Рішення № 25427954, 25.07.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/7371/2012

пр. № 2/412/3813/2012

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого -судді Галічого В.М.

При секретарі -Баштаненко І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС», третя особа -ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач у травні 2012 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог, з урахуванням їх уточнень, зазначив, що в період часу з 07.02.2012 р. по 21.03.2012 р. старший персональний фінансовий консультант корпоративних клієнтів середнього бізнесу Центрального відділення Дніпропетровського головного регіонального підрозділу ПАТ КБ «Приватбанк»відповідач ОСОБА_1 несанкціоновано, без відома клієнта банку ОСОБА_3, з її корпоративного рахунку № НОМЕР_2, викрала грошові кошти у розмірі 169 000, 00 грн. Крім того 13.05.2010 р. відповідач ОСОБА_1 несанкціоновано, без відома клієнта банку ТОВ «Медаком»достроково розірвала його депозитний договір № 90737 від 28.04.2010 р., рахунок № 261000000764670, без підтвердження платіжним дорученням клієнта на суму 200 000, 00 грн. Разом сума грошових коштів, незаконно перерахованих з рахунків ТОВ «Медаком»і привласнених відповідачем у 2011 - 2012 р.р., склала 191 350, 00 грн. Грошові кошти були перераховані на корпоративні картки ТОВ «Медаком»№ НОМЕР_3 ОСОБА_4 та № НОМЕР_4 ОСОБА_5, а також переведені в готівку в банкоматах м. Дніпропетровська протягом жовтня 2011 р. Громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що вони ніколи не працювали в ТОВ «Медаком», вищезазначені корпоративні картки не отримували та з відповідачем не знайомі. Частина коштів, викрадених відповідачем ОСОБА_1 з рахунків ТОВ «Медаком»були повернуті у лютому-березні 2012 р. на його рахунки за рахунок викрадених грошових коштів у клієнта банку ОСОБА_3 На даний час картка № НОМЕР_3, якою незаконно користувалася ОСОБА_1, заблокована позивачем із залишком на ній грошових коштів у розмірі 200 000, 00 грн. У зв'язку з вищевикладеним позивачу була завдана матеріальна шкода, розмір якої станом на 09.07.2012 р. складає 274 568, 15 грн. Крім того, між ПАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачем ТОВ «УФА «ВЕРУС»було укладено договір поруки № 470 від 15.01.2009 р., відповідно до якого останнє поручилося за виконання боржником вищезазначеного зобов'язання в частині повернення суми у розмірі 10.000,00 грн. На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача на свою користь завдану йому матеріальну шкоду у розмірі 274 568, 15 грн., відповідно до умов договору поруки № 470 від 15.01.2009 р. стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ «УФА «ВЕРУС»200, 00 грн., а також судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягала з викладених у ньому підстав.

Відповідачі ОСОБА_1 та ТОВ «УФА «ВЕРУС»до суду не з'явилися, явку своїх представників не забезпечили, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, що є підставою для розгляду справи за їх відсутності у заочному порядку.

Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Заслухавши пояснення осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що на підставі Наказу № 1808 л/с від 26.12.1994 р. відповідачка ОСОБА_1 з 15.12.1994 р. була прийнята стажистом на посаду касира Південного відділення ПАТ КБ «ПриватБанк»(а.с. 7, 8).

Також встановлено, що 16.12.1994 р. між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність (а.с. 9), який 27.04.2011 р. було переукладено (а.с. 10-14).

На підставі Наказу № Э.DD-ПП-2011-1624 від 14.09.2011 р. відповідача ОСОБА_1 було переведено на посаду старшого фінансового менеджера з продажу послуг клієнтам малого та середнього бізнесу Центрального відділення Дніпропетровського головного регіонального підрозділу ПАТ КБ «Приватбанк»(а.с. 15-16).

Відповідно до акту перевірки розкрадання грошових коштів старшим персональним фінансовим консультантом корпоративних клієнтів середнього бізнесу Центрального відділення ПАТ КБ «ПриватБанк»ОСОБА_1 від 30.03.2012 р. та висновку Служби Безпеки ПАТ КБ «ПриватБанк»від 10.05.2012 р. в період часу з 07.02.2012 р. по 21.03.2012 р. старший персональний фінансовий консультант корпоративних клієнтів середнього бізнесу Центрального відділення Дніпропетровського головного регіонального підрозділу ПАТ КБ «Приватбанк»відповідач ОСОБА_1 несанкціоновано, без відома клієнта банку ОСОБА_3, з її корпоративного рахунку № НОМЕР_2, викрала грошові кошти у розмірі 169 000, 00 грн. Крім того 13.05.2010 р. відповідач ОСОБА_1 несанкціоновано, без відома клієнта банку ТОВ «Медаком»достроково розірвала його депозитний договір № 90737 від 28.04.2010 р., рахунок № 261000000764670, без підтвердження платіжним дорученням клієнта на суму 200 000, 00 грн. Разом сума грошових коштів, незаконно перерахованих з рахунків ТОВ «Медаком»і привласнених відповідачем у 2011 - 2012 р.р., склала 191 350, 00 грн. Грошові кошти були перераховані на корпоративні карти ТОВ «Медаком»№ НОМЕР_3 ОСОБА_4 і № НОМЕР_4 ОСОБА_5, та перевідені в готівку в банкоматах м. Дніпропетровська протягом жовтня 2011 р. Громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що вони ніколи не працювали в ТОВ «Медаком», вищезазначені корпоративні карти не отримували та з відповідачем не знайомі. Частина коштів, викрадених відповідачем ОСОБА_1 з рахунків ТОВ «Медаком»були повернуті у лютому-березні 2012 р. на його рахунки за рахунок викрадених грошових коштів у клієнта банку ОСОБА_3 (а.с. 45-48, 29-33).

Згідно виписки по рахунку розмір матеріальної шкоди завданої відповідачем ОСОБА_1 позивачу ПАТ КБ «ПриватБанк», станом на 09.07.2012 р., складає 274 568, 15 грн. (а.с. 59).

Крім того, між ПАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачем ТОВ «УФА «ВЕРУС»було укладено договір поруки № 470 від 15.01.2009 р., відповідно до якого останнє поручилося за виконання боржником вищезазначеного зобов'язання в частині повернення суми у розмірі 10.000,00 грн. (а.с. 17).

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 2.1. договору про повну матеріальну відповідальність від 27.04.2011 року, укладеного між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачем ОСОБА_1, предметом даного договору є прийом працівником на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності і (або) схоронності матеріальних цінностей роботодавця при виконанні покладених трудовим договором і локальними актами роботодавця трудових обов'язків і встановлених законодавством вимог, порушення яких тягне до фінансових втрат роботодавця.

Пунктом 3.1. вищезазначеного договору встановлено, що працівник, який обіймає посаду і (або) виконує роботу, безпосередньо пов'язану зі зберіганням, обробкою, розподілом, продажем, відпуском, перевезенням або застосуванням у процесі роботи матеріальних цінностей, бере на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності матеріальних цінностей, і у зв'язку з вищевикладеним зобов'язується:

· дбайливо ставитися до матеріальних цінностей роботодавця і вживати заходів для запобігання заподіянню їм шкоди;

· здійснювати свої повноваження відповідно до процедур, правил, порядків, зазначених у нормативних актах роботодавця;

· вчасно повідомляти роботодавцеві про всі обставини, які загрожують забезпеченню цілісності і (або) схоронності матеріальних цінностей, шахрайських дій відносно матеріальних цінностей;

· належним чином виконувати покладені нормативними актами роботодавця посадові обов'язки;

· вести облік, складати й надавати у встановленому порядку товарно-грошові й інші звіти про рух і залишки переданих йому для зберігання, застосування роботодавцем матеріальних цінностей;

· брати участь у інвентаризації переданих працівникові для зберігання, використання матеріальних цінностей, у тому числі перевірках прийнятих працівником рішень у процесі розподілу матеріальних цінностей;

· відшкодувати повну вартість нанесеного винними діями і (або) бездіяльністю збитку, заподіяного матеріальним цінностям.

Згідно п. 4.1. договору про повну матеріальну відповідальність від 27.02.2011 року, підставою для притягнення працівника до матеріальної відповідальності є заподіяний діями або бездіяльністю працівника матеріальний збиток і (або) ушкодження матеріальних цінностей, які належать роботодавцеві і (або) іншим особам, матеріальні цінності яких перебувають у користуванні роботодавця на підставі відповідних угод між роботодавцем і такими особами.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 130 КЗпП України працівники несуть повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 КЗпП України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей переданих йому для зберігання або для інших цілей.

З урахуванням зазначених положень законодавства та встановлених фактичних обставин справи суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 509, 553, 554, 1166 ЦК України, ст. ст. 130, 134, 135-1 КЗпП, ст. ст. 8, 10, 11, 57-60, 64, 79, 88, 131, 197, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»-задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»274 568, 15 грн. (двісті сімдесят чотири тисячі п'ятсот шістдесят вісім гривень 15 коп.) завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС»солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»200, 00 грн. (двісті гривень 00 коп.) за договором поруки № 470 від 15.01.2009 року.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 в доход держави 2 609, 55 грн. та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС»в доход держави 214, 60 грн. судових витрат.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

У випадку відмови в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, воно може бути оскаржене відповідачем у загальному апеляційному порядку, при цьому строк апеляційного оскарження відраховується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.М. Галічий