Рішення № 25426819, 27.07.2012, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 2506/2323/2012

Провадження по справі 2/2506/1554/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2012 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

головуючого-судді Григор'єва Р.Г.,

при секретарі: Чернобай Н.О.,

з участю представника позивача -ОСОБА_1,

представників відповідача -ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»про визнання права власності на квартиру та визнання договору іпотеки недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно.

Зазначала, що за договором купівлі -продажу від 27.01.2005 року, посвідченим 27.01.2005 року нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області Могиленко Л.М., за реєстровим № 227, позивачка продала належну їй квартиру АДРЕСА_1. Згідно досягнутої домовленості, ОСОБА_5 повинен був за частину коштів отриманих від продажу вказаної квартири придбати квартиру у м. Чернігові від імені позивачки, що підтверджується письмовою розпискою в присутності свідків. В подальшому, їй стало відомо, що ОСОБА_5 придбав в м. Чернігові квартиру АДРЕСА_2, яку оформив на себе. Відповідач відмовляється переоформити квартиру на неї.

Враховуючи, що квартира АДРЕСА_3 придбана за її особисті кошти, тому просить суд визнати за нею право власності на спірну квартиру.

Ухвалами Деснянського районного суду міста Чернігова від 27.06.2012 року та 24.07.2012 року в якості співвідповідачів до участі у справі залучені ПАТ «Креді Агріколь Банк»та ОСОБА_6

В судовому засіданні представник позивачки уточнив позовні вимоги (а.с.58-61), просив суд визнати за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_4, визнати договір іпотеки № 04\2011-1 від 12.05.2011 року, укладений між ОСОБА_5 та ПАТ «Креді Агріколь Банк»відносно квартири АДРЕСА_4 -недійсним.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, але подали письмові заяви, в яких позов визнали та просили справу слухати за їх відсутності.

Представники відповідача ПАТ «Креді Агріколь Банк»в судовому засіданні позову не визнали, заперечували проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що за договором купівлі-продажу від 27.01.2005 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продали за 19778 грн квартиру, яка складає 33\50 частки по відношенню до квартири № АДРЕСА_1 Після чого, за договором купівлі -продажу від 08.04.2005 року, ОСОБА_5 придбав за 13 294 грн квартиру АДРЕСА_6. З метою забезпечення кредитного зобов'язання, за договором іпотеки № 04\2011-1 від 28.05.2011 року ОСОБА_5 передав ПАТ «Креді Агріколь банк»в іпотеку квартиру АДРЕСА_7.

За змістом ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, і зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Отже, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину.

За змістом статей 572, 575 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до ст. 578 ЦК України, ст. 6 Закону України «Про іпотеку»майно, що є спільній власності, може бути передане у заставу (іпотеку) лише за згодою усіх співвласників.

Частиною 3 ст. 368 ЦК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. У частині 3 ст. 65 СК України визначено, що згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена.

Як вбачається з матеріалів справи, на час укладення договору іпотеки № 04\2011-1 від 28.05.2011 року, право власності на квартиру АДРЕСА_6 було зареєстроване за ОСОБА_5, згода на передачу вказаної квартири в іпотеку ПАТ «Креді Агріколь банк»була отримана від його дружини ОСОБА_6 Тобто, на момент укладення оспорюваного правочину, ОСОБА_5 як співвласник квартиру АДРЕСА_6 мав право передати в іпотеку ПАТ «Креді Агріколь Банк»»спірну квартиру за згодою своєї дружини. Отже, підстав для визнання договору іпотеки № 04\2011-1 від 28.05.2011 року не має.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача, як на доказ письмову розписку ОСОБА_5, з огляду на таке. Розписка не містить дати її укладання, зміст розписки суперечить договору купівлі -продажу від 27.01.2005 року на підставі якого вона видана, оскільки у розписці йдеться про 15 000 доларів США, отриманих від продажу квартири АДРЕСА_9 той час як у самому договорі зазначена сума 19778 грн. Крім того, квартира АДРЕСА_9 належала не лише позивачці, а й відповідачу, що вбачається з договору купівлі-продажу від 27.01.2005 року. За таких обставин, вважати, що квартира АДРЕСА_6 придбана за кошти ОСОБА_4 не має, а відтак і визнання за нею права власності на спірну квартиру. Яких -небудь інших доказів на підтвердження своєї участі у придбанні спірної квартири позивачка суду не надала.

З огляду на положення ч.2 ст. 59 ЦПК України, суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_9. ОСОБА_9 на підтвердження отримання ОСОБА_5 коштів за розпискою.

Враховуючи наведені вище обставини, у позові слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 81, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк»про визнання права власності на квартиру та визнання договору іпотеки недійсним -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Чернігівської області через Деснянський районний суд міста Чернігова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Р.Г.Григор'єв