Рішення № 25445717, 05.07.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 р. Справа № 18/1964/11

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 63503, АДРЕСА_1

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 37800, АДРЕСА_2

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 97500,00 грн.

та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 37800, АДРЕСА_2

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 63503, АДРЕСА_1

про стягнення 46894,40 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_3, ОСОБА_4

В судовому засіданні 05.07.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про зобов'язання повернути автомобіль КАМАЗ-54112 (д.н.з. НОМЕР_1) та про стягнення боргу за користування автомобілем КАМАЗ-54112 в розмірі 97500,00 грн., а також зустрічна позовна заява про стягнення 46894,40 грн. боргу, в т.ч. 13465,80 грн. - заборгованість за результатами спільної діяльності, 18562,60 грн. - вартість ремонту автомобіля КАМАЗ-54112 та напівпричепа ОДАЗ-07725, 2731,00 грн. - витрати, пов'язані з незаконним володінням автомобілем КАМАЗ-54112 та напівпричепом ОДАЗ-07725, 7035,00 грн. - упущена вигода та 5100,00 грн. - моральна шкода.

Позивач за первісним позовом в судове засідання не з'явився, докази отримання копії ухвали від 26.06.2012 року позивачем за первісним позовом станом на 05.07.2012 року до суду не повертались. У попередніх судових засіданнях позивач за первісним позовом та його представник підтримували позовні вимоги з урахуванням заяви б/н від 20.12.2011 року (т. 2, а.с. 31) про їх зменшення, проти задоволення вимог за зустрічним позовом заперечували, посилаючись на їх безпідставність.

Відповідач за первісним позовом та його представник проти задоволення позову заперечують, вважаючи його необгрунтованим та безпідставним, зустрічний позов підтримують в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивач за первісним позовом, орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач за первісним позовом, орендар) був укладений договір б/н від 10.03.2008 року (т. 1, а.с. 8), у відповідності до якого орендодавець взяв на себе зобов'язання передати в розпорядження орендареві за плату автомобіль КАМАЗ марки 54112 1990 року випуску, державний номер НОМЕР_1, а також напівпричеп марки ОДАЗ 07725 1990 року випуску, державний номер НОМЕР_2, на викладених у договорі умовах.

Зі змісту договору б/н від 10.03.2008 року (далі - договір) вбачається, що цей договір укладений строком на один рік та за згодою сторін може бути пролонгований на термін, погоджений сторонами.

Відповідно до вказаного договору орендодавець зобов'язаний передати автомобіль орендатору комплектним зі справними вузлами та агрегатами.

У відповідності до ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Як зазначається позивачем у первісному позові та не заперечується відповідачем за первісним позовом, автомобіль КАМАЗ марки 54112 1990 року випуску (д.н.з. НОМЕР_1) та напівпричеп марки ОДАЗ 07725 1990 року випуску (д.н.з. НОМЕР_2) фактично були передані в оренду відповідачеві за первісним позовом в день укладення договору, тобто 10.03.2008 року.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до приписів спірного договору орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату в розмірі 5000,00 грн. щомісячно.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач за первісним позовом зазначає, що в порушення умов укладеного договору оренда плата відповідачем за первісним позовом жодного разу сплачена не була, у зв'язку з чим сума його заборгованості за період оренди автомобіля КАМАЗ марки 54112 та напівпричепа марки ОДАЗ 07725 з 10.03.2008 року по 10.06.2011 року складає 129596,77 грн. При цьому на думку позивача за первісним позовом заборгованість відповідача за первісним позовом за оренду автомобіля КАМАЗ марки 54112 за наведений період часу складає 97500,00 грн., а за оренду напівпричепа марки ОДАЗ 07725 - 32096,77 грн.

10.06.2011 року, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії поштової квитанції та опису вкладення (т. 1, а.с. 14), позивачем за первісним позовом на адресу відповідача за первісним позовом було направлено лист за № 10/06/11 (т. 1, а.с. 12-13) з вимогою про погашення заборгованості в сумі 129596,77 грн., яка була залишена останнім без реагування.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що напівпричеп марки ОДАЗ 07725 1990 року випуску (д.н.з. НОМЕР_2) було повернуто відповідачем за первісним позовом позивачеві за первісним позовом у червні 2008 року. Зазначені обставини не заперечуються позивачем за первісним позовом у поданій до суду заяві б/н від 20.12.2011 року про зменшення позовних вимог, якою розмір заявленої до стягнення заборгованості було зменшено на суму боргу за оренду напівпричепа марки ОДАЗ 07725 1990 року випуску (д.н.з. НОМЕР_2) внаслідок його повернення позивачеві за первісним позовом.

Як було вказано вище, спірний договір був укладений 10.03.2008 року зі строком дії в один рік, але після закінчення строку дії вказаного договору автомобіль КАМАЗ марки 54112 відповідачем за первісним позовом повернуто не було, станом на 20.12.2011 року автомобіль знаходиться в АДРЕСА_3 у відповідача за первісним позовом, що підтверджується поясненнями представника останнього б/н від 20.12.2011 року (т. 2, а.с. 30).

За таких обставин позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом борг по орендній платі за користування автомобілем КАМАЗ марки 54112 1990 року випуску (д.н.з. НОМЕР_1) в розмірі 97500,00 грн. та зобов'язати відповідача за первісним позовом повернути йому автомобіль КАМАЗ марки 54112 1990 року випуску (д.н.з. НОМЕР_1).

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом приписів ст. ст. 759, 760, 798 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

У відповідності до ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Право власності позивача за первісним позовом на автомобіль КАМАЗ марки 54112 1990 року випуску (д.н.з. НОМЕР_1) підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію ТЗ (т. 1, а.с. 7).

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається зі ст. 762 ЦК України та змісту договору, сторонами при його укладенні було погоджено, що орендар зобов'язаний щомісячно сплачувати орендну плату за користування майном у розмірі 5000,00 грн. При цьому до орендованого майна у відповідності до умов договору входять автомобіль КАМАЗ марки 54112 1990 року випуску (д.н.з. НОМЕР_1) та напівпричеп марки ОДАЗ 07725 1990 року випуску (д.н.з. НОМЕР_2), за користування якими й нараховується орендна плата.

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Таким чином, ціна договору як його істотна умова визначається виключно за згодою сторін. Разом з тим, позивач за первісним позовом у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог б/н від 20.12.2011 року на власний розсуд без погодження з іншою стороною визначив орендну плату за користування орендованим майном окремо для кожного з наданих в оренду об'єктів, чим фактично в односторонньому порядку змінив умови договору стосовно його ціни. Так, позивачем визначено, що орендна плата за користування автомобілем КАМАЗ марки 54112 становить 2500,00 грн., орендна плата за користування напівпричепом марки ОДАЗ 07725 також становить 2500,00 грн. Будь-якого обгрунтування такого розподілу орендної плати позивачем до суду не надано, докази погодження змін до договору в частині орендної плати окремо по кожному об'єкту оренди з відповідачем за первісним позовом в матеріалах справи відсутні.

Слід зазначити, що орендна плата нараховується позивачем за первісним позовом за трирічний період, тоді як умовами договору передбачено річний строк його дії, при цьому пролонгація договору здійснюється також виключно за згодою сторін. В матеріалах справи міститься копія договору б/н від 21.08.2008 року, аналогічного спірному договору, але зі строком дії на три роки та з передачею в оренду лише автомобіля КАМАЗ марки 54112 1990 року випуску, державний номер НОМЕР_1. Разом з тим, даний договір не може бути визнаний укладеним, оскільки не містить умови про ціну договору, яка в силу ст. 180 ГК України є істотною. Крім того, постановою Апеляційного суду Полтавської області від 13.07.2010 року по справі № 22ц-5992/2010 (т. 1, а.с. 39-40), яка відповідно до ст. 35 ГПК України має преюдиційний характер відносно даного спору, встановлено, що правовідносини між сторонами стосовно оренди автомобіля КАМАЗ марки 54112 1990 року випуску (д.н.з. НОМЕР_1) та напівпричепа марки ОДАЗ 07725 1990 року випуску (д.н.з. НОМЕР_2) регулюються саме договором б/н від 10.03.2008 року.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості по орендній платі в розмірі 97500,00 грн. є необгрунтованими та матеріалами справи не підтверджуються, внаслідок чого задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ст. ст. 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт наявності між сторонами правовідносин з оренди автомобіля КАМАЗ марки 54112 1990 року випуску (д.н.з. НОМЕР_1), факт припинення цих правовідносин внаслідок закінчення строку дії спірного договору, факт неповернення відповідачем за первісним позовом зазначеного автомобіля позивачеві за первісним позовом та факт перебування даного автомобіля у відповідача за первісним позовом на момент розгляду справи судом.

За таких обставин позовні вимоги про зобов'язання відповідача за первісним позовом повернути позивачу за первісним позовом автомобіль КАМАЗ марки 54112 1990 року випуску (д.н.з. НОМЕР_1) правомірні та обгрунтовані, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

04.08.2011 року відповідачем за первісним позовом до господарського суду Полтавської області було подано зустрічну позовну заяву (т. 1, а.с. 46-50).

Ухвалою від 05.08.2011 року (т. 1, а.с. 111) зустрічний позов було прийнято судом для спільного розгляду з первісним позовом.

В зустрічному позові Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом) просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом) заборгованість за результатами спільної діяльності в розмірі 13465,80 грн., вартість ремонту автомобіля КАМАЗ марки 54112 1990 року випуску (д.н.з. НОМЕР_1) та напівпричепа марки ОДАЗ 07725 1990 року випуску (д.н.з. НОМЕР_2) в сумі 18562,60 грн., витрати, пов'язані з незаконним володінням орендованим майном в сумі 2731,00 грн., упущену вигоду в сумі 7035,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 5100,00 грн.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом зазначає, що в порушення вимог договору відповідач за зустрічним позовом передав автомобіль КАМАЗ марки 54112 1990 року випуску (д.н.з. НОМЕР_1), а також напівпричеп марки ОДАЗ 07725 1990 року випуску (д.н.з. НОМЕР_2) некомплектними та несправними, у зв'язку з чим він був вимушений провести ремонт орендованого майна на загальну суму 18562,60 грн., з яких на вартість ремонту автомобіля КАМАЗ марки 54112 склала 11072,85 грн., вартість ремонту напівпричепа марки ОДАЗ 07725 - 7489,75 грн.

Окрім того, позивач за первісним позовом у зустрічній позовній заяві вказує на те, що внаслідок незаконного володіння відповідачем за зустрічним позовом автомобілем КАМАЗ марки 54112 та напівпричепом марки ОДАЗ 07725 з вантажем дерев'яних олівців обсягом 20,8 м2 ним були понесені витрати в розмірі 2731,00 грн., до складу яких входять вартість роботи автомобільного транспорту, що був задіяний в пошуках зазначеного майна в розмірі 1080,00 грн., вартість дизельного палива, яке знаходилось в паливному бакові автомобіля КАМАЗ марки 54112 та не було використане позивачем за зустрічним позовом в розмірі 212,00 грн., вартість дозаправки на зворотній шлях із с. Оріхівка Лубенського району Полтавської області, де було виявлене спірне майно, до м. Хорол Полтавської області в розмірі 159,00 грн., заробітна плата водія автомобіля КАМАЗ марки 54112 в сумі 80,00 грн., заробітна плата робітникам за завантаження дерев'яних олівців в розмірі 280,00 грн., доплата задіяним у пошуках та поверненні орендованого майна особам за роботу в вихідний день в розмірі 280,00 грн., витрати на транспортування олівців з правоохоронних органів до господарства позивача за зустрічним позовом в розмірі 640,00 грн.

Також позивач за зустрічним позовом зазначає, що у зв'язку з псуванням дерев'яних олівців, що мало наслідком зниження їх ціни, ним не було отримано прибуток в розмірі 6615,00 грн., крім того позивачем за зустрічним позовом були понесені витрати на невикористані результати реклами в сумі 420,00 грн., тож загальний розмір упущеної вигоди складає 7035,00 грн.

На підтвердження викладених у зустрічному позові обставин позивачем за зустрічним позовом було надано до суду акти звірки взаємних розрахунків, копії довідок про вартість дерев'яних олівців, розрахунки понесених витрат, копію спірного договору, лист б/н від 02.04.2008 року та докази його направленні відповідачеві за зустрічним позовом, договір б/н від 21.08.2008 року стосовно оренди автомобіля КАМАЗ марки 54112, копію договору б/н від 05.04.2009 року щодо завантаження олівців, копії видаткових касових ордерів щодо витрат на виплату заробітних плат, копії подорожніх листів, копії актів про вартість дизельного палива, витрати на результати невикористаної реклами та розмір неодержаного прибутку, копії процесуальних документів судових та правоохоронних органів щодо звернень позивача за зустрічним позовом із заявами про порушення кримінальної справи та позовами до відповідача за первісним позовом про стягнення суми боргу, копії претензій про погашення боргу та докази їх направлення відповідачеві за зустрічним позовом тощо (т. 1, а.с. 62-77, 79-103).

Слід зазначити, що надані до справи позивачем за зустрічним позовом акти є односторонніми, довідки також складені та підписані позивачем за зустрічним позовом.

У відповідності до ч. 1 ст. 767 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.

За змістом укладеного між сторонами договору орендодавець зобов'язаний передати автомобіль орендареві комплектним зі справними вузлами та агрегатами.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 767 ЦК України наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Як було вказано вище, об'єкт оренди був переданий орендодавцем орендареві в день укладення договору б/н від 10.03.2008 року. При цьому в матеріалах даної справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність у орендаря до орендодавця якихось претензій щодо справності орендованого майна в момент його передачі, а тому в силу приписів ст. 767 ЦК України вказане майно вважається таким, що передане орендареві в належному стані.

У відповідності до ч. 1 ст. 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. При цьому якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 779 ЦК України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

Таким чином, приймаючи до уваги, що об'єкт оренди був переданий в оренду в належному стані, подальші ремонтні роботи або усунення погіршень орендованого майна проводяться орендарем за власний рахунок, поліпшення ж майна може бути здійснене лише за згодою орендодавця. Натомість, докази надання орендарем такої згоди в матеріалах даної справи відсутні.

Крім того, позивачем за первісним позовом не надано до суду жодних первинних документів, що підтверджують розмір витрат на ремонт орендованого майна.

У відповідності до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно ч. 1 ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

В матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами договору про спільну діяльність, що позбавляє зустрічні позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за результатами спільної діяльності в розмірі 13465,80 грн. будь-якого обгрунтування.

За змістом ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). При цьому завдані збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до приписів ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Слід зазначити, що у відповідності до ч. 1 ст. 225 ГК України та п. 41 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 року "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" завдана моральна шкода підлягає відшкодуванню лише у випадках, встановлених законом.

Умовами за яких на особу покладається обов'язок відшкодувати збитки, враховуючи наведене та приймаючи до уваги наведені у ст. ст. 1166, 1167 ЦК України загальні положення про відшкодування шкоди, є наявність загальних умов деліктної відповідальності (складу цивільного правопорушення), а саме: протиправної поведінки (дії або бездіяльності), шкідливого результату такої поведінки (шкоди, збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою й спричиненою шкодою та вини. Тягар доказування обставин щодо порушення зобов'язання та наявності вини і прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та завданими збитками, їх розмір покладається на кредитора.

Згідно із п. 6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Необхідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

В даному випадку позивачем за зустрічним позовом під час розгляду справи не було доведено наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданими збитками, не обгрунтовано розмір завданих збитків, не надано до суду первинних документів, що підтверджують розмір збитків у певній частині. Не підтверджуються матеріалами справи та не є встановленими факти протиправної відповідача за зустрічним позовом та наявності його вини, оскільки наявними у справі копіями постанов правоохоронних органів в порушенні кримінальної справи щодо Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 було відмовлено. Викладене свідчить про відсутність у діях відповідача за зустрічним позовом складу цивільного правопорушення.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом заборгованості за результатами спільної діяльності в розмірі 13465,80 грн., витрат на ремонт орендованого майна в сумі 18562,60 грн., витрат, пов'язані з незаконним володінням цим майном в сумі 2731,00 грн., упущеної вигоди в розмірі 7035,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 5100,00 грн. не є обгрунтованими та не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та про відмову в задоволенні зустрічного позову.

Судові витрати у відповідності до положень ст. 49 ГПК України в частині первісного позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в частині зустрічного позову судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Витребувати у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (37800, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (63503, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) - автомобіль вантажний КАМАЗ марки 54112 1990 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (37800, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_5 в АБ "Індекс-банк" м. Полтава, МФО 331661, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в дохід державного бюджету України (одержувач УДКСУ у м. Полтава (м. Полтава), 22030001, код одержувача 38019510, рахунок одержувача 31214206783002, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001) - 203,39 грн. державного мита та 40,73 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (37800, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_5 в АБ "Індекс-банк" м. Полтава, МФО 331661, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (63503, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_6 в АБ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) - 203,39 грн. витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.07.2012 року.

Суддя Гетя Н.Г.