Постанова № 25415538, 15.05.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2012 р. Справа №2а-3277/12/0170/26

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Петренко В.В.,за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

Армянського міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення,

за участю представників сторін:

від позивача - Молдованова Світлана Павлівна, довіреність б/н від 01.03.12р., паспорт НОМЕР_1;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Армянський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про винесення рішення, яким зобов'язати стягнути з ОСОБА_1 на користь Армянського міського центру зайнятості - робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття м. Армянськ незаконно отриману заробітну плату, сплачену за рахунок коштів Фонду у сумі 796,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем незаконно отримана заробітна плата за оплачувані громадські роботи в розмірі 796,87 грн.

Адміністративний позов не відповідав нормам ст. 106 КАС України, у зв'язку з чим ухвалою суду від 29.03.2012 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Позивач усунув недоліки зазначені в ухвалі суду від 29.03.2012 року у визначений судом строк.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.04.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.03.2012 року закінчено провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 15.05.2012 підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач явку свого представника у судове засідання 15.05.2012 року не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією з повідомлення про вручення.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02.03.2000 року (далі - Закон № 1533).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1533 загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України № 1533 функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Правовий статус центрів зайнятості визначений Законом України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991 року (далі по тексту - Закон № 803), ч. 1 ст. 18 якого встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Державна служба зайнятості складається з:

Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Регулювання правового становища державних службовців, які працюють у зазначених підрозділах державної служби зайнятості, здійснюється відповідно до Закону України «Про державну службу».

До складу державної служби зайнятості входять також навчальні заклади професійної підготовки незайнятого населення, інформаційно-обчислювальні центри, територіальні та спеціалізовані бюро зайнятості, центри реабілітації населення, підприємства, установи і організації, підпорядковані службі зайнятості.

Системний аналіз вищенаведених норм дає можливість суду зробити висновок про те, що позивач є територіальним органом виконавчої влади, який у правовідносинах з юридичними особами реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.п.7 п.1 ст.3 КАС України.

Отже, даний спір є публічно-правовим та, керуючись правилами територіальної підсудності адміністративних справ про оскарження ненормативних актів індивідуальної дії за місцем знаходження позивача, що встановлені ч. 2 ст.19 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про зайнятість населення» держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно зі ст. 7 Закону № 803 одним з видів забезпечення є допомога по безробіттю.

Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу (ч. 1 ст. 2 Закону № 803).

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону № 1533 застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно з п. 3 ст. 22 Закону № 1533 допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

ОСОБА_1 неодноразово зверталася до Армянського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.

02.12.2011 року ОСОБА_1 знов звернулася до Армянського міського центру зайнятості, якою до вирішення питання її працевлаштування відповідач просила поновити їй статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій було зазначено про те, що на даний час вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с.18, 19).

На підставі заяви, 05.12.2011 року між міським комунальним підприємством теплових мереж та ОСОБА_1 укладено Трудовій договір на участь в оплачуваних громадських роботах (а.с.14).

Відповідно до Договору часова тарифна ставка встановлена у розмірі - за годину, або оклад у розмірі 1004 грн. на місяць.

Термін дії договору з 05.12.2011 року по 27.12.2011 року.

На підставі Трудового договору від 05.12.2011 року за виконані громадські роботи ОСОБА_1 (відпрацьовані 102 години) отримана оплата в загальному розмірі 796,87 грн., що підтверджується розрахунком (а.с.5, 42).

11.01.2012 року Каланчацьким районним центром зайнятості згідно листа Армянського міського центру зайнятості для прийняття рішення про проведення перевірки достовірності наданих даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю проведено звірку, про що складено Акт № 1 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціального страхування на випадок безробіття» (а.с.8), яким встановлено, що ОСОБА_1 працювала у ПП ОСОБА_2 з 01.07.2011 року, звільнена за згодою сторін, що підтверджується Трудовим договором 21111100209 від 01.07.2011 року, зареєстрованим 07.07.2011 року Каланчацьким районним центром зайнятості (а.с.9).

Таким чином, в порушення ст. 36 Закону № 1533 ОСОБА_1 не повідомила Армянський центр зайнятості про те, що мала трудові відносини з ПП ОСОБА_2

Частиною ч. ст. 36 Закону № 1533 передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 36 Закону № 1533 сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, сума необґрунтовано отриманої відповідачем допомоги по безробіттю та витрат на професійне навчання становить 796,87 грн.

Про необхідність повернення вказаної суми коштів на рахунок Армянського міського центру зайнятості відповідачу було повідомлено листом від 12.01.2012 року № 25/05-82 (а.с.6), проте, станом на день розгляду справи заборгованість у розмірі 796,87 грн. відповідачем добровільно не сплачена.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку зі застосуванням Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги являються обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Армянського міського центру зайнятості (на р/р 37178001000458, ЄДРПОУ 20742264, МФО 824026, банк ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач - Армянський міський центр зайнятості) незаконно отриману заробітну плату, сплачену за рахунок коштів Фонду у сумі 796,87 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Петренко В.В.