Рішення № 25447006, 30.07.2012, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа 2-3900/11

2/2011/253/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2012 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - ЛОСЄВОЇ Д.А.

при секретарі - ДОЛГОВІЙ К.С.

за участю представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2, та представника відповідача -ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа: Дзержинський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та зустрічною позовною заявою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа: Дзержинський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки

встановив:

04.04. 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 546, вчинений 14.02.2011 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на нежитлові приміщення першого поверху № 1`, 1а, 2`, 2д, 2б, 2в, 2г, 3`-10`, 10а, 11-17 в літері А-10, загальною площею -506,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності іпотекодавцю -громадянці України ОСОБА_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка ОСОБА_1 посилається на те, що 22 березня 2011 року їй стало відомо, що приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 14.02.2011 року вчинено вищевказаний виконавчий напис № 546.

Банк пред'явив до виконання даний виконавчий напис до Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, про що їй стало відомо тільки з листа Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції №/7/11-28/№ 7067, який вона отримала поштою 22 березня 2011 року та до якого була долучена постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.02.2011 року ВП № 25061596.

Під час ознайомлення з виконавчим провадженням № 25061596 нею було встановлено, що дії Відповідачів за первісним позовом незаконні та необґрунтовані з наступних причин.

Так, в порушення ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус не врахувала та не перевірила факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за кредитним договором, суми боргу за кредитом, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому напису зроблено банком в односторонньому порядку без урахування її думки та позиції, та не відповідає дійсній сумі заборгованості.

Також вона вважає, що сума невиконаних зобов'язань, вказана у виконавчому написі, не може складати 1 183 965,84 грн., оскільки у зв'язку з частковим погашенням боргу перед банком є істотно меншою. Крім того, банку необхідно було її поінформувати про розмір заборгованості позичальника до моменту вчинення виконавчого напису і у разі відсутності заперечень з боку ОСОБА_5 стосовно розміру заборгованості зазначена сума набула б статусу безспірної.

При вчиненні напису нотаріус не отримував від Банку та боржника первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні правові підстави вважати, що розмір заборгованості боржника перед Банком, а також суми заборгованості, пені та процентів, зазначені у написі, є безспірними. Розрахунок боргу, підготовлений працівниками Банку щодо наявності грошового зобов'язання боржника за кредитом, відсотках та пені -є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та бути доказом безспірності розміру грошових вимог Банку до боржника.

Тобто в порушення ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", ст.ст. 87, 88 Закону "Про нотаріат", п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюсту №20/5 від 03.03.2004 року, розділу 1 Постанови Кабінету Міністрів України N 1172 від 29.06.99 р. нотаріус допустив вчинення виконавчого напису за наявності у боржника спору з кредитором стосовно суми боргу за кредитом, відсотків за користування та пені, який виник на підставі кредитного договору, при цьому нотаріус взагалі не взяв до уваги, що кредитний договір між сторонами не розірвано, строк основного зобов'язання по кредитному договору не закінчився, строк закінчення договору визначено - 18.03.2011 року.

Також позивачка вважає необґрунтованими дії нотаріуса стосовно задоволення вимог банку щодо стягнення з нього витрат, понесених на вчинення виконавчого напису, в розмірі 2 500 грн. Зазначена сума значно перевищує розмір гранично встановлений Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», а відтак його стягнення є незаконним.

Згідно зі ст. 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Представник відповідача Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії за первісним позовом заперечував проти первісного позову та надав суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких вказав, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підтверджені жодними нормативними документами.

Відповідач посилається на те, що позичальник знав про існуючу за договором кредиту заборгованість, оскільки власноручно підписав договір кредиту, чим надав згоду на умови повернення кредитних коштів.

З квітня 2010 року по теперішній час позичальник кредитні кошти банку не повертає, проценти за користування кредитними коштами та комісією не сплачує, йому неодноразово направлялися претензії та інші листи-повідомлення з вимогами повністю погасити заборгованість за кредитом. Позичальник не оспорює та визнає заборгованість за кредитом. Позивач за первісним позовом був повідомлений про порушення позичальником умов договору кредиту.

Відповідач вважає, що нотаріусу були надані всі необхідні документи, які підтверджували безспірність вимог банку. А оскільки згідно з постановою господарського суду Харківської області від 30.11.2010 року по справі №Б-19/255-10 позичальника визнано банкрутом, то банк набув права звернути стягнення на предмет іпотеки.

Також банк вважає, що посилання позивача на ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»є безпідставним, тому що цей закон не визначає документи, які встановлюють безспірність вимог, а виконавчий напис містить всі реквізити, передбачені для нього чинним законодавством. Спірний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, витрати якого склали 2 500,00 грн.

