Постанова № 25439272, 05.03.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2012 року 18:28 2а-5211/11/1070

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Горбунова К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "РОСАВА" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Росава»з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2011 № 1768/00007800220.

Спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 737997 грн. Порушення термінів розрахунків пов'язуються податковим органом із укладенням позивачем контрактів з нерезидентами, за якими підприємством порушено строки розрахунків у валюті, несвоєчасно повернено валютні кошти та наявної дебіторської заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган дійшов помилкового висновку про порушення підприємством вимог Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті», оскільки позивач своєчасно розрахувався за імпортований товар в режимі імпорт-74. Позивач стверджує, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України. У зв'язку з цим, позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

У ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. Його представник у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову, з підстав викладених у письмових запереченнях на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

У період з травня по серпень 2011 року посадовими особами Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Росава»з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2011, про що складено Акт перевірки від 04.08.2011 № 55/220/30253385 (далі - Акт перевірки).

У ході перевірки встановлено, що у період, який перевірявся, позивач укладав зовнішньоекономічні контракти:

- з WEMEX Maschinenservice GmbH від 20.05.2009 № 007-32Р/09/429, предметом якого була купівля гідравлічного мотору;

- з Herburg-Freudenberger Maschinenblau GmbH від 20.05.2010 № ROSAVA/HF 20/05/2010/012-32Р/10/237, предметом якого була купівля-продаж гідравлічних вулканізаційних пресів колонного типу для виробництва автомобільних шин;

- з CHIMONO COM S.R.L. (Румунія) від 31.11.2007 № 90/2007, предметом якого була поставка автомобільних шин;

- з ТОВ ТД «РОСАВА»(Росія) від 09.02.2007 № 14/106, предметом якого була поставка автомобільних шин,

- з TMT Motors (Мавританія) від 29.01.2009 № 33/45, предметом якого була поставка автомобільних шин;

- з QIUNGDAO DELTA INTERNATIONAL TRADE CO, LTD, від 29.01.2009 № 33/45, предметом якого була поставка автомобільних шин,

- з ТОВ MEBIKO»(Росія) від 20.01.2009 № 3/13, предметом якого була поставка автомобільних шин.

Як вбачається з Акта перевірки, згідно з контрактом між ПАТ «Росава»та Herburg-Freudenberger Maschinenblau GmbH від 20.05.2010 № ROSAVA/HF 20/05/2010/012-32Р/10/237 на суму 1740000 євро, умови поставки DDU - Біла Церква, позивачем здійснено попередню оплату на суму 1740000 євро - у період з 20.05.2010 по 19.11.2010.

Водночас, згідно даних ВМД типу ІМ-40 ПАТ «Росава»здійснило митне оформлення придбаного товару у період з 16.12.0210 по 23.12.2010, чим порушено граничний строк розрахунків в іноземній валюті, передбачений статтею 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». При цьому, під час перевірки позивачем не надано передбаченого законом висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

По контракту позивача з CHIMONO COM S.R.L. від 31.11.2007 №90/2007 податковий орган встановив, що за результатами господарських операцій між позивачем та цим контрагентом виникла дебіторська заборгованість у сумі 10,00 дол. США, яку закрито згідно з доповненням до контракту від 25.05.2010 з простроченням терміну, передбаченого вимогами статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Щодо контрактів позивача з ТОВ ТД «РОСАВА», TMT Motors та ТОВ MEBIKO», DELTA INTERNATIONAL TRADE CO, LTD», то посадовими особами податкового органу встановлено порушення термінів розрахунків, визначених вимогами статті 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

По контракту позивача з WEMEX Maschinenservice GmbH від 20.05.2009 №007-32Р/09/429 податковим органом виявлено прострочену дебіторську заборгованість в сумі 8453,60 євро, оскільки WEMEX Maschinenservice GmbH не виконало зобов'язань.

За результатами перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог статей 1, 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та пункту 2 статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

На підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та статті 4 вказаного Закону Білоцерківською ОДПІ прийнято рішення від 18.08.2011 №1768/0000780220, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 737997 грн.

Судом досліджено наданий відповідачем розрахунок пені, що є додатком до Акту перевірки, в якому, зокрема, зазначено граничні терміни розрахунків за вищевказаними контрактами, кількість днів прострочення, а також розмір нарахованої пені. Згідно з цим розрахунком по контракту з WEMEX Maschinenservice GmbH від 20.05.2009 № 007-32Р/09/429 термін прострочення по сумі заборгованості (4474,3) за період 01.01.10-15.07.10 складає 196 днів, термін прострочення по сумі заборгованості (3979,3) за період 01.01.10-15.07.10 складає 196 днів, а розмір пені за цими простроченнями складає 59291 грн.; по контрактах з Herburg-Freudenberger Maschinenblau GmbH термін прострочення визначено за періоди 16.05.10-19.05.10, 17.11.10-16.12.10, 29.11.10-16.12.10, 16.12.10-21.12.10, 16.12.10-21.12.10, 22.12.10-22.12.10, а розмір пені за цими простроченнями складає по одному контракту 23467 грн., та по іншому - 577647 грн.; по контракту з CHIMONO COM S.R.L. термін прострочення по сумі заборгованості (10) за період 08.02.10-25.05.10 складає 107 днів, а розмір пені за цим простроченням складає 26 грн.; по контракту з ТОВ ТД «РОСАВА» термін прострочення по сумі заборгованості (3268621,48) за період 10.06.10-25.06.10 складає 16 днів, термін прострочення по сумі заборгованості (1218251,9) за період 26.06.10-29.06.10 складає 4 дня, а розмір пені за цими простроченнями складає 42799 грн.; по контракту з МTM Motors (Мавританія) термін прострочення по сумі заборгованості (17148,1) за період 18.01.11-02.03.11 складає 44 дня, а розмір пені за цим простроченням складає 17983 грн.; по контракту з QIUNGDAO DELTA INTERNATIONAL TRADE CO, LTD термін прострочення по сумі заборгованості (50,94) за період 19.01.10-20.08.10 складає 214 днів, а розмір пені за цими простроченнями складає 262 грн.; по контракту з ТОВ MEBIKO»термін прострочення по сумі заборгованості (28816,1) за період 19.12.10-11.01.11 складає 24 дня, а розмір пені за цим простроченням складає 16522 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Законом України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»встановлено граничні строки одержання валютної виручки за вивезений товар в разі його експорту, або одержання товару, в разі здійснення авансового платежу за межі України, а також передбачено відповідальність за порушення вказаних строків у вигляді пені, що нараховується за кожний день прострочення.

Так, відповідно до статті 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно зі статтею 2 вказаного Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Суд бере до уваги, що відповідальність, яку передбачено статтею 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб'єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до приписів статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Як встановлено під час судового розгляду, зовнішньоекономічний контракт позивача з Herburg-Freudenberger Maschinenblau GmbH від 20.05.2010 № ROSAVA/HF 20/05/2010/012-32Р/10/237, предметом якого була купівля-продаж гідравлічних вулканізаційних пресів колонного типу для виробництва автомобільних шин, укладений на умовах DDU (Інкотермс-2000), які передбачають перехід права власності на товар, що поставляється в місці узгодженому сторонами як місце поставки.

Згідно з визначенням поняття DDU поставка без слати мита означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного оформлення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Таким чином, оскільки умови DDU визначають поняття поставки товару без сплати мита в місці призначення, поставка товару вважається здійсненою з метою передачі товару на митно-ліцензійний склад відповідного призначення. При цьому, передача товару на зберігання та оформлення до митно-ліцензійного складу оформлюється ВМД за формою ІМ-74.

Як вбачається із досліджених судом та наявних в матеріалах копій ВМД форми ІМ-74, товар за контрактом від 20.05.2010 № ROSAVA/HF 20/05/2010/012/-32Р/10/237 оформлено позивачем за ВМД форми ІМ-74 від 05.10.2010 № 214188, від 05.10.2010 № 214189, від 21.10.2010 № 214195, від 26.10.2010 № 211197, від 29.10.2010 № 214198, від 02.11.2010 № 214002, від 02.11.2010 № 214216, від 16.11.2010 № 214222, від 23.11.2010 № 214225, від 01.12.2010 № 214232.

Суд бере до уваги, що позивач відповідно до Закону України від 16.04.1991 за №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність»(далі - Закон №959-XII) є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є імпорт.

За змістом абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону №959-XII та абзацу другого підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 за №136, імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

Суд вважає, що моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

При цьому, моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу тридцять восьмого статті 1 Закону № 959-XII є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Вказану правову позицію також викладено в постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі за позовом приватного підприємства "Агропромислова компанія "Рис-холдинг" до державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя, третя особа - Південна регіональна митниця Державної митної служби України, про визнання недійсним рішення.

