Постанова № 25439164, 26.07.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/7238/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Дмитрієва В.С.,

при секретарі Гаджієвій Г.А.,

за участю:

представника позивача - Чвановій А.О., за довіреністю від 06.01.2012 року № 01-68/08,

відповідача - особисто

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5 430,98 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5 430,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26 квітня 2011 року ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. За результатами проведення розслідування обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітному. Встановлено, що відповідач працювала прибиральницею службових приміщень в Східній митниці з 01.07.2011 по 30.07.2011 за трудовою угодою № 91-11/тс від 30.06.2011 та отримала дохід. Таким чином, відповідач безпідставно отримала допомогу по безробіттю за період з 01.07.2011 по 14.10.2011 в розмірі 5430,98 грн.

Також, з метою досудового врегулювання спору Донецьким міським центром зайнятості відповідачу був направлений лист від 23.04.2012, в якому встановлений термін для добровільної сплати суми незаконно отриманого матеріальної допомоги на випадок безробіття, але відповіді від відповідача не надійшло та сума боргу не сплачена.

Тому просить стягнути з ОСОБА_2 суму незаконно отриманої допомоги в розмірі 5430,98 грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.

Судом встановлено, що 19 квітня 2011 р. ОСОБА_2 звернулася до Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття із заявою про вирішення питання працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом директора Донецького міського центру зайнятості від 26.04.2011 №НТ110426 відповідачу з 26.04.2011 надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Наказом від 17.10.2011 року №НТ111017 припинено виплату допомоги по безробіттю відповідачу, у зв'язку з працевлаштуванням безробітного відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Цим Наказом відповідача знято з обліку відповідно до п. 20 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219.

За результатами проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним складено Акт № 96д від 09.04.2012 про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним за змістом якого вбачається, що безробітна ОСОБА_2 у період перебування на обліку в центрі зайнятості працювала у Східній митниці з 01.07.2011 по 14.10.2011 згідно трудової угоді, чим порушила п.2 ст. 36 иЗакону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Зазначені обставини підтверджуються листом Східної митниці від 02.04.2012 № 11-10/4534 та трудовою угодою від 30.06.2011 № 91-11/тс.

23.04.2012 Донецьким міським центром зайнятості прийнято Наказ № 192, згідно якого начальнику відділу по розслідуванню страхових випадків Потребі О.В. доручено направити ОСОБА_2 лист щодо повернення отриманої допомоги по безробіттю за період з 01.07.2011 р. по 14.10.2011 р. у розмірі 5430,98 грн.

На адресу відповідача направлено лист від 23.04.2012 № 08-09/986, в якому запропоновано у добровільному порядку сплатити суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 5430,98 грн. Згідно поштового повідомлення лист вручено 24.04.2012.

Однак, на момент судового розгляду справи відповідачем сума сплаченої допомоги по безробіттю у добровільному порядку позивачу не повернена.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі - Закон № 803) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частина 2 статті 36 Закону № 803 покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, а до соціальних послуг за цим Законом та Законом №803 належить професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Пунктом 1 статті 23 цього Закону передбачено, що застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Відповідачем було особисто підписано заяву, що в даний час вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, а у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службу зайнятості, зобов'язується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Підпунктом 1 частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове держане страхування на випадок безробіття» передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 1 Закону № 803 визначено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

З огляду на викладене, відповідач у період перебування на обліку у Донецькому міському центру зайнятості відносився до категорії зайнятого населення.

Суд вважає, що відповідач безпідставно отримав допомогу по безробіттю за період з 01 липня 2011 року по 14 жовтня 2011 року в сумі 5430,98 грн.

Частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 15-16 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5 430,98 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 83048, АДРЕСА_1) на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р № 37176002002327 у ГУ ДКС України в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25671511) суму отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 5430 (п'ять тисяч чотириста тридцять) гривень 98 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 26 липня 2012 року у присутності представника позивача та відповідача. У повному обсязі постанова виготовлена 27 липня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дмитрієв В.С.