Рішення № 25423843, 26.07.2012, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2023/2389/12

Справа № 2023/2389/12

Провадження № 2/2023/926/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.07.2012 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого -судді -Демченко І.М.,

за участю секретаря -Бабенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Куп'янську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Петропавлівської сільської ради Куп'янського району Харківської області, третя особа: Міськрайонне управління Держкомзему у м. Куп'янську та Куп'янському районі Харківській області, про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю, визнання права власності на спадкову земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області з позовом, згідно якого просить визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю ХР 19-00-054090 від 14 лютого 1997 року, виданий на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку 0,22 га, розташовану за адресою в АДРЕСА_1 визнати недійсною реєстрацію вказаного Державного акту в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 1996 № 177 та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 квітня 1997 року, посвідчене державним нотаріусом по спадковій справі П.7- 229/97, зареєстровано в реєстрі № 2-928, а також визнати за нею право власності на земельну ділянку 0,22 га, розташовану за адресою в АДРЕСА_1, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, посилаючись на те, що ОСОБА_3 була її тіткою, після її смерті залишилась спадщина, яка складається з житлового будинку, земельної частки (паю) і грошових вкладів в Ощадбанку України. Серед спадкового майна є також земельна ділянка розміром 0,22 га, розташована за адресою в АДРЕСА_1, за Державним актом на право приватної власності на землю серії ХР 19-00-054090 від 14 лютого 1997 року на ім'я ОСОБА_2 для ведення особистого підсобного господарства. Право власності на цю земельну ділянку отримано ОСОБА_3 15 квітня 1997 року за свідоцтвом про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2, посвідченого державним нотаріусом. Позивачка вказує, що є єдиною спадкоємицею на указане майно за заповітом, яка прийняла спадщину. Але постановою про відмову у чиненні нотаріальної дії від 28 травня 2012 р. нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку розміром 0,22га, так як цільове призначення землі по Державному акту не відповідає цільовому призначенню за діючим законом та відсутня державна реєстрація права власності на цю землю за померлою ОСОБА_3, їй не видавався Держаний акт. На підставі цих обставин позивачка не має змоги реалізувати свої спадкові права, тому змушена звернутись до суду.

У судовому засіданні представник позивачки по довіреності ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала і просила суд їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені у позові.

Від Петропавлівської сільської ради Куп'янського району Харківської області до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, у вирішенні справи покладались на розсуд суду.

Від третьої особи - Міськрайонного управління Держкомзему у м. Куп'янську та Куп'янському районі Харківській області до суду надійшли заперечення, з тексту яких вбачається, що спірна земельна ділянка розміром 0,22 га, розташована за адресою в АДРЕСА_1, не може входити до складу спадкового майна після ОСОБА_2, оскільки за життя за ним не було зареєстровано таке право власності. Крім того, управління не може погодитися з твердженням позивачки, що цільове призначення земельної ділянки «для ведення особистого підсобного господарства»не врегульоване законом, що є підставою для визнання державного акту недійсним. ОСОБА_1 слід звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування для вирішення питання щодо безоплатної приватизації земельної ділянки за цією адресою у порядку, передбаченому статтею 118 Земельного кодексу України. Тому позовна заява є необґрунтованою та управління просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представника позивачки, з'ясувавши позиції відповідача і третьої особи у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.

Дотримуючись принципу диспозитивності, передбаченого ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Приймаючи рішення по справі, що розглядається, суд виходить з вимог ст. 60 ЦПК України, яка регламентує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, коли мають місце підстави звільнення від доказування. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Державний акт на право приватної власності на землю серії ХР 19-00-054090 був зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 після його смерті, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 11). Запис про державну реєстрацію державного акту серії ХР 19-00-054090 був вчинений 14 лютого 1997 року. Правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю, відповідно до положень ст. 9 ЦК Української РСР, чинної на час виникнення правовідносин.

Таким чином, запис про реєстрацію Державного акту серії ХР 19-00-054090 від 14 лютого 1997 року вчинений після смерті власника земельної ділянки, тобто після припинення його цивільної правоздатності. Враховуючи це, право власності стосовно цієї земельної ділянки не увійшло до складу спадщини та не може бути успадковане позивачкою на законних підставах.

Відповідно до ст. 56 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-XII для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара.

Відповідно до Земельного кодексу України, що діяв на час передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2, було передбачене цільове призначення земельної ділянки -«для ведення особистого підсобного господарства».

Отже, до набрання 01 січня 2002 року чинності Земельним кодексом України, отримання земельної ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства не було передбачене Земельним кодексом України від 18.12.1990 р. № 561-XII.

Цільове призначення земельної ділянки 0,22 га - для ведення особистого підсобного господарства, що зазначене у Державному акті серії ХР 19-00-054090, не відповідає цільовому призначенню, що зазначене у рішенні Петропавлівської сільської ради від 21 лютого 1996 року про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,22 га для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, як зазначено у технічному звіті по передачу земельної ділянки ОСОБА_2 ( а.с. 12-14).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Враховуючи, що Державний акт на право приватної власності на землю серії ХР 19-00-054090 був зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 14 лютого 1997 року після його смерті і його право власності не увійшло до складу спадщини, позивачці, як спадкоємиці після ОСОБА_3 по заповіту житлового будинку, що розташований на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 10,15-19), слід звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування для вирішення питання щодо безоплатної приватизації земельної ділянки за цією адресою у порядку, передбаченому ст. 118 Земельного кодексу України, та у випадку відмови зазначених органів, це питання підлягає вирішенню у судовому порядку.

Спадкодавець ОСОБА_2 не зареєстрував своє право на вказану земельну ділянку при житті, тому запис про реєстрацію державного акту серії ХР 19-00-054090 від 14.02.1997р. слід визнати недійсним та скасувати, так як останній був вчинений після припинення цивільної правоздатності ОСОБА_2 На підставі вказаного слід також визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_3 від 15 квітня 1997 року, посвідчене державним нотаріусом по спадковій справі П.7- 229/97, зареєстроване в реєстрі за № 2-928.

Таким чином, виходячи з вказаних вище обставин і норм законодавства, позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 1218, 1220 ЦК України, ст. 56 ЗК України від 18.12.1990 р. № 561-XII, ст. ст. 33, 118 ЗК України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Петропавлівської сільської ради Куп'янського району Харківської області, третя особа: Міськрайонне управління Держкомзему у м. Куп'янську та Куп'янському районі Харківській області, про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю, визнання право власності на спадкову земельну ділянку -задовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ХР 19-00-054090 виданий Петропавлівською сільською радою Куп'янського району 14 лютого 1997 року на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку 0,22 га, розташовану за адресою в АДРЕСА_1 визнати недійсною реєстрацію вказаного Державного акту в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за 1996 № 177 та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_3 від 15 квітня 1997 року, посвідчене державним нотаріусом по спадковій справі П.7- 229/97, зареєстроване в реєстрі за № 2-928.

В частині визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку 0,22 га, розташовану за адресою в АДРЕСА_1, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Куп'янський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий І.М.Демченко