Постанова № 25441375, 12.07.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/8159/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К. при секретарі Бесарабі І.А. за участі:представника позивача Котляренко О.В. представника відповідача Гуцал Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом малого підприємства "СВ-Сервіс" до державної податкової інспекції у Городоцькому районі про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить визнати протиправними та скасувати прийняті на підставі акту перевірки №758/23/30156185 від 22.12.2010 року податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Городоцькому районі Хмельницькій області від 31.10.2010 року №0000732341/0 про нарахування податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 252706,50 грн., від 31.10.2010 року №000742341/0 про нарахування податкового зобов"язання з податку на прибуток в сумі 292567,0 грн. та від 31.10.2010 року № 0012031711/0 про нарахування податкового зобов»язання по податку з доходів найманих працівників в сумі 758,76 грн.

На думку позивача, зазначені податкові повідомлення-рішення від 31.10.2010 року №0000732341/ і №000742341/0 є незаконними, оскільки базуються на безпідставних висновках відповідача про відсутність реальних наслідків господарських операцій з придбання товару від ТОВ «Оргсвіт-Сервіс», ТОВ «Товарно-промислова група «Трінго». ТОВ «Калігор-Інвест» і ТОВ «Емпанада-Груп» та нікчемність укладених з зазначеними контрагентами договорів поставки та купівлі-продажу.

Вважає, що має всі первинні документи, оформлення яких передбачене законами України «Про податок та додану вартість» і «Про оподаткування прибутку підприємств», необхідні для формування валових витрат і податкового кредиту за вказаними господарськими операціями, а висновки щодо нікчемності договорів суперечать вимогам Господарського та Цивільного кодексів України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та підтвердив обставини, на які посилається у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає спірні податкові повідомлення-рішення законними, оскільки факт порушення позивачем п.5.1., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (надалі - Закону № 334/94-ВР), пп.7,4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97 від 03.04.1997 року (надалі - Закону №168/97) та п. «є» пп.6.3.3 п.6.3. ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлений під час перевірки позивача і зафіксований в акті №758/23/30156185 від 22.12.2010 року.

Перевіркою встановлене завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість і валових витрат по операціях з придбання товару відповідно до нікчемних договорів поставки, укладених з ТОВ «Оргсвіт-Сервіс», ТОВ «Товарно-промислова група «Трінго». ТОВ «Калігор-Інвест» і ТОВ «Емпанада-Груп», які не мали реальних наслідків, а також неправомірне застосування податкової соціальної пільги при нарахуванні заробітної плати ОСОБА_4 - пов'язаній особі - директору МП „СВ-Сервіс", який одночасно зареєстрований як фізична особа підприємець.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з урахуванням викладеного нижче.

Суд встановив, що позивач - мале підприємство «СВ-Сервіс» 23.11.1998 року зареєстроване Городоцькою районною державною адміністрацією Хмельницької області (Свідоцтво про державну реєстрацію Серії А00 №228995). З 03.12.1998 року перебуває на податковому обліку в ДПІ в Городоцькому районі.

Основними видами діяльності позивача є: оптова торгівля паливом; інші види оптової торгівлі; посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами; діяльність вантажного автомобільного транспорту; будівництво будівель.

В період з 28.10.2010 року по 12.12.2010 року на підставі направлень від 28.10.2010 року №187 і від 25.11.2010 року №217 відповідно до ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та плану - графіка проведення виїзних планових перевірок суб»єктів господарювання працівниками Городоцької МДПІ проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, результати якої оформлені актом №758/23/30156185 від 22.12.2010 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.10.2010 року №0000732341/0 про нарахування податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 252706,50 грн., в тому числі за основним платежу в сумі 168471,0 грн. і штрафними санкціями в сумі 84235,50 грн., від 31.10.2010 року №000742341/0 про нарахування податкового зобов"язання з податку на прибуток в сумі 292567,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 203495,0 грн. та штрафними санкціями в сумі 89072,0 грн., та від 31.10.2010 року № 0012031711/0 про нарахування податкового зобов»язання по податку з доходів найманих працівників в сумі 758,76 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 252,92 грн. та штрафними санкціями в сумі 505,84 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку. За наслідками розгляду первинної скарги позивача рішенням ДПА у Хмельницькій області від 10.03.2011 року №4476/10/25-034 податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 року №0000742341/0 про визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток скасоване в сумі 2479,0 грн. та залишені без змін податкові повідомлення-рішення від 31.10.2010 року №0000732341/0 і № 0012031711/0.

Отримавши рішення ДПА України від 19.05.2011 року №9220/6/25-0115 за результатом розгляду скарги позивача рішення ДПА у Хмельницькій області від 10.03.2011 року, яким залишені без змін податкові повідомлення-рішення від 31.10.2010 року з урахуванням рішення ДПА у Хмельницькій області від 10.03.2011 року, позивач оскаржив податкові повідомлення - рішення Городоцької МДПІ від 31.12.2010 року № 0000732341/0, №0000742341/0 і №0012031711/0 до суду.

Спірні податкові повідомлення-рішення від 31.10.2010 року №0000732341/0 про нарахування податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 252706,50 грн., і від 31.10.2010 року №000742341/0 про нарахування податкового зобов"язання з податку на прибуток в сумі 292567,0 грн., базуються на викладених в акті перевірки №758/23/30156185 від 22.12.2010 року висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п.5.1., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону № 334/94-ВР та пп.7,4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97, які діяли на час існування спірних відносин, та заниження податку на прибуток у сумі 203495,0 грн. і податку на додану вартість на суму 168471,0 грн. у зв»язку з безпідставним включенням до валових витрат та податкового кредиту з ПДВ вартості придбаних від ТОВ «Оргсвіт-Сервіс». ТОВ «Товарно-промислова група «Трінго», ГОВ «Калігор-Інвест», ТОВ «Емпанада-Груп» товарів та податку на додану вартість, нарахованого (сплаченого) в ціні придбаних товарів, відповідно до договорів, які не мали реальних наслідків.

Суд встановив, що згідно до укладеного з позивачем договору купівлі-продажу №43-08 від 09.06.2008 року ТОВ «Оргсвіт-Сервіс» зобов»язалось продати позивачеві продукцію хімічної промисловості в асортименті та об»ємі, які погоджуються у відповідних специфікаціях, які є невід»ємною частиною договору (п.1.1 договору) загальною вартістю орієнтовно 1 млн. грн. (п.2.1 договору) на умовах самовивозу за рахунок покупця (п.3.1 договору), датою поставки якої вважається дата, вказана в накладній (п.3.3 договору). Умовами договору визначено, що покупець сплачує за відвантажену продукцію протягом 12 банківських днів з моменту одержання продукції (п.5.1 договору).

В специфікаціях №1 від 01.07.2008 року, №2 від 04.08.2008 року, № 3 від 01.09.2008 року, №4 від 04.11.2008 року і №5 від 24.03.2009 року позивач та його контрагент визначили вид товару, його вартість, обсяги та строки поставки - липень-вересень 2008 року, листопад 2008 року та березень-квітень 2009 року.

Виконання договору оформлене сторонами рахунком №ОТ-040601 від 06.04.2009 року на суму 64800,0 грн., видатковою накладною №ОТ-040601 від 06.04.2009 року, податковою накладною №40601 від 06.04.2009 року на суму 64800,0 грн., в тому числі ПДВ 10800,0 грн., відповідно до яких предметом купівлі продажу є ОСОБА_2 та ОСОБА_3

До складу валових витрат по вказаній операції позивач включив 54000,0 грн., а до податкового кредиту -10800,0 грн.

Відповідно до укладеного з позивачем договору поставки від 01.09.2009 року ТОВ «Калігор-Сервіс» зобов»язалось продати позивачеві товар, кількість, марка, якість та ціна якого визначаються в додатках до договору, які є його невід»ємною частиною (п.п.1.1-1.2 договору) на умовах самовивозу за рахунок покупця з узгодженого сторонами місця поставки (п.3.2 договору), датою поставки якої вважається дата, вказана в накладній (п.3.3 договору). Умовами договору визначено, що відвантаження товару здійснюється не пізніше 3- днів з моменту одержання письмової заявки від покупця, в якій вказується кількість товару, його марка та відвантажувальні реквізити (п.3.1 договору), оплата за одержаний товар проводиться покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 днів (п.2.2 договору).

В додатках №1 від 04.09.2009 року та №2 від 24.09.2009 року позивач та ТОВ «Калігор-Сервіс» визначили предмет поставки (щебінь гранітний, паливо пічне, бітум БНД та пісок), його обсяги та вартість.

Виконання договору оформлене сторонами рахунками №СФ-0000048 від 04.09.2009 року на суму 93571,20 грн. і №СФ-00000248 від 24.09.2009 року на суму 51203,56 грн., видатковою накладною №90904.9 від 06.09.2009 року та податковими накладними №167 від 24.09.2009 року на суму 51203,56 грн., в тому числі ПДВ 8533,93 грн. і №51 від 04.09.2009 року на суму 93571,20 грн., в тому числі ПДВ 15595,20 грн.

Станом на дату розгляду справи зазначений товар позивачем не оплачений.

До складу валових витрат по вказаній операції позивач включив 120 645,63 грн., а до податкового кредиту -24129,0 грн.

Відповідно до усного договору купівлі-продажу з ТОВ «Товарно-промислова група «Трінго» позивач придбав щебінь гранітний, бітум дорожний, паливо пічне та вугілля.

Купівля-продаж оформлена сторонами рахунками №СФ-00244 від 20.07.2009 року на суму 111441,84 грн. і №СФ-00895 від 23.07.2009 року на суму 50000,0 грн., видатковими накладними №ВН-00244 від 20.07.2009 року, №ВН-00283 від 24.07.2009 року і №ВН-00599 від 31.08.2009 року на суму 20080,0 грн. та податковими накладними №283 від 24.07.2009 року на суму 50000,0 грн., в тому числі ПДВ 8333,3 грн., №559 від 31.08.2009 року на суму 20080,0 грн., в тому числі ПДВ 3346,67 грн. і №244 від 20.07.2009 року на суму111441,84 грн., в тому числі ПДВ 18573,64 грн.

Станом на дату розгляду справи зазначений товар позивачем не оплачений.

До складу валових витрат по вказаній операції позивач включив 151268,20 грн., а до податкового кредиту - 30571,0 грн.

Відповідно до усного договору купівлі-продажу з ТОВ «Еспанада Груп» позивач придбав щебінь гранітний та вапняковий та пісок.

Купівля-продаж оформлена сторонами рахунком №СФ-0000048 від 02.10.2009 року на суму 317813,63 грн., видатковими накладними №100205 від 02.10.2009 року на суму 317813,63 грн. і №РН-100102 від 11.05.2010 року на суму 26000,0 грн, та податковими накладними №121605 від 16.12.2009 року на суму 68000,0 грн., в тому числі ПДВ 11333,33 грн., №033013 від 30.03.2010 року на суму 18000,0 грн., в тому числі ПДВ 3000,0 грн., №100 від 02.10.2009 року на суму317813,63 грн., в тому числі ПДВ 52968,94 грн., б/н від 11.05.2010 року на суму 26000,0 грн., в тому числі ПДВ 4333,33 грн., №167 від 24.09.2009 року на суму 51203,56 грн., в тому числі ПДВ 8533,93 грн.

На підтвердження оплати придбаного товару позивач надав платіжні доручення №1044 від 08.12.2009 року на суму 30000,0 грн., № 1054 від 02.12.2009 року на суму 30000,0 грн. та №1048 від 26.11.2009 року на суму 50000,0 грн., відповідно до яких на розрахунковий рахунок ТОВ «Еспанада Груп» перераховані кошти на загальну суму 110000,0 грн.

Станом на день розгляду спору заборгованість позивача перед ТОВ «Еспанада Груп» складає 434399,41 грн.

По операції з придбання товару від ТОВ «Еспанада-Груп» позивач включив до валових витрат 525 332,83 грн., в той час, як видаткові накладні оформлені лише на суму 343813,63 грн. До складу податкового кредиту по вказаній операції позивач включив 68836,20 грн.

Досліджуючи правомірність включення до валових витрат вартості придбаного від ТОВ «Оргсвіт-Сервіс», ТОВ «Товарно-промислова група «Трінго». ТОВ «Калігор-Інвест» і ТОВ «Еспанада-Груп», та до податкового кредиту - ПДВ по вказаних операціях, суд враховує наведене нижче.

В силу пп.5.2.1 п.5.2 ст.2 Закону №334/94-ВР, який діяв на час існування спірних відносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 11.2.1. п.11.2. ст..11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

З урахуванням положень п.5.1 і 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР невід'ємною ознакою правомірності віднесення будь-яких витрат, до складу валових витрат є зв'язок цих витрат з її господарською діяльністю.

Отже, Законом №334/94-ВР передбачено, що платник податку - покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товару або попередньої оплати товару, приданого з метою використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення і повинні мати такі обов'язкові реквізити, до яких, зокрема, належать: дата і місце складання; зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N 168/704, наявність обов'язкових реквізитів первинних документів є обов'язковою для надання їм юридичної сили і доказовості.

Таким чином, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток витрати платника податку мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають фактичне отримання ним придбаного товару та реальність господарської операціі, яка є підставою для формування валових витрат такого платника податків.

Суд встановив, що видаткові накладні, які слугували підставою для включення вартості придбаних від ТОВ «Оргсвіт-Сервіс», ТОВ «Товарно-промислова група «Трінго». ТОВ «Калігор-Інвест» і ТОВ «Еспанада-Груп» товарів до валових витрат відповідних звітних періодів, всупереч вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку не містять посад та прізвищ або інших даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції з передачі товару від постачальника до позивача, не містять також посилання на № та дату довіреностей, виданих позивачем для отримання зазначеного товару від його імені, які є обов»язковими реквізитами видаткових накладних.

Позивач не виконав вимогу суду та не надав книгу реєстрації довіреностей, необхідну для з»ясування наявності відповідних повноважень на те у особи, яка своїм підписом засвідчила отримання відповідного товару від імені позивача, що, на думку суду, свідчить про відсутність таких довіреностей.

Досліджуючи факти передачі товару від його постачальників до позивача, його перевезення зі складу постачальника та оприбуткування позивачем, наявність яких має вирішальне значення для встановлення права позивача на формування валових витрат на підставі пп. 11.2.1 п.11.2. ст.11 Закону №334/94-ВР по факту отримання товару, суд встановив відсутність у позивача первинних та інших документів, які підтверджують факт отримання та перевезення вантажів.

Відповідно до умов письмових договорів купівлі-продажу №43-08 від 09.06.2008 року з ТОВ «Оргсвіт-Сервіс» та поставки від 01.09.2009 року з ТОВ «Калігор-Сервіс» перевезення придбаного товару від його постачальника здійснюється покупцем за власний рахунок. В судовому засіданні представник позивача підтвердив вказане та пояснив, що аналогічний порядок перевезення товару був передбачений також договорами з ТОВ «Товарно-промислова група «Трінго» і ТОВ «Еспанада-Груп».

Разом з тим, представник позивача не надав жодного доказу, який би підтверджував його усні пояснення стосовно повноважень осіб, які передали товар від імені продавця, місця передачі товару (м. Київ), фактичного оприбуткування цього товару позивачем в складському (а не тільки в бухгалтерському) обліку, його перевезення від постачальників до м. Хмельницького.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт в Україні» визначений перелік документів для перевізника і водія, на підставі яких здійснюються перевезення вантажів автомобільним транспортом.

За змістом п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 вказаних Правил визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Таким чином, позивач як перевізник товару, зобов»язаний оформити товарно-транспортні накладні, подорожні листи, накази та посвідчення про відрядження водіїв до м.Києва для отримання товару. Позивач не виконав вимогу суду та не надав зазначені документи, наявність яких у позивача, як перевізника товару, є обов'язковою, пояснивши, що зазначені документи відсутні.

У відповідності до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Тому, здійснення перевезення товару на будь-яких умовах поставки, а тим більше на умовах самовивозу, не тільки не звільняє, а навпаки - зобов»язує позивача складати первинні документи, передбачені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Відсутність таких документів, на думку суду, може свідчити про нездійснення самих господарських операцій.

Згідно до ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України" визначено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи), відповідно до законодавства та установчих документів (ч. 2 ст. 8 даного Закону).

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, відповідно до законодавства та установчих документів (ч. 3 ст. 8 вказаного Закону).

В порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року за № 293/1318, позивач не виписував довіреності на одержання продукції від ТОВ „Товарно-промислова група «Трінго», ТОВ «Калігор-Інвест», ТОВ «Еспанада-Груп» та ТОВ «Оргсвіт-сервіс»; у позивача відсутні первинні документи, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів та перебування водіїв позивача у відрядженні.

Суд позбавлений можливості витребувати зазначені документи у контрагентів позивача (ТОВ „Товарно-промислова група «Трінго», ТОВ «Калігор-Інвест», ТОВ «Еспанада-Груп» та ТОВ «Оргсвіт-сервіс»), у зв»язку з відсутністю їх за місцезнаходженням, що підтверджується відповідними записами у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Суд також враховує, що за даними перевірки розрахунки за поставлену продукцію з зазначеними контрагентами не проведено, згідно з даними бухгалтерського рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками" станом на 31.03.10. обліковується кредиторська заборгованість у сумі 660319 грн. по ТОВ „Оргсвіт-сервіс", 181 521,84 грн. по ТОВ „Торгово-промислова група „Трінго", 144774,76 грн. по ТОВ „Калігор-Інвест" та 434399,41 грн. по ТОВ „Емпанада-Груп". Наявність заборгованості не заперечується позивачем.

Крім того, перевіркою встановлена відсутність необхідних умов у контрагентів позивача для здійснення діяльності із продажу щебеневої продукції та продукції хімічної промислвовості в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Згідно до Центральної бази даних ДПС України у 2009 році кількість працюючих в ТОВ „Товарно-промислова група «Трінго» - 1 чол., в ТОВ «Калігор-Інвест» - 0, в ТОВ «Еспанада-Груп» - 0 та ТОВ «Оргсвіт-сервіс» - 0.

Суд встановив, що видаткові накладні, оформлені ТОВ «Оргсвіт-Сервіс», ТОВ «Товарно-промислова група «Трінго», ТОВ «Калігор-Інвест» і ТОВ «Еспанада-Груп» з порушення вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку щодо оформлення первинних документів (відсутність прізвища, посад, № і дати довіреностей), які є єдиними документами у позивача, що засвідчують передачу товару від цих постачальників. Суд вважає, що зазначені видаткові накладні неналежними доказами фактичного здійснення відображених в цих накладних операції з придбання товару, не підтверджених іншими доказами, які свідчать про отримання, перевезення, повну оплату та оприбуткування товару і не можуть слугувати підставою для формування валових витрат.

За змістом частини четвертої пп.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тому, суд вважає правомірними висновки відповідача щодо завищення валових витрат на 851246 грн. по операціях з придбання товару від ТОВ „Товарно-промислова група «Трінго», ТОВ «Калігор-Інвест», ТОВ «Еспанада-Груп» та ТОВ «Оргсвіт-сервіс».

На підставі виписаних зазначеними контрагентами податкових накладних за період з квітня 2009 року по травень 2010 року позивач включив до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 170 250 грн.

В силу підпункту 7.4.1 п.7.4 ст.7 №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право на включення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту виникає у платника податку за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу) за наявності податкової накладної, яка засвідчує факт поставки товару.

За змістом пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, який виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В той же час наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення таких сум ПДВ до податкового кредиту у разі, якщо наведені у таких документах відомості не відповідають дійсності.

В процесі судового розгляду справи суд встановив, що зазначені в видаткових накладних а податкових накладних відомості щодо придбання товару від ТОВ «Товарно-промислова група «Трінго», ТОВ «Калігор-Інвест», ТОВ «Еспанада-Груп» та ТОВ «Оргсвіт-сервіс» не відповідаюь дійсності.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкові накладні, оформлені ТОВ «Товарно-промислова група «Трінго», ТОВ «Калігор-Інвест», ТОВ «Еспанада-Груп» та ТОВ «Оргсвіт-сервіс», є недостатніми доказами фактичного виконання зазначеними контрагентами умов договорів та поставки зазначеного в цих накладних товару, оскільки факт передачі зазначеного від постачальників до позивача не підтверджений жодними належними та допустимими доказами.

Тому, суд вважає, наявні у позивача податкові накладні, оформлені зазначеними контрагентами, недостатніми підставами для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки викладені в них відомості не відповідають дійсності.

Тому, суд вважає правомірними висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 170 250 грн. у зв»язку з безпідставним включенням податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Товарно-промислова група «Трінго», ТОВ «Калігор-Інвест», ТОВ «Еспанада-Груп» та ТОВ «Оргсвіт-сервіс».

З урахуванням викладеного, суд вважає правомірними податкові повідомлення-рішення від 31.10.2010 року №0000732341/0 про нарахування податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 252706,50 грн., і від 31.10.2010 року №000742341/0 про нарахування податкового зобов"язання з податку на прибуток в сумі 292567,0 грн., яке у відповідності до пункту «б» пп.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на час існування спірних відносин, вважається відкликаним сумі 2479,0 грн. у зв»язку із скасуванням рішенням ДПА у Хмельницькій області від 10.03.2011 року №4476/10/25-034.

Податкове повідомлення-рішення від 31.10.2010 року № 0012031711/0 про нарахування податкового зобов»язання по податку з доходів найманих працівників в сумі 758,76 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 252,92 грн. та штрафними санкціями в сумі 505,84 грн. базується на викладених в акті перевірки №758/23/30156185 від 22.12.2010 року висновках відповідача щодо порушення позивачем п. «є» пп.6.3.3 п.6.3. ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-ІУ (надалі - Закону №889-ІУ) та заниження податку з доходів фізичних осіб на 252,92 грн. у зв»язку з безпідставним наданням податкової соціальної пільги директору МП «СВ-Сервіс» ОСОБА_4, який одночасно здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець.

Згідно до п.1.15 ст. 1 Закону №889-ІУ, який діяв на час існування спірних відносин, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Пунктом 6.1 статті 6 Закону №889-ІУ встановлено, що з урахуванням норм пункту 6.5. цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

В силу ст. 6 Закону №889-ІУ передбачено, що податкова соціальна пільга застосовується лише до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата виключно за одним місцем його нарахування, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня звітного податкового року, помноженої 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Підпунктом 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону №889-ІУ визначено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до доходів самозайнятої особи одержаних від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

За змістом пп. 6.3.5 п. 6.3 ст. 6 Закону №889-ІУ працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог підпункту 6.3.1 цього пункту, за винятком, коли такий працедавець і такий платник податку є пов'язаними особами.

Відповідно до п.1.26 ст.1 Закону №334/94-ВР пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

З урахуванням положень п.1.26 ст.1 Закону №334/94-ВР позивач та ФОП ОСОБА_4 (Свідоцтво про державну реєстрації фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_1), який одночасно займає посаду директора МП «СВ-Сервіс» є пов»язаними особами, тому, відповідно до пп. 6.3.5 п. 6.3 ст. 6 зазначеного Закону позивач несе відповідальність за правомірність нарахування соціальної податкової пільги ОСОБА_4

В силу пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону №889-ІУ податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону №889-ІУ).

Підпунктом 17.1.9 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли платник податків здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Таким чином , висновки відповідача щодо заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб в сумі 252,92 грн. є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 31.10.2010 року № 0012031711/0 про нарахування податкового зобов»язання по податку з доходів найманих працівників в сумі 758,76 грн. - правомірним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене відповідачем доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, тому позовні вимоги про їх скасування не підлягають до задоволення.

Керуючись Конституцією України, законами України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст. 11, 99, 158 - 163, 167 і 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову малого підприємства "СВ-Сервіс" до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2010 року №0000732341/0, №000742341/0 і № 0012031711/0 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 13 липня 2012 року

Суддя/підпис/О.К. Ковальчук"Згідно з оригіналом" Суддя