Рішення № 25423633, 30.07.2012, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2/2011/249/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2012 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого-судді - ГРИГОР'ЄВОЇ А.О.

при секретарі - ВИСТАВНОЙ А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей виконкому Центрально -міської районної ради міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, Служба у справах дітей адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради про стягнення аліментів у твердій грошові сумі,

Установив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить стягувати з ОСОБА_2, 1974 року народження, аліменти на його користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі по 977 грн. щомісяця, починаючи з 1 квітня 2011 року і до досягнення ним повноліття, зобов'язати відповідача виплатити на його користь на утримання старшого сина ОСОБА_3 суму аліментів, які витрачені не за цільовим призначенням в загальному розмірі 3263,37 грн., з розрахунку: липень 2010 року -498,83 грн., серпень 2010 року -560,10 грн., вересень 2010 року -529,46 грн., жовтень 2010 року -530,12 грн., листопад 2010 року -36,46 грн., грудень 2010 року -227,08 грн., січень 2011 року -324,87 грн., лютий 2011 року -232,45 грн., березень 2011 року -324,00 грн., витрати на сплату судового збору покласти на відповідача.

В процесі розгляду справи позивач уточнив та позовні вимоги та просив стягувати з ОСОБА_2, 1974 року народження, аліменти на його користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі по 977 грн. щомісяця, починаючи з 1 квітня 2011 року і до досягнення ним повноліття, зобов'язати відповідача виплатити на користь позивача на утримання старшого сина ОСОБА_3 суму аліментів, які витрачені не за цільовим призначенням в загальному розмірі 5316,45 грн., з розрахунку: липень 2010 року -498,82 грн., серпень 2010 року -560,10 грн., вересень 2010 року -529,46 грн., жовтень 2010 року -530,11 грн., листопад 2010 року -36,46 грн., грудень 2010 року -227,08 грн., січень 2011 року -324,86 грн., лютий 2011 року -232,95 грн., березень 2011 року -324,00 грн., квітень 2011 року -271,93 грн., травень 2011 року -638,73 грн., червень 2011 року -430,51 грн., липень 2011 року -711,44 грн., витрати на сплату судового збору покласти на відповідача та у зв?язку з тим, що відповідач надала заперечення проти позову та вказала завідомо неправдиві відомості, що вимусило його понести додаткові витрати, стягнути з відповідача на його користь позивача суму у розмірі 90 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19 червня 1993 року він уклав шлюб з ОСОБА_4, який вони зареєстрували у Артемівському відділу реєстрації актів цивільного стану міста Луганська, і прожив з нею до 23 липня 2001 року, після чого вони 18 липня 2002 року розлучились.

Від шлюбу вони мають двох синів -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Молодший син ОСОБА_6 навчається у середній школі № 65 міста Кривий Ріг, проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні.

Він проходить дійсну військову службу на посаді наукового співробітника науково-дослідного відділу наукового центру Повітряних Сил Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

На підставі рішення Центрально-міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 серпня 2003 року він виплачує на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання синів ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/3 частки зі всіх видів заробітної платні, але не менш 1/2 частки неоподаткованого мінімуму доходу громадян на кожну дитину.

Суд приймав відповідне рішення з урахуванням того, що на той час обоє сини знаходились на утримання матері та будуть знаходитись до набуття ними повноліття. Але на даний час ці обставини змінились, тому він 25 березня 2011 року подав позовну заяву про зменшення розміру аліментів до 1/6 частки зі всіх видів доходу у Центрально-міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У червні 2010 році старший син ОСОБА_3 закінчив 9 класів середньої школи № 65 міста Кривий Ріг Дніпропетровської області та виявив бажання навчатись у місті Харкові, де мешкає його батько, тобто позивач у справі.

15 липня 2010 року старший син був зарахований абітурієнтом до Харківського радіотехнічного технікуму.

Після успішної здачі вступних іспитів він був зарахований студентом першого курсу вищевказаного технікуму. Отже в дійсності, з 15 липня 2010 року старший син разом з матір'ю у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області не проживає, а мешкає разом зі ним у місті Харкові.

Витрати на харчування, комунальні послуги, квартирну плату, ремонт житлового приміщення, придбання меблі, побутової техніки, господарчих товарів, одягу, канцелярських товарів для навчання, проїзд у громадському транспорті у місті Харкові для його старшого сина здійснювались за його рахунок. Старший син на теперішній час перебуває на його утриманні.

На прохання до відповідача компенсувати вищевказані витрати шляхом передачі старшому сину в повному обсязі коштів, отриманих від нього у вигляді аліментів за період з липня 2010 року по березень 2011 року, відповідач відповіла відмовою.

З фактично отриманих аліментів за період з липня 2010 року по березень 2011 року у розмірі 10 147,68 грн. відповідач частково надавав матеріальну допомогу, а саме: у листопаді 2010 року 500 грн., в грудні 2010 року 400 грн., в січні 2011 року 303 грн., у лютому 2011 року 300 грн., у березні 2011 року 307 грн., що у загальній сумі складає 1810грн.

26 жовтня 2010 року та 30 листопада 2010 року звернувся до начальника служби у справах дітей Центрально-міської районної ради міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з проханням перевірки цільового витрачання аліментів на старшого сина.

30 грудня 2010 року він отримав відповідь, в якій йому повідомлялись результати перевірки. За результатами перевірки встановлена відсутність підтверджуючих документів стосовно витрачених відповідачем коштів, які вона отримувала на утримання старшого сина. Крім того, відповідачем у своїй пояснювальної на ім'я начальника служби у справах дітей Центрально-міської районної ради міста Кривого Рогу Дніпропетровської області зазначено, що сума аліментів на старшого сина складає 450 грн., що не відповідає дійсності. Фактично на утримання старшого сина відповідач щомісячно отримувала 529,46 грн. Також, в своїй пояснювальній відповідач надає неправдиві відомості щодо витрачених аліментів, а саме: відповідач зазначає, що вона надавала кошти для оплати проїзду до міста Харкова, хоча в дійсності кошти для оплати проїзду з міста Луганська до міста Кривий Ріг та з міста Кривий Ріг до міста Харкова надавала його мати громадянка ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Також у своїй пояснювальній відповідач зазначає, що покупала у серпні 2010 року літні речі та продукти харчування. Але ніяких літніх речей та продуктів харчування у серпні 2010 року його старший син не отримував. У вересні 2010 року відповідач, за її записом у пояснювальній, покупала сезонний одяг та взуття (дві куртки вартістю 150 грн. кожна та черевики на овчині вартістю 470 грн.). Ні йому, ні його старшому сину про ці покупки нічого не відомо. У жовтні 2010 року їм також нічого не відомо про зимову куртку вартістю 180 грн. Неправдиві відомості щодо перерахування коштів у сумі 250 грн. на карточку Приватбанку підтверджуються довідкою з Приватбанку.

За період з липня 2010 року по березень 2011 року відповідач ні разу не витрачала аліменти на старшого сина в тому обсязі, в якому вона їх отримувала, хоча у відповідності із ст. 180 Сімейного кодексу України зобов'язана надавати матеріальну допомогу до набуття дитиною повноліття. Отже, є факт нецільового витрачанням відповідачем аліментів на старшого сина.

Аліменти відповідач нікому не платить.

У нього немає відомостей про місце роботи відповідача на даний час. Після розірвання нашого шлюбу відповідач уклала шлюб з громадянином ОСОБА_10. Отримує доход від заробітної платні свого чоловіка. Розмір доходу йому невідомий.

У зв'язку з цим, на підставі частини 1 статті 184 Сімейного кодексу України, він просить щомісяця стягувати з відповідача аліменти на його користь у твердій грошовій сумі 997 грн., яка визначена як прожитковий мінімум для дитини від 6 до 18 років.

На підставі частини 2 статті 191 Сімейного кодексу України він просить присудити йому аліменти за минулий час з липня 2010 року, тому як відповідач ухилявся від сплати аліментів. З метою отримання аліментів з відповідача ним приймались наступні заходи:

1. Він неодноразово звертався до відповідача з проханням надавати матеріальну допомогу на утримання старшого сина як особисто так і через старшого сина.

2. Ним двічі подавались позовні заяви про скасування рішення Центрально-міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 серпня 2003 року про стягнення з нього аліментів.

3. За його заявою здійснювався контроль органом опіки та піклування за цільовим витрачанням аліментів.

Але всі ці заходи не досягли своєї мети у повному обсязі в зв'язку з ухиленням відповідача від сплати аліментів.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, в порядку статті 132 ЦПК України до суду надійшли заперечення, відповідно до яких остання позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, просила розглядати справу за її відсутністю.

Свої заперечення обґрунтувала тим, що на теперішній час вона не працює тому, що повинна піклуватися за дитиною від другого шлюбу донькою ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка часто хворіє через нирки, потребує домашнього догляду та частого дієтичного харчування.

