Рішення № 25445918, 10.07.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 р. Справа № 18/862/12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Агро", 37340, Полтавська область, Гадяцький район, м. Гадяч, вул. Леніна, 49

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 13788,24 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Гузій С.М.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 10.07.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за недопоставлений товар в розмірі 13788,24 грн., в т.ч. 13537,70 грн. основного боргу, 94,76 грн. інфляційних витрат та 155,78 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, надіслала на його адресу копія ухвали від 14.06.2012 року (а.с. 48) повернулася до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Разом з тим, в матеріалах даної справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 34), яке свідчить про те, що відповідач знаходиться за вказаною у позовній заяві адресою та отримує поштову кореспонденцію. Крім того, позивачем був наданий до суду лист Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців виконавчого комітету Полтавської міської ради за № 01-30/02/1158 від 11.06.2012 року (а.с. 52), згідно до якого відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Октябрьським райвиконкомом м. Полтави 30.05.2003 року.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

13.07.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Агро" (позивач) було передано Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (відповідач) товар (насіння соняшника) в кількості 18750,00 тон на суму 46875,00 грн. з урахуванням ПДВ, про що свідчить наявна у справі копія накладної № 202 (а.с. 9). Даний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується його підписом на вказаній накладній.

Як зазначається позивачем у позовній заяві, відповідно до умов досягнутої усної домовленості відповідач мав розрахуватися за отриманий на підставі накладної № 202 від 13.07.2010 року товар іншим товаром - макухою соняшника.

Відповідач частково розрахувався за отриманий у відповідності до вищезгаданої накладної товар, передавши позивачеві макуху соняшника в кількості 24290,00 кг на суму 30362,50 грн., про що свідчить копія накладної № 48 від 16.07.2010 року (а.с. 10).

02.08.2010 року відповідачем згідно накладної № 66 (а.с. 11) було передано позивачеві макуху соняшника в кількості 28390,00 кг на суму 37474,80 грн. Товар був частково оплачений позивачем шляхом перерахування платіжним дорученням № 128 від 03.08.2010 року (а.с. 12) на розрахунковий рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 34500,00 грн.

Таким чином, з урахуванням проведених сторонами розрахунків вартість товару, переданого згідно накладної № 202 від 13.07.2010 року, сплачена лише частково, вартість недопоставленого відповідачем товару складає 13537,70 грн.

Між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2010 року по 27.10.2011 року (а.с. 16), в якому відповідач визнав наявність заборгованості в сумі 13537,70 грн.

22.11.2011 року, про що свідчать копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 15), позивачем було направлено відповідачеві претензію № 384 від 21.11.2011 року (а.с. 13-14) з вимогою про погашення заборгованості в розмірі 13537,70 грн., яка була отримана відповідачем 06.12.2011 року, але залишена без реагування.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за недопоставлений товар в розмірі 13537,70 грн. та нараховані на неї за період з 16.12.2011 року по 03.05.2012 року інфляційні витрати в сумі 94,76 грн. та 3% річних в сумі 155,78 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до на стання відповідних правових наслідків.

Згідно положень ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності до приписів ст. ст. 715, 716 ЦК України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт наявності між сторонами правовідносин з приводу міни (бартеру) товару, факт наявності заборгованості в сумі 13537,70 грн. за переданий товар, факт направлення позивачем відповідачеві вимоги про погашення заборгованості в розмірі 13537,70 грн. та факт її отримання відповідачем, а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 13537,70 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем інфляційних витрат та 3% річних, дійшов висновку про задоволення позову в цій частині в повному обсязі.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Агро" (37340, Полтавська область, Гадяцький район, м. Гадяч, вул. Леніна, 49, р/р 2600000111695 в ПАТ КБ "Фінансова ініціатива", МФО 380054, код ЄДРПОУ 33268530) - 13537,70 грн. основної заборгованості, 94,76 грн. інфляційних витрат, 155,78 грн. 3% річних та 1609,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.07.2012 року.

Суддя Гетя Н.Г.