Постанова № 25416829, 25.07.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2012 року № 2а-9469/12/2670

Окружний адміністративний суд в складі судді Качура І.А.,розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фону України в Деснянському районі м. Києва до Коммунального підприємства «Молочна фабрика - кухня» про стягнення заборгованості у розмірі 7734, 12 грн.

Управління Пенсійного фону України в Деснянському районі м. Києва звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з Коммунального підприємства «Молочна фабрика - кухня» у розмірі 7734, 12 грн.

Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито скорочене провадження у справі на підставі статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), відповідача зобов’язано у сток до 25.07.2012р. або у десятиденний строк з дня одержання ухвали подати заперечення на позов або заяву про визнання позову через канцелярію суду.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 167 КАС України судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що поштове відправлення надсилалось на адресу відповідача, інформація про яку внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі вважається врученою відповідачу.

Оскільки відповідачем не подано заперечення на позов, судом на підставі частин третьої, п'ятої статті 183-2 КАС України здійснено розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши адміністративний позов, дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

Матеріалами справи встановлено, що Відповідач, КП "Молочна фабрика-кухня" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року №2464-VI.

Згідно з ч. 3 розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI ) з дня набрання чинності вказаним Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.03 № 1058-IV (зі змінами) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені, (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовується на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 1 п. 2 ст. 1 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»єдиний внесок для платників нараховуються на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам на виконання робіт (надання послуг) за цивільно - правовими договорами.

Згідно ч. 5 ст. 7 вищезгаданого закону, єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в ч. 1, 2 цієї етапі, незалежно від джерел фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Крім того, відповідно до Закону визначається розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу 7) 1 ст. 4 даного Закону встановлюється у відсотках до визначеної бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Єдиний внесок для підприємств, установ і oорганізацій, в яких працюють інваліди встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України № 2464-VI бази нарахування єдиного внеску працюючих інвалідів.

Згідно даних картки особового рахунку страхувальник КП "Молочна фабрика-кухня" має заборгованість перед Пенсійним фондом України в сумі 7734,12 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягають сплаті.

Так, відповідно до розрахунків суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду, що підлягають сплаті за квітень 2012 p., сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами та оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, на яку нараховується єдиний внесок становить 20020,40 грн.

Сума заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок роботодавцями відповідно до класу професійного ризику виробництв (36,76-49,7%) становить 18525,12 грн.

Відповідач належить до страхувальників з класом професійного ризику виробництва 21, для якого для визначення розміру єдиного внеску встановлюється 37,18 % (ч. 5 ст. 8 Закону України № 2464-VI).

Отже, 18525,12 грн. х 37,18 % = 6887,64 грн. (рядок 3.1.1)

Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди встановлюється у розмірі 8,41 відсотка бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів становить 1495,28 грн.: 1495,28 грн. х 8,41 % = 125,75 грн.

Крім того, із суми заробітної плати застрахованих осіб, в тому числі осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту), яка складає 20020,40 грн., утримано 3,6% єдиного внеску, що становить 720,73 грн.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість Відповідача по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування перед Пенсійним фондом України за квітень 2012 року становить:

6887,64 грн. + 125,75 грн. + 720,73 грн. = 7734рн.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України № 2464- VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно п. 6 ст. 20 Закону України № 2464- VI страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану страхувальника.

Платник єдиного внеску зобов’язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплати суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує з органом Пенсійного фонду, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов’язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до Пенсійного фонду вищого рівня чи у судовому порядку.

Якщо платник єдиного внеску протягом 10 днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до розділу VI п. 6.3. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування, органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки у випадках: - якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або актів звірок з органами податкової служби сум доводу (прибутку) фізичних осіб –підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті; - якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску; - якщо платник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати фінансових санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Молочна фабрика –кухня»на користь Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з сумі 7734,12 грн. (на рахунки у відділенні Державного казначейства № 37191052002623, № 37193083002623, № 37192073002623, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26063541).

Постанову суду виконати негайно.

Постанова суду першої інстанції, ухвалена за правилами скороченого провадження може бути оскаржена до апеляційного суду в порядку та строки, встановлені статтями 185-187, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя І.А. Качур