Постанова № 25415502, 19.06.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року Справа № 2а/0370/1580/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання - Лащуку О.Ю.,

за участю представника позивача - Ємчика Р.І.,

представника відповідача від Луцької ОДПІ - Міскевича С.В.,

представника відповідача від ГУ ДКСУ - Доскуч Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр «Євродім» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр «Євродім» (далі - ТзОВ НВЦ «Євродім») звернулося в суд з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - ГУДКСУ у Волинській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2012 року № 0000292302 та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 239 364,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ НВЦ «Євродім» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2011 року у розмірі 239 364,00 грн., за результатами якої складений акт №627/23-3/30220130 від 08.02.2012 року, в якому встановлено порушення позивачем пунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188, абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого ТзОВ НВЦ «Євродім» завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у листопаді 2011 року на 239 364,00 грн. До такого висновку податковий орган дійшов у зв'язку з тим, що в період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року ТзОВ НВЦ «Євродім» АЗС за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, де проводились ремонтні роботи, не використовувало її в господарській діяльності. На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 21.02.2012 року №0000292302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 239 364,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 119 682,00 грн. Це податкове повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку до ДПА у Волинській області та ДПС України. Рішенням ДПА у Волинській області від 20.03.2012 року №827/10/10-206 та рішенням ДПС України від 24.02.2012 року №7351/6/1002115 податкове повідомлення-рішення від 21.02.2012 року №0000292302 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вищеназване податкове повідомлення-рішення позивач вважає таким, що прийняте з порушенням норм податкового законодавства та не ґрунтується на фактичних обставинах справи. Зазначає, що ТзОВ НВЦ «Євродім» на праві власності володіє нерухомим майном, а саме автозаправними станціями (АЗС). Позивач, як власник нерухомого майна, має право у відповідності із чинним законодавством, проводити поточний ремонт, так і капітальний ремонт на власних АЗС, так як зацікавлений в підтриманні їх належного технічного стану. Відтак, такі роботи проводились на АЗС відповідно до договорів для забезпечення господарської діяльності товариства. Вказує, що під час проведення перевірки перевіряючим надавались для огляду відповідні податкові накладні, які оформлені у відповідності до ПК України. Зазначає, що норми ПК України не ставлять відшкодування ПДВ в залежність від використання придбаного майна в господарській діяльності в певний строк після його придбання, як про це зазначено в акті перевірки. Отже, маючи в наявності належним чином оформлені податкові накладні та інші передбачені законодавством документи товариством правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, фактично сплачені контрагентам в ціні отриманих товарів (послуг). Тому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.02.2012 року №0000292302, стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ НВЦ «Євродім» бюджетну заборгованість з ПДВ в сумі 239 364,00. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 292,00 грн.

Представник позивача Ємчик Р.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача від Луцької ОДПІ Міскевича С.В. позов не визнав, вважає його безпідставним, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення законним. По суті пояснив, що ТзОВ НВЦ «Євродім» до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за листопад 2011 року включено 239 364,00 грн., яка на його думку не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування. Перевіркою було встановлено, що ТзОВ НВЦ «Євродім» в період з 01.09.2011 року по 30.11.2011 року не укладались договори на передачу в оренду АЗС якими це товариство володіє на праві власності, а відтак і не використовувались в господарській діяльності цього товариства. Тому первинні документи, які були надані перевіряючим не підтверджують здійснених операцій. Позивачем в порушення абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2011 року на суму 239 364,00 грн., а тому було виставлене податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування на вказану суму та застосовано штрафні санкції в розмірі 119 682,00 грн. Враховуючи це, просить відмовити в позові.

Представник відповідача від ГУ ДКСУ Доскуч Н.П. в судовому засіданні пояснила, що висновки Луцької ОДПІ для повернення бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації платника за листопад 2011 року на користь ТзОВ НВЦ «Євродім», як це передбачено чинним законодавством України, до органів казначейства Волинської області не надходили, а тому просить відмовити в позові.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з нормами пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АА №473567/1154 ТзОВ НВЦ «Євродім» включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України за ідентифікаційним кодом 30220130. Суд встановив, що ТзОВ НВЦ «Євродім» з 10.11.1998 року перебуває на обліку в Луцькій ОДПІ, а з 18.10.2006 року зареєстроване платником ПДВ згідно з виданим Луцькою ОДПІ свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 100093338 від 28.01.2008 року.

