Постанова № 25415622, 20.07.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2012 року

Справа № 2а/0370/2003/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі Кравчик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю “Рідний дім - 7” про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об’єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби (далі – Луцька ОДПІ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Рідний дім - 7” (далі –ТОВ “Рідний дім - 7”) про стягнення податкового боргу у сумі 233 414,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб’єктом господарювання, взятий на облік як платник податків у Луцькій ОДПІ та зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПК України). За відповідачем рахується податковий борг на суму 233 414 грн. 49 коп., а саме з комунального податку у сумі 30 грн. 24 коп., з податку на прибуток у сумі 287 грн. 00 коп. та з податку на додану вартість в сумі 233 097 грн. 25 коп.. Луцькою ОДПІ відповідно до статті 59 ПК України була направлена податкова вимога № 1/1633 від 08.11.2010 року, проте відповідач податковий борг не сплатив. Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20, пункту 95.3 статті 95 ПК України органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника. Позивач просить стягнути з рахунків ТОВ “Рідний дім - 7” у банках на користь держави податковий борг у розмірі 233 414 грн. 49 коп.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позові вимоги підтримує в повному обсязі, просить адміністративний позов задовольнити.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання двічі: 11 та 20 липня 2012 року свого повноважного представника на розгляд справи не направив, не повідомив суд про причини неявки, заперечення на позов не надав, хоча належним чином судовими повістками був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що доводять повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень №4302504687156 та №4302504686532. У зв’язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа, перебуває з 02.07.2007 року на обліку як платник податків у ДПІ у місті Луцьку.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

З матеріалів справи вбачається, що за ТОВ “Рідний дім - 7” рахується податковий борг з комунального податку, який виник через несплату відповідачем узгоджених сум нарахованих самостійно в деклараціях №125607 від 15.10.2010 року на суму 15,30 грн. та №193293 від 10.02.2011 року на суму 15,30 грн. Враховуючи наявну переплату в сумі 0,36 грн., борг по податку на прибуток склав 30,24 грн..

Податковий борг з податку на прибуток підприємств виник через несплату відповідачем узгоджених сум грошових зобов’язань визначених Луцькою ОДПІ. Зокрема, податковим органом визначено такі грошові зобов'язання:

- у сумі 170,00 грн. податковим повідомленням-рішенням від 30 травня 2011 року №0011251501 (а.с.19), яке було прийняте на підставі акта №1872/15-1/35213567 про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 29 березня 2011 року (а.с.21);

у сумі 170,00 грн. податковим повідомленням-рішенням від 14 вересня 2011 року №0014351501 (а.с.20), яке було прийняте на підставі акта №5538/15-1/35213567 про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 14 липня 2011 року (а.с.28).

Враховуючи наявну переплату в сумі 53,00 грн., борг по податку на прибуток склав 287,00 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість виник через несплату відповідачем узгоджених сум грошових зобов’язань визначених Луцькою ОДПІ. Зокрема, податковим органом визначено грошові зобов'язання:

- у сумі 1268 грн. нараховано самостійно в декларації №129118 від 20.10.2010 року ;

- у сумі 170,00 грн. податковим повідомленням-рішенням від 20 грудня 2010 року №0020791601 (а.с.18), яке було прийняте на підставі акта №9013/15-115/35213567 від 02 грудня 2010 року;

- у сумі 170,00 грн. податковим повідомленням-рішенням від 14 лютого 2011 року №0009771601 (а.с.17), яке було прийняте на підставі акта №9852/15-115/35213567 від 14 лютого 2011 року;

- у сумі 170,00 грн. податковим повідомленням-рішенням від 17 березня 2011 року №0010481601 (а.с.16), яке було прийняте на підставі акта №1059/15-2/35213567 від 03 березня 2011 року;

- у сумі 1020,00 грн. податковим повідомленням-рішенням від 22 серпня 2011 року №0016541601 (а.с.15), яке було прийняте на підставі акта №5990/15-2/35213567 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 22 липня 2011 року (а.с.26);

