Постанова № 25440134, 13.07.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 липня 2012 року Справа № 2а/1270/5083/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисельової Є.О.

при секретарі судового засідання: Гришиній О.Ю.,

у відсутність представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання незаконними та скасування постанов про відмову у відкритті виконавчих проваджень від 13.06.2012 ВП №32995394, ВП №32995194, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання незаконними та скасування постанов про відмову у відкритті виконавчих проваджень від 13.06.2012 ВП №32995394, ВП №32995194, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено наступне.

07.06.2012 позивач на адресу ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області спрямував заяви від 06.06.2012 про примусове виконання постанови Ленінського районного суду м. Луганська від 16.01.2009 по справі №2а-28/09. До заяв позивач додав виконавчі листи по справі №2а-28/09 видані Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012, про стягнення на користь позивача з Талаковської селищної ради витрат з оплати юридичних послуг в сумі 180,00 грн. та про зобов'язання Талаковської селищної ради винести на розгляд сесії ради заяву позивача про надання їй безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва житлового будинку та господарських споруд.

13.06.2012 відповідач на адресу позивача спрямував постанови від 13.06.2012 про відмову у відкритті виконавчих проваджень ВП №32995394, ВП №32995194, які позивач отримав 26.06.2012.

Відмову у відкритті виконавчих проваджень державний виконавець мотивував тим, що у виконавчому документі не вказано ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності боржника та індентифікаційний порядковий номер стягувача.

Позивач вважає, що такі підстави для відмови у відкритті провадження суперечать ст. 18 та ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, позивач зазначає, що оскільки суду під час розгляд у справи не були відомі певні данні та він не вважав за потрібне дізнатися їх у сторін по справі, державний виконавець не мав законних підстав відмовляти позивачу у відкритті вказаних виконавчих проваджень з підстави, наведеної ним в оскаржуваних постановах

На підставі викладеного позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №32995394 від 13.06.2012 про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-28/09, виданого Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012; визнати незаконною та скасувати постанову ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №32995194 від 13.06.2012 про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-28/09, виданого Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012; зобов'язати ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області відкрити виконавче провадження за виконавчим листом №2а-28/09 виданим Ленінським районним судом

м. Луганська 15.05.2012, про стягнення на користь позивача з Талаковської селищної ради витрат з оплати юридичних послуг в сумі 180,00 грн.; зобов'язати ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області відкрити виконавче провадження за виконавчим листом №2а-28/09 виданим Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012, про зобов'язання Талаковської селищної ради винести на розгляд сесії ради заяву позивача про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва житлового будинку та господарських споруд; зобов'язати ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області провести всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання виконавчого листа №2а-28/90 виданого Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012.

В судове засідання позивач не прибула, в позові зазначила, розгляд справи просить провести у її відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, надіслав на адресу суду заперечення в яких зазначив, що просить відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Тобто, як зазначив відповідач, передбачено обов'язковість зазначення ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності у сторони виконавчого провадження а не за його наявності у суду.

Відповідач також, послався на п. 3.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, в якому зазначено, що виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 18 Закону. При перевірці відповідності виконавчого документа вимогам пункту 3 частини першої статті 18 Закону державний виконавець враховує таке: відсутність ідентифікаційного коду суб'єкта господарювання - стягувача або боржника (для юридичних осіб) допускається, якщо законодавством країни, на території якої зареєстровано юридичну особу, не передбачено присвоєння юридичній особі ідентифікаційного коду; для фізичних осіб реєстраційний номер облікової картки платника податків не зазначається у виконавчому документі, якщо особа є іноземцем та законодавством країни, на території якої проживає фізична особа, встановлено інші форми обліку або якщо особа відмовилась його мати через свої релігійні переконання, про що є відповідна відмітка у паспорті особи.

Додатково відповідач зазначив, що заявнику було роз'яснено про необхідність звернутися до суду для до оформлення виконавчого документа у відповідності до ст.. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою відповідача - ВПВР УДВС Головного управління юстиції в Донецькій області державним виконавцем Буханцевим О.В. 13.06.2011 керуючись п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження (ВП №32995394) з примусового виконання виконавчого листа №2а-28/09 виданого Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012 про стягнення з Талаковської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрат з оплати юридичних послуг в розмірі 180, 00 грн.(а.с.8-9).

Постановою ВПВР УДВС Головного управління юстиції в Донецькій області державним виконавцем Буханцевим О.В. 13.06.2011 керуючись п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження (ВП №32995194) з примусового виконання виконавчого листа №2а-28/09 виданого Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012 про зобов'язання Талаковської селищної ради розглянути заяву ОСОБА_1 та винести відповідне обґрунтоване рішення за результатами розгляду її заяви у вищезазначений законом строк(а.с.11-12).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV (надалі -Закон 606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону 606 примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

У відповідності до статті 3, 17 Закону 606 примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Вимоги до виконавчого документа встановлює ст.18 Закону 606.

У виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження передбачає ст. 26 Закону 606, відповідно до якої державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як вже зазначалося судом, позивачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження постановами відповідача від 13.06.2012 р. №№ 32995394, 32995194 на підставі того, що у виконавчих листах по справі №2а-28/09 виданих Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012, про стягнення на користь позивача з Талаковської селищної ради витрат з оплати юридичних послуг в сумі 180,00 грн. та про зобов'язання Талаковської селищної ради винести на розгляд сесії ради заяву позивача про надання їй безоплатно у власність земельні ділянки для будівництва житлового будинку та господарських споруд, не вказано ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності боржника, ІПН стягувача.

З аналізу ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» вбачається, що обов'язковими вимогами при оформленні виконавчого документа є:

1)назва і дата видачі документа, найменування органу,

прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2)дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано

документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я

(прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних

осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних

осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб),

ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача

та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний

ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для

фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони

відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які

ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому

виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи

(для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки

стягувача та боржника тощо;

4)резолютивна частина рішення ;

5)дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Проте, п. 3 ст. 18 цього Закону встановлює необхідність зазначення у виконавчому документі ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності ( для юридичних осіб), ідентифікаційного номеру стягувачата боржника за наявності (для фізичних осіб-платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню.

Таким чином, державний виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження за вказаними виконавчими листами повинен був впевнитися в тому, чи було суду при винесенні рішення у справі та видачі виконавчих листів відомо ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності боржника, ІПН стягувача, оскільки наявність цих відомостей не є обов'язковими при виконанні рішення в примусовому порядку, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що зазначені вище виконавчі листи відповідають нормам ст.18 Закону 606, підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, передбачених ст. 26 Закону 606, не встановлено, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання незаконними та скасування постанов ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області ВП №32995394, №32995194 від 13.06.2012 про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчими листами №2а-28/09, виданими Ленінським районним судом м.Луганська 15.05.2012 р. підлягають задоволенню, а вказані постанови підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача - ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області відкрити виконавче провадження та зобов'язання відповідача провести всі відповідні заходи примусового виконання рішення суду за вказаними вище виконавчими листами передбачені ЗУ «Про виконавче провадження», суд відмовляючи в їх задоволенні виходить з наступного.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження"можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Тобто, суд не може зобов'язувати державного виконавця прийняти певну постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов'язати провести всі відповідні заходи примусового виконання рішення суду за вказаними вище виконавчими листами, оскільки вчинення таких дій згідно із Законом України "Про виконавче провадження" може здійснюватися тільки державним виконавцем.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 2, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання незаконними та скасування постанов про відмову у відкритті виконавчих проваджень від 13.06.2012 ВП №32995394, ВП №32995194, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №32995394 від 13.06.2012 про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-28/09, виданого Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012.

Визнати незаконною та скасувати постанову ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №32995194 від 13.06.2012 про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-28/09, виданого Ленінським районним судом м. Луганська 15.05.2012.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 21 (двадцяти однієї) грн.

85 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 18 липня 2012 року.

Суддя Є.О. Кисельова