31.10.2011 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»звернулося до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просило на задоволення вимог ПАТ „Укрсоцбанк" за Договором відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-045 від 21.03.2007р., зі змінами внесеними додатковою угодою №1 від 01.07.2008р., звернути стягнення за Іпотечним договором №805/13/18-5/7-320 від 21.03.2007р., посвідченим 21.03.2007р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П., зареєстрованим в реєстрі за №979, на предмет іпотеки, а саме: - нежитлові приміщення першого поверху №1` (один1), 1а (один «а»), 2` (два1), 2д (два «д»), 2б (два «б»), 2в (два «в»), 2г (два «г»), 3`-10` (три1-десять1), 10а (десять «а»), 11-17 (одинадцять - сімнадцять) в літері А-10, загальною площею 506,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого 26.12.2002р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трубніковим С.О. за реєстром №7119, зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №236136 від 26.03.2003р., реєстраційний номер 440077, номер запису 3260 в Книзі 1. Визначити у рішенні спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»на підставі ст. 41 Закону України «Про іпотеку». Надати право ПАТ «Укрсоцбанк»за рахунок продажу предмета іпотеки задовольнити свої вимоги за Договором відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-045 від 21.03.2007р., зі змінами внесеними додатковою угодою №1 від 01.07.2008р., у розмірі 1192288,60 грн. (один мільйон сто дев'яносто дві тисячі двісті вісімдесят вісім гривень 60 копійок). Встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 2 443 009,50 грн. (два мільйони чотириста сорок три тисячі дев'ять гривень 50 копійок), тобто вартості предмета іпотеки, встановленої за згодою сторін в іпотечному договорі №805/13/18-5/7-320 від 21.03.2007р.

В обґрунтування своїх позовних вимог за зустрічною позовною заявою банк вказав, що 21.03.2007р. між ПАТ «Укрсоцбанк»та громадянином ОСОБА_5 (далі за текстом також - Позичальник) було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-045, зі змінами внесеними додатковою угодою №1 від 01.07.2008р., (далі за текстом також - Договір кредиту) відповідно до п. 1.1 якого, Кредитор зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом -„Кредит". Свої обов'язки за Договором кредиту ПАТ «Укрсоцбанк»виконав у повному обсязі. Відповідно до умов Договору кредиту (пп. 3.3.6, 3.3.7, 3.3.8, 3.3.14), Позичальник взяв на себе зобов'язання повернути кредит, відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити пеню у разі невиконання кредитних зобов'язань у визначений договором термін. Однак, Позичальник неодноразово порушував умови Договору кредиту щодо повернення кредиту, відсотків за його використання, а також сплати пені. За станом на 19.11.2010 року заборгованість Позичальника за Договором кредиту складала 1 192 288,60 грн. (один мільйон сто дев'яносто дві тисячі двісті вісімдесят вісім гривень 60 коп.), з яких:- поточна заборгованість за кредитом - 44 000,00 (сорок чотири тисячі) Євро, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 19.11.2010р. (1070,0813 грн. за 100 Євро) складає 470835,77 (чотириста сімдесят тисяч вісімсот тридцять п'ять) гривні 77 коп.; - прострочена заборгованість за кредитом - 55 033,75 (сімдесят сім тисяч тридцять три) Євро 75 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 19.11.2010р. (1070,0813 грн. за 100 Євро) складає 588 905,87 (п'ятсот вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот п'ять) грн. 87 коп.; - поточна заборгованість за відсотками - 669,03 (шістсот шістдесят дев'ять) Євро, 03 цента, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 19.11.2010р. (1070,0813 грн. за 100 Євро) складає 7 159,16 (сім тисяч сто п'ятдесят дев'ять) гривень 16 коп.;- прострочена заборгованість за відсотками - 6506,56 (шість тисяч п'ятсот шість) Євро 56 цента, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 19.11.2010р. (1070,0813 грн. за 100 Євро) складає 69 625,48 (шістдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень 48 коп.; - пеня по простроченому кредиту та відсоткам - 42 591,13 (сорок дві тисячі п'ятсот дев'яносто одна) гривня 13 коп.; - поточна заборгованість за комісією - 1 163,59 (одна тисяча сто шістдесят три) гривні 59 коп.; - прострочена заборгованість за комісією -12 007,59 (дванадцять тисяч сім) гривень 59 коп.

