Ухвала суду № 25436712, 17.07.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2012 р.Справа № 2а-1870/1839/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкова інспекція в м.Сумах на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2012р. по справі № 2а-1870/1839/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко"

до Державної податкова інспекція в м.Сумах

про визнання неправомірним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ТОВ "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко", звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сумах, в якому просив суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.03.2012 р. за №0000112305/0/18851.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що повідомлення про проведення перевірки від 14.02.2012р. № 51 та наказ № 556 позивач отримав лише 17.02.2012 р., тобто після того, як перевірка закінчилась. Отже, жодних документів позивач відповідачу не надавав, - перевірка закінчилась до того, як позивач отримав повідомлення про її проведення. Таким чином, перевіряюча особа не мала в наявності документальних підтверджень щодо предмету перевірки, а отже в принципі не могла зробити будь-яких висновків щодо відносин та господарських операцій, які перевірялись. Натомість позивач має підтвердження реальності та фактичного здійснення господарських операцій, а саме, придбання паливно-мастильних матеріалів у ТОВ "Лобос-Трейд" в квітні-травні 2011 року згідно Договору № 12 від 08.02.2011 р. Факт придбання товару підтверджується письмовими доказами. Отримане від ТОВ "Лобос-Трейд" паливо було частково продано позивачем третім особам та частково використане у власних виробничих потребах, - тобто дані господарській операції цілком відносяться до господарської діяльності позивача, у понятті, визначеному ст. 14 ПКУ та ст. 3 Господарського кодексу України (ГКУ).

Таким чином, на думку позивача, підстав вважати вищенаведені операції безтоварними чи не направленими на реальне настання наслідків у перевіряючої особи не було. Оскільки суми податку, віднесені позивачем до податкового кредиту, підтверджені всіма первинними документами на підставі здійснення господарських операцій з придбання товарів, в тому числі податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог закону, то висновки Акту перевірки є такими, що суперечать вимогам закону та порушують законні права та інтереси позивача.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2012 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0000112305/0/18851 від 02 березня 2012 року.

Зобов"язано управління державного казначейства України в Сумській області стягнути з державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 778,02 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Сумах.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, ст.ст. 183, 198 Податкового кодексу України, ст. 2 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", ч.1 ст 203, ст. 215, ч.1 ст. 216, ст. 228, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 13 лютого 2012 року фахівцями ДПІ в м. Суми проведено документальну невиїзну перевірку позивача, за наслідками якої складено Акт № 912/235/14005202/17 від 16.02.2012 року (далі -Акт перевірки), (т. 1, а.с. 17-30).

Згідно з висновками Акту перевірки, встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано ПДВ на загальну суму 77 802 грн., в т.ч. за квітень 2011 р. на суму 32 976 грн., за травень 2011 р. на суму 44 826 грн.

На підставі Акту перевірки 02 березня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000112305/0/18851 про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем у сумі 77 801 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 1,00 грн. (т. 1, а.с. 10).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови для набуття права на податковий кредит та має документальне підтвердження його.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 02.03.2012 р. за №0000112305/0/18851 необґрунтовано, з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, тому вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 03.01.2011 р. між ТОВ "Лобос-Трейд"(постачальник) і ТОВ "Будівельна виробничо-комерційна компанія "Федорченко"(покупець) укладено Договір № 26, згідно з яким постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити нафтопродукти, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити об'єми партій, які вказані в документах, які є невід'ємною частиною цього договору (т. 3, а.с. 35-39).

Даним договором, зокрема, передбачено, що ціна на товар, що є предметом поставки, вказана в рахунках та накладних (п. 2 договору); якість товару повинна відповідати вимогам ГОСТу або ТУ на даний вид товару та підтверджуватися паспортом якості виробника або сертифікатом відповідності (п. 5 договору); покупець здійснює плату за товар згідно виставлених рахунків-фактур (п. 6 договору).

Згідно з видатковою накладною № РН-0000174 від 01.04.2011 р. та податковою накладною № 1 від 01.04.11 р., позивач одержав від ТОВ "Лобос-Трейд"бензин марки А 76 в кількості 9085 л на суму 76 314,00 грн., в т.ч. ПДВ 12 719,00 грн. (т. 1, а.с. 38, 39).

Згідно з товарно-транспортною накладною № РН-0000174 від 01.04.11 р., транспортування бензину марки А 76 в кількості 9085 л відповідно до товарної накладної № РН-0000174 від 01.04.11 р. здійснювалось транспортом позивача, автомобілем МАЗ НОМЕР_1, водій ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 40).