Тобто, митне оформлення придбаного за вказаним контрактом товару позивач почав здійснювати, оформивши ВМД форми ІМ-74, а тому дата складання цих декларацій і є фактичною датою імпорту поставленого товару, тобто у даному випадку строки поставки товару відповідають граничним, які визначені статтею 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Згідно з дослідженого судом розрахунку розміру пені сума пені, нарахованої податковим органом по контракту позивача з Herburg-Freudenberger Maschinenblau GmbH становить 577647 грн. Отже, відповідачем неправомірно нараховано позивачу цю суму пені за зовнішньоекономічним контрактом із вказаним контрагентом.

Під час судового розгляду позивач визнав факт затримки повернення валюти за зовнішньоекономічним контрактом, укладеним з ТМТ Motors. Щодо порушення термінів розрахунків по зовнішньоекономічних контрактах, укладених з CHIMONO COM S.R.L., ТОВ MEBIKO»та DELTA INTERNATIONAL TRADE CO, LTD», позивач зазначив, що затримка в поверненні валюти пов'язана з відсутністю у бухгалтера повної інформації щодо умов контрактів із даними контрагентами. Проте, вказані твердження позивача не беруться судом до уваги, оскільки порушення дійсно мали місце, а відсутність у бухгалтера необхідної інформації щодо умов зовнішньоекономічних контрактів не є підставою для невиконання вимог Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»,

Як вбачається з Акта перевірки, порушення позивачем приписів статей 1, 2 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та пункту 2 статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»пов'язуються податковим органом із затримкою позивачем поставки товару по зовнішньоекономічному контракту з WEMEX Maschinenservice GmbH від 20.05.2009 № 007-32Р/09/429. Під час судового розгляду представник позивача пояснив, що іноземним контрагентом позивача не було виконано зобов'язання по контракту, а тому позивач був змушений звертатись до Міжнародного комерційного арбітражу при торгово-промисловій палаті України.

Надаючи оцінку підставам винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд бере до уваги таке.

Відповідно до вимог законодавства, яке було чинним на час виконання вказаних контрактів, (Закон України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Податковий кодекс України) їх норми не регулюють питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення термінів розрахунків при виконанні зовнішньоекономічних контрактів.

Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення, як форма акта ненормативного характеру, може застосовуватися лише щодо обов'язків зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Суд бере до уваги, що пеня, застосована відповідачем, не визначена чинним на той час податковим законодавством як податок або збір (обов'язковий платіж). Тому обов'язок позивача зі сплати пені за вчинені порушення термінів розрахунків при виконанні зовнішньоекономічних контрактів не належить до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу.

Суд бере до уваги, що санкції, передбачені вимогами Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, а тому вони не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, оскільки відповідають визначенню, закріпленому у частини першій статті 238 Господарського кодексу України. Тому такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, установлених статтею 250 Господарського кодексу України (у відповідній редакції).

Так, відповідно до статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Це означає, що початком перебігу зазначених у наведеній статті строків є дата прострочення розрахунків в іноземній валюті.

Згідно з даними розрахунку пені за порушення термінів розрахунків по експортно-імпортних операціях у відповідності до вимог статті 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»по ПАТ «Росава», який є Додатком до Акта перевірки, порушення термінів розрахунків позивачем по контрактах з ТОВ ТД «РОСАВА»становить з 10.06.2010 по 29.06.2010, SCCHIMONO COM S.R.L»становить з 08.02.2010 по 25.05.2010, та WEMEX Maschinenservice GmbH становить з 01.01.2010 по 15.07.2010, в той час, як акт перевірки складено 05.08.2011, а спірне податкове повідомлення-рішення, згідно з яким позивачу нараховано пеню, прийнято відповідачем 18.08.2011. Тобто, передбачені статтею 250 Господарського кодексу України строки для застосування адміністративно-господарських санкцій, сплинули.

Таким чином, враховуючи викладене, відповідачем неправомірно визначено позивачу суми пені по вказаних контрагентах у розмірі 102090 грн.

За наведених обставин спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині визначення ПАТ «Росава»пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті у сумі 679737 грн. (102090 грн. + 577647 грн.).

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Жодних заяв з приводу відшкодування судових витрат позивач суду не заявляв, у зв'язку з чим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції від 18.08.2011 за №1768/0000780220 в частині визначення Приватному акціонерному товариству "РОСАВА" податкового зобов`язання у розмірі 679737 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 10 березня 2012 р.