Постанова № 25416066, 13.07.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2012 р. № 2а-3923/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря -Дасюк О.С.,

за участю представника позивача Мельника С.І., представника відповідача Кармелюка Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Час-Пік»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 23.04.2012р. №0002542300/3210, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Час-Пік»(далі-Товариство) звернулося з позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова (далі-ДПІ) та просить визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012р. №0002542300/3210. Позов обґрунтовує тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті позапланової виїзної перевірки Товариства про безтоварність та нікчемність фінансового-господарських операцій щодо неможливості здійснення таких з підстав відсутності трудових ресурсів, основних засобів у контрагентів Товариства - ТзОВ «Профінком», ТзОВ «Преображеніє», ТзОВ «Елітсістемгруп»є безпідставні та ґрунтуються на припущеннях, спростовується первинними документами щодо факту придбання товару від вищезазначених контрагентів та документами по факту реалізації придбаного товару оптовим та роздрібним покупцям Товариства, в наслідок чого отримано прибуток.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у заперечення та зазначив, що взаємовідносини Товариства з його контрагентом ТзОВ «Профінком», ТзОВ «Преображеніє», ТзОВ «Елітсістемгруп»мають ознаки нікчемності, оскільки під час перевірки вищезазначених підприємств встановлено, що такі не володіють майном, матеріальними ресурсами, які необхідні для здійснення господарської діяльності, у таких відсутні трудові ресурси, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, а відтак відсутня і фінансово-господарська діяльність. Дані операції були спрямовані на отримання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Приватне підприємство «Час-Пік»зареєстроване 29.11.1996р. виконавчим комітетом Львівської міської ради. Взято на податковий облік в ДПІ Шевченківського району 04.12.1996р. №00703237. В період що перевірявся було платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правомірності нарахування та сплати податку на додану вартість за весь період діяльності Товариства по взаєморозрахунках з ТзОВ «Профінком», СТ «Норд», ТзОВ «Преображеніє», ТзОВ «Елітсістемгруп», за результатами якої ДПІ прийшла до висновку про порушення Товариством п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №168) в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі-ПДВ) на загальну суму 1 223 762,00грн. в тому числі лютий 2010 року -103 453,00грн., березень 2010 року -150 976,00грн., квітень 2010 року - 52 767,00грн., травень 2010 року -49 715,00грн., червень 2010 року - 63 502,00грн., липень 2010 року -50 641,00грн., серпень 2010 року - 126 732,00грн., вересень 2010 року -128 217,00грн., жовтень 2010 року - 157 970,00грн., листопад 2010 року - 309 388,00грн., грудень 2010 року -30 401,00грн., що викладено в Акті перевірки від 11.04.2012р. №357/91/22-10/22360472.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012р. №0002542300/3210, яким Товариству визначено податкове зобов'язання з ПДВ за основним платежем - на суму 1 223 762,00грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) -на суму 305 940,50грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням -рішенням Товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Як вбачається з акта перевірки, між Товариством (Покупець) та ТзОВ «Преображеніє»(Продавець) укладено договір б/н від 10.02.2010р. про поставку канцелярських товарів, подарунків, сувенірів, іграшок, прикрас. Згідно аналізу журналу-ордеру і відомості по рахунку 631 Товариство щодо цього договору придбало товар на загальну суму 2 945 763, 34грн. з яких 471 054,58грн. ПДВ згідно накладних, які зазначені ДПІ на ар. 29-42 акта перевірки. Суми ПДВ по перелічених в акті податкових накладних включені до складу податкового кредиту у повному обсязі у відповідних періодах на суму 471 054,58грн. за лютий-липень 2010 року. Розрахунок проведено у безготівковій формі на суму 1 724 095,09грн., залишок заборгованості становить на 15.03.2012р. становить 1 221 668,25грн. Згідно Центральної бази даних ДПА України по податкових деклараціях з ПДВ ТзОВ «Преображеніє»декларувало обсяги продажу та придбання лише протягом лютого-квітня 2010 року, в інші періоди подавало декларацію з нульовими показниками, або ж не подавало.