- у сумі 170,00 грн. податковим повідомленням-рішенням від 22 серпня 2011 року №0016521601 (а.с.14), яке було прийняте на підставі №5511/15-2/35213567 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 14 липня 2011 року (а.с.27);

- у сумі 1020,00 грн. податковим повідомленням-рішенням від 22 серпня 2011 року №0016541601 (а.с.13), яке було прийняте на підставі акта №5511/15-2/35213567 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 14 липня 2011 року (а.с.27);

- у сумі 1020,00 грн. податковим повідомленням-рішенням від 03 жовтня 2011 року №0017971601 (а.с.12), яке було прийняте на підставі акта №6763/15-2/35213567 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 25 серпня 2011 року (а.с.25);

- у сумі 1020,00 грн. податковим повідомленням-рішенням від 04 листопада 2011 року №0019891601 (а.с.11), яке було прийняте на підставі акта №7776/15-2/35213567 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 27 вересня 2011 року (а.с.24);

- у сумі 224480,00 грн. податковим повідомленням-рішенням від 10 листопада 2011 року №0020641601 (а.с.10), яке було прийняте на підставі акта №8797/15-2/35213567 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 31 жовтня 2011 року (а.с.22);

- у сумі 1020,00 грн. податковим повідомленням-рішенням від 10 листопада 2011 року №0020621601 (а.с.9), яке було прийняте на підставі акта №8644/15-2/35213567 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 21 жовтня 2011 року (а.с.23);

- у сумі 1647,25 нарахованої пені.

Враховуючи наявну переплату в сумі 78,00 грн., борг по податку на прибуток склав 233097,25 грн.

Суд встановив, що відповідачем у встановленому законом порядку податкові повідомлення-рішення не оскаржувались.

Податковий борг підприємства підтверджується довідкою про наявність боргу по платежах до бюджету, розрахунком по платежах до бюджету, податковими повідомленнями-рішеннями, зворотнім боком облікової картки платника податку.

Вищевказані акти перевірок та податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією, однак усі відділенням поштового зв’язку повернуті Луцькій ОДПІ у зв’язку із відсутністю підприємства за вказаною адресою, або за закінченням терміну зберігання, що стверджується оглянутими судом актами невручення матеріалів перевірки та актами неявки представника відповідача (а.с.33-43).

Відповідно до частини 3 пункту 58.3 статті 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ вважаються врученими ТОВ “Рідний дім - 7”. Згадані рішення відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувались, а відтак, зобов’язання вважаються узгодженими.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Штрафні санкції не сплачені відповідачем у визначений статтею 57 ПК України строк.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається податковим боргом.

Таким чином, визначені податковим органом і узгоджені, однак не сплачені суми штрафних санкцій набули статусу податкового боргу.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Станом на день розгляду справи податковий борг у сумі 233 414,49 грн. залишається непогашеним. Про наявність суми податкового боргу свідчать облікові картки (зворотній бік) платника (а.с.45-60).

Згідно з пунктами 95.1, 95.3 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Суд встановив, що податкова вимога від 08 листопада 2010 року № 1/1633 (а.с. 8), яка була направлена відповідачу, вважається врученою за правилами частини 3 пункту 58.3 статті 58 ПК України.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та норми законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Луцької ОДПІ до ТОВ “Рідний дім - 7” про стягнення податкового боргу у сумі 233 414,49 грн. в дохід Державного бюджету України є правомірними, а тому їх слід задовольнити.

Керуючись статтями 122, 128, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20, пункту 54.3 статті 54, пункту 57.3 статті 57, статті 95 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю “Рідний дім - 7” у банках, обслуговуючих платника податків на користь держави кошти у розмірі податкового боргу – 233 414 (двісті тридцять три тисячі чотириста чотирнадцять) гривень 49 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 25 липня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич