Ухвала суду № 25413714, 24.07.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 212/910/2012

Головуючий у 1-й інстанції: Федчишен С.А.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Драчук Т. О. Сторчака В. Ю.

при секретарі судового засідання: Александровій К.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" про скасування реєстрації договорів дарування , внесення змін до інвентаризаційної справи, реєстрової книги, реєстру прав власності на нерухоме майно та проведення державної реєстрації права власності , -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2012 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», в якому з урахуванням доповнення позовних вимог просить скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_5, ОСОБА_6 на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 у зв'язку з недійсністю договорів дарування від 12.01.2001 року АВО №633477 та від 04.05.2001 року АВР №463645, зобов'язати КП «ВМБТІ» внести зміни до інвентаризаційної справи на квартиру, 72 аркуша реєстрової книги №120 за реєстровим №1502/3444 та Реєстру прав власності на нерухоме майно, зобов'язати КП «ВМБТІ» провести державну реєстрацію права власності ОСОБА_8 та ОСОБА_5 на підставі оригіналу свідоцтва про право власності на житло на квартиру АДРЕСА_1, а також визнати протиправним та скасувати рішення КП «ВМБТІ» від 18.07.2011 р. №194 про відмову їй у скасуванні державної реєстрації права власності ОСОБА_7, ОСОБА_6 на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до постанови Ленінського районного суду міста Вінниці від 18 травня 2012 року в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» про скасування реєстрації договорів дарування, внесення змін до інвентаризаційної справи, реєстрової книги, реєстру прав власності на нерухоме майно та проведення державної реєстрації права власності - відмовлено.

Позивач, не погодившись з ухваленим рішенням оскаржив його до суду апеляційної інстанції, подавши апеляційну скаргу, в якій порушене питання про скасування постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 травня 2012 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

До суду апеляційної інстанції в судове засідання - 24 липня 2012 року з'явилась позивач, яка доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та представник відповідача - Комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації", яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином та своєчасно повідомленими про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, явку своїх уповноважених представників до суду апеляційної інстанції не забезпечили, що не перешкоджає судовому розгляду справи у відповідності їз положеннями частини 4 статті 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились до суду апеляційної інстанції, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, а постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 травня 2012 року потрібно залишити без змін, виходячи з наступного.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 06.04.2011 року по справі №2-445/11, яке набуло чинності, визнані недійсними: договір дарування, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 12.01.2001 року та договір дарування, укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 04.05.2001 року 1/4 частки квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 02.08.2011 року по даній справі, яка набула чинності, виправлено описки, допущені в резолютивній частині рішення від 06.04.2011 року.

16.12.2010 року набула законної сили постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 07.05.2010 року по справі №2-а-2732/09/0270 за позовом ОСОБА_2 до КП «ВООБТІ», КП «ВМБТІ», третіх осіб ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Вінницької міської ради про скасування вчиненої перереєстрації права власності та розподіл частки майна, відповідно до якої зобов'язано КП «ВМБТІ» вчинити дії щодо приведення у відповідність інвентарну справу на квартиру АДРЕСА_1 до правовстановлюючого документу, чинного на момент прийняття рішення по даній справі. Задля застосування наслідків недійсності договорів дарування від 12.01.2001 року та 04.05.2001 року необхідно повернути сторони правочинів у той майновий стан, у якому вони перебували до їх вчинення, тобто зобов'язано КП «ВМБТІ» провести державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі оригіналу свідоцтва про право власності на житло на квартиру АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 звернулась до Комунального підприємства «Вінницьке міське БТІ» із замовленням від 29.06.2011 року про скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 права власності на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі заочного рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 06.04.2011 р. справа №2-445/11.

