Постанова № 25440466, 20.07.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2012 р. 10 год.39 хв.Справа № 2-а-56/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Лошкарьова Л.А., за участю представника позивача Білецького О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергос" до Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергос" (Херсонська область, м. Берислав) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області № 0000582310 від 29.12.11 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у вигляді застосування штрафних санкцій в сумі 150476 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю висновків податкової інспекції, які викладені в акті перевірки від 22.12.11 про те, що позивач не мав можливості придбати у ПВКФ "Агрорезерв" послуги по обробці зернових, збиранню ріпаку, обробці ґрунту, оскільки останній не мав механізмів та трудових ресурсів для виконання робіт, залучив для виконання даної роботи іншого суб'єкта господарювання - ТОВ "Світ-Імпекс", яке виявилось "фіктивним" підприємством, зареєстрованим на підставну особу. Податкова інспекція не вивчала податковий та бухгалтерський облік позивача, акт перевірки ґрунтується на припущеннях щодо нікчемності правочинів, що були вчинені між ПВКФ "Агрорезерв" та ТОВ "Світ-Імпекс". Позивач стверджує, що належним чином декла рує податковий кредит та податкові зобов'язання по ПДВ, є добросовісним платником податків, задіяв для формування податкового кредиту податкові накладні, видані платником ПДВ.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача (ДПІ у Бериславському районі Херсонської області) не прибув в судове засідання 20.07.12, в попередніх судових засіданнях заперечував проти позову, посилаючись на те, що фактичне виконання послуг не підтвердилось, ТОВ "Світ Імпекс" не надавав послуг ПКВФ "Агрорезерв", а остання не мала можливості їх надати позивачу, тому що не є виробником послуг, не має ні трудових ресурсів, ні машин та механізмів для обробки ґрунту та збору врожаю.

Відповідно до статті 55 КАС України судом ухвалено на місці про процесуальне правонаступництво шляхом допуску до судового розгляду Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби, яке є правонаступником Державної податкової інспекції у Бериславському районі.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

ТОВ "Енергос" є юридичною особою, платником сільськогосподарського податку, знаходиться на обліку в ДПІ у Бериславському районі Херсонської області. Головним державним податковим ревізором - інспектором ДПІ у Бериславському районі Херсонської області Добрянською О.А. в грудні 2011 року була проведена документальна невиїзна перевірки ТОВ "Енергос" з питань правильності формування податкового кредиту при проведенні взаєморозрахунків з контрагентом ПВКФ "Агрорезерв" за серпень 2011 року. За наслідками перевірки складено акт від 22.12.2011 № 494/231/31550794, в якому зафіксовано порушення ч. 1 та ч. 5 ст. 203, ч. 1 та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків по правочинах здійснених постачальником ПВКФ "Агрорезерв" (через ТОВ "Світ Імпекс") з покупцем ТОВ "Енергос" за серпень 2011 року, невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства, не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, порушення п. 198.1, п. 198.2. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ "Енергос" за період серпень 2011 року завищено податковий кредит на 150476 грн., порушення п. 209.2 ст. 209 ПКУ в результаті чого ТОВ "Енергос" в серпні 2011 року порушено використання пільгового режиму оподаткування при визначенні задекларованого суми позитивного значення, яка в поточному періоді підлягає нарахуванню на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства. В акті перевірки вказано, що позивачем подано до податкової інспекції спеціальну декларацію по ПДВ, в якій задекларовано податкового кредиту на суму 276956 грн., при перевірці виявлено завищення податкового кредиту на 150476 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ на підстав податкових накладних ПВКФ "Агрорезерв" № 3 від 01.08.11, № 1 від 03.08.11, № 5 від 03.08.11, № 4 від 15.08.11.

ДПІ зазначає в акті перевірки, що ТОВ "Енергос" укладено договори з ТОВ "Агрорезерв": №01/08 від 01.08.11 про надання послуг по обробці рослин аерозольним агрегатом; №06/06/01 від 06.06.2011 про проведення робіт по обробці ґрунту; №06/06 від 06.06.2011 року на проведення збиральних робіт врожаю 2011 року. За умовами укладених договорів ТОВ ''Енергос" є замовником робіт, а ТОВ "Агрорезерв" підрядником.

Відповідно до наданої податкової звітності, ТОВ "Агрорезерв" не має трудових ресурсів та основних фондів для здійснення будь-якого виду діяльності (на підставі бази даних). За інформацією відділу ГВ ПМ ДПІ у м. Нова Каховка ПВКФ "Агрорезерв" не є виробником цих послуг, а є посередником між ТОВ "Енергос" та ТОВ "Світ Імпекс" (36235508). Доказом цього є пояснення та копії документів, надані керівником ПВКФ "Агрорезерв" Зайченком О.О. на запит ДПІ у м. Херсоні. Послуги, надані ТОВ "Енергос" у серпні 2011 року, фактично надавало ТОВ "Світ Імпекс" (м. Херсон, код 36235508), оформлялись актами виконаних робіт.

