Рішення № 25448043, 18.07.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/2146-2012

18.07.12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжитлоінвестбуд 2008», м.Запоріжжя, ЄДРПОУ 35888790

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп», м.Київ, ЄДРПОУ 32307531

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ЛТД», м.Севастополь, ЄДРПОУ 35613454

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прагма Капітал», м.Севастополь, ЄДРПОУ 36025868

про визнання недійсним рішення наглядової ради

Головуючий суддя Любченко М.О.

Суддя Пригунова А.Б.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

від позивача: Данильчук А.Л. –по дов.

від відповідача 1: Григор’ян І.Г. –по дов., Фесенко В.В. –по дов.

від відповідача 2: не з’явився

від відповідача 3: не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжитлоінвестбуд 2008», м.Запоріжжя звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп», м.Київ, відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ЛТД», м.Севастополь, відповідача 3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Прагма Капітал», м.Севастополь про визнання недійсним рішення наглядової ради Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований»Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп»про розподіл прибутку за 2010 рік в сумі 11 509 000 грн. на дивіденди інвесторам пропорційно кількості належних їм інвестиційних сертифікатів, оформленого п.6 протоколу від 12.10.2011р. наглядової ради Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований».

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на відсутність у відповідача 2 статусу учасника Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований»та, як наслідок члена наглядової ради, з огляду на визнання недійсним рішенням від 14.12.2011р. господарського суду Запорізької області по справі №3/5009/7390/11 договору №Б-23/ПО-238 від 31.03.2010р. купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів. Одночасно, як вказує позивач, розподіл прибутку не віднесено до повноважень наглядової ради.

Відповідач 1 у відзиві №260 від 13.03.2012р. позовні вимоги визнав в повному обсязі. У поясненнях №263 від 15.03.2012р. відповідачем 1 підтверджено наявність обставин, на підставі яких позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним рішення наглядової ради, оформленого п.6 протоколу від 12.10.2011р.

Відповідачі 2 та 3 письмового відзиву на позовну заяву не представили, в засіданнях суду проти задоволення позовних вимог надали заперечення, посилаючись на відсутність підстав для визнання недійсним рішення наглядової ради.

В судове засідання 18.07.2012р. вказані учасники судового процесу не з’явилися. Одночасно, за висновками суду, відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи з урахуванням наступного.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом наявних у матеріалах справи довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача 2 на теперішній час є м.Севастополь, вул.Балаклавська, буд.11, а місцезнаходженням відповідача 3 - м.Севастополь, вул.Шмідта, буд.7.

На вказані адреси судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано, в тому числі, ухвалу від 22.06.2012р. про відкладення розгляду справи з метою повідомлення відповідачів 2, 3 про час та місце судового засідання.

Виходячи зі змісту наявних у матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, ухвала щодо призначення розгляду справи на 18.07.2012р. була отримана 02.07.2012р. відповідачами 2, 3.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

При цьому, неявка представників відповідачів 2, 3 не є перешкодою для розгляду справи по суті, виходячи з того, що прийняття участі в судових засіданнях є правом учасника судового процесу, яке передбачено ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, судом також враховано, що в судовому процесі Товариством з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ЛТД»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прагма Капітал»вже було викладено свою правову позицію по суті заявлених позивачем вимог.

Застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов?язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, відповідачів, господарський суд встановив:

Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 02.11.2007р. було видано свідоцтво №823 про внесення до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп» пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований».

20.11.2007р. за реєстраційним номером 871 Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку видано свідоцтво про реєстрацію випуску інвестиційних сертифікатів.

Як свідчать матеріали справи, 12.10.2011р. відбулось засідання наглядової ради пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований»у складі голови Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжитлоінвестбуд 2008» в особі Хоменка О.В., члена Товариства з обмеженою відповідальністю «Прагма Капітал» в особі Кудленко О.П., секретаря Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ЛТД» в особі Грибенщикова О.В.

На засіданні вказаного органу було, зокрема, прийнято рішення про розподіл прибутку за 2010 рік в сумі 11 509 000 грн. на дивіденди інвесторам Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований»пропорційно кількості належних їм інвестиційних сертифікатів, а іншу частину прибутку залишити нерозподіленою (п.6 протоколу від 12.10.2011р.).

При вирішенні спору про визнання недійсним рішення наглядової ради, суд одразу зазначає, що рішення зазначеного органу про розподіл прибутку, викладене у протоколі від 12.10.2011р., у відповідності до ч.10 ст.25 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»вважається прийнятим, а умови п.8.11 Положення про наглядову раду судом до уваги не приймаються, оскільки вони не відповідають приписам названої статті Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)». Такі ж висновки зазначені також у розпорядженні №691-Ку від 15.09.2011р. Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а аналогічна за суттю правова позиція викладена у п.13 Постанови №13 від 24.10.2008р. Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання недійсним рішення наглядової ради повинно бути доведено наявність порушень вимог закону під час проведення засідання вказаного органу.

Як вказувалося вище, в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на відсутність у відповідача 2 статусу учасника Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований»та, як наслідок члена наглядової ради, а також на відсутність у наглядової ради повноважень на розподіл прибутку.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи з урахуванням наступних обставин.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»учасники пайового інвестиційного фонду, кошти спільного інвестування якого залучені шляхом приватного (закритого) розміщення інвестиційних сертифікатів, можуть утворювати наглядову раду для нагляду за виконанням інвестиційної декларації, зберіганням активів фонду, веденням реєстру власників інвестиційних сертифікатів, проведенням аудиторських перевірок діяльності та оцінки майна фонду. Наглядова рада пайового інвестиційного фонду утворюється з числа учасників. Інші особи можуть бути обраними до складу наглядової ради пайового інвестиційного фонду у порядку, встановленому регламентом фонду. Учасник має право бути обраним до складу наглядової ради або призначити свого представника за умови придбання ним установленої регламентом мінімальної кількості інвестиційних сертифікатів.

Пунктами 4.1, 4.2 регламенту Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований» в редакції, яка затверджена рішенням наглядової ради від 14.04.2010р., п.п.2.2 та 5.2 положення про наглядову раду Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований», що затверджено протоколом від 17.12.2009р., визначено, що наглядова рада є виборним колегіальним органом, що утворюється з числа інвесторів - учасників фонду з метою нагляду за виконанням інвестиційної декларації, зберіганням активів фонду, проведенням аудиторської перевірки діяльності фонду та оцінки майна фонду. Інвестор має бути включеним до складу ради або призначити свого представника за умови придбання (володіння) ним інвестиційних сертифікатів фонду у будь-якій кількості (п.2.3 положення про наглядову раду).

У п.5.4 положення про наглядову раду Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований»зазначено, що повноваження члена ради припиняються з моменту продажу інвестором фонду інвестиційних сертифікатів фонду, якими інвестор володів.

За таких обставин, враховуючи норми Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»та особливості створення та діяльності наглядової ради Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований», передбачені регламентом та положенням про наглядову раду, суд дійшов висновку, що гарантована переліченими вище положеннями законодавства та установчих документів можливість особи набути права та обов’язки члена наглядової ради залежить від наявності у останньої статусу учасника у Пайовому венчурному інвестиційному фонді недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований».

При цьому, суд одразу зауважує, що інші особи (не учасники фонду) не можуть бути обраними до складу наглядової ради в порядку норм ч.9 ст.25 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», оскільки порядок такого обрання законодавством пов’язується з приписами регламенту, в той час як регламент та положення про наглядову раду Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований»можливості обрання до складу наглядової ради осіб, що не мають статусу учасника фонду, не передбачають. Крім того, п.4.1, п.4.8 регламенту, п.2.2, п.2.3, п.5.2, п.8.7 положення про наглядову раду вказують на можливість участі у наглядовій раді тільки учасників фонду.

Наразі, учасником пайового інвестиційного фонду нормами ст.25 вказаного нормативно-правового акту визначено юридичну або фізичну особу, яка придбала інвестиційний сертифікат цього фонду. Аналогічні положення містять у п.3.1 регламенту Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований», затвердженого рішенням наглядової ради від 14.04.2010р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач 2 набув прав та обов’язків учасника Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований»на підставі договору №Б-23/По-238 від 31.03.2010р. купівлі-продажу цінних паперів, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжитлоінвестбуд 2008»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ЛТД»(покупець).

За змістом п.1.1 вказаного правочину продавець зобов’язався передати у власність покупця, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити іменні інвестиційні сертифікати Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований»у кількості 167000 штук, номінальною вартістю 1 грн.

Проте, рішенням від 14.12.2011р. господарського суду Запорізької області по справі №3/5009/7390/11 за позовом Балути Анатолія Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжитлоінвестбуд 2008», Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ЛТД»визнано недійсним з моменту укладення договір №Б-23/По-238 від 31.03.2010р. купівлі-продажу цінних паперів.

За приписами ч.5 ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Постановою від 06.02.2012р. Донецького апеляційного господарського суду зазначене вище судове рішення залишено без змін, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ЛТД»без задоволення.

Таким чином, приймаючи до уваги положення господарського процесуального законодавства та дату прийняття постанови, судом встановлено, що рішення від 14.12.2011р. господарського суду Запорізької області набуло законної сили 06.02.2012р. Наразі, відповідно до змісту постанови від 26.06.2012р. Вищого господарського суду України судові рішення попередніх інстанцій по справі №3/5009/7390/11 залишено без змін.

За змістом ст.124 Конституції України, ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

За приписами ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Відповідно до ч.5 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

З огляду на вищенаведене, при розгляді позовних вимог про визнання недійсним рішення наглядової ради, господарський суд у відповідності до положень ст.35 Господарського процесуального кодексу України приймає до уваги встановлений судом по справі №3/5009/7390/11 факт недійсності з моменту укладення договору №Б-23/По-238 від 31.03.2010р. купівлі-продажу цінних паперів.

Згідно із ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене та приписи ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, судом встановлено відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ЛТД»прав та обов’язків учасника Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований», та як наслідок повноважень члена наглядової ради зазначеного фонду. Наразі, судом також враховано відсутність у матеріалах справи доказів набуття відповідачем 2 сертифікатів фонду на підставах інших, окрім договір №Б-23/По-238 від 31.03.2010р. купівлі-продажу цінних паперів.

Відносно тверджень позивача про перевищення наглядовою радою повноважень при прийнятті рішення про розподіл прибутку товариства суд вважає за необхідне зазначити наступне:

За змістом ст.25 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»учасники пайового інвестиційного фонду, кошти спільного інвестування якого залучені шляхом приватного (закритого) розміщення інвестиційних сертифікатів, можуть утворювати наглядову раду для нагляду за виконанням інвестиційної декларації, зберіганням активів фонду, веденням реєстру власників інвестиційних сертифікатів, проведенням аудиторських перевірок діяльності та оцінки майна фонду. До компетенції наглядової ради пайового інвестиційного фонду належить: обрання голови наглядової ради; затвердження рішення про розірвання договорів зі зберігачем, реєстратором, аудитором (аудиторською фірмою) та незалежним оцінювачем майна; затвердження змін до регламенту фонду.

При цьому, положеннями ст.24 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що особливості діяльності пайового інвестиційного фонду визначаються його регламентом.

Особливості діяльності Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований»викладені у регламенті, що затверджений наглядовою радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп», а також зареєстрований Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, про що свідчить відповідний штамп на останній сторінці зазначеного документу.

Як вказувалося вище, п.4.1 регламенту Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований»визначено, що наглядова рада є виборним колегіальним органом, що утворюється з числа інвесторів - учасників фонду з метою нагляду за виконанням інвестиційної декларації, зберіганням активів фонду, проведенням аудиторської перевірки діяльності фонду та оцінки майна фонду.

Одночасно, положеннями п.4.3 зазначеного документу передбачено, що до виключної компетенції наглядової ради належить, в тому числі, затвердження порядку розподілу прибутку, прийняття рішення про виплату дивідендів та визначення їх розміру.

Крім того, регламент Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований»також містить окремий розділ «Порядок розподілу прибутку», відповідно до якого затвердження порядку розподілу прибутку віднесено до повноважень наглядової ради. Розмір дивідендів в розрахунку на один інвестиційний сертифікат визначається наглядовою радою (п.6.3 регламенту). Виплата дивідендів інвесторам здійснюється один раз на рік до 31 грудня року, наступного за звітним, у разі прийняття наглядовою радою рішення про виплату інвесторам дивідендів (п.6.4 регламенту).

Пунктом 4.1 регламенту встановлено, що порядок скликання, компетенція, голосування та інші питання щодо діяльності наглядової ради встановлюються Положенням про вказаний орган.

Положенням про наглядову раду також передбачено, що затвердження порядку розподілу прибутку, прийняття рішення про виплату дивідендів та визначення їх розміру відноситься до виключної компетенції ради фонду.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що віднесення повноважень щодо розподілу прибутку фонду до компетенції наглядової ради прямо не суперечить приписам ст.25 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», а навпроти відповідає встановленій законодавством можливості учасників фонду та компанії з управління активами врегулювати особливості діяльності фонду в регламенті (ст.24 вказаного нормативно-правового акту).

Наразі, норми діючого законодавства прямо не відносять повноваження по розподілу прибутку до компетенції іншої особи, зокрема, компанії з управління активами.

Посилання позивача та відповідача 1 на наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп»повноважень на управління активами фонду, за висновками суду, не свідчить про віднесення законом до компетенції вказаної особи повноважень стосовно розподілу прибутку, з огляду на те, що поняття «активи»та «прибуток»не є тотожними.

При цьому, твердження відповідача 1 про те, що приписами ч.6 ст.23 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»передбачені повноваження управляючої компанії на прийняття спірного рішення, є помилковими, оскільки вказаними нормами до повноважень відповідача віднесено лише здійснення бухгалтерського та податкового обліку операцій та результатів діяльності спільного інвестування.

Одночасно, виходячи з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ЛТД»з урахуванням визнання недійсним договору №Б-23/По-238 від 31.03.2010р. купівлі-продажу цінних паперів не набуло прав та обов’язків учасника Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований», та як наслідок повноважень члена наглядової ради зазначеного фонду, що за висновками суду, є самостійною і достатньою правовою підставою для визнання недійсним рішення наглядової ради Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований»Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп»про розподіл прибутку за 2010 рік в сумі 11 509 000 грн. на дивіденди інвесторам пропорційно кількості належних їм інвестиційних сертифікатів, оформленого п.6 протоколу від 12.10.2011р. наглядової ради Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований»та задоволення позовних вимог.

Наразі, судом також прийнято до уваги, що спірне рішення було прийнято наглядовою радою у складі Хоменка О.В., Кудленко О.П. та Грибенщикова О.В., в той час як відповідно до наявних у матеріалах справи документів (протоколу від 20.01.2011р., змін до проспекту емісії інвестиційних сертифікатів) членами зазначеного органу були Захартос Ю.С., Чередниченко Я.І., Грибенщиков О.В.

Клопотання б/н від 28.03.2012р. відповідачів 2, 3 про зупинення розгляду справи 5011-62/2146-2012 до завершення апеляційного провадження по справі №47/482 залишено судом без задоволення з урахуванням наступного.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому, відповідно до п.3.16 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок, непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи чи певної черговості розгляду вимог.

За висновками суду, обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, можуть бути встановлені судом в межах розгляду цієї справи на підставі оцінки доказів, представлених сторонами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, клопотання б/н від 28.03.2012р. відповідачів 2, 3 про зупинення провадження по справі підлягає залишенню без задоволення.

Всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не прийняті судом до уваги під час вирішення спору по суті як необґрунтовані та безпідставні.

Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача у рівних частинах.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжитлоінвестбуд 2008», м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп», м.Київ, Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ЛТД», м.Севастополь, Товариства з обмеженою відповідальністю «Прагма Капітал», м.Севастополь про визнання недійсним рішення наглядової ради Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований»Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп»про розподіл прибутку за 2010 рік в сумі 11 509 000 грн. на дивіденди інвесторам пропорційно кількості належних їм інвестиційних сертифікатів, оформленого п.6 протоколу від 12.10.2011р. наглядової ради Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований».

Визнати недійсним рішення наглядової ради Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований»Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп»про розподіл прибутку за 2010 рік в сумі 11 509 000 грн. на дивіденди інвесторам пропорційно кількості належних їм інвестиційних сертифікатів, оформленого п.6 протоколу від 12.10.2011р. наглядової ради Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Гарантований».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Капітал Груп»(04080 м.Київ, вул.Вікентія Хвойки, буд.18/14, ЄДРПОУ 32307531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжитлоінвестбуд 2008» (69001 м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.46, кв.19, ЄДРПОУ 35888790) судовий збір в сумі 357,66 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ЛТД»(99011 м.Севастополь, вул.Балаклавська, буд.11, ЄДРПОУ 35613454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжитлоінвестбуд 2008» (69001 м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.46, кв.19, ЄДРПОУ 35888790) судовий збір в сумі 357,67 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прагма Капітал»(99011, м.Севастополь, вул.Шмідта, буд.7, ЄДРПОУ 36025868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжитлоінвестбуд 2008» (69001 м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.46, кв.19, ЄДРПОУ 35888790) судовий збір в сумі 357,67 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 18.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 23.07.2012р.

Головуючий суддя Любченко М.О.

Суддя Пригунова А.Б.

Суддя Гулевець О.В.