Рішення № 25447852, 25.07.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

25 липня 2012 р. Справа 7/41/2012/5003

за позовом: Вінницького обласного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, м.Вінниця

до: Державного підприємства "Архітектурно - будівельний інжиніринг", м.Вінниця

про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 4356,58 грн.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Ольхова Т.О.

Представники:

позивача: Ксьондз В.В. - начальник відділу капітального будівництва Вінницького обласного центру зайнятості, довіреність № 12-13/1947 від 11.07.2012 року, паспорт серії АА 828290 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 15.09.1998 року.

Сажнєв О.Ю. - головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу Вінницького обласного центру зайнятості, довіреність № 15-13/11 від 03.01.2012 року, посвідчення № 000576 від 22.12.2010 року.

відповідача: Мальнєва Г.С. - довіреність № 1 від 11.07.2012 року, паспорт серії АА 930035 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 16.02.1999 року.

ВСТАНОВИВ :

Вінницьким обласним центром зайнятості - робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, м.Вінниця подано позов до Державного підприємства "Архітектурно - будівельний інжиніринг", м.Вінниця про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 4356,57 грн..

Ухвалою від 03.07.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/42/2011/5003 та призначено до розгляду на 11.07.2012 року.

11.07.2012 року супровідним листом через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому останній позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 12.07.2012 року з метою витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено до 24.07.2012 року.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

22.10.2008 року між Вінницьким обласним центром зайнятості (Замовник) та Державним підприємством "Архітектурно-будівельний інжиніринг" (Виконавець) було укладено договір про проведення технічного нагляду № 304-08.

Відповідно до п.1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе контроль якості будівельних робіт з будівництва будинку соціального призначення Барського районного центру зайнятості, м. Бар, площа 50-річчя Жовтня.

Згідно п. 1.3 Договору у випадку припинення робіт по вказівці Замовника сторони в 10-ти денний строк зобов'язані скласти двосторонній акт про виконану частину роботи і фактично понесені затрати, які Замовник зобов'язаний оплатити згідно виставленого рахунку Виконавця.

За виконані роботи, зазначені в п. 1 договору Замовник сплачує Виконавцю 0,7 % від договірної вартості виконаних робіт, плюс ПДВ - 20% (п.2.1 Договору).

Оплата проводиться щомісячно або щоквартально згідно актів виконаних робіт (п.2.2 Договору).

Відповідно п.2.3 Договору платежі Замовник здійснює за рахунками Виконавця на підставі актів-розрахунків, які складаються сторонами по мірі освоєння коштів на будівництво.

Замовник на протязі 5 днів з дня одержання актів-розрахунків виконаних робіт зобов'язаний перерахувати кошти на рахунок Виконавця (п.2.4 Договору).

При завершенні робіт Виконавець представляє Замовнику акт здачі виконаних робіт (п.3.1 Договору).

Також судом встановлено, що 04.08.2008 року між Вінницьким обласним центром зайнятості (Замовник) та Приватним малим підприємством "Квант-А" (Генпідрядник) було укладено договір № 1 на виконання підрядних робіт по будівництву будинку соціального призначення в м.Бар площа 50-річчя Жовтня про проведення технічного нагляду № 304-08.

Згідно п.2.1 вказаного Договору договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною Договору, є динамічною та складає 4 280 880,20 грн..

Додатковою угодою від 10.12.2010 року сторони погодили збільшення суми договору на 287 302,80 грн. з урахуванням чого ціна договору становить 4 568 183,00 грн..

Як вбачається із наявних у справі документів вартість фактично виконаних робіт по договору від 04.08.2008 року № 1 склала 4 568 162,40 грн..