У відповідь на замовлення позивача - ОСОБА_2 від 29.06.2011 року відповідач КП «ВМБТІ» листом від 18.07.2011 року за №194 повідомлено позивача про те, що державна реєстрація прав власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 права власності на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі заочного рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 06.04.2011 року справа №2-445/11 не скасована, оскільки в резолютивній частині рішення суду допущені описки, а саме: не вказано поштову адресу, за якою розташована квартира №105, а також невірно вказані прізвища ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - вказано «ОСОБА_10» замість «ОСОБА_10». Також реєстратором ОСОБА_12 зазначено, що державну реєстрацію права власності на зазначений об'єкт нерухомості за вказаними особами на підставі цього рішення суду буде скасовано після усунення вищевикладених перешкод. Лист підписаний реєстратором ОСОБА_12 з прикладенням печатки КП «ВМБТІ».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату судового розгляду справи позивачка не позбавлена права звернутися до КП «ВМБТІ» із відповідною заявою про скасування вказаного вище права власності на підставі заочного рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 06.04.2011 р. по справі №2-445/11та ухвали Замостянського районного суду м. Вінниці від 02.08.2011 року по даній справі. У випадку такого скасування КП «ВМБТІ» вносяться відповідні записи до матеріалів інвентаризаційної справи та реєстрової книги. За таких обставин суд першої інстанції не вбачав в обґрунтуваннях, викладених в листі КП «ВМБТІ» від 18.07.2011 року №194 порушення прав позивачки як зацікавленої особи, щодо скасування за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 права власності на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1.

Судом першої інстанції зауважено, що із матеріалів інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_1 до Реєстру прав власності на нерухоме майно інформація про право власності власників даної квартири не внесена, із відповідними заявами про реєстрацію за ними права власності у вказаному Реєстрі власники квартири не звертались, відтак, з урахуванням відсутності інформації у Реєстрі щодо вказаної квартири та її власників, суд не знайшов підстав для задоволення вимоги позивача про зобов'язання КП «ВМБТІ» внести відповідні зміни до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Також, суд першої інстанції не знайшов підстав, встановлених Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.02.2002 року за №157/6445, на зобов'язання підприємства БТІ, якому делеговані владні повноваження щодо проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, здійснити державну реєстрацію за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 права власності на квартиру АДРЕСА_1 всупереч або поза їх волею. Зауважено, що відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 особистих заяв ( встановленого Тимчасовим положенням зразка) до КП «ВМБТІ»не надавали і ніяких дій, які б свідчили про їх бажання провести державну реєстрацію, не вчиняли.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені за виключної юридичної оцінки обставин справи з правильним застосуванням до спірних правовідносин норм чинного законодавства України та зауважує на таке.

У частині 2 статті 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-1У «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та «Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5.

Статтями 3 та 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому Законом. Обов'язкові державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема, щодо власності на нерухоме майно.

У пункті 13 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Пунктом 1.3 Тимчасового положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно встановлено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ (пункт 1.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно).

В силу пункту 1.12 Тимчасового положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно, що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Пунктом 2.1 вищеназваного Тимчасового положення обумовлено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи, їх копії, а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Документи, що підтверджують виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно і подаються для реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України (пункт 2.8 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно).

Пунктом 10 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (додаток 2) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що таким документом є рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Згідно із положеннями статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 6) заявлене право вже зареєстровано. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації оформлюється рішення за зразком, встановленим Міністерством юстиції України. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що при відсутності звернення позивача до КП «ВМБТІ» із заявою про скасування за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 права власності на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1, після набуття чинності ухвали Замостянського районного суду м. Вінниці від 02.08.2011 року про виправлення описок, а також за відсутності заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (встановленого Тимчасовим положенням зразка) до КП «ВМБТІ» про проведення державної реєстрації на зазначену квартиру рішення про відмову у скасуванні державної реєстрації права власності 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_7 та 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_6, викладене у формі листа за № 194 від 18.07.2011 року, відповідно до замовлення від 29.06.2011 року, прийняте відповідачем у межах повноважень, що надані йому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Як наслідок позовні вимоги з урахуванням уточнень позовних вимог задоволенню не підлягають.

Доводи позовної заяви, як і доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість, прийнятого відповідачем рішення.

Враховуючи вищенаведене з урахуванням положень статті 200 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 травня 2012 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 травня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 30 липня 2012 року .

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Драчук Т. О.

Сторчак В. Ю.