Ухвала суду № 25442144, 26.07.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/544/12

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

при секретарі: Грищук С.Д.

за участю представників сторін:

представника позивача: Росторгуєва Олександра Валерійовича,

представників відповідача: Петербургської Єлізавети Вікторівни, Кісь Сергія Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Поділля-Агрохімсервіс" до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2012 року приватне підприємство «Поділля-Агрохімсервіс» звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005362301, №0005372301 від 30 вересня 2011 року та №0005402301 від 01 грудня 2011 року.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що у період з 29.08.2011 року по 09.09.2011 року головним державним податковим ревізором - інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу відділу податкового контролю юридичних осіб Крижопільської МДПІ Петербургською Є.В. відповідно до наказу № 871 від 26.08.2011 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Поділля-Агрохімсервіс"з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.04.2011 року.

Наслідки перевірки знайшли своє відображення в акті від 16.09.2011 року № 1112/2301/36327834 (а. с. 19-30).

30.09.2011 року на підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення рішення № 0005362301, яким за порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України підприємству позивача зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 178585,0 грн. та № 0005372301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на суму 52895, 0 грн.(а. с. 65-66).

Позивач, вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, неодноразово звертався з їх оскарженням до ДПА у Вінницькій області та до ДПС України.

22.11.2011 року ДПА у Вінницькій області прийнято рішення за результатами розгляду первинної скарги № 24156/10/25-009, яким оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення, та встановлено завищення суми від'ємного значення ПДВ за квітень 2011 року на 36077,00 грн.(а. с. 68-72).

01.12.2012 року на підставі акту перевірки та вищезазначеного рішення ДПА у Вінницькій області, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 36077,0 грн.(а. с. 67).

26.12.2011 року, рішенням про результати розгляду скарги № 8315/6/10-2115, ДПА України оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а. с. 73-76).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявні всі первинні документи, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік та які підтверджують реальність здійснених господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено Вінницьким окружним адміністративним судом та підтверджується матеріалами справи, між ПП "Поділля-Агрохімсервіс" та ПП "Потенца" було укладено договір поставки від 10.02.2011 на умовах EXW (Інкотермс в редакції 2000), згідно з яким підприємство позивача закупило у контрагента 50,0 кг. моспілану 8000,0 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується специфікацією №1 (а. с. 77-78); 60,0 кг. стробі на загальну суму 34344,0 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується специфікацією №2 ; 120,0 кг. гарт на загальну суму 11520,0 грн. в т. ч. ПДВ, - 50,0 кг.; престіж на загальну суму 7200,0 грн. в т. ч. ПДВ, що підтверджується специфікацією № 3 (а. с. 78-80). Факт придбання та використання вищезазначеного товару підтверджується видатковою накладною № РН-0000008 від 01.03.2011 року (а. с. 81), актом прийому-передачі товару від 01.03.2011 року (а.с.82.), видатковою накладною № РН-31 від 19.04.2011 року (а. с. 83), актом прийому-передачі товару від 19.04.2011 року(а. с. 84), видатковою накладною № РН-0000003 від 10.02.2011 року (а. с. 85), актом прийому-передачі товару від 10.02.2011 року (а. с. 86), податковими накладними № 41 від 19.04.2011 року; № 3 від 10.02.2011 року; № 9 від 10.02.2011 року.

Щодо взаємовідносин підприємства позивача з його контрагентом ТОВ "Укртурпром", встановлено, що між товариствами було укладено договір купівлі-продажу № 08/04-11 від 11.04.2011 року, згідно якого позивач закупив у постачальника засобів захисту рослин та інших хімічних речовин на загальну суму 1578614,40 грн., з них ПДВ 263102,40 грн., що підтверджується специфікацією № 1 від 11.04.2011 року (а. с. 89). Факт придбання вищезазначеного товару підтверджується видатковою накладною № РН-0000008 від 11.04.2011 року (а. с. 90).

На підтвердження проведення розрахунку за отриманих товар, в тому числі сплати податку на додану вартість в ціні товару, позивачем надано копії платіжних доручень та виписки по банківському рахунку (186, 188-193, 196-232).

Матеріали справи містять копію договору перевезення №1, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Поділля-Агрохімсервіс», а також копії товарно-транспортних накладних (а. с. 170-172а), якими підтверджується перевезення товару від ТОВ «Укртурпром ВС» та ПП «Потенца» позивачу.

Крім того, матеріали справи також містять договори поставки, специфікації до них, видаткові накладні, довіреності (а. с. 91-124), яким підтверджується подальша реалізація отриманих позивачем товарів.

Вказані первинні документи були досліджені судом першої інстанції, на підставі чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність операцій позивача щодо придбання матеріальних цінностей, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

З акту перевірки №1112/2301/36327834 від 16 вересня 2011 року, на підставі якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, судом встановлено, що підставою для зменшення суми від'ємного значення та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість стали висновки податкового органу щодо нікчемності вчинених позивачем правочинів з ТОВ «Укртурпром ВС» та ПП «Потенца».

Вказані висновки зроблені податковим органом виходячи з матеріалів документальних перевірок ТОВ «Укртурпром ВС» та ПП «Потенца».

З цього приводу колегія суддів зазначає, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність отримання результатів перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування від підтвердження правомірності віднесення ним до податкового кредиту сум податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, в акті перевірки податковим органом не заперечується, що контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року N 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 6 вказаного Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В порушення зазначених вимог податковим органом не були досліджені первинні документи, які підтверджують реальність здійснених господарських операцій. Факт виявленого порушення податкового законодавства викладено на підставі лише даних актів перевірки контрагентів позивача.

За даних обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0005362301, №0005372301 від 30 вересня 2011 року та №0005402301 від 01 грудня 2011 року.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 31 липня 2012 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.