіаліній України»про визнання останнього банкрутом, ухвалено вважати правонаступника –ВАТ «Авіакомпанія «Національні Авіалінії України».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2004 провадження у справі № 18/171 зупинено до закінчення процесу реструктуризації ВАТ «Авіакомпанія «Національні Авіалінії України».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2009 провадження у справі № 18/171 поновлено, про що було опубліковане оголошення в газеті «Урядовий кур’єр»№ 110 від 23.06.2009.

Також, судом встановлено, а сторонами, в свою чергу, не заперечується, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2009 у справі № 18/171 введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Юркова М.О., про що було надруковане оголошення у газеті «Голос України»№ 154 від 19.08.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2009 затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ «Авіакомпанія «Національні Авіалінії України» з кредиторськими вимогами на загальну суму 19 059 071,76 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 31.05.2011 у справі № 18/171 ВАТ «Авіакомпанія «Національні Авіалінії України» визнано банкрутом, про що було надруковане оголошення у газеті «Голос України»№ 102 (5102) від 07.06.2011.

Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 10.11.2011 постанова Господарського суду міста Києва від 31.05.2011 у справі № 18/171 залишена без змін.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Частиною 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

У відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

У відповідності до п. 8.13. рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п. 1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону.

В п. 8.14. рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зазначено, що відповідно до частини 2 статті 14 Закону (в редакції Закону від 07.03.2002 N 3088-III) вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр кредиторів. Припис частини 2 статті 14 Закону поширюється виключно на конкурсних кредиторів, а тому права вимоги поточних кредиторів не припиняються.

Статтею 4 Цивільного кодексу Української РСР встановлено, що цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають: з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування; в результаті відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; внаслідок інших дій громадян і організацій; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

Відповідно ч. 1 ст. 41 Цивільного кодексу Української РСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Згідно із ст. 151 Цивільного кодексу Української РСР в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 161 Цивільного кодексу Української РСР встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 162 Цивільного кодексу Української РСР одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно із ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, враховуючи те, що договір на наземне обслуговування у вигляді додатку № В1.1 № 2.5.11-36 , який є підставою позовних вимог, укладено між сторонами 27.10.1999, а провадження у справі № 18/171 про банкрутство Київського державного авіапідприємства «Авіалінії України», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Національні авіалінії України», порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.1998, про що 11.07.1998 було опубліковано оголошення в газеті «Урядовий кур’єр»№ 131-132, суд, враховуючи приписи ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також п. 8.14. рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” , дійшов висновку, що Державний міжнародний аеропорт "Бориспіль" є поточним кредитором ВАТ «Авіакомпанія «Національні авіалінії України», а тому оскільки приписи частини 2 статті 14 Закону поширюється виключно на конкурсних кредиторів, то право вимоги Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" як поточного кредитору не припинилося.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач, на виконання умов договору на наземне обслуговування у вигляді додатку № В1.1 № 2.5.11-36 від 27.10.1999 надав відповідачу у вересні 2000 року та в грудні 2000 року послуги, що підтверджується картками на обслуговування авіарейсу в аеропорту Бориспіль № 023891 та № 028122, які підписані представниками позивача та відповідача та на підставі яких були розроблені з урахуванням карток-відомостей про рейси в межах України за період 01.09.2000 та про міжнародні рейси за період з 01.12.2000 до 31.12.2000 рахунки-фактури № 71/294 від 04.10.2000 на суму 2 357,78 грн. та рахунок-фактури № 71/378 від 03.01.2001 на суму 11 978,90 грн., проте відповідач свого обов’язку щодо оплати за надані послуги у строк, встановлений п.4.1 договору виконав лише частково, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 365,45 грн.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов’язань щодо оплати наданих йому послуг за договором на наземне обслуговування у вигляді додатку № В1.1 № 2.5.11-36 від 27.10.1999 –не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору на наземне обслуговування у вигляді додатку № В1.1 № 2.5.11-36 від 27.10.1999, а також положення ст. ст. 161, 162 Цивільного кодексу Української РСР.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором на наземне обслуговування у вигляді додатку № В1.1 № 2.5.11-36 від 27.10.1999 у розмірі 6 365,45 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу в наведеній сумі є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 6 365,45 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України" (ідентифікаційний код –21575710, місцезнаходження: 03036, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 90), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" (ідентифікаційний код –20572069, місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль-7) 6 365 (шість тисяч триста шістдесят п’ять) грн. 45 коп. –боргу,

63 (шістдесят три) грн. 65 коп. –витрат по сплаті державного мита та 69 (шістдесят дев’ять) грн. 00 коп. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення –13.07.2012