Рішення № 25429522, 30.07.2012, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

С П Р А В А № 0707/5460/2012

2/0707/2182/2012

Номер стат. звіту - 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е )

30 липня 2012 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі головуючої судді - Куропятник О.М.,

при секретарі - Чудіній В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2012 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк»в особі представника ОСОБА_2 звернулося до Мукачівського міськрайонного суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про звернення стягнення за кредитним договором № MKA0GK00000032 від 27 червня 2006 року в сумі 93834,24 доларів США, що складає 749735 гривень 58 копійок.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач ОСОБА_3 не виконувала належним чином зобов'язання за кредитним договором № MKA0GK00000032 від 27 червня 2006 року, внаслідок чого станом на 12 березня 2012 року виникла кредитна заборгованість в розмірі 93834,24 доларів США, що складає 749735 гривень 58 копійок.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав повністю, просив справу розглянути у його відсутності. Не заперечує проти ухваленням заочного рішення по справі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явилася повторно, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Про причину неявки суду не повідомила.

Зі згоди позивача, суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача, згідно до вимог ст. 169 ч.4 ЦПК України, на підставі наявних у справі даних чи доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що відповідно до кредитного договору № MKA0GK00000032 від 27 червня 2006 року, відповідачу ОСОБА_3 було надано кредит в розмірі 64280,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення 22.06.2021 року.

Відповідач зобов'язання за кредитним договором № MKA0GK00000032 від 27 червня 2006 року належним чином не виконав, що стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до довідки - розрахунку станом на 12 березня 2012 року заборгованість ОСОБА_3 згідно кредитного договору № MKA0GK00000032 від 27 червня 2006 року становить 93834,24 доларів США, що складає 749735 гривень 58 копійок, яка складається з наступного: 51455,47 доларів США - заборгованість за кредитом; 20543,06 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3811,50 доларів США -заборгованість по комісії за користування кредитом; 18024,21 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором.

В забезпечення виконання зобові»язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_3 27.06.2006 року уклали договір іпотеки без номера від 12.03.2012 року, згідно з яким відповідач надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок будинок загальною площею 104,10 м.кв., який розташований за адресою: Закарпатська область, АДРЕСА_2 та прилегла земельна ділянка. Майно належить відповідачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, реєстраційний № 3629, від 13.06.2006 року. Обумовлена ціна предмету іпотеки 328565 грн. 02 коп.

Згідно ст.ст.526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. При цьому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

У відповідності ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

За ст.ст. 1049 та 1050 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Та якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу вимоги якої не звільняють боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтями 25,26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»зазначаються способи реалізації предмета застави, а саме передбачено продаж предмета застави шляхом укладання договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем.

Відповідно до ст. 6 ч. 4 Закону України «Про іпотеку»якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

Відповідно до ст. 33 ч. 1 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Позивачем в позовній заяві обумовлена вимога виселення ОСОБА_3 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предметі іпотеки), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органах Мукачівського СГІРФО МВС України в Закарпатській області.

Відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження своїх вимог і заперечень.

Представник позивача не надав суду належних доказів, хто саме мешкає та зареєстрований в АДРЕСА_1, Закарпатська область, окрім відповідача ОСОБА_3 та чи зареєстровані в даному будинку неповнолітні діти.

Згідно Закону України «Про охорону дитинства»при укладанні договору іпотеки повинно вирішуватися питання про надання дітям іншого житла.

Згідно до ч.2 ст. 109 ЖК України, що діяла на момент укладення договору іпотеки та звернення позивача до суду, громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були ними придбані за рахунок кредиту (позики) банку та іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Жиле приміщення, що надається виселюваному, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Оскільки відповідач отримував кредит на споживчі потреби, а не на придбання предмета іпотеки, його виселення та виселення осіб, які спільно з ним проживають із жилого приміщення, переданого в іпотеку, допускається лише за умови надання іпотекодержателем виселюваним іншого жилого приміщення, яке повинно бути зазначено в рішенні суду.

Оскільки законом не передбачена можливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення у разі звернення стягнення на предмет іпотеки жиле приміщення, яке не було придбане за рахунок кредиту(позики), а позивач не заявляв вимоги про виселення з наданням іншого житла, з визначенням якого саме, то на цій підставі в позові слід відмовити в частині виселення відповідача та інших осіб, зареєстрованих та проживаючих у спірному будинку.

Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає позов підлягає задоволенню частково, в частині звернення стягнення на будинок.

Відповідно до ст.88 ч.1 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»слід стягнути понесені судові витрати в сумі 3219,00 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 169 ч.4 208, 209, 212-218 ЦПК України. ст.ст.526, 527, 530, 610-612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»- задоволити частково.

В рахунок погашення заборгованності за кредитним договором № MKA0GK00000032 від 27 червня 2006 року звернути стягнення на предмет застави: будинок площею 104,10 м.кв. та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки, на підставі договору іпотеки без номера від 27.06.2006 року, Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»(49094, м.Дніпропетровськ, вул..Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570 р/р № 64993919400001, МФО № 305299, судовий збір в розмірі 3219,00 (три тисячі двісті дев»ятнадцять) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: О.М. Куропятник