Також ДПІ встановлено, що між Товариством (Продавець) та ТзОВ «Профінком»(Покупець) було укладено договір №15/12 від 15.12.2010р. про поставку канцелярських товарів, подарунків, сувенірів, іграшок, прикрас. Згідно аналізу журналу-ордеру і відомості по рахунку 631 Товариство щодо цього договору придбало товар на загальну суму 1 875 359,16грн. з яких 312 049,09грн. ПДВ згідно накладних, які зазначені ДПІ на ар. 46-47 акта перевірки. Суми ПДВ по перелічених в акті податкових накладних включені до складу податкового кредиту у повному обсязі у відповідних періодах на суму 312 049,09грн. за грудень 2010 року, січень-лютий 2011 року. Розрахунок проведено у безготівковій формі на суму 1 875 359,16грн. Рахується заборгованість на суму 3,65грн. Згідно Центральної бази даних ДПА України по податкових деклараціях з ПДВ ТзОВ «Профінком» декларувало обсяги продажу та придбання лише протягом грудня 2010 року, січня - лютого 2011 року, в інші періоди подавало декларацію не подавало. Відповідно до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлена розбіжність по взаєморозрахунках з ТзОВ «Профінком»на суму ПДВ 30 401,31грн. за грудень 2010 року.

Окрім того, між Товариством (Продавець) та ТзОВ «Елітсістемгруп»(Покупець) було укладено договір б/н від 30.07.2010р. про поставку канцелярських товарів, подарунків, сувенірів, іграшок, прикрас. Згідно аналізу журналу-ордеру і відомості по рахунку 631 Товариство згідно цього договору придбало товар на загальну суму 4 463 098, 31грн. з яких 742 724,27грн. ПДВ згідно накладних, які зазначені ДПІ на ар. 54-58 акта перевірки. Суми ПДВ по перелічених в акті податкових накладних включені до складу податкового кредиту у повному обсязі у відповідних періодах на суму 742 724,27грн. за серпень - листопад 2010 року. Розрахунок проведено у безготівковій формі на суму 4 463 098, 31грн. Заборгованість відсутня. Згідно Центральної бази даних ДПА України по податкових деклараціях з ПДВ ТзОВ «Елітсістемгруп»декларувало обсяги продажу та придбання лише протягом серпня-вересня 2010 року, в інші періоди подавало декларацію з нульовими показниками, або ж не подавало.

Згідно отриманої ДПІ інформації з СВ ПМ ДПІ у Деснянському районі м.Києва, в провадженні слідчого відділу перебуває кримінальна справа №73-207, яку порушено за фактом фіктивного підприємництва ТзОВ «Профінком», СТ «Норд», ТзОВ «Преображеніє», ТзОВ «Елітсістемгруп»та ряду інших суб'єктів господарської діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

З врахуванням вищевикладеного ДПІ прийшла до висновку, що ТзОВ «Профінком», ТзОВ «Преображеніє», ТзОВ «Елітсістемгруп»підпадають під критерій відбору суб'єктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій з наданням послуг із безпідставного формування податкового кредиту третім особам, оскільки у таких відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської діяльності: відсутній технічний персонал, основні фонди, виробничі активи, транспортні засоби, що свідчать про неможливість самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність.

На підставі вищевикладеного податковий орган прийшов до висновку, що Товариство занизило ПДВ у сумі 1 223 762,00грн. по безтоварних операціях.

Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 Закону №168 визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999р. (далі-Закон №996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. ДПІ не наведено суду підстав, з яких податкові накладні контрагентів позивача не можна було б вважати такими, що підтверджують право позивача на податковий кредит.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій Товариством та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Як вбачається з досліджених в судовому засідання Договорів, укладених між Товариством (Покупець) та ТзОВ «Профінком»(Продавець) №15/12 від 15.12.2010р. (т.7 ар.с.7), ТзОВ «Преображеніє»(Продавець) б/н від 10.02.2010р. (т.4 ар.с.4), ТзОВ «Елітсістемгруп»(Продавець) б/н від 30.07.2010р. (т. 9 ар.с.3), предметом яких була поставка канцелярських товарів, подарунків, сувенірів, іграшок, прикрас.

