Рішення № 25448502, 30.07.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2012 р. Справа № 21/085-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Київська обл., м. Бориспіль

до Державного авіаційного підприємства «Україна», Київська обл., м. Бориспіль

про стягнення 608 040,00 гривень

за участю представників:

від позивача: Коноваленко І.М. (довіреність №35-30-7 від 03.01.2012р.)

від відповідача: Савон А.В. (довіреність №3 від 04.01.2011р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.07.2012р. Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(далі-ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного авіаційного підприємства «Україна» (далі-ДАП «Україна»/відповідач) про стягнення 608 040,00 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих послуг з підстав статей 174, 175 Господарського кодексу України та статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Відповідач позов визнав у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2012р. порушено провадження у справі №21/085-12 та призначено справу до розгляду на 30.07.2012р.

В судовому засіданні 30.07.2012р. представником позивача було подано заяву про уточнення підстав позову, відповідно до якої останній просив суд вважати помилково зазначеними статті 1212, 1213 Цивільного кодексу України, як підстави позову. Зазначені уточнення судом прийняті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Протягом січня-березня 2012р., на підставі заявок відповідача:

- №54 від 23.12.2011р.,

- №25 від 12.01.2012р.,

- №57 від 22.02.2012р.,

- №58 від 23.02.2012р.,

- №3А від 02.02.2012р.,

- №27 від 15.03.2012р.,

позивачем були надані відповідачу послуги з використання місць стоянки повітряних суден в ангарі та стоянок на приангарній площі для проведення технічного обслуговування повітряних суден загальною вартістю 608 040,00 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах приймання-здачі виконаних послуг:

- від 31.01.2012р. на суму 486 000,00 грн.,

- від 29.02.2012р. на суму 87 840,00 грн.,

- від 31.03.2012р. на суму 34 200,00 грн.

З метою оплати відповідачем вартості наданих послуг, позивачем були виставлені рахунки-фактури:

- №893/1 від 10.02.2012р. на суму 486 000,00 грн.,

- №893/6 від 29.02.2012р. на суму 87 840,00 грн.,

- №893/9 від 12.04.2012р. на суму 34 200,00 грн. Копії зазначених документів містяться в матеріалах даної справи.

Втім, відповідач вартість наданих послуг не оплатив, внаслідок чого за ним утворилось 608 040,00 грн. заборгованості, наявність якої підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на акті звірки взаєморозрахунків станом на 25.07.2012р., а також визнається відповідачем у повному обсязі.

Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 608 040,00 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих послуг згідно актів приймання-здачі виконаних послуг від 31.01.2012р., від 29.02.2012р., від 31.03.2012р.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, приписами статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За таких обставин, виходячи з аналізу наведених законодавчих положень, суб’єктного складу та характеру правовідносин, суд дійшов висновку, що відносини між сторонами в частині заявленої позовної вимоги підпадають під дію правових норм, що регулюють правовідносини в сфері послуг, оскільки угода, яка відбулася між сторонами у вигляді підписання спірних актів приймання-здачі виконаних послуг за своєю правовою природою є договором надання послуги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.10.2011р. у справі № 5005/2708/2011.

Відповідно до статей 901, 903, 530 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач не оплатив вартість наданих послуг за спірний період, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем у повному обсязі, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 608 040,00 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих послуг згідно актів приймання-здачі виконаних послуг від 31.01.2012р., від 29.02.2012р., від 31.03.2012р. підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 202, 205, 530, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного авіаційного підприємства «Україна»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2, ідентифікаційний код 25196197) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», ідентифікаційний код 20572069) 608 040 (шістсот вісім тисяч сорок) грн. 00 коп. заборгованості та 12 160 (дванадцять тисяч сто шістдесят) грн. 80 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 30.07.2012р.

Суддя В.А. Ярема