Судом встановлено, що ТзОВ НВЦ «Євродім» відповідно до податкової декларації було заявлено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 239 364,00 грн. за листопад 2011 року.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Так, Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС України в період з 24.01.20112 року по 01.02.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ НВЦ «Євродім» з питань достовірності нарахування ТзОВ НВЦ «Євродім» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2011 року, за результатами якої складено акт №627/23-3/30220130 від 08.02.2012 року.

З висновків вищеназваного акту перевірки вбачається, що підприємством було порушено, зокрема, абзац «а» пункту 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого ТзОВ НВЦ «Євродім» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у листопаді 2011 року на 239 364,00 грн.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0000292302 від 21.02.2012 року, яким ТзОВ НВЦ «Євродім» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 239 364,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 119 682,00 грн.

Суд встановив, що вищеназване податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржувалось в адміністративному порядку до ДПА у Волинській області та ДПС України. Однак, рішенням ДПА у Волинській області від 20.03.2012 року №827/10/10-206 та рішенням ДПС України від 24.02.2012 року №7351/6/1002115 податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0000292302 від 21.02.2012 року залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Проаналізувавши зібрані та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ форми «В1» №0000292302 від 21.02.2012 року прийняте всупереч чинному законодавству, а тому підлягає скасуванню виходячи із наступного.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України (чинного з 01.01.2011 року) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідачем в акті перевірки відображено, що за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг загальна сума ПДВ складає 239 364,00 грн., і ця сума фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів).

Суд не бере до уваги твердження Луцької ОДПІ, що не підлягає бюджетному відшкодуванню листопада 2011 року оплата ТзОВ НВЦ «Євродім» за роботи проведені на АЗС згідно договорів, зокрема, на виконання будівельних робіт, на виконання робіт, про надання послуг, договорів підряду контрагентам ТзОВ «Вест Ойл Груп», ПП «Флора-Престиж», ТзОВ «Пауерелектрик», ТзОВ «Трініон», ПВКФ «Жемчуг», ТзОВ «Будівельна компанія «Партнер», ВПКП «Теплотехнологія», КП «Київблагоустрій», так як АЗС не передавались орендарям в оренду і не використовувались самим власником, тобто не використовуються в господарській діяльності, оскільки згідно з положенням пункту 198.3 статті 198 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктами 200.7 та 200.10 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 200.14 статті 200 ПК України передбачено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до частини 2 статті 45 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно статті 25 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Частина 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. А в частині 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог було надано суду розшифровку суми бюджетного відшкодування за листопад 2011 року на загальну суму 239 364,00 грн. та копії таких документів, зокрема, по взаємовідносинах позивача з контрагентами:

- ТзОВ «Вест Ойл Груп»: договір №0108/11 від 01.08.2011 року, акт здачі-прийняття робіт №14 від 01.09.2011 року, податкову накладну №12 від 01.09.2011 року, платіжне доручення №946 від 27.10.2011 року відповідно до яких сума ПДВ складає 176 642,97 грн.;

- ПП «Флора-Престиж»: договір на виконання робіт №10/08 від 10.08.2010 року, акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №386 від 10.10.2011 року, податкову накладну №11 від 25.10.2011 року, платіжне доручення №905 від 25.10.2011 року згідно з якими сума ПДВ становить 1 487,08 грн.;

- ТзОВ «Пауерелектрик»: договір №2909/11-1 від 29.09.2011 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000007 від 01.12.2011 року, податкову накладну №11 від 06.10.2011 року, платіжне доручення №855 від 06.10.2011 року відповідно до яких сума ПДВ складає 1108,58 грн.;

- ТзОВ «Будівельна компанія «Партнер»: договір підряду №25/08-10 від 25.08.2010 року, довідку про вартість робіт виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року, податкову накладну №71 від 11.110.2011 року, платіжне доручення №874 від 11.10.2011 року відповідно до яких сума ПДВ складає 6554,50 грн.;

- ТзОВ «Теплотехнологія»: договір підряду №103/М-11 від 31.08.2011 року, специфікація №301 від 31.08.2011 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2012 року, податкову накладну №11 від 11.10.2011 року, платіжне доручення №873 від 11.10.2011 року відповідно до яких сума ПДВ складає 3425,00 грн.;

- КП «Київблагоустрій»: договір про надання послуг №201051826 від 13.09.2011 року, акту надання послуг від 03.10.2011 року, податкову накладну №3 від 03.10.2011 року, платіжне доручення №848 від 03.10.2011 року відповідно до яких сума ПДВ складає 1388,80 грн.;

- ТзОВ «Аметік»: додаток№2 до договору №ЕД0208 від 02.08.2011 року, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.10.2011 року, рахунку-фактури №СФ-0001555 від 04.10.2011 року, податкову накладну №33 від 06.10.2011 року, платіжне доручення №856 від 06.10.2011 року відповідно до яких сума ПДВ складає 1625,00 грн.;

- ТзОВ «Трініон»: договір підряду №061011 від 06.10.2011 року, акту виконаних робіт за листопад 2011 року, податкові накладні №13 від 14.10.2011 року та №9 від 10.10.2011 року, платіжні доручення №868 від 10.10.2011 року та №884 від 14.10.2011 року відповідно до яких сума ПДВ складає 25 666,67 грн.;

- ТзОВ «Трініон»: договір підряду №150911 від 15.09.2011 року, довідка про вартість виконаних робіт за вересень 2011 року, податкові накладні №14 від 30.09.2011 року та №14 від 17.10.2011 року, платіжне доручення №889 від 17.10.2011 року відповідно до яких сума ПДВ складає 17 500,00 грн.;

- ПВКФ «Жемчуг»: договір підряду №09/08-1 від 09.08.2011 року, довідку про вартість виконаних робіт за березень 2012 року, податкову накладну №8 від 11.11.2011 року, платіжне доручення №875 від 11.10.2011 року відповідно до яких сума ПДВ складає 7083,33 грн.;

- ПВКФ «Жемчуг»: договір підряду №06/05 від 06.05.2011 року, податкову накладну №9 від 11.10.2011 року, платіжне доручення №876 від 11.10.2011 року відповідно до яких сума ПДВ складає 7965,83 грн.

Досліджені судом вищеназвані первинні документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана продавцем податкова накладна або митна декларація із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податкового кредиту з ПДВ має значення, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з ПДВ достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання, тобто використання об'єктів будівництва на яких проводились роботи (передача в оренду) відповідно до вищезгаданих договорів, але ще не використовуються в господарській діяльності.

Пункт 200.5 статті 200 ПК України встановлює випадки коли особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування, а саме, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума відшкодування.

Отже, доводи відповідача від Луцької ОДПІ в письмових запереченнях та його представника в судовому засіданні про те, що можливість отримання бюджетного відшкодування з ПДВ ставиться у залежність від невикористання в господарській діяльності об'єктів АЗС, не приймаються судом до уваги.

У відповідності з підпунктом 14.1.36. пункту 14.6 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що між позивачем та суб'єктами підприємницької діяльності ТзОВ «Вест Ойл Груп», ПП «Флора-Престиж», ТзОВ «Пауерелектрик», ТзОВ «Трініон», ПВКФ «Жемчуг», ТзОВ «Будівельна компанія «Партнер», ВПКП «Теплотехнологія», КП «Київблагоустрій» були укладені договори підряду та договори про надання послуг, умови яких, як встановив суд, сторонами виконані належним чином.

Статтею 3 Господарського Кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. До основних напрямків економічної політики держави у відповідності із статтею 10 даного Кодексу віднесена податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ форми «В1» №0000292302 від 21.02.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Порядок повернення сум бюджетного відшкодування визначений у пунктах 200.7-200.13 статті 200 ПК України: платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно з пунктом 200.17 статті 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Оскільки підприємству не відшкодовано 239 364,00 грн. ПДВ за листопад 2011 року і підстави для відмови у проведенні такого відшкодування відсутні, тому позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України зазначеної суми на користь ТзОВ НВЦ «Євродім» підлягає до задоволення.

Інші доводи представників відповідачів не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього обов'язок щодо доведеності правомірності винесення податкового повідомлення-рішення форми «В1» №0000292302 від 21.02.2012 року.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, з наведених вище підстав та з урахуванням наданих частиною 2 статті 162 КАС України суду повноважень, адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ форми «В1» №0000292302 від 21.02.2012 року та стягнення з Державного бюджету України на користь ТзОВ НВЦ «Євродім» бюджетну заборгованість з ПДВ за листопад 2011 року в сумі 239 364,00 грн.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв'язку із задоволенням адміністративного позову, відповідно до статті 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 4292,00 грн.

Керуючись статтями 11, 17, 71, 94, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 14, 198, 200 Податкового кодексу України, статей 25, 45 Бюджетного кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції форми «В1» №0000292302 від 21 лютого 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий цент «Євродім» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад 2011 року в сумі 239 364 (двісті тридцять дев'ять тисяч триста шістдесят чотири) гривні.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий цент «Євродім» 4292 (чотири тисячі двісті дев'яносто дві) гривні витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 24 червня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич