Постанова № 25416126, 20.07.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4205/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

при секретарі - Яремин Н.І.,

за участю:

представника позивача - Нефьодова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області до Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

27 червня 2012 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області (надалі - позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції (надалі - відповідач або ВДВС Дніпропетроського РУЮ) , якою просили скасувати постанову від 11.06.2012 про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язати відповідача прийняти постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.05.2012 № П - 20 - 12 - Ю до примусового виконання.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначали, що вищевказаною постановою до ТзОВ "АТБ - маркет" позивачем було застосовано адміністративно - господарську санкцію у вигляді штрафу, передбачену Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". А виконавець помилково застосував до цієї постанови строки, передбачені для постанов про адміністративне правопорушення, якої позивач не виносив.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив її задовольнити.

Відповідач не забезпечив в судове засідання явку уповноваженого представника, хоча в матеріалах наявні докази, що він був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Про причини неявки суду не повідомив, заперечень, клопотань суду не надавав.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за даної явки та наявними в справі матеріалами.

Заслухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 15.05.2012 року начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області винесено постанову № П-20-12-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет", якою ТОВ "АТБ - маркет" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.п. 1 п. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та на зазначену юридичну особу накладено штраф у розмірі 10 940 грн. (а.с. 10).

В даній постанові зазначено, що штраф підлягає сплаті у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення або надсилання поштою постанови.

Як пояснено представником в судовому засіданні, постанова була направлена ТОВ «АТБ -маркет»рекомендованою кореспонденцією 15.05.2012, про що на копії постанови проставлено відмітку із зазначенням номеру поштового відправлення.

Враховуючи, що в установлений строк постанова не була виконана ТОВ "АТБ-маркет", то 01.06.2012 за № 7/16/-01-2311326 позивачем дана постанова направлена за місцезнаходженням ТОВ «АТБ - маркет»до Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції для її примусового виконання в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

11.06.2012 постановою головного державного виконавця ВДВС Дніпропетровського РУЮ було відмовлено у прийнятті до провадження постанови № П-20-12-Ю від 15.05.2012 та у відкритті виконавчого провадження з примусового її виконання, у зв'язку з невірним зазначенням у постанові строку пред'явлення виконавчого документа до виконання на підставі п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 8).

Дана постанова надійшла до позивача 19.06.2012 за вх. № 7/16-01-19/697, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції позивача.

Із вищевказаною постановою позивач не погодився та оскаржив її до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваній постанові, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначається строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Як зазначено в мотивувальній частині оскаржуваної постанови, державним виконавцем при вирішенні питання про прийняття до виконання вищевказаного виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження встановлено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців. Враховуючи, що у пред'явленому до виконання виконавчому документі позивачем зазначено строк його пред'явлення два роки, то виконавець дійшов висновку про порушення стягувачем вищевказаної норми, у зв'язку з чим йому було відмовлено у прийнятті постанови до провадження та відкритті виконавчого провадження з її примусового виконання.

Згідно частини 1 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 217 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, штраф, застосований до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області № П-20-12-Ю від 15.05.2012 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за своєю правовою природою є адміністративно-господарською санкцією.

Пунктом 3 статті 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначено, що не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

Таким чином, в даному конкретному випадку, позивач діяв не як орган, уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, а як орган, уповноважений накладати на суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції у випадку порушення останніми законодавства у сфері містобудівної діяльності.

При цьому позивач при накладенні штрафу на ТОВ «АТБ -маркет»керувався нормами Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», за яким визначав вид правопорушення та розмір штрафу, а аж ніяк не Кодексом про адміністративні правопорушення».

Як було зазначено вище, для пред'явлення до примусового виконання таких постанов цим Законом встановлено строк у два роки, що не суперечить п.2 ч. 1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого строк пред'явлення до виконання інших виконавчих документів, крім перелічених у п. 1 ч.1 цієї ж норми, - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Як встановлено судом, постанову № П-20-12-Ю від 15.05.2012 року позивачем направлено для примусового виконання до Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області 01.06.2012 року (на наступний же день після закінчення терміну для добровільного виконання), таким чином строк пред'явлення даної постанови до виконання позивачем не пропущено, а позивачем не було допущено порушення заповнення виконавчого документу в частині визначення строку його пред'явлення до примусового виконання.

Виключний перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження передбачено статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Таким чином, постанова головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Олійник І.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 11.06.2012 ВП № 32952847 не ґрунтується на вимогах Закону України "Про виконавче провадження" та прийнята без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.

Зважаючи на те, що оскаржуване рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог про скасування постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Олійник І.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) від 11.06.2012 ВП № 32952847, натомість визнати її протиправною та скасувати.

Позовна вимога щодо зобов'язання прийняти постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівельної діяльності від 15.05.2012 № П-20-12-Ю до примусового виконання задоволенню не підлягає, оскільки дана вимога є передчасною.

Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання. Виходячи із змісту законодавства воно не може регулювати суспільні відносини на майбутнє.

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області до Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції про скасування постанови, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 11 червня 2012 року ВП №32952847 про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу та відмову у відкритті виконавчого провадження, винесену головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області витрати зі сплати судового збору в розмірі 16,10 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25 липня 2012 року.

Суддя Л.О. Єресько