На виконання договорів ТзОВ «Профінком», ТзОВ «Преображеніє», ТзОВ «Елітсістемгруп»були виписані видаткові накладні згідно яких Товариству були відпущені товари та відповідно виписані податкові накладні: згідно номенклатури яких - «канцелярські товари, подарунки, сувеніри, іграшки, прикраси»(т.2,3,4,5,6 податкові та видаткові накладні ТзОВ «Преображеніє», т.7 податкові та видаткові накладні ТзОВ «Профінком», т.8,9 податкові та видаткові накладні ТзОВ «Елітсістемгруп»).

Суми ПДВ віднесені Товариством до складу податкового кредиту з ПДВ податкових декларацій та додатку 5 за лютий 2010 року на суму 103 453,00грн., за березень 2010 року на суму 150 976,00грн., за квітень 2010 року на суму 52 767,00грн., за травень 2010 року на суму 49 715,00грн., за червень 2010 року на суму 63 502,00грн., за липень 2010 року на суму 50 641,00грн., за серпень 2010 року на суму 126 732,00грн., за вересень 2010 року на суму 128 217,00грн., за жовтень 2010 року на суму 157 970,00грн., за листопад 2010 року на сум 309 388,00грн., за грудень 2010 року на суму 30 401,00грн., відображено у реєстрі виданих податкових накладних лютого -грудня 2010 року та відповідають даним додатку №5 податкової декларації з ПДВ лютого - грудня 2010 року, що підтверджено під час перевірки податковим органом.

Як вбачається акту перевірки Товариства, податковим органом досліджувалось питання оплати придбаного у ТзОВ «Профінком», ТзОВ «Преображеніє», ТзОВ «Елітсістемгруп»товару та встановлено, що залишок заборгованості Товариства перед ТзОВ «Преображеніє»на 15.03.2012р. становить 1 221 668,25грн., щодо інших контрагентів заборгованість відсутня.

Факт здійснення господарських операцій Товариством, в тому числі, підтверджується наявністю орендованих Товариством у ОСОБА_1 (Орендодавця) приміщень: площею 3131,1 м кВ. по АДРЕСА_1; площею 60,0 м кВ. по АДРЕСА_2; площею 67,7 м кВ. по АДРЕСА_3 маг. «Витязь»; площею 74,3 м кВ. по АДРЕСА_4 маг. «Глобус»; площею 76,2 м кВ. по АДРЕСА_5 маг. «ІНФОРМАЦІЯ_1»; площею 56,7 м кВ. по АДРЕСА_6; площею 89,5 м кВ. по АДРЕСА_7; площею 103,7 м кВ. по АДРЕСА_8.

Відповідно до підпункту 7.5.1 Закону №168 датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Суд вважає, що з дати отримання податкової накладної у позивача виникло право на податковий кредит.

Представником позивача до матеріалів справи долучено копії видаткових накладних які виписані Товариством протягом квітня 2010 року (т.15), травня, червня 2010 року, січня 2011 року (т.16), листопада, грудня 2010 року (т.17), березня, квітня, липня, грудня 2010 року, січня 2011 року (т.18), лютого-грудня 2010 року, січня, березня 2011 року (т.19) про відпуск придбаного у ТзОВ «Профінком», ТзОВ «Преображеніє», ТзОВ «Елітсістемгруп»товару гуртовим покупцям Товариства.

До матеріалів справи також долучено картки складського обліку про оприбуткування на складі Товариства придбаного у ТзОВ «Профінком», ТзОВ «Преображеніє», ТзОВ «Елітсістемгруп»товару та відпуск цього товару гуртовим та роздрібним покупцям Товариства (т.10,11,12,13,14).

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦКУ, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Актом перевірки підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій ТзОВ «Профінком», ТзОВ «Преображеніє», ТзОВ «Елітсістемгруп»знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також мали Свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

Товари, які були предметом договорів, не обмежені та не вилучені з цивільного обороту України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334 з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон №334), господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за перевірений період надано податкові накладні які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством. Зазначені обставини давали право позивачу включити ПДВ в сумі 1 223 762,00грн. до складу податкового кредиту лютого-грудня 2010 року, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні деклараціями з ПДВ за спірний період та Додатками 5 до них.

У розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту України від 14.10.97р. №363, зареєстрованих в Мін'юсті України 20.02.1998р. за №128/2568 зазначено, що «товарно-транспортна накладна -єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи». Здавання вантажу у пункті призначення вантажоодержувачу відповідно до п.13.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні проводиться згідно з товарно-транспортною накладною.

Факт руху вантажу від пункту відправлення до пункту призначення свідчать Товарно-транспортні накладні долучені Товариством до матеріалів справи (т.4 ар.с.5-53, т.7 ар.с 8-25, т.9 ар.с.5-35) на транспортні засоби, які зазначені в акті перевірки (ар. акта 9).

В підтвердження обставин реальності господарських операцій судом взято до уваги діяльність позивача: Товариство, як господарюючий суб'єкт веде діяльність з 1996 року, предмет який визначений у досліджених судом Договорах, узгоджуються з предметом діяльності Товариства: роздрібна торгівля канцелярськими товарами; інші види оптової торгівлі.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності у контрагентів Товариства штату працівників, основних засобів, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.

Встановлений ДПІ факт відсутності штатних працівників за результатом аналізу податкової звітності щодо утриманих і сплачених сум податку з доходів останніх не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення безтоварних операцій.

Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п.6 даного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Однак, акт перевірки, який є предметом дослідження, не відповідає вимогам вищезгаданого Порядку та складений без об'єктивного аналізу господарських операцій, вчинених Товариством і ґрунтується виключно на припущеннях щодо безтоварності операцій.

Судом також взято до уваги, що поставки товару в межах досліджених Договорів, здійснювались та оплачувались протягом лютого-грудня 2010 року, що дає суду підстави вважати, що такі мали реальний характер.

Слід зазначити, що Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 16.09.2011р. №7319 щодо правомірності органів державної податкової служби визнавати угоди нікчемними зазначив наступне: головною підставою вважати правочини нікчемними являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки; вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочинів.

Суд зауважує, що перелік правочинів, які є нікчемними з огляду вимоги ст.228 ЦК України чітко визначені як такі, що порушує публічний порядок, якщо були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Під час перевірки господарської діяльності Товариства, як це зазначено в акті перевірки щодо Товариства та його контрагентів ТзОВ «Профінком», ТзОВ «Преображеніє», ТзОВ «Елітсістемгруп», досліджувались декларації з ПДВ, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за цей період, база даних «Система автоматизованого співставлення», постанову про порушення кримінальної справи, та не досліджувались ДПІ жодних первинних документів контрагентів Товариства по факту придбання та реалізації сировини (продукції), робіт (послуг).

Окрім того слід зазначити, що згідно ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Товариство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що узгоджується з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі «Булвес»АД проти Болгарії.

Податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки. При цьому слід зазначити, що одним з основних принципі оцінки податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у зв'язку з яким, дії платника податків, який має на меті одержання податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва ТзОВ «Профінком», ТзОВ «Преображеніє», ТзОВ «Елітсістемгруп», згідно ст.72 КАС України обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операції з придбання Товариством у ТзОВ «Профінком», ТзОВ «Преображеніє», ТзОВ «Елітсістемгруп»вищевказаних товарів мали реальний характер.

Окрім того слід зазначити, що згідно ст.86.9 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Як вбачається з акта перевірки (ар. акта 2), постанови начальника СВ ПМ ДПІ Деснянському районі м.Києва від 02.03.2012р., наказу на проведення перевірки від 15.03.2012р., позапланова виїзна перевірка Товариства з питань правомірності нарахування та сплати податку на додану вартість за весь період діяльності Товариства по взаєморозрахунках з ТзОВ «Профінком», СТ «Норд», ТзОВ «Преображеніє», ТзОВ «Елітсістемгруп»була проведена на виконання постанови начальника СВ ПМ ДПІ Деснянському районі м.Києва від 02.03.2012р., а відтак в порядку ст.86.9 Податкового кодексу України, податковий орган не вправі був приймати податкове повідомлення рішення, що в свою чергу дає суду підстави вважати дії ДПІ щодо його прийняття протиправними.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства та передбачених ст.2 КАС України принципів, що дає суду підстави задовольнити позовні вимоги.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства 2 146,00 грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова від 23.04.2012р. №0002542300/3210.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Час-Пік»2 146,00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 21.07.2012 року.

Суддя Шинкар Т.І.