Постанова № 25439775, 25.07.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2012 року 2а-2927/12/1070

Київський окружний адміністративний суд, у складі головуючого - судді Лисенко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Пилипчук В.А.,

представника позивача: Мурявлякіна О.С.,

представника відповідача: Падуна Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільський пакувальний комбінат"доКиївської обласної митниці Державної митної служби Українипровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Трипільський пакувальний комбінат" з позовом до Київської обласної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.05.2012 № 20, яким позивачу було нараховано податкові зобов'язання у розмірі 54 384,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на законних підставах, правомірно і правильно визначив митну вартість обладнання, а висновки відповідача вважає безпідставними, оскільки вартість інжинірингових послуг, які були виконані фірмою Corrugated», надані на митній території України, а тому не відносяться до вартості ввезеного обладнання.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що позивач зобов'язаний був включити у митну вартість товару вартість проектних робіт, виконаних продавцем товару та оплачену позивачем, що є порушенням статті 267 Митного кодексу. Вважав податкове повідомлення-рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

21 січня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Трипільський пакувальний комбінат»(Україна) та фірмою Corrugated»(Німеччина) було укладено договір № 3002156 про придбання обладнання для оброблення паперу та/або картону «Гофрувальний агрегат BHS з робочою шириною 2800 мм, конструктивно можлива швидкість 400 м/хв.»(а.с.21-30).

Відповідно до пункту 2 «Ціна та загальна вартість товару»контракту від 26.01.2011 № 3002156 загальна вартість товару складає 4 681 000,00 Євро.

Сума розуміється на умовах DDU Українка (у редакції Інкотермс-2000) і включає в себе вартість обладнання -4 321 000,00 Євро, проектні роботи - 80 000,00 Євро, монтажні роботи -150 000,00 Євро, пусконалагоджувальні роботи -50 000,00 Євро та навчання -80 000,00 Євро.

У квітні 2012 року Київською обласною митницею було проведено невиїзну документальну перевірку відомостей, заявлених при митному оформленні комплектного об'єкту за кодом 8439300000 згідно з УКТЗЕД, що був ввезений в Україну товариством з обмеженою відповідальністю «Трипільський пакувальний комбінат»за контрактом від 26.01.2011 № 3002156 стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків (акт від 20.04.2012 № н8/12/125000000/31826484).

У ході перевірки посадовими особами митного органу встановлено, що відповідно до контракту від 26.01.2011 № 3002156 на адресу ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат»(Україна) фірмою Corrugated»(Німеччина) було поставлено обладнання для оброблення паперу та/або картону «Гофрувальний агрегат BHS з робочою шириною 2800 мм, конструктивно можлива швидкість 400 м/хв.»в комплектності згідно з додатком № 1 до контракту № 3002156 від 26.01.2011.

Рішенням про визначення коду товару від 06.09.2011 № КО-125-000026-2011 на товар «Обладнання для обробки паперу або картону: гофрувальний агрегат BHS»визначено код згідно з УКТЗЕД - 8439300000 (ставка мита 5%).

\

Митне оформлення зазначеного товару здійснено за наступними ВМД: від 20.09.2011 № 125000019/2011/428250, від 20.09.2011№ 125000019/2011/428251, від 21.09.2011№ 125000019/2011/428252, від 26.09.2011 № 125000019/2011/428254, від 26.09.2011 № 125000019/2011/428255, від 27.09.2011 № 125000019/2011/428256, від 27.09.2011 № 125000019/2011/428257, від 28.09.2011 № 125000019/2011/428258, від 29.09.2011 № 125000019/2011/428259, від 30.09.2011 № 125000019/2011/428260, від 30.09.2011 № 125000019/2011/428262, від 30.09.2011 № 125000019/2011/428265, від 30.09.2011 № 125000019/2011/428268, від 30.09.2011 № 125000019/2011/428269, від 30.09.2011 № 125000019/2011/428270, від 03.10.2011 № 125000019/2011/428272, від 03.10.2011 № 125000019/2011/428273, від 03.10.2011 № 125000019/2011/428275, від 04.10.2011 № 125000019/2011/428276, від 04.10.2011 № 125000019/2011/428277, від 04.10.11 № 125000019/2011/428279.

Станом на 04.10.2011 відповідно до контрольного списку комплектний об'єкт ввезений в повному обсязі. Загальна вартість ввезеного обладнання становить - 4321000,00 Євро.

Відповідно до пункту 2 контракту загальна вартість товару складає 4 681 000,00 Євро, що включає в себе вартість обладнання - 4 321 000,00 Євро, проектні роботи - 80 000,00 Євро, монтажні роботи -150 000,00 Євро, пусконалагоджувальні роботи -50 000,00 Євро та навчання -80 000,00 Євро.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 контракту «Термін виконання проектних робіт не повинен перевищувати 100 календарних днів з дати отримання першої передплати (80 000,00 Євро). Виконання проектних робіт має бути підтверджене підписаним Актом наданих робіт».

Пунктом 10.10 контракту визначений перелік проектних робіт, а саме: «Проектні роботи визначені пунктом 2 включають, але не є виключними, в себе наступні роботи: перевірка і видача рекомендацій з установки наявного обладнання, розміри, відстань, комплектування; установка центрального пульта керування; проект пароконденсатної системи; креслення системи виготовлення і подачі клею».

