Ухвала суду № 25425349, 23.07.2012, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

Справа № 11/2290/426/2012 року Головуючий в 1-й інстанції Мацюк Ю.І.

Категорія ч. 3 ст.185, ч.1 ст. 304 КК України Доповідач Зарєчна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :

головуючого - судді Зарєчної І.В.,

суддів Кулеші Л.М., Латюка П.Я.,

з участю секретаря Купельської Н.П.,

прокурора Лугового О.П.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

засуджених: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 на вирок Славутського міськрайонного суду від 02 березня 2012 року,-

В с т а н о в и л а :

Вироком Славутського міськрайонного суду від 02 березня 2012 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 учня Славутського професійно-технічного ліцею, не одруженого, непрацюючого, раніше судимого:

- вироком Славутського міськрайонного суду від 12 вересня 2011 року за ч.2, ч.3 ст.185, 70, 75 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком терміном на 2 роки,

засуджено за ч.3 ст.185 КК України на три роки позбавлення волі.

За ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового складання невідбутого покарання, призначеного вироком Славутського міськрайонного суду від 12 вересня 2011 року, остаточно засуджено ОСОБА_3 на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 року народження, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 з середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, непрацюючого, раніше судимого:

- вироком Славутського міськрайонного суду від 12 вересня 2011 року за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

засуджено за ч.3 ст.185 КК України на чотири роки позбавлення волі.

За ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового складання невідбутого покарання, призначеного вироком Славутського міськрайонного суду від 12 вересня 2011 року, остаточно засуджено ОСОБА_4 на 4 роки 3 місяці позбавлення волі.

За ч.1 ст.304 КК України ОСОБА_4 виправдано за п.2 ч.1 ст.6 КПК України.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили змінено з підписки про невиїзд на утримання під вартою.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше судимого:

- вироком Славутського міськрайонного суду від 12 вересня 2011 року за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

засуджено за ч.3 ст.185 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі.

За ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового складання невідбутого покарання, призначеного вироком Славутського міськрайонного суду від 12 вересня 2011 року, остаточно засуджено ОСОБА_5 на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

За ч.1 ст.304 КК України ОСОБА_5 виправдано за п.2 ч.1 ст.6 КПК України.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу залишено попередню -утримання під вартою.

Зараховано ОСОБА_5 в строк відбуття покарання час утримання його під вартою, починаючи з 28 січня 2012 року включно.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області -56,28 грн., 140,7 грн., 281,4 грн. судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області - 56,28 грн. судових витрат.

Стягнуто з ОСОБА_6 -законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області -56, 28 грн., 140,7 грн. судових витрат.

Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст.81 КПК України.

За вироком суду, 28 грудня 2011 року, перебуваючи в АДРЕСА_1 ОСОБА_4, ОСОБА_5, неповнолітній ОСОБА_3, проникли в приміщення курника, який розташований по АДРЕСА_2 що належить потерпілому ОСОБА_1, де протягом дня, руйнуючи парове опалення, таємно викрали сім метрових металевих труб та металевий столітровий котел, заподіявши шкоду потерпілому на суму 243 гривні.

В ніч на 28 січня 2012 року підсудний ОСОБА_5 та неповнолітній підсудний ОСОБА_3, перебуваючи в АДРЕСА_1 прийшли до господарства ОСОБА_7 (АДРЕСА_3, зірвавши навісний замок з вхідних дверей, проникли у хлів, звідки таємно викрали електромлин «Таврія-1М», заподіявши шкоду потерпілому ОСОБА_7 на суму 531 грн.

Злочини вчиняли у стані алкогольного сп'яніння. Викрадене збували як металобрухт.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_4 просить вирок Славутського міськрайонного суду від 02 березня 2012 року змінити із застосуванням ст.69 КК України.

Вважає, що зазначений вирок є незаконним, оскільки призначене покарання є занадто суворим, явно несправедливим і не відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину.

Зазначає, що суд першої інстанції не врахував при призначенні вироку всіх пом'якшуючих обставин, зокрема щиросердне каяття, відшкодування шкоди завданої злочином, наявність постійного місця проживання, перебування на його утримані двох неповнолітніх дітей та вагітної співмешканки.

Звертає увагу на те, що висновки суду у вироку про вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння не відповідають дійсності і нічим не обґрунтовані, оскільки в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які дані, які це підтверджують.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_5 просить пом'якшити покарання із застосуванням ст.69 КК України.

Звертає увагу на те, що злочин він вчиняв у тверезому стані, вину свою визнає повністю, щиросердно розкаюється у скоєному.

Стосовно ОСОБА_3 вирок не оскаржується.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засуджених на підтримку поданих апеляцій, промову прокурора про залишення вироку суду без зміни, а апеляцій засуджених -без задоволення, думку потерпілого про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, провівши судові дебати, надавши останнє слово засудженим, колегія суддів вважає, що апеляції ОСОБА_5 і ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції зміні з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 365 КПК України вирок, ухвала чи постанова суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Засуджені ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожен зокрема, в суді першої інстанції свою вину визнали повністю, проте в апеляціях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечують лише певні обставини справи, зокрема, недоведеність вчинення ними злочину у стані алкогольного сп'яніння, а також те, що судом першої інстанції при призначенні покарання не було в повній мірі враховано всіх обставини, що його пом'якшують.

Як вбачається із вироку суду, протоколу судового засідання, змісту поданих апеляцій, висновки суду першої інстанції про винуватість засуджених у вчиненні злочинів за вказаних у вироку обставинах, відповідають фактичним обставинам справи, які не оспорюються учасниками процесу та підтверджуються перевіреними в суді і наведеними у вироку доказами, а тому апеляційним судом, відповідно до закону, ці обставини не перевіряються.

В судовому засіданні апеляційної інстанції засуджені, кожен зокрема, свою вину визнали повністю та підтвердили обставини вчинення ними злочинів, викладених у вироку. Разом з тим, засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в апеляційному суді вказали, що скоювали злочини за ініціативою засудженого ОСОБА_5

Потерпілий ОСОБА_1 в апеляційному суді підтвердив, що викрадене у нього майно знаходилось в приміщенні колишньої птахоферми, двері якої були зачинені на замок.

Дії засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у сховище, судом кваліфіковано правильно.

Разом з тим, посилання засуджених на недоведеність такої обставини, як вчинення ними крадіжки у стані алкогольного сп'яніння є обґрунтованим, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які об'єктивні дані про це.

Як вбачається із матеріалів справи твердження про те, що ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, вчиняли злочини у стані алкогольного сп'яніння і це визнано судом першої інстанції обставиною, що обтяжує покарання засуджених, не підтверджується зібраними доказами та не відповідає вимогам закону, а тому посилання на дану обставину, підлягає виключенню із мотивувальної частини вироку.

В апеляціях засуджених, крім того, зазначається, що судом при призначенні покарання недостатньо враховано обставини, які дають підстави для пом'якшення покарання.

Колегія суддів вважає дані доводи безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно ст.372 КПК України невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості.

Вирішуючи питання про призначення покарання засудженим, суд виходив з вимог ст.65 КК України.

Із вироку суду вбачається, що судом першої інстанції при вирішенні питання про призначення засудженим покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу кожного та обставини, що пом'якшують покарання, в т.ч. і ті, що зазначені в апеляціях. Однак тут же враховано і обставину, яка обтяжує покарання, а саме, вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, що не знаходить свого підтвердження. Разом з тим, колегія суддів вважає, що виключення із мотивувальної частини вироку посилання на обставину, яка обтяжує покарання, вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, не дає підстав для пом'якшення покарання засудженим.

Таким чином викладені в апеляціях доводи щодо пом'якшення покарання, а також інші дані, що зазначені в матеріалах справи щодо осіб засуджених, зокрема визнання вини, щире каяття у вчинених злочинах, часткове відшкодування заподіяної шкоди, достатньо були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, суд за сукупністю вироків, на підставі ч.1 ст.71 КК України, остаточно призначив засудженим покарання наближене до мінімально-можливого розміру.

Враховуючи те, що ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, раніше притягувалися до кримінальної відповідальності за корисливі злочини та вчинили новий корисливий злочин, підстав для пом'якшення їм покарання із застосування ст.ст. 69 та 75 КК України, про що порушено питання в апеляціях, не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Апеляції засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5. задовольнити частково.

Вирок Славутського міськрайонного суду від 02 березня 2012 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 та в порядку ст. 365 КПК України щодо ОСОБА_3 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку посилання, як на обтяжуючу покарання обставину, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

В решті вирок суду залишити без змін.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області І.В.Зарєчна