Рішення № 25448409, 17.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-33/2692-2012

17.04.12

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до державного підприємства "Укржитлосервіс"

про стягнення 1 153 476,25 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Мірошник М.М. –представник за довіреністю № 113 від 02.04.2012 року;

від відповідача: Сапсай С.В. –представник за довіреністю № 44 від 31.01.2012 року.

Встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до державного підприємства "Укржитлосервіс" про стягнення 1 153 476,25 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.02.2003 року між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»та державним підприємством «Укржитлосервіс»укладено договір № 01914/2-06 на послуги водопостачання та водовідведення.

Відповідно до розділу 1 договору, позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та водовідведення, а відповідач, в свою чергу, розраховуватися за вищезгадані послуги згідно умов договору.

Кількість води, що подається позивачем та використовується відповідачем, визначається за показаннями водолічильників, зареєстрованих позивачем (п. 3.1 договору).

Кількість стічних вод, які надходять у каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями водолічильників (п. 3.3. договору).

Згідно облікових даних позивача, за період з 01.05.2011 року по 31.12.2011 року, відповідачу було надано послуг з водопостачання та водовідведення на загальну суму 1 278 919,75 грн., що підтверджується актами про зняття показників з приладів обліку, розшифровками та платіжними вимогами-дорученнями.

Відповідно до п. 2.3 договору, відповідач в кінці кожного місяця зобов'язаний був направляти свого представника до позивача з письмовою інформацією, відповідно з додатком № 1 даного договору, щодо об'єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення), за останній місяць, для проведення звірки розрахунків з позивачем та підписання відповідного акту.

В разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, відповідач зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня направлення платіжних вимог до банківської установи, направити свого повноважного представника з обґрунтовуючими документами до позивача для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту. У випадку не направлення представника з обґрунтовуючими документами для підписання акту звіряння, дані позивача щодо вартості послуг вважаються прийнятими відповідачем (п. 3. 5. договору).

Враховуючи той факт, що за період з 01.05.2011 року по 31.12.2011 року відповідачем жодного разу не направлено до позивача уповноваженого представника для проведення звірки даних та підписання відповідного акту, позивач вважає дані, на підставі яких ним до банківської установи направлялись дебетово-інформаційні повідомлення, такими, що прийняті відповідачем, а відмову відповідача оплатити направлені платіжні документи - безпідставною.

Згідно умов п. 3.4 договору, відповідач розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи. Позивач інформує відповідача про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що щомісячно направляються до банківської установи відповідача.

Однак відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, яке регулює відносини у цій сфері господарювання, несвоєчасно та не в повному обсязі проводить розрахунки за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення.

Заборгованість державного підприємства «Укржитлосервіс»перед публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київодоканал»за надані з 01.05.2011 року по 31.12.2011 року послуги з водопостачання та водовідведення становить 1 115 228,41 грн.

Також, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов’язань за договором на послуги водопостачання та водовідведення, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 27 946,06 грн. та 3 % річних в розмірі 10 301,78 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.03.2012 року порушено провадження у справі № 5011-33/2692-2012, розгляд справи призначено на 19.03.2012 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.03.2012 року, у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням сторонами вимог суду, розгляд справи було відкладено на 02.04.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2012 року, у зв’язку з тим, що судове засідання призначене на 02.04.2012 року не відбулося, розгляд справи відкладено на 17.04.2012 року.

В судове засідання 17.04.2012 року з’явились представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 1 115 228,41 грн. заборгованості за договором № 01914/2-06 від 25.02.2003 року на послуги водопостачання та водовідведення, пені в розмірі 27 946,06 грн., 3 % річних в розмірі 10 301,78 грн. та 23 069,53 грн. судового збору.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких визнав заявлені позовні вимоги та просить суд розстрочити виконання рішення суду в рівних частках на 2 роки. В обґрунтування своєї заяви відповідач наголошує на тому, що на даний час перебуває у тяжкому фінансовому становищі, проте будь-яких доказів зазначених обставин суду не надано. Таким чином заява відповідача про розстрочку виконання рішення визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства..

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 затверджено «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У цих Правилах визначено, що: централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Наведене свідчить, що законодавець розрізняє послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води.

Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

В статті 1 цього Закону визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

25.02.2003 року між відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»(далі –позивач, постачальник за договором) та державним підприємством «Укржитлосервіс» (далі-відповідач, абонент за договором) укладено договір № 01914/2-06 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого позичальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов’язався розраховуватися за вищезгадані послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р.

У відповідності до положень п 1.1. статуту публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(нова редакція) затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», протокол від 20.12.2010 року, визначено, що публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»(ідентифікаційний код 03327664) є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Відповідно до 3.1 договору, кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показаннями водолічильників, зареєстрованих почальником.

Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями водолічильників (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 2.3 договору, абонент в кінці кожного місяця зобов'язаний направляти свого представника до постачальника з письмовою інформацією, відповідно з додатком № 1 даного договору, щодо об'єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення), за останній місяць, для проведення звірки розрахунків з позивачем та підписання відповідного акту.

У відповідності до положень п. 3.4. договору, абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п’ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

В разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня направлення платіжних вимог до банківської установи, направити свого повноважного представника з обґрунтовуючими документами до постачальника для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту. У випадку не направлення представника з обґрунтовуючими документами для підписання акту звіряння, дані постачальника щодо вартості послуг вважаються прийнятими абентом (п. 3. 5. договору).

Згідно п. 3.6. договору, постачальник щомісячно виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно даного договору. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Умовами п.п. 12.5 та 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 року за № 165/374 передбачено, що рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. За твердженням представника позивача відповідачу надаються послуги - як споживачу 11 групи.

Відповідно до п. 12.6 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 року за № 165/374,. рахунки за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення виставляються абоненту за допомогою автоматизованих систем на базі ЕОМ.

Відповідно до умов позовної заяви позивач виконав всі умови договору належним чином, за період з 01.05.2011 року по 31.12.2011 року відповідачу було надано послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 1 278 919,75 грн. Однак, відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконує належним чином взяті на себе зобов’язання, відносно повної, своєчасної та систематичної оплати спожитих ним послуг, в зв’язку з чим в останнього виникла заборгованість в розмірі 1 115 228,41 грн. за надані з 01.05.2011 року по 31.12.2011 року послуги з водопостачання та водовідведення.

Відповідно п. 2 Приміток Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28.08.2007 року, у розрахунках за послуги з водовідведення кількість стічних вод приймається рівною загальній кількості спожитої холодної та гарячої води.

При дослідженні розгорнутого розрахунку позовних вимог позивача, судом встановлено, що в графі «послуга»позивач зазначив послуги з постачання та відведення (стоки) питної води, що йде на обігрів тоді як, метою укладення договору № 01914/2-06 було постачання питної води та водовідведення. При цьому, умови зазначеного договору не регулюють постачання позивачем відповідачу питної води, що йде на підігрів.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Оцінюючи подані суду докази суд вважає, що спірний договір, не передбачає обов'язку відповідача сплачувати послуги з постачання питної води, що йде на підігрів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних грав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Звертаючись з позовом, позивач не надав доказів, відповідно до яких на відповідача покладався обов’язок сплачувати за постачання питної води, що йде на підігрів.

Стаття 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»передбачає, що надання послуг питного водопостачання здійснюється на основі договору.

Позивач не надав суду доказів того, що договір був укладений на постачання відповідачу питної води, що йде на підігрів. Доказів укладення додаткової угоди про постачання питної води, що йде на підігрів між сторонами, суду не надано.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку що, оскільки публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»не має достатніх правових підстав здійснювати нарахування за питну воду, що йде на підігрів, тому позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині розміру заборгованості за послуги з постачання питної води та прийняття стічних вод в розмірі 624 374,79 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У зв’язку з неналежним виконання грошовим зобов’язань за договором на послуги водопостачання та водовідведення, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 27 946,06 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Згідно п. 4.2. договору, за несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд наводить власний розрахунок пені за період встановлений позивачем в розрахунку, з урахуванням задоволеної суми основного боргу:

Сума боргу (грн.)

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

Код 2-664

4380.03

167

7.7500 %

0.042 %*

310.62

4198.39

138

7.7500 %

0.042 %*

246.08

5764.22

108

7.7500 %

0.042 %*

263.54

4013.72

77

7.7500 %

0.042 %*

131.24

5161.97

47

7.7500 %

0.042 %*

103.03

5265.59

17

7.7500 %

0.042 %*

38.01

Код 4-822

25594.81

157

7.7500 %

0.042 %*

1706.44

31641.70

123

7.7500 %

0.042 %*

1652.73

44622.29

94

7.7500 %

0.042 %*

1781.22

23062.70

61

7.7500 %

0.042 %*

597.42

28816.06

31

7.7500 %

0.042 %*

379.35

21727.47

0

7.7500 %

0.042 %*

0

Код 6-125

53078.12

153

7.7500 %

0.042 %*

3448.62

42691.75

122

7.7500 %

0.042 %*

2211.78

59297.28

90

7.7500 %

0.042 %*

2266.29

27987.05

61

7.7500 %

0.042 %*

724.98

56653.87

31

7.7500 %

0.042 %*

745.81

587.76

0

7.7500 %

0.042 %*

0

Код 10-487

535.83

158

7.7500 %

0.042 %*

35.95

382.83

126

7.7500 %

0.042 %*

20.48

636.79

96

7.7500 %

0.042 %*

25.96

159.44

66

7.7500 %

0.042 %*

4.47

699.22

33

7.7500 %

0.042 %*

9.80

161.70

6

7.7500 %

0.042 %*

0.41

Всього:

16704.23

Таким чином, в частині стягнення пені в розмірі 11 241,83 грн. слід відмовити.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 10 301,78 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами статті 625 Цивільного кодексу України.

Суд наводить власний розрахунок трьох відсотків річних за період встановлений позивачем в розрахунку, з урахуванням задоволеної суми основного боргу:

Сума боргу (грн.)

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

Код 2-664

3669.59

227

3 %

68.47

3577.11

201

3 %

59.10

4380.03

167

3 %

60.12

4198.39

138

3 %

47.62

5764.22

108

3 %

51.17

4013.72

77

3 %

25.40

5161.97

47

3 %

19.94

5265.59

17

3 %

7.36

Код 4-822

23571.29

213

3 %

412.66

38075.47

184

3 %

575.83

25594.81

157

3 %

330.28

31641.70

123

3 %

319.88

44622.29

94

3 %

344.75

23062.70

61

3 %

115.63

28816.06

31

3 %

73.42

21727.47

0

3 %

0

Код 6-125

48733.56

215

3 %

861.18

58216.05

184

3 %

880.42

53078.12

153

3 %

667.48

42691.75

122

3 %

428.09

59297.28

90

3 %

438.64

27987.05

61

3 %

140.32

56653.87

31

3 %

144.35

587.76

0

3 %

0

Код 10-487

951.34

221

3 %

17.28

459.79

188

3 %

7.10

535.83

158

3 %

6.96

382.83

126

3 %

3.96

636.79

96

3 %

5.02

159.44

66

3 %

0.86

699.22

33

3 %

1.90

161.70

6

3 %

0.08

Всього:

6 115.27

Таким чином, в частині стягнення 3% річних в розмірі 4 186,51 грн. слід відмовити.

З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6 115,27 грн. та пені у розмірі 16 704,23 грн. відповідно до розрахунку суду.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства "Укржитлосервіс" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 24-А, ідентифікаційний код 32207896) на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 624 374 (шістсот двадцять чотири тисячі триста сімдесят чотири) грн. 79 коп. заборгованості, 6 115 (шість тисяч сто п’ятнадцять) грн. 27 коп. три проценти річних та 16 704 (шістнадцять тисяч сімсот чотири) грн. 23 коп. пені, а також 12 943 (дванадцять тисяч дев’ятсот сорок три) грн. 89 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 24.04.2012 року