Продавець на протязі шести тижнів після підписання контракту надає покупцю комплект будівельних, електричних та інших креслень для підготовки монтажу, експлуатації і виготовлення вузлів згідно додатку 1».

Згідно пункту 4 контракту «Згідно даного контракту оплата за обладнання і послуги здійснюється а Євро банківським переказом на розрахунковий рахунок продавця наступним чином: перший платіж -сума у розмірі 80 000,00 Євро -передплата за проектні роботи після підписання даного контракту на протязі 10 банківських днів з дати отримання рахунку від продавця, але не пізніше 28.02.2011».

Визначення митної вартості ввезеного товару здійснювалось шляхом застосування 1 методу відповідно до статті 266 Митного кодексу України тобто за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, що підтверджується даними гр. 43 вказаних ВМД та деклараціями митної вартості до ВМД.

Перелік проектних робіт, виконаних продавцем, та порядок їх надання передбачені пунктами 10.9, 10.10 контракту від 26.01.2011 № 3002156. Виконання проектних робіт продавцем підтверджується платіжним дорученням від 17.02.2011 № 11 на загальну суму 80 000,00 Євро. Відповідно до пункту 10.10 зазначеного контракту виконані проектні роботи стосуються оцінюваних товарів.

За таких обставин посадові особи митного органу дійшли висновку, що вартість проектних робіт, виконаних продавцем товару повинна розглядатись як частина ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

За результатами перевірки посадовими особами митного органу встановлено порушення ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат»вимог частини першої статті 81, частини першої статті 267 Митного кодексу України у частині повноти визначення митної вартості товару, що, у свою чергу, призвело до заниження податкових зобов'язань по сплаті мита у розмірі -43 507,70 грн. та статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті ПДВ на суму -182 732,32 грн.

Не погоджуючись із спірним рішенням про визначення митної вартості товарів, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 17 статті 1 Митного кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, надалі -Митний кодекс) митні органи -спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які покладено безпосереднє здійснення митної справи. Невід'ємною складовою митної справи є митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів.

Відповідно до статті 45 Митного кодексу України особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Згідно зі статтею 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до пункту 15 статті 1 Митного кодексу України митний контроль -це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Згідно з частиною другою статті 40 Митного кодексу України митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до частини першої статті 41 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю; митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян); обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України; огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом; використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.

Згідно зі статтею 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові як при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України, декларуванні товарів і транспортних засобів, повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, так і при здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль -це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю.

Податковий контроль здійснюється виключного органами державної податкової служби та митними органами.

Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до статті 8 Закону України від 05.02.1992 № 2097-XII «Про Єдиний митний тариф»(далі ЗУ №2097) ввізне мито нараховуються на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Відповідно до статті 17 ЗУ №2097 мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Митного тарифу України (далі МТУ), чинними на день подання митної декларації.

Відповідно до статті 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості ввезеного товару є метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Згідно зі статтею 267 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті -це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті»стосується тільки ціни оцінюваних товарів.

Згідно з частиною другою статті 267 Митного кодексу України визначено перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, за умови що такі витрати не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: комісійні та брокерська винагорода; вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів; інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів; відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Крім того, частиною третьою статті 267 Митного кодексу України визначено перелік витрат або коштів, що не включаються до митної вартості: плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів; витрати на транспортування після ввезення; податки та збори (обов'язкові платежі), які справляються в Україні.

Аналіз норм чинного законодавства дає суду підстави вважати, що до митної вартості товарів, які переміщуються через кордон України, необхідно включати витрати, понесені покупцем у зв'язку з наданням проектних робіт продавцем товару, за умови якщо вони будуть виконані продавцем на території України та оплачені покупцем.

Як убачається з матеріалів справи, ТОВ «Трипільський пакувальний комбінат»при заповненні митної декларації самостійно визначив митну вартість обладнання, яке було поставлено відповідно до договору від 26.01.2011 № 3002156.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що при декларуванні обладнання позивачем не було включено до митної вартості обладнання вартість проектних робіт у розмірі 80 000,00 Євро, оскільки вищезазначені роботи відносяться до інжинірингових послуг, які були надані постачальником на митній території України та які неповинні включатися до вартості ввезеного обладнання.

Проте, суд не приймає до уваги дане твердження позивача, оскільки під поняттям інжиніринг, відповідно до пункту 14.1.85 Податкового кодексу України розуміється надання послуг із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами.

Як убачається із контракту від 26.01.2011 № 3002156, відповідно до пункту 10.10 якого проектні роботи включають в себе: перевірку і видачу рекомендацій з установки наявного обладнання, розміри, відстань, комплектування; установка центрального пульта керування; проект пароконденсатної системи; креслення системи виготовлення і подачі клею, що, на думку суду, не можуть відноситися до інжинірингових послуг.

Крім того, суд звертає увагу, що частиною третьою статті 267 Митного кодексу України визначено вичерпний перелік витрат, які не включаються до митної вартості, проте понесені витрати на проектні роботи не зазначені у вищезазначеному переліку, а тому повинні розглядатися, як частина ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення митний орган діяв в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат, тому такі витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 11, 14, 69-72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 липня 2012 р.