Починаючи з квітня 2010 року Позичальник кредитні кошти Позивачу не повертає, проценти за користування кредитними коштами та комісію не сплачує. Також банк вказав, що позичальнику неодноразово направлялись претензії та інші листи-повідомлення з вимогами повністю погасити заборгованість за кредитом. На забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Договором кредиту, між Позивачем та громадянкою ОСОБА_1 (далі за текстом також - Іпотекодавець або Відповідач) було укладено Іпотечний договір №805/13/18-5/7-320 від 21.03.2007р., посвідчений 21.03.2007р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П., зареєстрований в реєстрі за №979 (далі за текстом також - Іпотечний договір), відповідно до умов якого Відповідач передав в наступну іпотеку Позивачу належне їй на праві власності, наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення першого поверху №№1` (один1), 1а (один «а»), 2` (два1), 2д (два «д»), 2б (два «б»), 2в (два «в»), 2г (два «г»), 3`-10` (три1-десять1), 10а (десять «а»), 11-17 (одинадцять - сімнадцять) в літері А-10, загальною площею 506,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого 26.12.2002р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трубніковим С.О. за реєстром №7119, зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №236136 від 26.03.2003р., реєстраційний номер 440077, номер запису 3260 в Книзі 1. На виконання вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку»Відповідачу було направлено повідомлення від 08.12.2010р. №27/16-1-033/96-7608 з вимогою погасити існуючу заборгованість за Договором кредиту та попередженням про звернення стягнення на передане в іпотеку майно, яке було отримане 17.12.2010 року.

Представник позивача за первісним позовом не погодився з вимогами банку, викладеними у зустрічній позовній заяві, та надав суду письмові заперечення, в яких вказав, що дійсно 21.03.2007 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та громадянином ОСОБА_5 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-045. На забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Договором кредиту, між Позивачем та громадянкою ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір №805/13/18-5/7-320 від 21.03.2007 року, посвідчений 21.03.2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П., зареєстрований в реєстрі за № 979 (надалі за текстом - Іпотечний договір), відповідно до умов якого Відповідач передав в іпотеку Банку належне їй на праві власності вищевказане нерухоме майно.

Також він вказав, що ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі про банкрутство № 19/255-10 від 19.11.2010 року за заявою ДПІ у Московському районі м. Харкова до СПДФО ОСОБА_5 про визнання банкрутом прийнято заяву ДПІ у Московському районі м. Харкова до розгляду, порушено провадження у справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

На підставі ст.ст. 22-32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", ст.ст. 75, 86 Господарського процесуального кодексу України господарським судом Харківської області прийнято постанову про визнання боржника банкрутом від 30.11.2010 року по даній справі, постановлено визнати фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого -Данченка А.С. Після публікації у газеті "Голос України" № 233 від 09 грудня 2010 року інформації про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури Банк звернувся до господарського суду Харківської області та арбітражного керуючого з письмовою заявою № 11.41-01/85-1646 від 31.12.2010р. з вимогами до ОСОБА_5 на загальну суму 2 096 530,06 грн., з яких за станом на 09.12.2010 року: заборгованість по погашенню кредиту за Договором відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-045 (умови договору викладені вище) склала -1 186 299,95 грн. та заборгованість у розмірі 910 230,11 грн. по погашенню кредиту за Договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-058, укладеного 17.04.2008 року Банком також з ОСОБА_5

У подальшому Банк звернувся до господарського суду Харківської області та арбітражного керуючого з письмовим уточненням до заяви з грошовими вимогами до боржника від 31.12.2010р. № 11.41-01/85-1646, в якій уточнив, що за станом на 19.11.2010 року заборгованість ОСОБА_5 за Договором відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-045 склала -1 192 288,95 грн.

Банк вказав, що на забезпечення виконання зобов'язань за даним Договором між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір № 805/13/18-5/8-320 від 21.03.2007 року, на який посилається Банк у своїй зустрічній позовній заяві до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Також Банк зазначив, що за станом на 19.11.2011 року заборгованість ОСОБА_5 за Договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-058 від 17.04.2008 року складала 900 880,16 грн.

На забезпечення виконання зобов`язань за Договором № 805/6/18/8-058 від 17.04.2008 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір № 805/13/18-5/8-358 від 17.04.2008 року, посвідчений 17.04.2008 року приватним нотаріусом Яковлєвою К.Б., зареєстрований в реєстрі за № 731, відповідно до умов якого Заявнику-кредитору було передано в наступну іпотеку теж саме майно, що і за Іпотечним договором № 805/13/18-5/8-320 від 21.03.2007 року.

У даному уточненні Банк також вказав, що ОСОБА_5 мав зобов'язання забезпечені іпотекою щодо повернення грошових коштів за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/-118 від 04.09.2008 року, укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_13.

ОСОБА_13 свої зобов'язання перед Банком щодо повернення Кредиту не виконувала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за Генеральним договором кредиту за станом на 19.11.2010 року у розмірі 2 949 570,31 грн.

Таким чином, після публікації оголошення у встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк надійшли заяви ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Харківської філії з грошовими вимогами до ОСОБА_5 як Позичальника так і Іпотекодавця на суму 5 042 739,07 грн. до суду та ліквідатора, які були розглянуті та визнані ліквідатором у повному обсязі.

Під час ліквідаційної процедури ліквідатором було вжито вичерпних засобів щодо встановлення майна банкрута. Отримані від продажу вказаного майна кошти ліквідатором були спрямовані на задоволення вимог кредиторів, у тому числі заставного кредитора - ПАТ «Укрсоцбанк»на суму 1 187 788,00 грн.

На засіданні комітету кредиторів № 3 від 18.11.2011 року, на якому приймав участь і представник ПАТ «Укрсоцбанк», одноголосно затверджено ліквідаційний звіт та звіт ліквідатора про використані кошти в ліквідаційній процедурі, а також вирішено клопотати до господарського суду Харківської області про затвердження ліквідаційного звіту.

Вимоги кредиторів, у тому числі ПАТ «Укрсоцбанк», не було задоволено у повному обсязі та залишено неоплаченими у зв'язку з відсутністю майнових активів та грошових коштів у банкрута, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

За таких обставин господарський суд Харківської області керуючись ст.ст. 31, 32, п. 6 ст. 40, ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, виніс ухвалу від 18.01.2012 року по справі № Б-19/255-10 про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на яку послався господарський суд Харківської області у вищевказаній ухвалі, після завершення розрахунків з кредиторами громадянин-підприємець, визнаний банкрутом, звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, за винятком вимог, передбачених абзацом другим цієї частини.

Вимоги кредиторів щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, вимоги щодо стягнення на майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням громадянином-підприємцем підприємницької діяльності, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом або які погашені частково чи не заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця відповідно в повному обсязі або в незадоволеній їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством України. {Абзац другий частини другої статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3795-VI ( 3795-17 ) від 22.09.2011}

Вказані зміни абзацу другого частини другої статті 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" внесено згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг»N 3795-VI від 22.09.2011 року. Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві положення" даного Закону закріплено, що дія останнього не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності. А пунктом 1 Розділу ІІ "Прикінцеві положення" визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (Голос України від 15.10.2011 -№ 193).

Аналогічну позицію підтвердив Вищий господарський суд України у своєму Інформаційному листі від 26.10.2011 № 01-06/1481/11 «Про Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг"».

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку»№ 898-ІV від 05.06.2003 року іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Таким чином, системний аналіз вищевказаних нормативно-правових актів свідчить про те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5, визнаний банкрутом, звільняється від подальшого виконання вимог кредитора ПАТ «Укрсоцбанк»за Договором відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-045 від 21.03.2007 року, який укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг»N 3795-VI від 22.09.2011 року, тобто вимоги ПАТ «Укрсоцбанк»до ОСОБА_5, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними, а основне зобов'язання за Договором відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-045 від 21.03.2007 року припинено.

За таких обставин вимоги ПАТ «Укрсоцбанк», викладені у зустрічній позовній заяві, щодо звернення стягнення за Іпотечним договором №805/13/18-5/7-320 від 21.03.2007р., посвідченого 21.03.2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П., зареєстрованим в реєстрі за №979, на предмет іпотеки, не можуть бути заявлені у повному обсязі або в незадоволеній їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством України.

Також представник позивача за первісним позовом звернув увагу на те, що в порушення ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»Банк взагалі не надіслав боржнику (ОСОБА_5), який є відмінним від іпотекодавця (ОСОБА_1) письмову вимогу про усунення порушення, в якій би зазначалося попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У своїй зустрічній позовній заяві банк вказав, що «…На виконання вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку»Відповідачу було направлено повідомлення від 08.12.2010р. №27/16-1-033/96-7608 з вимогою погасити існуючу заборгованість за Договором кредиту та попередженням про звернення стягнення на передане в іпотеку майно. Відповідачем це повідомлення отримане 17.12.2010р. (докази додаються до цієї позовної заяви).»У якості доказу отримання повідомлення ОСОБА_1 Банк надав копії фіскального чеку «Укрпошти»від 08.12.2010 року та бланку повідомлення про доставлення рекомендованого листа ОСОБА_1 17.12.2010 року.

Але ж доказів того, що саме лист-повідомлення від 08.12.2010р. №27/16-1-033/96-7608 був доставлений ОСОБА_1 17.12.2010 року Банк не надав.

Так, Абзацом двадцять сьомим пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року N 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.

Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках.

Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

З огляду на викладене належним доказом надіслання Банком листа-повідомлення ОСОБА_1 може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом.

Таким чином, оскільки перед поданням до суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором Банк не вимагав від іпотекодавця та боржника, який є відмінним від іпотекодавця, усунення порушень обов'язків за кредитним договором, не пред'являв вимог про дострокове виконання основного зобов'язання й не повідомляв про намір звернути стягнення на предмет застави, що є обмеженням права відповідачів вжити необхідних й залежних від них заходів до виконання договору в позасудовому порядку, тобто при зверненні до суду з зустрічною позовною заявою ПАТ «Укрсоцбанк»не виконав вимог Закону України «Про іпотеку»та положень договору іпотеки, не дотримав процедуру дострокового стягнення заборгованості по кредиту й звернення стягнення на предмет іпотеки, визначену кредитним договором та договором іпотеки, тому зустрічні позовні вимоги Банку не підлягають задоволенню.

Також представник позивача за первісним позовом звернув увагу суду на той факт, що Банк заявивши всю суму заборгованості за кредитним договором до Позичальника (ОСОБА_5) у процедурі банкротства останнього, яка вважається погашеною, в порушення ст. 592 ЦК України звертається з зустрічною позовною заявою до іпотекодавця (ОСОБА_1) про звернення стягнення на предмет іпотеки, що буде подвійним стягненням суми заборгованості у межах вартості заставленого майна, що суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом-відповідач за зустрічним позовом, позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі та заперечував проти позовних вимог відповідача за первісним позовом-позивача за зустрічним позовом,

Представник відповідача за первісним позовом-позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача за первісним позовом та просив задовольнити його зустрічну позовну заяву у повному обсязі.

Відповідач за первісним та зустрічним позовом - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, про причину неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

3-я особа ОСОБА_5 у судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причину неявки суду не повідомив.

Суд вислухавши доводи сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а в задоволенні позовних вимог, викладених у зустрічній позовній заяві, необхідно відмовити.

Відповідно до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що дійсно 21.03.2007 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та громадянином ОСОБА_5 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-045 відповідно до п. 1.1 якого, Кредитор зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом - "Кредит".Відповідно до п.п. 1.1.1 Договору кредиту надання Кредиту здійснювалося окремими частинами в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 110 000 (сто десять тисяч) Євро та кінцевим терміном

погашення заборгованості за Кредитом не пізніше 18 березня 2011 року на умовах, визначених цим Договором.

На забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Договором кредиту, між Позивачем та громадянкою ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір №805/13/18-5/7-320 від 21.03.2007 року, посвідчений 21.03.2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П., зареєстрований в реєстрі за № 979, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку Банку належне їй на праві власності, наступне нерухоме майно - нежитлові приміщення першого поверху №№1`, 1а, 2`, 2д, 2б, 2в, 2г, 3`-10`, 10а , 11-17 в літері А-10, загальною площею 506,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (сто вісімдесят шість - Б), та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого 26.12.2002 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трубніковим С.О. за реєстром № 7119, зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 236136 від 26.03.2003 року, реєстраційний номер 440077, номер запису 3260 в Книзі 1.

14.02.2011 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавий напис № 546 про звернення стягнення на нежитлові приміщення першого поверху № 1`, 1а, 2`, 2д, 2б, 2в, 2г, 3`-10`, 10а, 11-17 в літері А-10, загальною площею -506,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належать на праві приватної власності іпотекодавцю -громадянці України ОСОБА_1. Зазначені вище нежитлові приміщення на підставі Іпотечного договору № 805/13/18-5/7-320 від 21.03.2007 року, укладеному між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_5, посвідченого нотаріально 21.03.2007 року Погрібною Т.П. ПН ХМНО за реєстровим № 979, передана в іпотеку у забезпечення виконання зобов`язань за укладеним між ПАТ "Укрсоцбанк" та позичальником ОСОБА_5 договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-045 від 21.03.2007 року зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 01.07.2008 року, погашення кредиту та відсотків за умовами якого порушуються з квітня 2010 року, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки задовольнити вимоги Банку за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-045 від 21.03.2007 року на суму 1 183 965,84 грн., а також витрати, понесені на вчинення виконавчого напису в розмірі 2 500,00 грн.

