Рішення № 25448559, 26.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2012 р. Справа № 1/014-12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сквирський комбінат хлібопродуктів», м. Сквира

до відповідача державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», м. Біла Церква

про стягнення 8 338,03 грн.

Суддя А.С. Грєхов

за участю представників сторін:

від позивача: Кваша О.Ю., довіреність від 10.01.2012р. №2;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сквирський комбінат хлібопродуктів»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 20.03.2012р. №125 до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі - відповідач) про стягнення з останнього 8 338,03 грн. заборгованості, яка утворилась у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань в частині оплати за отриману продукцію.

Ухвалою суду від 29.03.2012 р. порушено провадження у справі № 1/014-12 та призначено її до розгляду.

Ухвалою від 05.04.2012 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, в зв’язку з неявкою представника відповідача та за клопотанням позивача було відкладено, та зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали суду від 29.03.2012р.

20.04.2012р. до господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю «Сквирський комбінат хлібопродуктів»надійшли документи, витребувані судом.

В судовому засіданні 26.04.2012 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судові засідання 05.04.2012 р. та 26.04.2012 р. не з’явився, витребувані судом документи, в тому числі відзив до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце і час судових засідань, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 29.03.2012 р., від 05.04.2012р. направлених на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві та підтверджена доданим до матеріалів позовної заяви витягом з ЄДРПОУ від 22.03.2012р. №837561 серії АЄ.

Враховуючи, що відповідач повідомлявся про час та місце засідання суду належним чином, неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

Позивач поставив відповідачу товар (огірки) на суму 8 338,03 грн., що підтверджується видатковими накладними № №2895 від 05.07.2010р., №2944 від 09.07.2010р., №2959 від 16.07.2010р., №2977 від 26.07.2010р., №3002 від 02.08.2010р., №3062 від 09.08.2010р., №3074 від 12.08.2010р. №3081 від 16.08.2010р., №3091 від 19.08.2010р., №3118 від 25.08.2010р., №3244 від 01.09.2010р., №3360 від 08.09.2010р. Про приймання товару по вказаним накладним свідчать підписи представника відповідача скріплені печаткою овочевого складу відповідача.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання належним чином, претензій щодо якості поставленого товару від відповідача не надходило.

У судовому засіданні 26.04.2012р. позивач надав свої усні пояснення стосовно довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, останній пояснив, що видано було лише дві довіреності від 05.07.2010р. №417 та від 12.07.2010р. №434 на ім’я Булгакової Лілії Анатоліївни інша частина товару постачалась лише на підставі накладних, копії яких наявні в матеріалах справи. Дане пояснення прийняте судом до уваги.

Таким чином, станом на час звернення до суду з позовною заявою борг відповідача становить 8 338,03 грн. Відповідачем заборгованість в сумі 8 338,03 грн. оплачена не була, доказів сплати до суду не надано.

Наявність заборгованості відповідача підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №2010 від 20.04.2012р., яка підписана генеральним директором та головним бухгалтером товариства з обмеженою відповідальністю «Сквирський комбінат хлібопродуктів»та скріплена печаткою підприємства.

Крім того, заборгованість відповідача підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків, останній підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до п. 1. ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

В силу ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Отже, поставивши відповідачу за видатковими накладними № №2895 від 05.07.2010р., №2944 від 09.07.2010р., №2959 від 16.07.2010р., №2977 від 26.07.2010р., №3002 від 02.08.2010р., №3062 від 09.08.2010р., №3074 від 12.08.2010р. №3081 від 16.08.2010р., №3091 від 19.08.2010р., №3118 від 25.08.2010р., №3244 від 01.09.2010р., №3360 від 08.09.2010р. товар, сторони на підставі ст. ст. 202, 205 Цивільного кодексу України уклали угоду, згідно з якою у відповідача на підставі ст. ст. 11, 509, 626 ЦК України виникло зобов’язання щодо оплати за отриманий товар.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з вимогами частини першої ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов’язання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини відповідно до яких позивач надав відповідачу товар, а останній зобов’язаний за нього розрахуватись.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач на адресу відповідача направляв претензію вих. № 63 від 15.02.2012 р. в якій позивач повідомляв відповідача, що за ним рахується заборгованість у розмірі 8 338,03 грн. та просив її сплатити. Проте, вимога позивача залишена без відповіді та задоволення (претензія та докази її направлення і отримання відповідачем наявні в матеріалах справи).

Оскільки відповідач не розрахувався за отриманий товар, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, в зв’язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В результаті невиконання відповідачем зобов’язань щодо своєчасної оплати за поставлений товар за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 8 338,03 грн.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву або доказів оплати наданого позивачем товару суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 8 338,03 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 8 338,03 грн. підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код ЄДРПОУ 08358735) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сквирський комбінат хлібопродуктів»(09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Київська, 25, код ЄДРПОУ 00954544) 8 338 (вісім тисяч триста тридцять вісім) грн. 03 коп. заборгованості та 1 609 (одну тисячу шістсот дев’ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя А.С. Грєхов