При перевірці ТОВ "Світ Імпекс" співробітниками податкової міліції було опитано громадянина ОСОБА_4, який є директором та засновником ТОВ "Світ Імпекс", та пояснив що погодився на реєстрацію товариства на його ім'я за пропозицією його знайомого за винагороду, без мети здійснення господарської діяльності. Ні печатки, ні реєстраційних документів він не отримував, довіреностей на ведення діяльності іншим особам не видавав, не підписував ні договорів, ні накладних, податкових накладних чи будь-яких інших документів, не подавав податкової звітності до органу податкової служби.

За розглядом висновків акту перевірки від 22.12.2011 керівником ДПІ у Бериславському районі Херсонської області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000582310 від 29.12.11 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у вигляді застосування штрафних санкцій в сумі 150476 грн. з посиланням на п. 198.1, 198.2 ст. 198, п. 209.2 ст. 209, п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України.

Пунктом 123.2 ст. 123 ПКУ встановлено, що використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги.

Згідно п. 209.2 ст. 209 ПКУ сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Спір між позивачем та податковою інспекцією виник через висновок податкового органу в акті перевірки про нікчемність угод між позивачем та ПВКФ "Агрорезерв". За змістом приписів статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Таким чином, для констатації факту нікчемності правочинів в акті перевірки, податкова інспекція повинна встановити, що всі ці угоди вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або порушує публічний порядок. Відповідно до статей 3, 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності. В силу положень статей 204, 215 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У сфері оподаткування основи публічного порядку визначаються статтею 42 Конституції України, згідно з якою кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Суд при вирішенні даної справи виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин у економічній сфері. У зв'язку із цим презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться в його податковій декларації та бухгалтерській звітності, - є достовірними. Під податковою вигодою слід розуміти зменшення розміру податкових зобов'язань внаслідок, зокрема, зменшення податкової бази, одержання податкової пільги, застосування більш низької ставки податку, а також одержання права на повернення (залік) або відшкодування податку з бюджету. Надання платником податків до податкового органу всіх належним чином оформлених документів, що передбачені податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не доведе, що відомості, які містяться в цих документах, є неповними, недостовірними й/або суперечливими. Одержання податкової вигоди повинно визнаватися необґрунтованим, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподатковування платником податків враховано операції, що не відповідають їх дійсному економічному змісту або враховано операції, не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Про необґрунтованість одержання платником податків податкової вигоди можуть також свідчити, зокрема, наступні обставини: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, що є економічно необхідними для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної до економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; здійснення операцій з товаром (послугами), який не вироблявся (послуги фактично не надавалися) або який не міг бути вироблений (послуги не могли бути наданими) в обсязі, зазначеному платником податків у документах бухгалтерського обліку. Той факт, що контрагенти платника податків не мали необхідних трудових ресурсів, майна, транспорту, сам по собі не є ознакою того, що платник податків отримав податкову вигоду безпідставно, але у сукупності та взаємозв'язку з іншими обставинами справи може свідчити про безпідставне отримання податкової вигоди.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, ДПІ виходила з того, що послуги позивачем не придбавались, господарські операції тільки документувались без реального виконання, а якщо послуги виконувались, то іншою особою, аж ніяк ні ПКВФ "Агрорезерв" або ТОВ "Світ Імпекс". Суд вважає, що надані позивачем докази не спростовують доводи податкової інспекції щодо відсутності реальності поставок товарів та робіт по ланцюгам ТОВ "Енергос" - ПКВФ "Агрорезерв" - ТОВ "Світ Імпекс", хоч ці господарські операції супроводжувались оформленням певних документів. В даному спорі про необґрунтованість податкової вигоди свідчать підтверджені доказами (акт 01.12.11 № 4168/23-2/36235508 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Світ Імпекс" з питання дотримання вимог податкового законодавства за квітень-серпень 2011 року, пояснення ОСОБА_4.) доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як-то неможливість встановлення походження техніки, обладнання, за допомогою якого здійснювались сільгоспроботи, відсутність можливості перевірити дотримання ТОВ "Світ Імпекс" вимог податкового законодавства внаслідок відсутності взагалі будь-якої бухгалтерської документації підприємства та пояснень директора ТОВ ОСОБА_4 про реєстрацію підприємства на його ім'я за винагороду без мети здійснення підприємницької діяльності, відсутність власних або орендованих основних засобів у ТОВ "Світ Імпекс" як виконавця робіт, складських приміщень, трудових ресурсів, про що свідчить відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Суд також приймає до уваги, що допитаний в судовому засіданні в якості свідка співробітник податкової міліції у м. Херсоні ОСОБА_5 пояснив, що особисто відбирав пояснення від ОСОБА_4 про те, що останній не мав намірів займатись підприємницькою діяльністю, погодився на реєстрацію товариства на його ім'я за пропозицією його знайомого за винагороду, довіреностей на ведення діяльності іншим особам не видавав, договорів оренди приміщень не мав, рахунків в установах банку не відкривав, кошти з рахунків не знімав, свідоцтво платника ПДВ не отримував, не підписував ніяких бухгалтерських та податкових документів. За таких обставин, документи від імені ТОВ "Світ Імпекс", підписані ОСОБА_4, не є належними доказами надання робіт позивачу, а тому не є підставою для віднесення будь-яких сум до ПДВ до податкового кредиту. Податкові накладні від імені ОСОБА_4, підписані невідомою особою, тому не відповідають вимогам, які пред'являються до оформлення податкових накладних. Отже, податкові накладні є недійсними у розумінні Закону про ПДВ, за таких умов не можуть бути задіяні для формування податкового кредиту.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергос" надано суду в якості доказів виконання послуг складені позивачем та ПВКФ "Агрорезерв" акти здачі-приймання виконаних робіт, всі акти датовані 1 серпня 2011 року, вони містять тільки найменування робіт та площу земельних ділянок, неможливо визначити терміни виконання робіт, оскільки за один день виконати всі роботи неможливо. Не надано суду графіку робіт, плану угідь, кількості задіяної техніки. Договори на виконання робіт, які укладались сторонами, мають неконкретизовані умови, зі змісту договорів неможливо встановити які поля обробляли та коли, терміни робіт, обов'язки позивача по заправці техніки дизпаливом позивача, її охорони також неконкретні, не зазначено скільки техніки, державні номера машин, обов'язок забезпечити харчування комбайнерів на протязі робочого дня не містить переліку осіб, тощо. Суд звертає увагу, що один з договорів на надання послуг по обробці рослин аерозольними агрегатами був укладений 01.08.11, акт виконаних робіт складено також 01.08.11, оброблено 1544 га, що фізично неможливо за один день з урахуванням обов'язку позивача надати засоби захисту рослин, виділити спеціаліста за 5 днів до хімобробці, забезпечити дизпаливом (які механізми не вказано), надати план полів, та перед початком робіт встановити карантинні заходи. Всі ці неясності позивачем при розгляді справи не усунені.