Банк пред'явив до виконання даний виконавчий напис до Дзержинського ВДВС Харківського міського управління юстиції, про що позивачу за первісним позовом стало відомо тільки з листа ВДВС №/7/11-28/№ 7067, який вона отримала поштою 22 березня 2011 року та до якого була долучена постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.02.2011 року ВП № 25061596. Вказані дії відповідачів за первісним позовом протирічять вимогам законодавства.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 88 Закону "Про нотаріат" про безспірність заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за кредитним договором, суми боргу за кредитом, відсотків за користування кредитом та пені у виконавчому напису зроблено Банком в односторонньому порядку без урахування думки та позиції позичальника ОСОБА_5 та не відповідає дійсній сумі заборгованості. Крім того, банку необхідно було поінформувати позивача про розмір заборгованості позичальника до моменту вчинення виконавчого напису і у разі відсутності заперечень з боку ОСОБА_5 стосовно розміру заборгованості зазначена сума набула б статусу безспірної.

Згідно з наказом Мінюсту "Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" №20/5 від 03.03.2004 (далі -Інструкція) вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання боржником письмової вимоги про усунення порушень. Позивач за первісним позовом жодних повідомлень про розмір заборгованості, вказаний у написі, та про усунення даних порушень не отримував ні від Відповідача, ні від будь-кого іншого.

Пунктом 287 Інструкції визначено, що виконавчий напис має містити, у тому числі перелік документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис, але у тексті зазначеного виконавчого напису приватним нотаріусом не вказано жодного документа, який би підтверджував суму безспірної заборгованості, документів, які б підтверджували факт настання кінцевого терміну виконання зобов'язань чи факт прострочення виконання зобов'язання забезпеченого іпотекою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно з Переліком, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені відповідно до положень статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції -є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Водночас, при вчиненні виконавчого напису нотаріус, що у судовому засіданні підтвердив також представник відповідача за первісним позовом, не отримував від Банку та боржника первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні правові підстави вважати, що розмір заборгованості боржника перед Банком, а також суми заборгованості, пені та процентів, зазначені у написі, є безспірними. Розрахунок боргу, підготовлений працівниками Банку щодо наявності грошового зобов'язання боржника за кредитом, відсотках та пені -є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та бути доказом безспірності розміру грошових вимог Банку до боржника.

Тобто в порушення ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", ст.ст. 87, 88 Закону "Про нотаріат", п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюсту №20/5 від 03.03.2004 року, розділу 1 Постанови Кабінету Міністрів України N 1172 від 29.06.99 р. нотаріус вчинив виконавчий напис за наявності у боржника спору з кредитором стосовно суми боргу за кредитом, відсотків за користування та пені, який виник на підставі кредитного договору, при цьому нотаріус взагалі не взяв до уваги, що кредитний договір між строронами не розірвано, строк основного зобов'язання по кредитному договору не закінчився, строк закінчення договору визначено - 18.03.2011 року.

Разом з цим, Позивач також вважає необґрунтованими дії нотаріуса стосовно задоволення вимог банку щодо стягнення з нього витрат, понесених на вчинення виконавчого напису, в розмірі 2 500,00 грн. Зазначена сума значно перевищує розмір гранично встановлений Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», а відтак його стягнення із позивача є незаконним.

Так, відповідно до підпункту "о" пункту 3 статті 3 Декрету за вчинення виконавчих написів стягується 1 відсоток суми, що стягується, або 1 відсоток вартості майна, яке підлягає витребуванню, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Доводи, викладені Банком у своїх запереченнях на первісну позовну заяву, не відповідають дійсності та матеріалам справи, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно з Переліком, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені відповідно до положень статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції -є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Також встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Проте, в порушення ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»Банк взагалі не надіслав боржнику (ОСОБА_5), який є відмінним від іпотекодавця (ОСОБА_1) письмову вимогу про усунення порушення, в якій би зазначалося попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У своїй зустрічній позовній заяві банк вказав, що «…На виконання вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку»Відповідачу було направлено повідомлення від 08.12.2010р. №27/16-1-033/96-7608 з вимогою погасити існуючу заборгованість за Договором кредиту та попередженням про звернення стягнення на передане в іпотеку майно. Відповідачем це повідомлення отримане 17.12.2010р. (докази додаються до цієї позовної заяви).»У якості доказу отримання повідомлення ОСОБА_1 Банк надав копії фіскального чеку «Укрпошти»від 08.12.2010 року та бланку повідомлення про доставляння рекомендованого листа ОСОБА_1 17.12.2010 року.

Але ж доказів того, що саме лист-повідомлення від 08.12.2010р. №27/16-1-033/96-7608 був доставлений ОСОБА_1 17.12.2010 року Банк не надав.

Так, Абзацом двадцять сьомим пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року N 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.

Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках.

Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

З огляду на викладене належним доказом надіслання Банком листа-повідомлення ОСОБА_1 може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом.

