Рішення № 25420011, 05.07.2012, Центрально-Міський районний суд м. Горлівки

05.07.2012 Суддя: Зайченко С. В.

Справа № 0551/4462/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

05 липня 2012 року м. Горлівка

Центрально-Міський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі:

головуючого судді - Зайченка С.В.

при секретарі судового засідання Бабець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів ,-

В С Т А Н О В И В:

18.04.2012 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача до досягнення нею двадцяти трьох років, на час навчання, мотивуючи тим, що вона навчається в Горлівському житлово-комунальному технікумі з 01.09.2010 року по теперішній час, форми навчання - денної, потребує матеріальної допомоги, відповідач по справі є її батьком та може надавати таку допомогу оскільки він працює та одержує пенсію.

У судове засідання позивачка та відповідач не з'явились, надавши до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивачка на позові наполягала, відповідач не заперечував проти стягнення з нього аліментів.

Суд, оголосивши заяву позивача, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідач по справі ОСОБА_2 відповідно до запису в свідоцтві про народження є батьком ОСОБА_1, цей факт знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, /а.с. 5/.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 досягла повноліття.

ОСОБА_3 навчається у Горлівському житлово-комунальному технікумі, форми навчання - денної, /а.с.3/.

В п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»№ 3 від 15 травня 2006 року зазначено про обов'язок батьків утримувати повнолітніх сина чи дочку, які продовжують навчання, після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), який (обов'язок) настає за обов'язкової сукупності трьох юридичних фактів: досягнення дитиною віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років і продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Враховуючи, що форма навчання позивача є денною, що виключає можливість власного працевлаштування, позивач потребує матеріальних витрат на проїзд до місця навчання, на житлово-побутові потреби, їжу, одяг, придбання підручників та інших матеріалів для навчання, суд вважає доведеною обставину щодо її потреби в матеріальній допомозі батьків.

Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Визначаючи розмір аліментів на повнолітню дочку, суд керується вимогами ст. ст. 182, 200, 201 СК України. Також суд враховує матеріальне становище відповідача, який одержує пенсію та заробітню плату.

Відповідач не надав будь-яких заперечень проти розміру аліментів визначеного позивачем.

Підстави для звільнення відповідача від обов'язку утримувати дітей, передбачені ст. 188 СК України, відсутні.

Згідно ст. 181 ч. 3 СК України за рішенням суду кошти та утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Підстави визначення аліментів у твердій грошовій сумі передбачені ст. 184 СК України, а саме, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що підстав для визначення аліментів у твердій грошовій сумі в даному випадку немає, тому відповідно до ст. 183 СК України розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, повинний бути визначений у частці заробітку (доходу) батька.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь повнолітньої дитини на її утримання повинен складати ј частину всіх видів його доходів.

Згідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Крім того, з відповідача також підлягають стягненню судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України, а саме -судовий збір в розмірі 214,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 182, 198, 199, 200, 201 Сімейного Кодексу України, ст. ст.6, 10,11,209,214-215,218,223, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 Донецької області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає за адресою АДРЕСА_1 Донецької області аліменти на її утримання в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 18.04.2012 року і на весь період навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-х річного віку, тобто до 25.02.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок на користь Державного бюджету у Центрально - міському районі м. Горлівки 22030001 на р/р № 31219206700021 код за ЄДРПОУ 34686448, МФО 834016.

Рішення суду в межах суми стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. В. Зайченко