Рішення № 25448415, 27.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/8303-2012

27.07.12

За позовом

Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

До

Державного підприємства «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»

Про

стягнення 76 735,12 грн.

Суддя Куркотова Є.Б.

Представники:

Від позивача

Іваненко І.Г. –представник за довіреністю

Від відповідача

Боярчук О.М. –представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»(далі-відповідач) про стягнення 76 735,12 грн., з яких 72 851,59 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, пеня у розмірі 3 025,35 грн., інфляційні втрати у розмірі 259,11 грн. та 3% річних у розмірі 599,07 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язання за договором №154-1388 від 13.01.2004 р. у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 72 851,59 грн. за спожиту теплову енергію у гарячій воді. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 3 025,35 грн., інфляційні втрати у розмірі 259,11 грн. та 3% річних у розмірі 599,07 грн. Всього ціна позову становить 76 735,12 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.06.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 11.07.2012 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.07.2012 р. у зв’язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 27.07.2012 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, надав довідку про надходження коштів за спожиту від АК «Київенерго»теплоенергію, з якої вбачається, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості за спірний період в червні 2012 р. сплачено грошові кошти у розмірі 2 851,79 грн. та у липні 2012 р. грошові кошти у розмірі 4000,00 грн. та 2000,00 грн.

Представник відповідача у судове засідання з’явився, та надав суду відзив на позовну заяву, за змістом якого визнав суму заборгованості за договором за спожиту теплову енергію у гарячій воді, проте просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 80% від загальної суми та розстрочити сплату боргу строком на чотири місяці рівними частинами щомісячно.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

13.01.2004 р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір №154-1388 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.2.1 Договору постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та обсягах згідно із Додатком № 1 до Договору.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.

Як вбачається з п. 2 наявного в матеріалах справи додатку №4 до договору (Порядок розрахунків за теплову енергію), абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Відповідно до п. 5 додатку №4 до договору, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту №1 за адресою: вул. Жилянська, буд. 63, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Згідно п. 7 додатка №4 до договору абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється по приладам обліку відповідно до Звернення-доручення про укладення договору за тарифами, встановленими і заатвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 р. - постановами Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

Зобов’язання за Договором виконані позивачем належним чином, що підтверджується розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді за Договором №154-1388 від 13.01.2004 р. та обліковими картками з лютого 2012 р. по березень 2012 р., що містяться в матеріалах справи. Вказаними доказами стверджується, а відповідачем не заперечується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 72 851,59 грн.

Однак, відповідач взяті на себе зобов’язання за договором не виконав, в наслідок чого за період з 01.02.2012 р. по 01.04.2012 р. у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2012 р. року складає 72 851,59 грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Пунктом 2 наявного в матеріалах справи додатку №4 до договору (Порядок розрахунків за теплову енергію) сторони передбачили, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Представником позивача було надано суду довідку про надходження коштів за спожиту відповідачем теплоенергію, відповідно до якої станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача становить 63 999,80 грн.

Як вбачається з відтиску поштового штемпелю на конверті позовної заяви та доданих до неї документів, позивач звернувся із позовом до суду 21.06.2012 р.

При цьому з вказаної довідки вбачається, що сума боргу у розмірі 2 851,79 грн. було погашено відповідачем 19.06 2012 року, тобто до звернення позивача до суду.

Відтак, позовні вимоги в цій частини було заявлено позивачем безпідставно, у зв’язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.

З довідки також вбачається, що сума заборгованості у розмірі 6 000,00 грн. було погашено відповідачем у липні 2012 р., а отже провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту енергію у розмірі 63 999,80 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 025,35 грн., 3% річних у розмірі 599,07 грн. за період з лютого по травень 2012 р. та інфляційні збитки у розмірі 259,11 грн. згідно доданого до позову розрахунку, за лютого по квітень 2012 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 7 додатку №4 до Договору сторони визначили, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач нараховує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за прострочення оплати теплової енергії у період з лютого по травень 2012 року (включно).

За перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку пені, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за прострочення виконання грошового зобов’язання по сплаті теплової енергії становить 2 957,36 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 67,99 грн. необхідно відмовити, оскільки вона обрахована невірно.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання, то вимога позивача про стягнення 3% річних та інфляційних збитків визнається судом обґрунтованою та задовольняється у розмірі, відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Отже, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 63 999,80 грн., пені у розмірі 2 957,36 грн., інфляційних збитків у розмірі 259,11 грн. та 3% річних у розмірі 599,07 грн.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач також просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 80% від загальної суми та розстрочити сплату боргу ДП «Головний інститут землеустрою»строком на чотири місяці рівними частинами щомісячно.

Дане клопотання відповідач обґрунтовує наявністю складної фінансової ситуації підприємства, а саме наявністю великої заборгованості по невиплаченій заробітній платі за червень 2012 року в сумі 108 923,22 грн., не сплаченому податку на землю у сумі 8 933,50 грн. та прибутковому податку з фізичних осіб. Крім того, відповідач зазначає, що підприємство має значну заборгованість за комунальні послуги у розмірі 2 060 806,72 грн.

На підтвердження викладених обставин відповідачем було надано суду копію балансу на 31.12.2011 та звіту про фінансові результати за 2011р. та копію балансу на 30.06.2012 та звіту про фінансові результати за І півріччя 2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд, враховуючи скрутне фінансове становище відповідача, значний розмір суми заборгованості по заробітній платі, податку за землю та комунальним платежам, вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України - розстрочити виконання даного рішення господарського суду м. Києва таким чином:

34 784,43 грн. в строк до 30 серпня 2012 року;

34 784,43 грн. в строк до 30 вересня 2012 року.

Відповідно до ч.3 ст.83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, звернення позивача до суду з позовною заявою зумовлено невиконанням відповідачем протягом тривалого часу зобов’язань за Договором № 1541388 від 13.01.2004 року, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача на підставі п.7 Додатка 4 до договору пені у розмірі 3 025,35 грн., а також інфляційних втрат у сумі 259,11 грн. та річних у сумі 599,07 грн.

При цьому суд відзначає, що заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій є значно меншим суми основної заборгованості за договором.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»(03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3, код ЄДРПОУ 00699750) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) суму основного боргу у розмірі 63 999 (шістдесят три тисячі дев’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 80 коп., пеню у розмірі 2 957 (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят сім) грн. 36 коп., 3% річних у розмірі 599 (п’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 07 коп., інфляційні збитки у розмірі 259 (двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 11 коп. та судовий збір у розмірі 1 753 (одна тисяча сімсот п’ятдесят три) грн. 52 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

5. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 6 000,00 грн. припинити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Розстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2012 у справі № 5011-67/8303-2012 таким чином: 34 784,43 грн. в строк до 30 серпня 2012 року; 34 784,43 грн. в строк до 30 вересня 2012 року.

Суддя Куркотова Є.Б.

Рішення підписано 27.07.2012 р.