Згідно з видатковою накладною № РН-0000237 від 26.04.2011 р. та податковою накладною № 47 від 26.04.11 р., позивач одержав від ТОВ "Лобос-Трейд"бензин А 76 в кількості 4835 л на суму 42 064,50 грн., в т.ч. ПДВ 7 010,75 грн. (т. 1, а.с. 41, 42).

Згідно з товарно-транспортною накладною № РН-0000237 від 26.04.11 р., транспортування бензину марки А 76 в кількості 4835 л відповідно до товарної накладної № РН-0000237 від 26.04.11 р. здійснювалось транспортом позивача, автомобілем ГАЗ НОМЕР_2, водій ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 43).

Якість бензину А 76 підтверджується копією паспорту якості № 67 від 17.03.11 р., виданого лабораторією з контролю якості нафтопродуктів Харківської філії ТОВ "Татнєфть-Укрнєфтепродукт"(т. 1, а.с. 44).

Згідно з видатковою накладною № РН-0000241 від 26.04.2011 р. та податковою накладною № 50 від 26.04.11 р., позивач одержав від ТОВ "Лобос-Трейд"дизпаливо в кількості 9085 л на суму 79 475,58 грн., в т.ч. ПДВ 13 245,93 грн. (т. 1, а.с. 45, 46).

Згідно з товарно-транспортною накладною № РН-0000241 від 26.04.11 р., транспортування дизпалива в кількості 9085 л відповідно до товарної накладної № РН-0000241 від 26.04.11 р. здійснювалось транспортом позивача, автомобілем МАЗ НОМЕР_1, водій ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 47).

Якість дизпалива підтверджується копією паспорту № 156 від 03.02.1011 р., виданого ПАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія"(т. 1, а.с. 48).

Згідно з видатковою накладною № РН-0000309 від 16.05.2011 р. та податковою накладною № 26 від 16.05.11 р., позивач одержав від ТОВ "Лобос-Трейд"бензин А 76 в кількості 9085 л на суму 80 456,76 грн., в т.ч. ПДВ 13 409,46 грн. (т. 1, а.с. 49, 50).

Згідно з товарно-транспортною накладною № 309 від 16.05.11 р., транспортування бензину марки А 76 в кількості 9085 л відповідно до товарної накладної № РН-0000309 від 16.05.11 р. здійснювалось транспортом позивача, автомобілем МАЗ НОМЕР_3, водій ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 51).

Згідно з видатковою накладною № РН-0000333 від 20.05.2011 р. та податковою накладною № 46 від 20.05.11 р., позивач одержав від ТОВ "Лобос-Трейд"дизпаливо в кількості 9085 л на суму 80 892,84 грн., в т.ч. ПДВ 13 482,14 грн. (т. 1, а.с. 52, 53).

Згідно з товарно-транспортною накладною № РН-0000333 від 20.05.11 р., транспортування дизпалива в кількості 9085 л відповідно до товарної накладної № РН-0000333 від 20.05.11 р. здійснювалось транспортом позивача, автомобілем МАЗ НОМЕР_1, водій ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 54).

Якість дизпалива підтверджується копією паспорту № 842 від 19.03.2011 р., виданого ВАТ "Мозирський нафтопереробний завод"(т. 1, а.с. 55).

Згідно з видатковою накладною № РН-0000297 від 12.05.2011 р. та податковою накладною № 16 від 12.05.11 р., позивач одержав від ТОВ "Лобос-Трейд"бензин А 76 в кількості 3000 л на суму 26 712,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 452,00 грн. (т. 1, а.с. 56, 57).

Згідно з товарно-транспортною накладною № 285 від 12.05.11 р., транспортування бензину марки А 76 в кількості 3000 л відповідно до товарної накладної № РН-0000298 від 12.05.11 р. здійснювалось транспортом позивача, автомобілем ГАЗ НОМЕР_4, водій ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 58).

Згідно з видатковою накладною № РН-0000290 від 11.05.2011 р. та податковою накладною № 9 від 11.05.11 р., позивач одержав від ТОВ "Лобос-Трейд"дизпаливо в кількості 9085 л на суму 80 892,84 грн., в т.ч. ПДВ 13 482,14 грн. (т. 1, а.с. 59, 60).