За здійснення технічного нагляду відповідачу було перерахованого 0,8 % від вартості виконаних робіт (4 568 162,40 грн.), а саме 43 854,35 грн. в тому числі ПДВ.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що в ході позапланової виїзної перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Вінницького обласного центру зайнятості за період з 01.01.2008 року по 01.02.2011 року, а саме під час проведення зустрічної звірки з питань правильності визначення ПМП "Квант-А" вартості виконаних робіт з будівництва будинку соціального призначення в м. Бар, встановлено ряд порушень щодо формування вартості понесених фактичних витрат, які були включені до відшкодування до актів Форми №КБ-2в, пред'явлених Замовнику до оплати.

Зазначені порушення призвели до безпідставного завищення вартості виконаних робіт з будівництва об'єкту у загальній сумі 453 810,14 грн., що підтверджується актом ревізії № 04-15/03 від 13.04.2012 року.

Як вказує позивач завищення Підрядником вартості виконаних робіт з будівництва будинку соціального призначення в м.Бар призвело до перевищення вартості здійсненого технічного нагляду на загальну суму 4 356,58 грн..

26.04.2012 року на адресу відповідача направлено претензію № 2 з вимогою повернення безпідставно отриманих коштів.

Однак за твердженнями позивача відповіді на претензію надано не було, повернення грошових коштів не відбулось.

Неповернення безпідставно отриманих відповідачем коштів в добровільному порядку спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

Беручи до уваги встановлені обставини суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).

До відсутності правової підстави вказана стаття відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Сплата позивачем відповідачеві 4356,58 грн., які позивач не мав оплачувати, з огляду на завищення ПМП "Квант-А" вартості фактично виконаних робіт, що стверджується актом ревізії від 13.04.2012 року № 04-15/03, є витратами, які позивач не мав понести, а відтак грошові кошти у зазначеній сумі отримані відповідачем без достатньої правової підстави і є безпідставно набутим майном в розумінні ст.1212 ЦК України.

Також суд наголошує на тому, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ст. 17, 18 КАС України, ст.13, ч.1 ст.15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" господарський суд не має права давати оцінку законності чи незаконності акту ревізії органу КРС, прийнятого на його виконання розпорядження, дії посадових осіб органу КРС. На вказаному також наголошено в роз'ясненні Вищого арбітражного суду "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 року № 02-5/35.

Слід зауважити, що скарги на дії службових осіб державної контрольно-ревізійної служби, як зазначено і в ст. 6 Ухвали Конституційного Суду України від 11.07.1997 року № 34-з, відповідно до ст.13 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" крім судового порядку розглядаються та вирішуються начальником Головного контрольно-ревізійного управління України, чого відповідачем також не було зроблено.

Враховуючи викладене суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення 4 356,58 грн., як обґрунтовану та правомірну.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення 4 356,58 грн., в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Заперечення відповідача наведені й його відзиві (№ 22 від 11.07.2012 року) є юридично неспроможними, непереконливими, оскільки не спростовують правомірності та обгрунтованості заявленого позову.

Так, твердження відповідача про належне виконання ним умов договору від 23.10.2008 року № 304-08 та відсутність вини у порушенні зобов'язання не спростовує факту завищення ПМП "Квант-А" вартості фактично виконаних робіт на 453 810,14 грн. за які отримано оплату відповідачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Разом з тим, суд зауважує що у випадку встановлення судом чи в порядку визначеному кримінально-процесуальним законом факту невідповідності висновків викладених в акті ревізії від 13.04.2012 року № 04-15/03 щодо суми завищення вартості фактично виконаних робіт у відповідача є право, за визначених процесуальним законом обставин, клопотати про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

25.07.2012 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Архітектурно-будівельний інжиніринг", вул. Театральна, 14, м. Вінниця, 21050 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 31325005) на користь Вінницького обласного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, вул. Червоноармійська, 3а, м.Вінниця, 21009 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 05392714) –4 356 грн. 58 коп. –збитків.

3. Стягнути з Державного підприємства "Архітектурно-будівельний інжиніринг", вул. Театральна, 14, м. Вінниця, 21050 - (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 31325005) - 1 609 грн. 50 коп. - судового збору в доход Державного бюджету України.

4. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30 липня 2012 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.