Рішення № 25448228, 19.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/8400-2012

19.07.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»

До Фізичної особи –підприємця П‘ятецького Андріана Миколайовича

Треті особа, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1. Трубачов Дмитро Євгенійович

2. Весельський Микола Йосипович

Про стягнення 15 839,57 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача не з‘явився

Від відповідача не з‘явився

Від третіх осіб не з‘явились

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»про стягнення з Фізичної особи –підприємця П‘ятецького Андріана Миколайовича 15 839,57 грн. виплаченого страхового відшкодування за договором (полісу) обов‘язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА/2598170 від 05.05.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору (полісу) обов‘язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА/2598170 від 05.05.2011 взято зобов‘язання відшкодовувати шкоду заподіяну майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу марки Шевроле, державний номер АА 3004 НІ. Внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (надалі –ДТП) за участю вказаного транспортного засобу та наявності вини водія Весельського М.Й., який керував цим автомобілем, позивачем виплачено страхове відшкодування автомобіля марки Субару, державний реєстраційний номер АА 9495 ІА. Оскільки водій Весельський М.Й. у строк передбачений законодавством не повідомив страховика про настання страхової події, обов‘язок з відшкодування збитків у відповідності до ст. 1172 Цивільного кодексу України покладається на відповідача, так як Весельський М.Й. на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з останнім.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/8400-2012, залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Трубачова Дмитра Євгенійовича і Весельського Миколи Йосиповича та призначено її до розгляду на 10.07.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/8400-2012 від 10.07.2012, в зв‘язку з нез‘явленням представників відповідача і третіх осіб в засідання суду та невиконання сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 27.06.2012, розгляд справи був відкладений на 19.07.2012.

Позивач в судове засідання 19.07.2012 не з‘явився.

Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується протоколом судового засідання від 10.07.2012.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника позивача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача не надходило.

Відповідач в судове засідання 19.07.2012 не з‘явився, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 27.06.2012 та ухвалі від 10.07.2012 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвали суду від 27.06.2012 та від 10.07.2012 надсилались відповідачу у відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві : м. Київ, вул. Андрющенка, 4-А, кв. 76, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців станом на 19.07.2012 є місцем проживання відповідача.

Треті особи в судове засідання 19.07.2012 не з‘явились та вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.06.2012 та ухвалі від 10.07.2012 не виконали.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.07.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (страховик) і Трубачовим Дмитром Євгенійовичем (страхувальник) було укладено договір обов‘язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА/2598170 від 05.05.2011.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов‘язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов‘язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до умов договору (полісу) страховик зобов‘язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю здоров‘ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля Шевроле, державний номер АА 3004 НІ.

Договір (поліс) укладено на умовах І типу, що передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю здоров‘ю та майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

З довідки Відділу ДАІ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві та постанови Дарницького районного суду міста Києва від 12.09.2011 у справі № 3-7418/11 вбачається, що 11.08.2011 о 09 год. 30 хв. Весельський М.Й. в м. Києві по вул. Харківське шосе, керуючи автомобілем Шевроле, державний номер АА 2003 НІ повертаючи ліворуч з правої смуги не дав дороги автомобілю Субару державний номер АА 9495 ІА під керуванням водія Щербиненко А.М., який рухався у попутному напрямку у лівій смузі, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів, чим порушив п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 12.09.2011 у справі № 3-7418/11 Весельського М.Й. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладено штраф у розмірі 340,00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Субару, державний номер АА 9495 ІА.

Відповідно до звіту про оцінку № 1852 від 18.08.2011, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Субару, державний номер АА 9495 ІА внаслідок його пошкодження при ДТП становить 18 778,19 грн.

Стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»визначає, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Суб‘єктами оціночної діяльності є, зокрема суб‘єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Проведення оцінки майна є обов‘язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Згідно ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України.

Кваліфікаційне свідоцтво видається Фондом державного майна України спільно з навчальним закладом, на базі якого проводилася підготовка та складався кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії.

Відповідно до ст. 18 Закону сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.

Рішення про видачу сертифіката приймається Фондом державного майна України (стаття 19 Закону).

Звіт про оцінку № 1852 від 18.08.2011 здійснений оцінщиком Резниченко В.О., який має достатній фаховий рівень оцінювача, який у встановленому законодавством порядку має відповідні кваліфікаційні свідоцтва та сертифікати (знаходяться в матеріалах справи).

На підставі договору страхування позивачем було складено страховий акт № 3581-24 від 10.11.2011 та розраховано суму страхового відшкодування.

Так, страховим актом № 3581-24 від 10.11.2011 позивачем визнано подію страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування власнику автомобіля Субару, державний номер АА 9495 ІА Щербиненко А.М. в розмірі 15 839,57 грн.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки Шевроле, державний реєстраційний номер АА 3004 НІ встановлена у судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об‘єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов‘язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З огляду на те, що транспортний засіб марки Шевроле, державний реєстраційний номер АА 3004 НІ, яким керував Весельський М.Й. та вина якого доведена в судовому порядку застрахована позивачем, останній перерахував кошти в розмірі 15 839,57 грн. власнику автомобіля Субару, державний номер АА 9495 ІА Щербиненко А.М., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 13721 від 10.11.2011.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов‘язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Підпункт 33.1.2. пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов‘язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлює, що водій транспортного засобу, причетний до ДТП, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов‘язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Матеріали справи свідчать та не спростовано сторонами, що Васильський М.Й. у встановлені строки позивача про настання страхової події не повідомив, а отже у позивача виникло право вимоги до Веселського М.Й. про відшкодування завданої шкоди (в порядку регресу) в межах виплаченого страхового відшкодування.

Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов‘язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 15 839,57 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов‘язків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу № 3 від 16.07.2011 Весельський Микола Йосипович прийнятий Фізичною особою –підприємцем П‘ятецьким Андріаном Миколайовичем з 16.07.2011 на посаду водія легкового автомобіля.

Згідно наказу № 2-К від 16.11.2011 автомобіль марки Шевроле, державний номер АА 3004 НІ був закріплений Фізичною особою –підприємцем П‘ятецьким Андріаном Миколайовичем за Весельським Миколою Йосиповичем.

Фізичною особою –підприємцем П‘ятецьким Андріаном Миколайовичем Весельському М. Й. було видано посвідчення про відрядження терміном на 8 днів на підставі наказу № 055 від 09.08.2011 та згідно подорожного листа Серія 03-СК № 2919056 Весельський М.Й. виїхав з гаража 10.08.2011 о 23 год. 00 хв.

Отже, протиправна поведінка заподіювача шкоди, що встановлена постановою суду, згідно якої винним у вчиненні адміністративного правопорушення, внаслідок якого сталася дорожньо-транспортна пригода, визнаний водій автомобіля Шевроле, державний реєстраційний номер АА 3004 НІ Весельський М.Й., який перебував у трудових стосунках з відповідачем та знаходився при виконанні своїх службових обов‘язків.

Положеннями ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання зобов’язання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було надіслано відповідачу регресну вимогу за № 8265 від 16.11.2011 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу, в якій просив перерахувати на його рахунок відшкодування в розмірі 15 839,57 грн. Матеріали справи свідчать, що згідно повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав дану вимогу 05.12.2011.

Відповідачем у семиденний строк з дня отримання вимоги позивача з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п‘ятою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу Субару, державний номер АА 9495 ІА було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості матеріального збитку, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 15 839,57 грн.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 15 839,57 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця П‘ятецького Андріана Миколайовича (01135, м. Київ, вул. Андрющенка, 4-А, кв. 76, код 2291314339) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх, код ЄДРПОУ 31650052) суму страхового відшкодування в розмірі 15 839 (чотири тисячі сто шістдесят вісім) грн. 57 коп., 1 609 (одну тисячу шістсот дев‘ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 26.07.2012.

Суддя

В.В.Сівакова