Видані ПВКФ "Агрорезерв" податкові накладні мають таку нумерацію та дати, що ставить під сумнів дійсну дату їх оформлення: податкова накладна № 1 видана 03.08.11, а №3 видана була 01.08.11, № 4 видана 15.08.11, а № 5 видана 03.08.11.

Надані позивачем забірні картки ПММ, як підтвердження заправки машин, статистичні довідки про зібраний врожай, довідки відділу Денржкомзему у Бериславському районі про те, що у позивача є площі земель у користуванні на територіях Качкаровської сільради, Милівської сільради, Томаринському сільради не спростовують доводи податкової інспекції про недоведеність з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Енергос" наявності зв'язку між фактом придбання послуг та господарською діяльністю платника податку, у зв'язку з чим вказує на недоведеність з боку позивача реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю "Енергос" та ПВКФ "Агрорезерв".

Враховуючи те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що товариством з обмеженою відповідальністю "Енергос" не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з ПКВФ "Агрорезерв" зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарської операції з вказаним контрагентам з огляду на їх безтоварність з урахуванням відсутності виробничих та інших потужностей на виконання взятих на себе господарських зобов'язань, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки від 22.12.2011 № 494/231/31550794. Здійснені цими підприємствами операції вчинені без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою формування додаткового ланцюга проходження робіт та формування податкового кредиту для інших суб'єктів підприємницької діяльності, у зв'язку з чим, дії підприємств направлені на приведення до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством податкової вигоди. Несплата до бюджету необхідних податкових платежів є заволодіння державним майном.

Суд погоджується з тезою позивача, що порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Але виняток із зазначеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (частина перша статті 207 Господарського кодексу України та стаття 228 Цивільного кодексу України). У такому разі податковий орган не повинен звертатися з окремими позовом до адміністративного суду про визнання недійсним такого правочину. Натомість орган державної податкової служби має право визначити платнику податків податкове зобов'язання за результатами перевірки, вказавши на нікчемність правочину в акті перевірки із посиланням на частину першу статті 207 Господарського кодексу України та статтю 228 Цивільного кодексу України. Нікчемний правочин не породжує правових наслідків, а тому підлягає виключенню з податкового обліку. При цьому виключення нікчемного правочину з податкового обліку повинно відбуватися в усіх учасників такого правочину, а не лише у того, якому на конкретний момент нараховані податкові зобов'язання за результатами податкової перевірки.

Позивач є суб'єктом господарювання, займається діяльністю в у сфері виробництва сільгосппродукції, повинен бути обізнаним з колом суб'єктів на даному сегменті ринку. Суд вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з особою, яка мала відносини з підприємством з ознаками "фіктивності". За таких обставин суд вважає правомірними дії ДПІ по визначенню податкових зобов'язань по податку на додану вартість. В задоволенні позовних вимог відмовляється.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату та час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергос" в задоволенні позову про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області від 29.12.2011 № 0000582310.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 липня 2012 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1