У неї на утриманні перебуває син від шлюбу з позивачем ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6. Її матеріальне становище не дозволяє їй сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3, її чоловік ОСОБА_10 отримує заробітну плату у розмірі 1000,00 грн., на його утриманні знаходиться вона та маленька донька.

Що стосується нецільового використання аліментів на сина ОСОБА_8 у сумі 3 263,37 грн., вона зазначила, що до серпня 2010 року син проживав з нею у місті Кривий Ріг та знаходився на її утриманні, без її дозволу та дозволу органів опіки позивач виписав сина ОСОБА_8 з адреси АДРЕСА_2.

З моменту виїзду сина ОСОБА_8 з міста Кривий Ріг на навчання у місто Харків, син проживає окремо від батька за адресою: АДРЕСА_3. Про зазначений факт їй відомо через те ,що вона навідувала сина у жовтні та листопаді 2010 року, за вказаною адресою немає речей позивача, син проживає фактично сам, безконтрольно від батька, який ніякої уваги сину не приділяє, його вихованням не займається.

З моменту виїзду сина до міста Харкова вона неодноразово на картку сина, яку він має у ПАТ «Приват Банк» надсилала грошові суми, а саме 13.03.2011 року -307,00 грн., 11.02.2011 року -254,00 грн., 14.06.2011 року -212,00 грн., 21.04.2011 року -247,00 грн., 26.01.2011 року -303,00 грн., 07.04.2011 року -110,00 грн. У серпні 2010 року її батько ОСОБА_12 дав на ремонт квартири у місті Харкові, де проживає син, гроші у розмірі 2500,00 грн., придбав електрорахівник та телевізор, влітку 2011 року останній придбав онуку одяг на суму 1200,00 грн.

Представник третьої особи Служби у справах дітей виконкому Центрально -міської районної ради міста Кривий Ріг Дніпропетровської області Рассомаха С.А. згідно протоколу судового засіданні Центрально -міського районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, посилаючись на те ,що рішення по даній справі жодним чином не може вплинути на їх права та обов'язки, просила розглядати справу за її відсутністю.

Третя особа Служба у справах дітей адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради у судове засідання не з'явились, надали суду заяву, у якій просили розглядати справу за відсутності їх представника, при ухваленні рішення по даній справі просили врахувати інтереси неповнолітнього.

Суд, вислухавши позивача, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_15. дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

19 червня 1993 року позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_4, який був зареєстрований у Артемівському відділу реєстрації актів цивільного стану міста Луганська.

13.06.2002 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 було розірвано згідно рішення Центрально -міського суду міста Кривий ріг. 09.04.2004 року було видане свідоцтво про розірвання вказаного шлюбу, актовий запис № 268 від 18.07.2002 року (а.с.6-7).

20.08.2003 року Центрально -міським судом міста Кривий Ріг було ухвалене рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання синів ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 20.08.2003 року до їх повноліття (а.с.8).

Позивач проходить дійсну військову службу на посаді наукового співробітника науково-дослідного відділу наукового центру Повітряних Сил Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та з його доходу здійснюється щомісячне утримання аліментів згідно вказаного вище рішення суду від 20.08.2003 року (а.с.20,47,91,92).

Згідно довідки № 378 від 02.11.2010 року та студентського квитка ОСОБА_3 є студентом Харківського радіотехнічного технікуму денного відділення, наказ про зарахування № 242 від 21.08.2010 року, термін закінчення навчання 30.06.2014 року (а.с.15,16).

З часу зарахування ОСОБА_3 до зазначеного навчального закладу, останній постійно мешкає у міста Харкові за адресою: АДРЕСА_3, а його батько -позивач у справі здійснює утримання ОСОБА_3 в частині витрат на харчування, комунальні послуги, квартирну плату, ремонт житлового приміщення, придбання меблі, побутової техніки, господарчих товарів, одягу, канцелярських товарів для навчання, проїзд у громадському транспорті у місті Харкові. Тобто позивач піклується та займається вихованням ОСОБА_3

ОСОБА_1 звертався до Центрально -міського суду міста Кривий Ріг з позовом про визнання факту перебування ОСОБА_3 на утриманні ОСОБА_1 та скасування рішення суду від 20.08.2003 року про стягнення аліментів за ново виявленими обставинами. Однак, ухвалою судді від 12.11.2010 року зазначений позов був повернутий ОСОБА_1 через її непідсудність Центрально -міському суду міста Кривий Ріг (а.с.26-30).