Таким чином, оскільки перед поданням до суду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором Банк не вимагав від іпотекодавця та боржника, який є відмінним від іпотекодавця, усунення порушень обов'язків за кредитним договором, не пред'являв вимог про дострокове виконання основного зобов'язання й не повідомляв про намір звернути стягнення на предмет застави, що є обмеженням права відповідачів вжити необхідних й залежних від них заходів до виконання договору в позасудовому порядку, тобто при зверненні до суду з зустрічною позовною заявою ПАТ «Укрсоцбанк»не виконав вимог Закону України «Про іпотеку»та положень договору іпотеки, не дотримав процедуру дострокового стягнення заборгованості по кредиту й звернення стягнення на предмет іпотеки, визначену кредитним договором та договором іпотеки, тому відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог Банку.

Судом також встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі про банкрутство № 19/255-10 від 19.11.2010 року за заявою ДПІ у Московському районі м. Харкова до СПДФО ОСОБА_5 про визнання банкрутом прийнято заяву ДПІ у Московському районі м. Харкова до розгляду, порушено провадження у справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На підставі ст.ст. 22-32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 75, 86 господарського процесуального кодексу України господарським судом Харківської області прийнято постанову про визнання боржника банкрутом від 30.11.2010 року по даній справі, постановлено визнати фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого -Данченка А.С. Після публікації у газеті "Голос України" № 233 від 09 грудня 2010 року інформації про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури Банк звернувся до господарського суду Харківської області та арбітражного керуючого з письмовою заявою № 11.41-01/85-1646 від 31.12.2010р. з вимогами до ОСОБА_5 на загальну суму 2 096 530,06 грн., з яких за станом на 09.12.2010 року: заборгованість по погашенню кредиту за Договором відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-045 (умови договору викладені вище) склала -1 186 299,95 грн. та заборгованість у розмірі 910 230,11 грн. по погашенню кредиту за Договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-058, укладеного 17.04.2008 року Банком також з ОСОБА_5

У подальшому Банк звернувся до господарського суду Харківської області та арбітражного керуючого з письмовим уточненням до заяви з грошовими вимогами до боржника від 31.12.2010р. № 11.41-01/85-1646, в якій уточнив, що за станом на 19.11.2010 року заборгованість ОСОБА_5 за Договором відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-045 склала -1 192 288,95 грн.

Банк вказав, що на забезпечення виконання зобов'язань за даним Договором між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір № 805/13/18-5/8-320 від 21.03.2007 року, на який посилається Банк у своїй зустрічній позовній заяві до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Також Банк зазначив, що за станом на 19.11.2011 року заборгованість ОСОБА_5 за Договором про надання не відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/8-058 від 17.04.2008 року складала 900 880,16 грн.

На забезпечення виконання зобов`язань за Договором № 805/6/18/8-058 від 17.04.2008 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір № 805/13/18-5/8-358 від 17.04.2008 року, посвідчений 17.04.2008 року приватним нотаріусом Яковлєвою К.Б., зареєстрований в реєстрі за № 731 відповідно до умов якого Заявнику-кредитору було передано в наступну іпотеку теж саме майно, що і за Іпотечним договором № 805/13/18-5/8-320 від 21.03.2007 року.

У даному уточненні Банк також вказав, що ОСОБА_5 мав зобов'язання забезпечені іпотекою щодо повернення грошових коштів за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 805/6/18/-118 від 04.09.2008 року, укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_13.

ОСОБА_13 свої зобов'язання перед Банком щодо повернення Кредиту не виконувала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за Генеральним договором кредиту за станом на 19.11.2010 року у розмірі 2 949 570,31 грн.

Таким чином, після публікації оголошення у встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк надійшли заяви ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Харківської філії з грошовими вимогами до ОСОБА_5 як Позичальника так і Іпотекодавця на суму 5 042 739,07 грн. до суду та ліквідатора, які були розглянуті та визнані ліквідатором у повному обсязі.

Під час ліквідаційної процедури ліквідатором було вжито вичерпних засобів щодо встановлення майна банкрута. Отримані від продажу вказаного майна кошти ліквідатором були спрямовані на задоволення вимог кредиторів, у тому числі заставного кредитора - ПАТ «Укрсоцбанк»на суму 1 187 788,00 грн.

На засіданні комітету кредиторів № 3 від 18.11.2011 року, на якому приймав участь і представник ПАТ «Укрсоцбанк», одноголосно затверджено ліквідаційний звіт та звіт ліквідатора про використані кошти в ліквідаційній процедурі, а також вирішено клопотати до господарського суду Харківської області про затвердження ліквідаційного звіту.

Вимоги кредиторів, у тому числі ПАТ «Укрсоцбанк», не було задоволено у повному обсязі та залишено неоплаченими у зв'язку з відсутністю майнових активів та грошових коштів у банкрута, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості.

