Постанова № 25439616, 18.07.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/7256/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 9.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі Гришиній М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових та вугледобувних підприємств»

до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.05.2012 року №0000401541

за участю представник позивач не з'явився

представника відповідача Мочкаєва Ю.І.

ВСТАНОВИВ

Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових та вугледобувних підприємств» звернулося до суду з позовом до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.05.2012 року №0000401541.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що умовою застосування відповідальності, зокрема фінансової, є вина підприємства. Розмір коштів, які закладені в проектах передання основних засобів, при передачі шахт на баланс позивача, є значно меншим, ніж розміри податків та зборів за забруднення навколишнього середовища. Крім того, ДП «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових та вугледобувних підприємств» фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, а відтак підприємство здійснює сплату податків відповідно до виділених коштів з державного бюджету. У зв'язку з тим, що вини підприємства у несвоєчасній сплаті податків і зборів немає, застосувати фінансову відповідальність до підприємства неможливо, тому позивач просить суд визнати податкове повідомлення-рішення недійсним.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі. За таких обставин суд визнав можливим розглянути справу за відсутності позивача на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, адміністративний позов не визнав. Зазначив, що за результатами камеральної перевірки позивача було виявлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з екологічного податку, визначеного п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України. У зв'язку з цим, відповідно до п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, ст. 126 Податкового кодексу України відповідач застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 6,75 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням. На підставі цього відповідач просив суд у задоволені позову відмовити.

Заслухавши, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія», зареєстрований виконавчим комітетом Макіївської міської ради 03.07.2003 року, ЄДРПОУ 32442610.

Відповідачем проведена камеральна перевірка своєчасності сплати екологічного податку, про що складено акт від 15.05.2012 року № 46/-15-1-23442610. За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.05.2012 № 0000401541. Цим податковим повідомленням - рішенням відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, згідно декларації з екологічного податку від 30.01.2012 року №9014585567 на 55 календарних днів відповідач застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 6,75 грн.

Позивач оскаржує зазначене податкове повідомлення-рішення повністю.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 240.1.3, п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів, як вторинної сировини є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

Згідно зі ст.ст. 249, 250 Податкового кодексу України суми податку на розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єкта, крім розміщення окремих видів відходів, як вторинної сировини обчислюються платниками податку та податковими агентами самостійно щокварталу. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу. Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 цього Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, умовою застосування штрафної санкції у відповідності до приведеної норми Кодексу є наявність несвоєчасно оплаченого узгодженого податкового зобов'язання.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується позивачем, платник податків не своєчасно сплатив суму узгодженого податкового зобов'язання з екологічного податку за декларацією від 30.01.2012 року № 9014585567 у розмірі 33,75 грн. що підтверджується випискою з рахунку за 10.04.2012 року та зворотнім боком картки особового рахунку, яке знаходяться в матеріалах справи та зафіксовано у акті перевірки.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Здійснюючи ці повноваження відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення, яким застосував до позивача штрафні санкції на підставі ст. 126 Податкового кодексу України. Як вже зазначалося, згідно із зазначеною нормою у разі коли платник не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи позивач сплатив суму узгодженого податкового зобов'язання з податку на розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів, як вторинної сировини з затримкою у 55 календарних днів. Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.05.2012 № 0000401541, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 6,75 грн. (20 % * 33,75 грн.).

Суд не приймає до уваги посилання позивача щодо відсутності вини, оскільки згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відсутність коштів не позбавляє платника податків від обов'язку сплачувати податки та не впливає на його відповідальність.

Крім того, відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно до ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує у тому числі чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. Тобто Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено визначення поняття «вини» та її вплив на розгляд справи.

Суд зазначає, що позивачем не спростовані висновки відповідача щодо фактичних обставин порушення.

Зважаючи на це суд дійшов висновку про правомірність висновків відповідача про порушення строків сплати податкового боргу позивача з екологічного податку за 4 квартал 2011 року та відповідну кількість днів затримки такого погашення. Таке обумовлює відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.05.2012 року № 0000401541 на суму 6,75 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню з державного бюджету України на користь сторін не підлягають.

Керуючись, ст. ст. 2, 7, 23, 69-71, 86, 160-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових та вугледобувних підприємств» до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.05.2012 року №0000401541 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 18 липня 2012р. Постанова виготовлена в повному обсязі 23 липня 2012р.

Суддя О.Ю. Бєломєстнов

Суддя Бєломєстнов О. Ю.