Крім того, ухвалою судді Центрально -міського суду міста Кривий Ріг від 17.01.2011 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 20.08.2003 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів (а.с.35).

Рішенням Центрально - міського районного суду міста Кривий Ріг від 23.06.2011 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів був задоволений, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення нею повноліття (а.с.136-137).

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Так, зазначеним рішенням суду від 23.06.2011 року встановлено та не підлягає доказування факти того, що з 15 липня 2010 року ОСОБА_3 не проживає у місті Кривий Ріг, а мешкає у місті Харкові, що всі витрати на сина здійснює позивач по даній справі, тобто ОСОБА_3 перебуває на утриманні ОСОБА_1 Також, встановлено, що з листопада 2010 року по березень 2011 року ОСОБА_2 жодного разу не витрачала аліменти на старшого сина ОСОБА_8 в тому обсязі, в якому вона їх отримувала (а.с.137).

З фактично отриманих аліментів за період з липня 2010 року по березень 2011 року у розмірі 10 147,68 грн. відповідачка ОСОБА_2 частково надавала матеріальну допомогу, а саме: у листопаді 2010 року 500 грн., в грудні 2010 року 400 грн., в січні 2011 року 303 грн., у лютому 2011 року 300 грн., у березні 2011 року 307 грн., що у загальній сумі складає 1810 грн (а.с.137).

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Відповідно до статті 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно статті 186 СК України за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів.

У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Посилання відповідачки ОСОБА_2 на те, що вона має неповнолітню доньку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка потребує догляду через хворобливий стан здоров'я, перебування її та дитини на утриманні чоловіка ОСОБА_10, дохід якого складає 1000 грн. на місяць, як на підставу заперечення проти позову, не позбавляє її обов'язку утримувати сина ОСОБА_8, а лише приймається судом до уваги під час ухвалення рішення по даній справі.

Відповідачкою не надано доказів про те, що її батько ОСОБА_12 надавав грошові кошти ОСОБА_3 на ремонт квартирки у місті Харкові, де мешкає останній, та про придбання побутової техніки, одягу.

Крім того, свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердив факт того, що він перебуває на повному утриманні батька -позивача у справі, він отримує стипендію, з матір'ю бачиться рідко, вона надсилала небагато грошей, двічі приїздила до нього у місто Харків.

Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»прожитковий мінімум на дитину віком від 6 років до 18 років складає 977 грн.

Однак, з урахуванням того, що відповідачка не працює, має на утриманні двох дітей ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, хворобливий стан здоровя доньки ОСОБА_11, яка потребує піклування та додаткових витрат, відсутність відомостей про дохід чоловіка відповідачки ОСОБА_10, враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину віком від 6 до 18 років на 2011 рік, обов'язок відповідачки утримувати дитини, суд вважає необхідним задовольнити позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів на сина ОСОБА_8 частково в розмірі 450 грн.

Також, суд вважає вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідачки аліменти, які витрачені не за цільовим призначенням в загальному розмірі 5316,45 грн., такими, що підлягають частковому задоволенню, оскільки у відповідності до вимог статті 186 СК України аліменти, що використані не за цільовим призначенням підлягають внесенню на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України, а факт нецільового використання аліментів та їх розмір є доведеними з урахуванням доказів, які були досліджені в процесі розгляду справи.

Одночасно з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у справі, а саме витрати за оплату витягів з карток Приват Банку у розмірі 90 грн., що підтверджується квитанціями у матеріалах справи (а.с.206).

Керуючись ст.ст. 10,11,14,27,31,60,88,213-215,224,226,227 ЦПК України, ст.ст.180,181,182,184,191 СК України, Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженки міста Душанбе Таджикістану, що зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, у розмірі 450 грн. (чотириста п'ятдесят) щомісячно, починаючи з 04 квітня 2011 року та до досягнення дитиною повноліття.

Зобов'язати ОСОБА_2 внести на особистий рахунок ОСОБА_3 в філії ХОУ АТ «Ощадбанк»ОПЕРВ № 10020 (місто Харків, площа Конституції, 22) МФО 351823, Код 09351600, р/р 29099900900000, номер рахунку 26206000574218 суму аліментів, які витрачені не за цільовим призначенням в загальному розмірі 5316,45 грн. (п'ять тисяч триста шістнадцять гривень сорок п'ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 90 грн. (дев'яносто).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: