Рішення № 25423871, 18.07.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/5792/2012

н/п 2/2018/1979/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2012 року

Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Муратової С.О., при секретарі - Сергєєвій В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, сектору по справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про виселення, зобов'язання вчинити дії, -

встановив :

Позивач в вересні 2011 р. звернувся до суду з позовом, в якому просив суд виселити відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири № 10 загальною площею 52,3 кв. м, житловою площею 34,3 кв. м, що знаходиться у будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, зобов'язати Київське відділення відділу по справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Харківській області зняти з реєстраційного обліку відповідачів з квартири за адресою: АДРЕСА_1, стягнути з відповідачів судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення процесу (т.1 а.с. 4-6).

На обґрунтування позову зазначає, що згідно протоколу "Спеціалізованого підприємства "Юстиція" від 21.04.2011 № 081-02/02/02811/і про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належало ОСОБА_3 на праві власності, ОСОБА_1, позивач по справі, став переможцем аукціону на придбання лоту, а саме, трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1. На підставі вказаного протоколу, 31.05.2011 видано акт державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ про реалізацію арештованого нерухомого майна, згідно якого, державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого напису № 308, виданого 28.04.2010 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Купровською Я.М., про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, спірної квартири, яка була предметом договору іпотеки № 16-03-215, посвідченого 26.06.2006 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М., за реєстровим № 4488, укладеного між АКБ "Меркурій" та ОСОБА_3 Вищезазначений договір іпотеки укладено у якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за договором № 18-06П-142 про надання споживчого кредиту від 26.06.2006.

Вказує, що на цей час зазначена квартира належить йому на праві власності на підставі свідоцтва, виданого 15.06.2011 приватним нотаріусом Купровською Я.М., за реєстровим № 519, яке зареєстровано 29.06.2011 на підставі Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 30440981 за реєстраційним № 13963473, номер запису 57668 в книзі 1. Згідно довідки КП "Жилкомсервіс", дільниця 18 від 08.07.2011, в спірній квартирі зареєстровані та проживають відповідачі по справі: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 20.02.1981; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 15.02.1982; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 01.02.2003; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 02.08.1988. Позивач вказує, що 11.07.2011 направив відповідачам вимогу про звільнення житлового приміщення, проте, до цього часу відповідачі в добровільному порядку не знялись з реєстраційного обліку та не виселились з вище вказаної квартири, у зв'язку чим він має звертатися до суду (т.1 а.с. 4-6).

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23.11.2011 позов ОСОБА_1 задоволено (т.1 а.с. 196-198).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03.04.2012 задоволено заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 23.12.2011 скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку (т.1 а.с. 245).

В судовому засіданні 15.05.2012 прийнято в провадження уточнений позов, поданий позивачем у зв'язку з технічною помилкою в написанні адреси відповідачів в поданому раніше позові, при цьому позовні вимоги залишилися ті ж самі (т.2 а.с. 7-9).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_8, діючи на підставі довіреності від 20.10.2011, виданої строком на три роки, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Літвіновою Я.М. за реєстровим № 5011 (т.1 а.с. 163), підтримав вимоги в повному обсязі, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 проти позовних вимог заперечувала. Посилалася на обґрунтування заперечень на тривалість проживання в спірній квартирі її та інших відповідачів у справі, якою, на її думку, незаконно заволодів Банк, у зв'язку з кредитними відносинами та наявністю заборгованості за кредитним договором. Пояснювала, що гроші в Банку отримувала вона для придбання за 395000 гр. будівлі гуртожитку для дітей-сиріт, інвалідів та безпритульних громадян України. Банк про це знав та надав згоду, але в 2008р. настала криза. Вважає, що незаконним заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова вирішено питання про продаж їх квартири. Пояснила, що суму боргу, що залишилася перед Банком -452050 гр., вона зобов'язалась виплатити у 2012р., після отримання договору оренди на землю під будівлю гуртожитку в АДРЕСА_3.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, кожний в судовому засіданні заперечував проти вимог ОСОБА_1, просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явилася, повідомлена належним чином про час і місце судового розгляду справи за місцем реєстрації, в тому числі про останніх два судових засідання, що відбулися 03.07.2012, 18.07.2012, отримала уточнений позов, про що свідчать зворотні поштові повідомлення, повістки отримала мати ОСОБА_5, що, відповідно до ч. 3 ст. 76 ЦПК України, є належним повідомленням (а.с. 63, 65, 109).

02.07.2012 до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_3, в якій вона вказує, що в Банку підписала числі аркуші, довіряючи Банку, кредит отримувала ОСОБА_5 на придбання гуртожитку, вона ж була домогосподаркою, на теперішній час хворіє, просила засідання перенести (т.2 а.с. 67-68). Вказане клопотання судом в судовому засіданні 03.07.2012 задоволено, проте, в дане судове засідання ОСОБА_3, як зазначено вище, будучи повідомленою належним чином, повторно не з'явилася, повторно подала клопотання про перенесення справи (т.2 а.с. 110-111), проте, не надала доказів неможливості явки суду не надала, що не перешкоджає суду вирішити справу на підставі наданих сторонами доказів, у відсутність відповідача ОСОБА_3, враховуючи, що в справі є достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін.

Відповідач по справі - СГІРФО Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, повідомлений належним чином по день, час, місце судового засідання, надана заява про розгляд справи без участі представника (т. 2 а.с. 57).

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідно до них правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що при примусовому виконанні виконавчого провадження № 895/3 (ВП 19387390) по виконанню виконавчого напису № 308, виданого 28.04.2010 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ Банк "Меркурій" боргу у розмірі 538438,89 гр., складено відповідний акт про реалізацію арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, загальною площею - 52, 3 кв. м, житловою площею - 34,3 кв. м, що належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого 16.06.2006 Першою Харківською державною нотаріальною конторою з р. № 2-2225, майно зареєстроване 19.06.2006 Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентарізації" за зареєстрованим № 57668, в книзі № 1. Зазначену квартиру було реалізовано ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" Харківська філія, відповідно до протоколу № 081-02/02/028/11/і про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, які відбулися 21.04.2011 за адресою: АДРЕСА_4, арештоване нерухоме майно придбав ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 за 253019,25 гр. (протокол про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна № 26-02/008/11/з від 28.02.2011), акт видано на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна № 081-02/028/11/і від 21.04.2011 (а.с.9).

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 на теперішній час на праві власності належить трикімнатна квартира № 10, розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 52,3 кв. м, житловою площею 34,3 кв. м, що раніше належала ОСОБА_3, про що свідчать свідоцтво про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів від 15.06.2011, посвідчене приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області за реєстровим № 519 (а.с.10), витяг з державного реєстру правочинів від 15.06.2011 (а.с. 11), витяг про реєстрацію в державному реєстрі правочинів (а.с.12), витяг про державну реєстрацію прав від 29.06.2011, виданий Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" за № 30440981 (а.с. 13).

Згідно наданого позивачем технічного паспорту на квартиру № 10 в житловому будинку АДРЕСА_1, виготовленого станом на 01.07.2011 КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", власником вказаної вище квартири вказано так само ОСОБА_1 (а.с. 21-22).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV "Про іпотеку", реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV "Про іпотеку", звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду (ч. 2 ст. 40 Закону України від 05.06.2003, № 898-IV "Про іпотеку" із змінами, внесеними згідно із Законом України від 22.09.2011 р. N 3795-VI).

Згідно наданої довідки з місця проживання про склад сім'ї та прописки від 08.07.2011, виданої дільницею № 18 КП "Жилкомсервіс", за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають відповідачі по справі: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 20.02.1981; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 15.02.1982; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, з 01.02.2003; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 02.08.1988 (т.1 а.с. 14).

З наданих до суду доказів встановлено, що на виконання вимог ст. 40 Закону України „Про іпотеку", 12.07.2011 позивач у справі ОСОБА_1 направив кожному з відповідачів вимогу від 11.07.2011 про добровільне звільнення предмету іпотеки за іпотечним договором № 16-03-215 від 26.06.2006 - вказаного житлового приміщення -трикімнатної квартири АДРЕСА_1 в м Харкові, у зв'язку з набуттям ним права власності на вказану квартиру на прилюдних торгах (т.1 а.с. 15-20). Вказані вимоги одержані ОСОБА_5, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення (а.с. 23-26).

Тобто, позивачем у справі дотримано визначену Законом процедуру щодо виселення відповідачів із значеного житлового приміщення. Проте, до цього часу відповідачі в добровільному порядку не знялись з реєстраційного обліку та не виселились з вище вказаної квартири.

Вказану обставину -факт отримання повідомлення під ОСОБА_1 про добровільне виселення, проживання та реєстрацію у вказаній квартирі до теперішнього часу не заперечували в судовому засіданні і відповідачі у справі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, вказуючи також на наявність в квартирі їх особистих речей.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 ЖК України, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

При винесенні рішення суд також враховує наступні обставини. В ході судового розгляду справи відповідач по справі ОСОБА_5 14.05.2012 подала до канцелярії суду в межах даного провадження зустрічний позов, в якому просила визнати кредитний договір № 18-06П-142 від 26.06.2006 та іпотечний договір недійсними; визнати прилюдні торги з приводу продажу квартири: АДРЕСА_1 від 21.04.2011 недійсними (т.2 а.с. 10-12).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15.05.2012, яке відбулося в тому числі за участю ОСОБА_5, в задоволенні клопотання ОСОБА_5 про прийняття в провадження зустрічного позову відмовлено, роз'яснено право звернутися до суду із самостійним позовом, відповідно до вимог чинного законодавства, та зазначено право, строк та порядок апеляційного оскарження вказаної ухвали. Суд виходив при цьому з того, що даний позов не може бути зустрічним по даній справі, оскільки він заявлений фактичного до іншого складу осіб, зокрема, до ПАТ „Меркурій", третьою особою по справі зазначено Київський відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції; до вказаного у зустрічному позові другим відповідачем ОСОБА_1 вимоги не заявлені; зустрічний позов подано з приводу інших правових відносин, ніж основний позов; вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виникають з різних правовідносин; зустрічний позов прямо не пов'язаний з первісним позовом, розгляд вказаних позовів в одному провадженні є неможливим та недоцільним та значено ускладнить розгляд справи. Вказані обставини порушують визначені в ст. 123 ЦПК України умови для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом (т.2 а.с. 53-54).

Вказана ухвала Київського районного суду м. Харкова від 15.05.2012 в апеляційному порядку не оскаржена. Доказів звернення до суду із самостійним позовом з такими вимогами відповідачі не надали.

Отже, на теперішній час прилюдні торги з приводу продажу квартири: АДРЕСА_1, а також акт державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна недійсними не визнані, право власності позивача у справі ОСОБА_1 на вказану квартиру не скасовано та зареєстровано за ним у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 3, 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законом ми України.

Сторонами в цивільній справі є особи, які перебувають між собою в матеріальних правовідносинах, в яких суб'єктивному праву одного відповідає суб'єктивний обов'язок іншого й матеріально-правовий спір між якими є предмет судового розгляду. При цьому визначення підстав і предмету позову належить виключно позивачу і суд сам за власною ініціативою їх змінити не може.

З огляду на викладене, розглядаючи справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами, суд приходить до наявності підстав до задоволення позову та виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири № 10 загальною площею 52,3 кв. м, житловою площею 34,3 кв. м, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення, та зобов'язання сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, при подачі в вересні 2011р. позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір в сумі 8,50 гр. (а.с. 2) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 гр. (а.с. 3). Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI „Про судовий збір" набув чинності 01.11.2011. Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідачів на користь позивача в дольовому порядку судовий збір в сумі 8,50 гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 37 гр., з кожного всього по 11 гр. 37 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 74, 77, 88, 169, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири № 10 загальною площею 52,3 кв. м, житловою площею 34,3 кв. м, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Зобов'язати сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 в дольовому порядку судовий збір в сумі 8 гр. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 37 гр., сплачені позивачем при подачі позовної заяви, з кожного по 11 гр. 37 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення виготовлене в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Суддя -