Постанова № 25439884, 29.05.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

29.05.2012 р. Справа № 2а-664/12/1470

м. Миколаїв

16:56

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Шерстюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТОВ "Рубін Компанія", пр. Г.Сталінграду, 4-б,Миколаїв,54025

доДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030

за участю представників: від позивача: Кочубей О.В. від відповідача: Могутов А.М. проскасування податкового повідомлення - рішення від 21.10.2011р. №0022092330, На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва №002209330 від 21.10.11 про донарахування ТОВ «Рубін Компанія» 115797,63 гривень грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

3. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2012 р. справа № 2а -664/12/1470

м. Миколаїв

16:56

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Шерстюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Рубін Компанія»до відповідачаДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби за участю представників: від позивача: Кочубей О.В. від відповідача: Могутов А.М. про скасування податкового повідомлення-рішенняВ С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення про визначення товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 115797,63 гривень.

Свої позовні вимоги, товариство обґрунтувало тим, що ним виконано всі вимоги Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Агросенд»та ТОВ «Байкал ЛТД».

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити, на підставі того, що у ланцюгах постачальників контрагентів позивача були сумнівні підприємства, а також те, що неможливо провести зустрічну перевірку з ними.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ТОВ «Рубін Компанія»зареєстровано 12.05.2009 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради. Основним видом діяльності ТОВ «Рубін Компанія»є -роздрібна торгівля пальним, посередництво в торгiвлi паливом, рудами, металами та хiмiчними речовинами, оптова торгiвля паливом, оптова торгiвля хiмiчними продуктами та ін.

01.03.11 ТОВ «Рубін Компанія»укладено договір поставки нафтопродуктів №200 з ТОВ «Байкал ЛТД»(арк.спр.60).

На виконання цього договору ТОВ «Байкал ЛТД»поставив на користь позивача 31,83 тонн бітуму (арк.спр.65-68).

У рахунок оплати за товар ТОВ «Рубін Компанія»перерахувало кошти згідно платіжних доручень, на загальну суму 316120,00 гривень, в тому числі ПДВ 68888,33 гривень. В свою чергу ТОВ «Байкал ЛТД»надав позивачу податкові накладні №132 та №145 від 27 та 30 травня 2011 на загальну суму ПДВ 68888,33 гривень (арк.спр.69-70).

01.05.11 ТОВ «Рубін Компанія»укладено договір поставки нафтопродуктів №50 з ТОВ «Агросенд»(арк.спр.135).

На виконання цього договору ТОВ «Агросенд» поставив на користь позивача 67,84 тонн бітуму (арк.спр.140-149).

У рахунок оплати за товар ТОВ «Рубін Компанія»перерахувало кошти згідно платіжних доручень, на загальну суму 120000 гривень, в тому числі ПДВ 20000 гривень. В свою чергу ТОВ «Агросенд»надав позивачу податкові накладні №34, №35, №9, №23, №37 від 31 травня 2011, 07 червня 20011 на загальну суму ПДВ 79245,33 гривень (арк.спр.150-154).

Зазначені кошти ТОВ «Рубін Компанія»відобразила у своєму податковому кредиту за червень 2011 року.

В період 16.09.2011 року по 26.09.2011 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва провела документальну позапланову перевірку ТОВ «Рубін Компанія», результати якої було оформлено Актом 31140/23-300/36486839 від 03.10.11.

Під час перевірки податківці дійшли висновку, що позивач немає право на податковий кредит за договорами з ТОВ «Агросенд»та ТОВ «Байкал ЛТД», оскільки вони нікчемні. Підставою для висновків про нікчемність правочинів для відповідача стало те, що аналізом податкової звітності ТОВ «Агросенд» встановлено, що формування податкового кредиту за рахунок проведення фінансово -господарських операцій з ТОВ «АЛМІС ЛТД», яке підозрюється податковим органом у участі в схемах з мінімізації оподаткування. Крім того, ДПІ не змогло провести податкові перевірки зазначених контрагентів позивача.

21.10.11 уповноваженою особою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення-рішення №0022092330 про донарахування ТОВ «Рубін компанія»грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 115797,63 гривень (арк.спр.26).

Суд з позицією податкового органу з цього приводу не погоджується.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

ЦК України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину (ч.1 ст.219, ч.1 ст.220 ЦК); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч.2 ст.221 ЦК); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч.1 ст.224 ЦК); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч.1 ст.226 ЦК); а також в інших випадках передбачених ч.1 ст.27, ч.3 ст.121, ч.6 ст.126, ч.3 ст.247, ч.1 ст.249, ч.2 ст.547, ч.3 ст.586, ч.3 ст.614, ч.6 ст.633, ч.2 ст.661, ч.4 ст.698, ч.3 ст.719, ч.4 ст.720, ч.1 ст.739 та іншими статтями ЦК України.

Жодну з цих підстав не може бути застосовано до договорів між ТОВ «Рубін Компанія»та ТОВ «Агросенд», ТОВ «Байкал ЛТД».

Щодо посилання податківців на ст.228 Цивільного кодексу України - правочин, який порушує публічний порядок, то ця норма також не стосується зазначених договорів. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як роз'яснив Верховний Суд України в постанові Пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»№9 від 06.11.09 правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок (п.18 постанови Пленуму ВСУ).

Договори на поставку нафтопродуктів за своїм змістом не направлені на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Та обставина, що в ланцюгу постачальників ТОВ «Агросенд»було підприємство, яке не виконувало своїх податкових зобов'язань (ТОВ «АЛМІС ЛТД»), не може бути підставою для визнання нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Рубін Компанія» та ТОВ «Агросенд», ТОВ «Байкал ЛТД».

Суд не вважає акти перевірки ТОВ «Компай Лтд»та ТОВ ВКФ «Диксан»преюдіційними для встановлення нікчемності правочину між ними.

Враховуючи відсутність підстав нікчемності зазначених правочинів, передбачених Цивільним кодексом України, а також відсутність судового рішення про визнання недійсним договорів між ТОВ «Рубін Компанія»та ТОВ «Агросенд», ТОВ «Байкал ЛТД», суд під час розгляду справи оцінював їх як дійсні.

Відповідно ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставною для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній мав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого кредиту.

Крім того, в судовому засіданні досліджено питання реальності зазначених договорів. Стосовно всіх партій придбаного нафтопродукту (бітуму) у позивача є повний пакет документів: рахунки, товарні накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні про перевезення товару, а крім підтвердженням товарності цих правочинів є також те, що весь бітум придбаний позивачем у ТОВ «Агросенд», ТОВ «Байкал ЛТД»було в подальшому реалізовану іншими підприємствам ТОВ «Асфальт ЛТД», ТОВ «АСФА ЛТД», СПП «Строитель-Плюс»(арк.спр.90-121).

Крім того, в судовому засіданні відповідач не довів, що безпосередньо контрагенти позивача приймають у діяльності з надання штучного податкового кредиту, схемах по ухиленню від сплати податків. Лише факт неможливості проведення податкової перевірки підприємства, не може на думку суду, бути підставою для позбавлення податкового кредиту усіх його контрагентів.

За таких обставин суд вважає, що він має право на податковий кредит, сплачений на користь цих підприємств, а спірне податкове повідомлення-рішення належить скасувати.

Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір»до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю»до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес»проти Болгарії.

Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва №002209330 від 21.10.11 про донарахування ТОВ «Рубін Компанія»115797,63 гривень грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва №002209330 від 21.10.11 про донарахування ТОВ «Рубін Компанія»115797,63 гривень грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

3. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 01.06.12

Суддя В.В. Біоносенко