Рішення № 2541405, 07.06.2007, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

№ 2-998/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07червня 2007року М.Маріуполь

Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області, під головуванням судді Ткаченко Т.Б., при секретарі Волошиній Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,

- про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів в період з 13.07.2006 р. по 23.03.2007 р. , стягнутих за рішенням суду на утримання неповнолітнього сина і на її утримання, в сумі 2131 грн.87 коп., понесені витрати на правову допомогу в сумі 180 грн.

В судовому засіданні позивачка вимоги про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина підтримала у повному обсязі, в частині стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів на її утримання зменшила, просила стягнути неустойку за прострочення сплати аліментів в період з 13.07.2006 р. по 10.01.2007 р. та пояснила, що з відповідача за рішенням суду на її користь стягнуті аліменти на утримання сина , ОСОБА_3 2005 року народження, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку і на її утримання до досягнення дитиною 3-х річного віку в сумі 100 грн. щомісяця, які відповідач виплачував працюючи на підприємстві по 13.07.2006 p., після чого перестав їх виплачувати. В січні 2007 р. він виплатив аліменти за серпень - листопад 2006 р. в сумі 1000 грн., в лютому 2007 р. виплатив аліменти за січень 2007 р. в сумі 230 грн., а також сплатив аліменти в березні 2007 р. в сумі 250 грн. З 10.01.2007 р. вона приступила до роботи і виплата аліментів на її утримання припинена . В зв'язку з тим, що відповідач не працював, державний виконавець нарахував відповідачу заборгованість за середньостатистичною заробітною платою по Іллічівському району, з розміру якої вона і просить стягнути неустойку і задовольнити її вимоги.

Відповідач , в судовому засіданні позовні вимоги заявлені до нього позивачкою не визнав і пояснив, що він проживає разом з матір'ю в Тельмановському районі Донецької області, раніше переніс травму, і втратив 10% працездатності , йому важно знайти роботу і він не працює. В січні 2007 р. виплатив аліменти на утримання сина в сумі 1000 грн. за серпень - листопад 2006 р., в лютому 2007 р. за січень 2007 р., в березні 2007 р. виплатив аліменти за цей місяць в сумі 250 грн. Аліменти на утримання дружини він не платив, в червні 2007 р. перерахував позивачці в рахунок погашення заборгованості по сплаті аліментів на її утримання в сумі 640 грн. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши сторони, дослідив матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступними підставами.

Згідно рішень Іллічівського райсуду М.Маріуполя від 25.08.2005 г. з відповідача на користь позивачки стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку до досягнення дитиною повнолітнього віку і на її утримання в розмірі 100 грн. щомісяця до досягнення дитиною трьохрічного віку.

В судовому засіданні встановлено, що позивач виплачував аліменти на користь позивачки по 13.07.2006 p., після чого, звільнившись в ВАТ "АзовЕлектроСталь" , перестав виплачувати аліменти, в зв'язку з чим виникла заборгованість по їх сплаті, про що в суді пояснили сторони, а також підтверджується довідками державних виконавців, і з цього часу відповідач не працює.

Відповідно до пп..7.5.2. п 7.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5, розмір заборгованості з аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення, виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не проводилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості в твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник у цей період не працював, то заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.

Таким чином , суд вважає, що для визначення розміру заборгованості необхідно приймати до уваги середню заробітну плату по Тельмановскому району Донецької області, а саме де проживає відповідач і де на виконанні знаходяться вищевказані рішення суду про стягнення з нього аліментів, а не за місцем проживання позивачки по Іллічівськом району М.Маріуполя.

Згідно наданих довідок-розрахунків державних виконавців Тельмановского ВДВС Донецької області та Іллічівського ВДВС Маріупольського міського управління юстиції 1/4 частина середньої заробітної плати по Тельмановському району Донецької області в 2006 р. складала : в липні - 211,66 грн., в серпні -195,40 грн., в вересні -209,32 грн., в жовтні - 211,67 грн., в листопаді - 223,80 грн., в грудні - 215,72 грн., в 2007 р. в січні - 189,60 грн., в лютому - 194,46 грн., в березні - 230,72 грн.

Як встановлено в судовому засіданні , відповідач починаючи з 14.07.2006 р. перестав виплачувати аліменти на користь позивачки, а 23.01.2007 р. виплатив в рахунок погашення боргу по аліментам на утримання дитини за серпень-листопад

2006 р. в сумі 1000 грн., в лютому 2007 р. погасив заборгованість за січень 2007 p.,

виплатив 230 грн., а також в березні 2007 р. виплатив аліменти за цей місяць в сумі 250 грн. Встановлені судом обставини підтверджуються поштовими повідомленнями і чеками, а також поясненнями сторін.

Як вбачається з пояснень відповідача, вказані суми були направлені ним в рахунок погашення заборгованості та сплати аліментів на утримання дитини, на утримання дружини він аліменти не платив, і погасив заборгованість лише в червні

2007 p., виплатив 640 грн.

Відповідно до довідки про доходи та податки від 30.02.2007 р. ОСОБА_1 з 10.01.2007 р. працює на ВАТ "Азовзагальмаш".

Таким чином, судом встановлено, що у відповідача з 14.07.2006 по 01.03.2007 р. виникла заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини , а саме в 2006 р.: в

липні 122,90 грн. ( 211,99 грн.: 31 день х 18 днів = 122,90), в серпні - 195,40 грн., в вересні -209,32 грн., в жовтні - 211,67 грн., в листопаді - 223,80 грн., в грудні -215,72 грн., в 2007 р. в січні - 189,60 грн., в лютому - 194,46 грн., а також на утримання дружини , а саме в 2006 р. : в липні - 58,06 грн. (100 :31 день х 18 днів = 58,06 грн.), з серпня по грудень по 100 грн. щомісяця, в січні 2007 р. - 29,03 грн. ( 100 : 31 днів х 9 днів = 29,03 грн.).

Відповідно до ст.. 196 СК України , при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки ( пені) у розмірі одного відсотка від сумм несплачених аліментів за кожен день прострочення.

З оглядом на вказане, розмір неустойки в зв'язку з простроченням сплати аліментів на утримання дитини з 14.07.2006 р. по 01.03.2007 р. складає 459,58 грн. ( 122,90 х 18% + 209,32 х 32% + 195,40 х 31% + 211,67 х 31 % + 223,80 х 30 % + 215,72 х 31 + 189,60 х 31 + 194,46 х 28 ) і на утримання дружини - 166,07 грн. ( 58,06 х 18% + 100 х 31% + 100 х 30% + 100 х 31 % +100 х 30% + 100 х 31% + 29,03 х 9%), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

При цьому суд не може прийняти до уваги пояснення відповідача, що він своєчасно не сплачував аліменти в зв'язку з плохим станом здоров'я, так відомостей, що в цей термін він хворів , був непрацездатним, відповідач суду не надав, інвалідом в зв'язку з отриманою травмою він не визнаний.

Суд також вважає, що вимоги позивачки на стягнення неустойки за прострочення стягнення аліментів на утримання дитини підлягає стягненню по 01.03.2007 р., так як судом встановлено, що за березень 2007 р. аліменти відповідач сплатив своєчасно, перерахував позивачки поштовим переказом 250 грн.

Стороні, на користь якої постановлено рішення, відповідно до ст.88 ЦПК України, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з чим підлягають відшкодуванню судові витрати, понесені позивачкою по наданню юридичної допомоги в сумі 53 грн. 05 коп. Оплата даної суми підтверджена квитанцією, наданої до матеріалів справи.

В зв'язку з тим, що при зверненні до суду з позовною заявою позивачка була звільнена від сплати судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення, та її вимоги задоволені, ці витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 10,60,79, 88,212,213,215 ЦПК, ст. 195,196 СК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в сумі 459,58 грн., неустойку за прострочення сплати аліментів на її утримання в сумі 166,07 грн., понесені судові витрати в сумі 53,05 грн., в всього стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 678,70 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 51 грн, в державний бюджет Ворошиловського району м.Донецьк , розрахунковий рахунок № 31216259700004, код ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016 в ГУ ДКУ в Донецькій

області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Рішення суду може бути оскаржено у Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга повинна бути подана протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.