За таких обставин господарський суд Харківської області, керуючись ст.ст. 31, 32, п. 6 ст. 40, ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, виніс ухвалу від 18.01.2012 року по справі № Б-19/255-10 про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення розрахунків з кредиторами громадянин-підприємець, визнаний банкрутом, звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, за винятком вимог, передбачених абзацом другим цієї частини.

Вимоги кредиторів щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, вимоги щодо стягнення аліментів, вимоги щодо стягнення на майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням громадянином-підприємцем підприємницької діяльності, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом або які погашені частково чи не заявлені після визнання громадянина-підприємця банкрутом, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця відповідно в повному обсязі або в незадоволеній їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством України. {Абзац другий частини другої статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3795-VI ( 3795-17 ) від 22.09.2011}

Вказані зміни абзацу другого частини другої статті 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" внесено згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг»N 3795-VI від 22.09.2011 року. Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві положення" даного Закону закріплено, що дія останнього не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності. А пунктом 1 Розділу ІІ "Прикінцеві положення" визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (Голос України від 15.10.2011 -№ 193).

Аналогічну позицію підтвердив Вищий господарський суд України у своєму Інформаційному листі від 26.10.2011 № 01-06/1481/11 «Про Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг"».

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку»№ 898-ІV від 05.06.2003 року іпотека припиняється, зокрема, у разі припинення основного зобов'язання; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Таким чином, системний аналіз вищевказаних нормативно-правових актів свідчить про те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5, визнаний банкрутом, звільняється від подальшого виконання вимог кредитора ПАТ «Укрсоцбанк»за Договором відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-045 від 21.03.2007 року, який укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг»N 3795-VI від 22.09.2011 року, тобто вимоги ПАТ «Укрсоцбанк»до ОСОБА_5, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними, а основне зобов'язання за Договором відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-045 від 21.03.2007 року припинено.

За таких обставин вимоги ПАТ «Укрсоцбанк», викладені у зустрічній позовній заяві, щодо звернення стягнення за Іпотечним договором №805/13/18-5/7-320 від 21.03.2007р., посвідченим 21.03.2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П., зареєстрованим в реєстрі за №979, на предмет іпотеки, не можуть бути заявлені у повному обсязі або в незадоволеній їх частині в порядку, встановленому цивільним законодавством України.

Також суд звернув увагу на той факт, що Банк заявивши всю суму заборгованості за кредитним договором до Позичальника (ОСОБА_5) у процедурі банкротства останнього, яка вважається погашеною, в порушення ст. 592 ЦК України звертається з зустрічною позовною заявою до іпотекодавця (ОСОБА_1) про звернення стягнення на предмет іпотеки, що буде подвійним стягненням суми заборгованості у межах вартості заставленого майна, що суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»на користь позивача за первісним позовом понесені останньою судові витрати у справі, згідно з квитанціями у розмірі 45,50 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 31, 57, 60, 169, 212-215 Цивільного процесуального Кодексу України, ст. 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», розділом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.99р., ст. 2, 17, 18, 33, 35, 36 Закону України «Про іпотеку», ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Розділом ІІ "Прикінцеві положення" Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», ст. 1054 Цивільного кодексу України, суд, -

України в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити:

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 546, вчинений 14.02.2011 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про звернення стягнення на нежитлові приміщення першого поверху № 1`, 1а, 2`, 2д, 2б, 2в, 2г, 3`- 10`, 10а, 11-17 в літері А-10, загальною площею - 506,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності іпотекодавцю -громадянці України ОСОБА_1; зазначені вище нежитлові приміщення на підставі Іпотечного договору № 805/13/18-5/7-320 від 21.03.2007 року, укладеному між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_5, посвідченого нотаріально 21.03.2007 року Погрібною Т.П. ПН ХМНО за реєстровим № 979, передані в іпотеку у забезпечення виконання зобов`язань за укладеним між ПАТ "Укрсоцбанк" та позичальником ОСОБА_5 договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-045 від 21.03.2007 року зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 01.07.2008 року, погашення кредиту та відсотків за умовами якого порушуються з квітня 2010 року, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки задовольнити вимоги Банку за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 805/6/18/7-045 від 21.03.2007 року на суму 1 183 965,84 грн., а також витрати, понесені на вчинення виконавчого напису в розмірі 2 500,00 грн.

В задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа: Дзержинський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки - в і д м о в и т и .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії (ідентифікаційний код: 09351014, МФО 351016, місцезнаходження: поштовий індекс: 61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: поштовий індекс: 37644, АДРЕСА_2) судові витрати у розмірі 45,50 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ: лд