Згідно з товарно-транспортною накладною № РН-0000290 від 11.05.11 р., транспортування дизпалива в кількості 9085 л відповідно до товарної накладної № РН-0000290 від 11.05.11 р. здійснювалось транспортом позивача, автомобілем МАЗ НОМЕР_1, водій ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 61).

Якість дизпалива підтверджується копією сертифікату відповідності № 181950 від 01.12.10 р. (т. 1, а.с. 62).

Паливно-мастильні матеріали (бензин А-76 та дизпаливо), отримані позивачем від ТОВ "Лобос-Трейд", були оплачені в загальній сумі 466 812,00 грн., в т.ч. ПДВ 77 802,00 грн., згідно наступних платіжних доручень (т. 3, а.с. 72-85):

-№ 46 від 01.04.2011р. на суму 76314,00 грн., в т.ч. ПДВ;

-№ 2926 від 26.04.2011р. на суму 42064,50 грн., в т.ч. ПДВ;

-№ 2927 від 26.04.2011р. на суму 79475,58 грн., в т.ч. ПДВ;

-№ 2985 від 10.05.2011р. на суму 80892,84 грн., в т.ч. ПДВ;

-№ 2991 від 11.05.2011р. на суму 8904,00 грн., в т.ч. ПДВ;

-№ 117 від 12.05.2011р. на суму 17808,00 грн., в т.ч. ПДВ;

-№ 42 від 16.05.2011р. на суму 8456,76 грн., в т.ч. ПДВ;

-№ 121 від 16.05.2011р. на суму 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ;

-№ 446 від 16.05.2011р. на суму 52000,00 грн., в т.ч. ПДВ;

-№ 49 від 19.05.2011р. на суму 8892,84 грн., в т.ч. ПДВ;

-№ 50 від 19.05.2011р. на суму 4000,00 грн., в т.ч. ПДВ;

-№ 129 від 19.05.2011р. на суму 8000,00 грн., в т.ч. ПДВ;

-№ 3035 від 19.05.2011р. на суму 10000,00 грн., в т.ч. ПДВ;

-№ 3036 від 20.05.2011р. на суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Використання придбаного у ТОВ "Лобос-Трейд"бензину та дизпалива у власній господарській діяльності позивача підтверджується копіями карток руху паливно-мастильних матеріалів, оборотно-сальдовими відомостями, картками рахунків, подорожніми листами вантажного автомобіля, дорожніми листами (т. 1, а.с. 86-250, т. 2, а.с. 1-224).

Відповідно до спеціального витягу з ЄДРПОУ, позивач має статус відомостей про юридичну особу -"підтверджено", стан юридичної особи -"зареєстровано", основний вид діяльності -будівництво будівель (т. 1, а.с. 77-80).

Згідно зі спеціальним витягом з ЄДРПОУ, ТОВ "Лобос-трейд"має статус відомостей про юридичну особу -"підтверджено", стан юридичної особи -"зареєстровано", основний вид діяльності -оптова торгівля паливом (т. 1, а.с. 75, 76).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновків відповідача про заниження позивачем податкового кредиту на загальну суму 77 802 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Лобос-Трейд"у квітні-травні 2011 року, з огляду на наступне.

Питання формування податкового кредиту з податку на додану вартість врегульовано статтею 198 ПК України, згідно з п. 198.1. якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2.)

Статтею 200 ПК визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1).

Пункт 200.2. - при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пункт 200.3. - при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1. статті 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пункт 201.6. - податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пункт 201.10. - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з положеннями статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, первинні документи позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Лобос-Трейд"за формою та змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій та наявність у позивача передбачених законодавством підстав для віднесення сум податку на додану вартість за цими операціями до складу податкового кредиту.

При цьому суд не погоджується з доводами відповідача щодо наявності підстав для зменшення позивачу сум податку на додану вартість, віднесених до складу податкового кредиту, через недекларування відповідних сум податкових зобов'язань його контрагентами та незнаходженням їх за місцезнаходженням, оскільки зазначені доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою - членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі.

Таким чином, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

З огляду на викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивачем правомірно, у відповідності з приписами чинного законодавства включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень-травень 2011 року суму 77802 грн. з вартості придбаних паливно-мастильних матеріалів у ТОВ "Лобос-Трейд".

З огляду на зазначені обставини справи та вимоги діючого податкового законодавства України, колегія судді підтверджує висновки суду першої інстанції про наявність достатніх підстав та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2012 р. року по справі № 2-а-1870/1839/12 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкова інспекція в м.Сумах залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.05.2012р. по справі № 2а-1870/1839/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.