Постанова № 25415800, 30.07.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/5496/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріТуранська С.О. за участю: предстаника позивача представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 грошові кошти у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на суму 20 763,27 гривень та грошові кошти у рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5541,22 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у встановлені чинним законодавством України строки не сплатив суму самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб згідно поданих податкових декларацій, у зв'язку з чим позивачем додатково на суму податкового боргу нараховано пеню.

Ухвалою суду від 18.05.2012 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судових засіданнях подав заяви про зміну позовних вимог від 26.05.2012 року та від 20.07.2012 року, які за своїм змістом являються заявою про зменшення позовних вимог.

Згідно заяви про зміну позовних вимог від 20.07.2012 року позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2826,12 гривень та податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4022,80 гривень згідно податкових декларації з податку на додану вартість № 9013773388 від 18.01.2012 року, № 9006211196 від 17.02.2012 року та № 9011889947 від 15.03.2012 року та декларації про майновий стан і доходи № 9015218425 від 07.02.2012 року та Розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності № 9015218856 від 07.02.2012 року.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та повідомив суд про те, що сплачені відповідачем суми згідно банківських виписок Криворізького відділення ПАТ «УПБ», які додані відповідачем до заперечень проти адміністративного позову від 13.06.2012 року, спрямовувалися позивачем у відповідності до п.87.9 ст. 87 Податкового кодексу України на погашення податкового боргу відповідача в рахунок погашення податкового боргу минулих податкових періодів: по податку на додану вартість за періоди липень, серпень та вересень 2011 року, податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності за листопад 2010, лютий та березень 2011 року.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог зазначаючи про те, що податковий борг, який просить стягнути позивач згідно податкових декларації з податку на додану вартість № 9007589346 від 16.09.2011 року; № 9012659660 від 19.12.2011 року; № 9011441421 від 18.11.2011 року, № 9008494616 від 13.10.2011 року; № 9013773388 від 18.01.2012 року; № 9006211196 від 17.02.2012 року; № 9011889947 від 15.03.2012 року, а також згідно податкових декларацій з податку на доходи фізичних осіб № 1625 від 03.02.2011 року; № 9015218425 від 07.02.2012 року; № 9015218856 від 07.02.2012 року повністю погашено згідно банківських виписок Криворізького відділення ПАТ «УПБ», які додані відповідачем до заперечень проти адміністративного позову від 13.06.2012 року. У зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач протиправно нарахував пеню за не сплачені відповідачем суми податків. Також відповідач зазначає, що стягнення податкового боргу за 2011 та 2012 роки на підставі першої та другої податкової вимоги, які сформовані позивачем у 2007 році є протиправним, оскільки у відповідності до п.п.15.2.1 п.15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коди податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання, а отже граничний строк для стягнення з відповідача грошового зобов'язання яке виникло 11.09.2007 року закінчився. Крім того, відповідач зазначив, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду встановлений статтею 99 КАС України, оскільки податковий борг відповідача виник у червні 2011 року, а позивач звернувся з позов до адміністративного суду 17.05.2012 року.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідач являється фізичною особою - підприємцем, що підтверджується Спеціальним витягом з ЄДРПОУ станом на 18.05.2012 року, який знаходиться у матеріалах справи.

Відповідач також перебуває на обліку у позивача як платник податків, що підтверджується довідкою № 4-ОППпро взяття на облік платника податків від 30.03.2012 року № 751/12, копія якої знаходиться у матеріалах справи.

Відповідач також являється платником податку на додану вартість, що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 57252408 від 22.07.2004 року, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача з податку на додану вартість у розмірі 2718,43 гривень підтверджується податковими деклараціями останнього з податку на додану вартість:

- № 9013773388 від 18.01.2012 року;

- № 9006211196 від 17.02.2012 року;

- № 9011889947 від 15.03.2012 року.

У зв'язку з несплатою відповідачем у встановлений строк узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідачем на суму заборгованості нараховано пеню у розмірі 107,69 гривень.

Загальна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість в т.ч. і пеня становить 2826,12 гривень.

Судом встановлено, що сума заборгованості відповідача з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3932,68 гривень підтверджується податковими деклараціями:

- № 9015218425 від 07.02.2012 року;

- № 9015218856 від 07.02.2012 року.

У зв'язку з несплатою відповідачем у встановлений строк узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб відповідачем на суму заборгованості нараховано пеню у розмірі 90,12 гривень.

Загальна сума заборгованості відповідача з податку на доходи фізичних осіб в т.ч. і пеня становить 4022,80 гривень.

У відповідності до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 129.1.1 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.129.4 ст. 129 Податкового кодексу України).

Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкових зобов'язань у встановлені законодавством строки позивачем у відповідності до п.6.2.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» направлено відповідача податкові вимоги: № 1/1423 від 11.09.2007 року та № 2/1587 від 15.10.2007 року, які були розміщено на дошці оголошень згідно актів від 19.10.2007 року та від 20.11.2007 року, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

У зв'язку з тим, що податковий борг відповідача не переривався нові податкові вимоги не направлялися відповідачу.

Суд відхиляє твердження відповідача стосовно того, що податковий борг, який виник у 2012 році не може стягуватися за податковими вимогами сформованими у 2007 році, оскільки податкові вимоги № 1/1423 від 11.09.2007 року та № 2/1587 від 15.10.2007 року не є відкликаними, а тому позивач не в праві формувати на надсилати відповідачу нові податкові вимоги.

Суд також відхиляє твердження відповідача стосовно того, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду визначений статтею 99 КАС України, оскільки з інформаційного листа Вищого адміністративного суду України 10.02.2011 N 203/11/13-11 «Щодо однакового застування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» вбачається, що системний аналіз пунктів 102.1, 102.2 та 102.4 статті 102 Податкового кодексу України свідчить про те, що застосування строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, поширюється і на випадки порушення провадження у справі про стягнення відповідного податку. Відповідно позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Як вбачається з позовної заяви позивач стягує з відповідача податковий борг який виник 2012 році, а тому на момент звернення до адміністративного суду позивач не пропустив звернення до адміністративного суду, у зв'язку з чим суд при відкритті провадження у адміністративній справі не поновлював позивачу строк звернення до адміністративного суду, оскільки останній не був пропущений.

Судом також не приймаються твердження відповідача про сплату останнім суми податкового богу згідно податкових декларації з податку на додану вартість № 9013773388 від 18.01.2012 року; № 9006211196 від 17.02.2012 року; № 9011889947 від 15.03.2012 року, а також згідно податкових декларацій з податку на доходи фізичних осіб № 9015218425 від 07.02.2012 року та № 9015218856 від 07.02.2012 року, оскільки грошові кошти вказані у банківських виписках Криворізького відділення ПАТ «УПБ», копії яких знаходяться у матеріалах справи, скеровувались позивачем перш за все на погашення податкового боргу відповідача, який виник у попередніх податкових періодах: по податку на додану вартість за періоди липень, серпень та вересень 2011 року, податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності за листопад 2010, лютий та березень 2011 року, що вбачається з довідки-розрахунку позивача про період виникнення заборгованості по СФГО ОСОБА_1 станом на 20.07.2012 року, а також Акту звірки стану розрахунків з бюджетом по ПДВ та по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, які знаходиться у матеріалах справи.

Згідно довідки-розрахунку позивача про період виникнення заборгованості по СФГО ОСОБА_1 станом на 20.07.2012 року, яка знаходиться у матеріалах справи, у відповідача відсутній податковий борг за податковими деклараціями з податку на додану вартість № 9007589346 від 16.09.2011 року; № 9011441421 від 18.11.2011 року, № 9012659660 від 19.12.2011 року; № 9008494616 від 13.10.2011 року, а також згідно податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб № 1625 від 03.02.2011 року.

Згідно п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом з пояснень відповідача встановлено, що ним не оскаржено дії позивача щодо спрямування грошових коштів сплачених згідно банківських виписок Криворізького відділення ПАТ «УПБ» на погашення податкового боргу відповідача, який виник у попередніх податкових періодах.

Крім того, обов'язок дослідження судом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до положень ч.3 ст.2 КАС України встановлено лише у справах щодо оскарження цих рішень.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не визначав предметом позову оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимого тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять .

Як вбачається з матеріалів справи з позовом звернувся суб'єкт владних повноважень, і він не просить суд захистити свободи та інтереси відповідача чи третіх осіб.

Тому, у суду немає підстав для виходу за межі позовних вимог і прийняття рішення на вимогу відповідача щодо визнання неправомірним дій (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо спрямування грошових коштів сплачених згідно банківських виписок Криворізького відділення ПАТ «УПБ» на погашення податкового боргу відповідача, який виник у попередніх податкових періодах.

Крім того, вказана правова позиція узгоджується із принципом належності доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Аналогічну позицію займає Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 21.05.2009 року по справі № 2а-4281/08 (номер у ЄДРСР 12850143).

Позов заявлено про стягнення з відповідача податкового боргу.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що предметом доказування за позовом, що розглядається є саме виникнення податкового боргу відповідача згідно поданим ним податкових декларацій, отримання відповідачем податкових вимог та їх чинність на момент розгляду справи, відсутність самостійної сплати відповідачем суми податкового боргу та чинність дій (рішень) позивача щодо спрямування грошових коштів сплачених згідно банківських виписок Криворізького відділення ПАТ «УПБ» на погашення податкового боргу відповідача, який виник у попередніх податкових періодах.

Як вбачається з матеріалів справи податкові вимоги: № 1/1423 від 11.09.2007 року та № 2/1587 від 15.10.2007 року, які були розміщено на дошці оголошень згідно актів від 19.10.2007 року та від 20.11.2007 року, копії яких знаходяться у матеріалах справи. Податкові вимоги не оскаржено.

На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів сплати податкового боргу у повному обсязі.

Крім того, відповідачем не надано доказів оскарження дій (рішення) позивача щодо спрямування грошових коштів сплачених згідно банківських виписок Криворізького відділення ПАТ «УПБ» на погашення податкового боргу відповідача, який виник у попередніх податкових періодах.

У добровільному порядку заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідно до п.41.5. ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Керуючись ст.ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути кошти, які перебувають у власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2826,12 гривень на бюджетний рахунок 31119029700025, код платежу 14010100, одержувач Управління Державної казначейської служби у Тернавському районі м. Кривого Рогу, код 38031648, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Стягнути кошти, які перебувають у власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4022,80 гривень на бюджетний рахунок 33216801700025, код платежу 11010200, одержувач Управління Державної казначейської служби у Тернавському районі м. Кривого Рогу, код 38031648, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 липня 2012 року

Суддя С.В. Златін