Ухвала суду № 25445699, 25.07.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

25.07.2012 Справа № 16/221

Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фабрика "Мода", вул. Раїси Кириченко, 1, м. Полтава, 36039

до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення 34 009,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

24.07.2012 року до суду надійшла заява сторін, в якій вони просять суд затвердити мирову угоду, яка укладена сторонами з посиланням на ст.78 ГПК України та ст.ст. 12,49 ЗУ "Про виконавче провадження".

Розглянувши матеріали справи та дослідивши умови поданої мирової угоди, суд дійшов висновку, що вона не може бути затверджена судом виходячи з наступного.

Рішенням суду від 02.02.2010 року позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 інші дані невідомі, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фабрика "Мода", вул. Раїси Кириченко, 1, м. Полтава, 36039 (код ЄДРПОУ 03056395, р/р 26006174633001 в ПРУ КБ "Полтава-Банк", МФО 331401) - 29261,32 грн. основного боргу, 1368,45 грн. інфляційних, 2468,43 грн. пені, 330,98 грн. держмита, 229,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.07.2010 року зазначене рішення місцевого суду залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Згідно ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження".

Одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК) . Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК).

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два

самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового

спору (п. 3.19 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 року).

Отже, положеннями чинного Господарського процесуального кодексу України передбачено право сторін на укладення мирової угоди на підставі ст. 78 ГПК України виключно до прийняття рішення у справі, що має наслідком припинення провадження у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 121 ГПК мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової

угоди господарський суд виносить ухвалу.

Ця ухвала є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК та статтею 19 названого Закону) ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Якщо виконавче провадження стосовно судового рішення відкрито, сторони відповідно до частини третьої статті 11-1 Закону України "Про виконавче провадження" мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується судом. У разі подання відповідної заяви господарський суд повинен роз'яснити сторонам наслідки укладення мирової угоди про закінчення виконавчого провадження".

Сторони уклали угоду з посилання на ст. 78 ГПК України, натомість в дано випадку після прийняття рішення по справі сторони мають право на укладення виключно мирової угоди у розумінні ст. 121 ГПК України на стадії виконання рішення

Частиною четвертою статті 121 ГПК передбачено затвердження господарським судом (шляхом винесення відповідної ухвали) такої мирової угоди, яку сторонами укладено саме у процесі виконання судового рішення.

Отже, будь-які угоди, укладені сторонами у справі поза процесом такого виконання згідно із Законом України "Про виконавче провадження" , незалежно від їх назви ("мирова" чи інша) не підлягають затвердженню господарським судом. (п. 33 Інформаційного листа ВГСУ від 29.06.2010 N 01-08/369).

Враховуючи викладене мирова угода сторін від 20.07.2012 року не може бути затверджена судом, що не позбавляє сторони права на укладення мирової угоди з дотриманням приписів ст. 121 ГПК України.

Керуючись 43,78,86,121 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у затвердженні мирової угоди від 20.07.2012 року, укладеної між суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою Трегуб Олександром Анатолійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю фабрика "Мода" по справі № 16/221.

Суддя Тимощенко О.М.