Рішення № 25448097, 23.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/8288-2012

23.07.12

За позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"

до Приватного акціонерного товариства Акціонерна Страхова компанія "ІнтерТрансПоліс"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 15 038,45 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Шпура Ю.В. - представник за довіреністю № 08-03-28/615-11 від 05.12.11

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення в порядку регресу з Приватного акціонерного товариства Акціонерна Страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" суми страхового відшкодування у розмірі 15 038,45 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу № К7261-012/09/СТ від 05.02.2009 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування страхувальнику транспортного засобу Сузукі д/н АА0934СІ, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Тойота д/н АА0080НР, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому заяву про виплату страхового відшкодування (регресну вимогу) № 09-06-02/09-711/25689 від 15.10.2009 про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2012 порушено провадження у справі № 5011-53/8288-2012 та призначено її розгляд на 23.07.2012.

Представник позивача в судовому засіданні 23.07.2012 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та через канцелярію суду подав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 25.06.2012 була направлена відповідачу за адресою, вказаною у позивачем у позовній заяві та у Спеціальному витязі з ЄДРЮОФОП, однак останнім не отримана, у зв’язку з тим, що організація за зазначеною адресою не перебуває, як вбачається з довідки поштової установи.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.07.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

05.02.2009 між ВАТ НАСК «Оранта»та Малюгіним О. М. укладений договір добровільного страхування транспортного засобу № К7261-012/09/СТ, яким застраховано автомобіль Сузукі д/н АА0934СІ.

23.07.2009 року о 09:00 год. Паришкура Д. В. керуючи автомобілем Тойота д/н АА0080НР в м. Києві на перехресті вул. Тампере та пр-ту Миру перед початком руху не впевнився, що не буде безпечно для всіх учасників руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Сузукі д/н АА0934СІ, під керуванням водія Малюгіна О. М.

ДТП сталася в результаті порушення Паришкурою Д. В. вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.08.2009.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Сузукі д/н АА0934СІ.

24.07.2009 до позивача надійшло повідомлення про настання страхового випадку із застрахованим транспортним засобом.

Відповідно до дослідження № АА0934СІ-28.07-6 від 28.07.2009, матеріальний збиток, визначений на підставі протоколу огляду автомобіля складеного аварійним комісаром Захарченко О. М. та розрахункової калькуляції відновлювального ремонту, що виконав спеціаліст ТОВ «Гарант-Асістенс»Бубко К. Я., завданий власникові Сузукі д/н АА0934СІ, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 14774,47 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № СТ-09-9119/1 на суму 15548,45 грн., який складений на підставі розрахунку страхової суми визначеному позивачем по справі.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 15548,45 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 001486 від 26.08.2009.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 15548,45 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Тойота д/н АА0080НР, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль Тойота д/н АА0080НР на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВС/3620420 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3). Вказаним договором (полісом № ВС/3620420) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500,00 грн.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВС/3620420) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, –визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу) (підпункт 15.3 статті 15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у редакції Закону чинній на момент укладання полісу № ВС/3620420).

Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВС/3620420 покладено обов’язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий –МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу № 09-06-02/09-711/25689 від 15.10.2009. На доказ отримання відповідачем заяви позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.10.2009.

Проте, станом на день винесення рішення, відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, суму страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як було зазначено раніше, відповідно до дослідження № АА0934СІ-28.07-6 від 28.07.2009, матеріальний збиток, визначений на підставі протоколу огляду автомобіля складеного аварійним комісаром Захарченко О. М. та розрахункової калькуляції відновлювального ремонту, що виконав спеціаліст ТОВ «Гарант-Асістенс»Бубко К. Я., завданий власникові Сузукі д/н АА0934СІ, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 14774,47 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 14774,47 грн. (вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля).

Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства Акціонерна Страхова компанія "ІнтерТрансПоліс" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 13Є, ідентифікаційний код 31451838, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) 14774,47 (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят чотири гривні 47 коп.) страхового відшкодування, 1581,25 (одна тисяча п’ятсот вісімдесят одна гривня 25 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили – видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 25.07.2012