Ухвала суду № 25442914, 24.07.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/2544/12

Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В., Смілянця Е.С.

при секретарі: Собчук І.Е.

за участю представників сторін:

представника позивача - Мавроді Р.Ф.

представника відповідача - Паламачука О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької митниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Вінницької митниці до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови , -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2012 року Вінницька митниця звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача (апелянта) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, посилаючись на обгрунтованість прийнятого судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.11.2011 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 301106393 з примусового виконання за виконавчим листом Вінницького окружного адмінітсративного суду про стягнення з Вінницької митниці на користь ОСОБА_4 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на посаді. Постанова в частині нарахування і виплати заробітньої плати за час вимушеного прогулу, в межах стягнення за один місяць, допущена до негайного виконання. Постанову № 301106393 позивач отримав 27.12.2011 року.

На виконання вимог державного виконавця, наказом Держмитслужби України від 28.12.2011 року № 2723-к ОСОБА_4 поновлений на посаді інспектора відділу митного оформлення "Автомобільний" митного поста "Дністер" Вінницької митниці з 10.02.2011 року. Відповідно до наказу Вінницької митниці від 03.01.2012 року № 1-к встановлено, що фактично ОСОБА_4 приступив до роботи з 03.01.2012 року та наказано провести розрахунки оплати праці відповідно до постанови ВОАС від 25.06.2011р. у справі 2а/0270/2515/11.

30.12.2011 року позивачем на адресу відповідача направлено лист (який надійшов 03.01.2012 року), в якому боржник повідомив, що у відповідності до листа Державної казначейської служби України від 15.12.2011 № 16-10/1750-6447 «Про завершення бюджетного 2011 року та початок 2012 року», митницею 26.12.2011 проведені остаточні розрахунки із нарахування та виплати заробітної плати і на даний час кошти на рахунку відсутні, в зв'язку з чим просить відкласти провадження виконавчих дій.

03.01.2012 року відповідачем, у відповідності до ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій по виконавчому листу №2а/0270/2515/11 від 17.11.2011 р. до 13.01.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 16.01.2012р. здійснено нарахування ОСОБА_4 заробітної плати за час вимушеного прогулу з 14.05.2011р. по 28.12.2011р. в сумі 28 029,12 грн., а платіжним дорученням №9 від 17.01.2012 року було перераховано на особовий рахунок ОСОБА_4 кошти в сумі 22 555,23 грн.

Крім того, на підставі наданих ОСОБА_4 листів тимчасової непрацездатності за період з 10.02.2011 по 13.05.2011 року, після надходження коштів на вищезазначені цілі, позивачем здійснено нарахування допомоги з тимчасової втрати працездатності на особовий рахунок ОСОБА_4 за період з 10.02.2011 по 13.05.2011 в сумі 10 950,40 грн. Після утримання єдиного внеску з податку з доходів, платіжним дорученням від 29.02.2012р. №11 перераховано кошти в сумі 9 121,68 грн.

В свою чергу відповідачем, враховуючи що рішення Вінницького окружного адміністративного суду самостійно боржником не виконано в строк передбачений ст. 25, 35 Закону, винесено постанову від 13.01.2012 року ВП №32629519 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з Вінницької митниці 3 167,69 грн. виконавчого збору, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив за того, що постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору винесена на законних підставах, а державний виконавець діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач не виконав добровільно судове рішення у строк, встановлений державним виконавцем. Наведені позивачем обставини в обґрунтування заявленого позову не впливають на обов'язок боржника щодо обов'язкового виконання рішення суду, яке набрало законної сили, в порядку, визначеному спеціальним законом.

Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб і підлягає виконанню на всій території України

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 1 ст. 28 вказаного Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Враховуючи п.1 ст. 35 Закону за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Рішення суду з урахуванням постанови від 03.01.2012р. ВП №31103693 про відкладення провадження виконавчих дій, підлягало виконанню до 13.01.2012 року. При цьому фактично позивачем рішення суду було виконано 17.01.2012р. (в частині виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу) та 29.02.2012р. (в частині виплати допомоги з тимчасової втрати працездатності), що свідчить про порушення позивачем строку, наданого для самостійного виконання рішення суду за виконавчим листом.

Позивач в своїй апеляційній скарзі стверджує, що на мав можливості виконати рішення суду в зв'язку з надходженням постанови про відкриття виконавчого провадження в той час коли митницею були проведенні остаточні розрахунки та кошти відсутні.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки, постанову в частині нарахування і виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу, в межах суми стягнення за один місяць, судом допущено до негайного виконання, про що боржнику було відомо ще 25.06.2011 після винесення даного рішення Вінницьким окружним адміністративним судом. Стягувач ОСОБА_4 звернувся до відділу примусового виконання рішень з метою примусового виконання рішення через п'ять місяців після прийняття рішення.

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови про стягнення судового збору, державний виконавець діяв в межах та на підставі закону, що обґрунтовано взяв до уваги суд першої інстанції, визначаючись по суті спору.

Враховуючи зазначене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини даної справи, правильно визначив правове регулювання спірних правовідносин та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції спростовується матеріалами адміністративної справи та законодавчим регулюванням спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької митниці, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 червня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 31 липня 2012 року .

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Ватаманюк Р.В.

Смілянець Е. С.