Постанова № 25412449, 25.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" липня 2012 р. м. Київ К-27108/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Малюга Ю.В.,

за участю:

представника позивача -Моїсеєнко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2008 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року

у справі №2а-10361/08

за позовом Приватного підприємства «СЕРДОЛІК-2007»

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «СЕРДОЛІК-2007»(далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (далі -відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень Дергачівської МДПІ Харківської області № 0000372310/0 від 16 травня 2008 року, № 0000372310/1 від 09 червня 2008 року, № 0000372310/2 від 10 липня 2008 року, № 0000372310/3 від 03 жовтня 2008 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2008 року позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000372310/0 від 16 травня 2008 року, № 0000372310/1 від 09 червня 2008 року, № 0000372310/2 від 10 липня 2008 року та № 0000372310/3 від 03 жовтня 2008 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 61696,50 грн., у тому числі: за основним платежем -41131,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -20565,50 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «СЕРДОЛІК-2007»державне мито у розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2008 року без змін.

В касаційній скарзі Дергачівська МДПІ Харківської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ПП «СЕРДОЛІК-2007», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року.

Відповідач подав клопотання про заміну Дергачівської МДПІ Харківської області її правонаступником -Дергачівською МДПІ Харківської області ДПС, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серії ААВ № 376154 від 16 березня 2012 року та повідомленням про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи від 16 березня 2012 року №01-28/1035.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила замінити Дергачівську МДПІ Харківської області її правонаступником -Дергачівською МДПІ Харківської області ДПС.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Дергачівською МДПІ Харківської області була проведена виїзна планова документальна перевірка ПП «СЕРДОЛІК-2007»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03 листопада 2006 року по 31 грудня 2007 року, за результатами якої був складений акт № 501/23-104/34634405 від 06 травня 2008 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у включенні до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої платником податку при придбанні легкового автомобіля та його дообладнання, чим занижено податок на додану вартість у липні 2007 року на суму 41131,00 грн.

16 травня 2007 року на підставі вказаного акту перевірки Дергачівська МДПІ Харківської області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000372310/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ПП «СЕРДОЛІК-2007»суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 61696,50 грн., у тому числі: 41131,00 грн. -за основним платежем, 20565,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000372310/1 від 09 червня 2008 року, № 0000372310/2 від 10 липня 2008 року, № 0000372310/3 від 03 жовтня 2008 року на аналогічні суми податкових зобов'язань.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що придбаний позивачем легковий автомобіль Mitsubishi Pajero не призначений для використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість згідно зі статтею 3 Закону України «Про податок на додану вартість», або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, у зв'язку з чим висновки податкового органу про порушення позивачем вимог підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є помилковими.

Однак, погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Порядок і умови формування платниками податку на додану вартість податкового кредиту визначено пунктом 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Зокрема, абзацом 2 підпункту .4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Згідно з пунктом 1.17 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) термін «основні фонди»розуміють у значенні, визначеному Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

За приписами абзацу 3 підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них відносяться до 2 групи основних фондів.

Абзацом 7 пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Підпунктом 5.1.5 пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин),транспортні засоби віднесено до основних засобів.

Отже, у разі придбання платником легкового автомобіля і включення його до складу основних фондів (крім таксомоторів) сплачена сума податку на додану вартість до податкового кредиту не включається.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у липні 2007 року позивач включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості придбаного легкового автомобіля Mitsubishi Pajero (податкова накладна від 04 липня 2007 року № 524 на суму 191858,33 грн. та суму податку на додану вартість 38371,67 грн.)та у складі установленого додаткового обладнання на автомобіль (податкова накладна від 10 липня 2007 року № 2888 на суму 13795,83 грн., податок на додану вартість 2759,17 грн.).

Як вбачається з акту перевірки, згідно даних бухгалтерського обліку легковий автомобіль Mitsubishi Pajero та дообладнання до нього були включені до складу основних засобів по бухгалтерському рахунку № 10 «Основні засоби». В декларацію з податку на прибуток за 2007 рік включено суму амортизаційних відрахувань легкового автомобіля Mitsubishi Pajero у розмірі 10559,00 грн.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли неправомірного висновку про наявність підстав для скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим ухвалені у даній справі судами першої та апеляційної інстанції рішення підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2009 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна